Інтерв’ю 2022-08-13T04:06:13+03:00
Українські Новини
Віктор Янукович

Віктор Янукович

Віктор Янукович: ми не бідні родичі й не будемо ними ніколи

Україна підготувала документи, необхідні для подачі позову в арбітражний суд щодо суперечки з Росією в газовій сфері. Київ вимагає від Москви орієнтуватися при визначенні вартості газу на розцінки, які Росія виставляє Німеччини, мінус транспортні видатки й передбачена харківськими угодами додаткова знижка в $100. Про цю суперечку, а також про можливість приєднання України до Митного союзу й своє відношення до суду над Юлією Тимошенко Президент України Віктор Янукович розповів в інтерв'ю спеціальному кореспонденту газети "Коммерсант-Украина " Сергію Сидоренку.

- Україна й Росія ведуть непрості газові переговори. На які поступки ви готові піти, щоб домогтися зміни контрактів?

- Поступки з нашої сторони повинні бути, якщо ми хочемо знижки, якщо просимо зниження ціни. Але нам це не потрібно, ми хочемо лише повернутися в цивілізоване русло, до ринкової європейської ціни. Якщо надалі нам буде потрібно додаткову знижку на якийсь період, якщо в нас не буде грошей, тоді ми готові за це чимсь розплатитися. Але сьогодні про це мова не йде. Мова йде про те, що з 2005 року з ініціативи моїх попередників почали порушуватися міжнародні договори. І ми хотіли б повернутися до цих юридично існуючих і чинних угод.

- Про які угоди й умови йде мова?

— Це фундамент україно-російських взаємин у газовій сфері — міжурядова угода від 2001 року, ратифікована парламентами. Воно припускає, що ми щорічно розглядаємо питання умов поставок газу і його транспортування — обсяги, ціну газу, вартість транзиту. Але починаючи з 2005 року на цю чинну договірну базу ніхто не звертає уваги. Саме з тих пір почалися суперечки, взаємні претензії і, як результат, - десятилітній контракт. До речі, ми вважаємо, що 10 років для таких контрактів - це нереально великий строк.

— У Європі саме така практика — довгострокові контракти.

- А в нас міжурядові договори припускають інший строк. І господарюючі суб'єкти повинні працювати в рамках чинного законодавчого поля, тобто відповідно до міжнародних договорів, що припускає щорічний розгляд умов поставок, зокрема й ціни.

- І якою повинна бути ціна?

— Формула ціни 2009 року — сумнівна, вона, м'яко кажучи, спірна, ми не можемо з нею погодитися. Якщо подивитися на реальні ціни, наприклад у Німеччині, то ми платимо приблизно на $200 більше. І ми б хотіли розуміти, за що нас карають! А транзитний тариф у Німеччині вдвічі вищий, ніж в Україні. Чому? Для нас ця переплата — а ми вважаємо, що переплачуємо,— становить $5-6 млрд щорічно. А за 10 років контракту — $60 млрд! Якщо дивитися в контексті щорічного бюджету країни — це приблизно 20%. Тобто з кожної бюджетної гривні 20 коп. іде на сплату за газ. І це в той час, коли в країні проводяться непрості реформи. Ці гроші могли б піти на соціальні виплати населенню: лікарям, учителям, яким зараз і так несолодко.

Ми вважаємо, що це несправедливо, і до того ж економіка не може довго витримувати таку ціну. А тепер скажіть мені, про які додаткові поступки Росії можна говорити в таких умовах? Зараз мова йде винятково про повернення до справедливої ціни - це ціна для Німеччини мінус $70 транзитного тарифу від кордону Росії до Німеччини. До речі, E.ON Ruhrgas подав у суд на "Газпром", вимагаючи перегляду контрактної ціни. Ми ж говоримо про те, щоб брати за основу сьогоднішню німецьку ціну.

- Як довго ви готові продовжувати переговори з Росією?

— Ми вже півтора року ведемо переговори на цю тему й платимо в точно призначений день, місяць за місяцем за чинними контрактами. Півтора року переговорів не увінчалися успіхом — так колись же їх потрібно закінчувати! Позиція Росії для нас категорично неприйнятна, і, якщо вона не зміниться, ми підемо в Міжнародний арбітраж. Є система міжнародних судів — це й Стокгольмський суд, і Міжнародний арбітраж у Гаазі. Так, суд — це надзвичайний захід, але ви ж бачите, за півтора року ми не зрушилися з місця.

- Коли наступить крайній строк для ухвалення рішення про звернення до арбітражу? Ви дочекаєтеся початку опалювального сезону?

— Яке це має значення — почався опалювальний чи сезон ні? Україна страждає, ми платимо гроші Росії. І ми не говоримо про те, що зі зверненням до суду ми припиняємо платити. А рішення (про подачу позову в арбітраж.— "Ъ") потрібно було приймати вже давно. Матеріали для подачі в суд ми фактично оформили. Ми абсолютно впевнені в тому, що міжнародні договори порушено.

— У разі, якщо договори 2009 року буде розірвано, чи означає це автоматичне розірвання харківських угод?

— У цьому випадку в нас буде нормальна європейська ціна на газ, а вже на цю ціну діють харківські угоди, тобто ще мінус $100 (на тисячу кубометрів.— "Ъ"). Так що ці договори для нас вигідні, і ми свідомо пішли на їх укладення. Але я можу повідомити, що в Харкові ми домовлялися не зупинятися на тих угодах. Ми тоді домовилися повністю переглянути контракти й перейти на нові взаємини в газовій сфері. Але потім пішли півтора року обіцянок — "так-так-так, ми подивимося, обов'язково переглянемо", і в підсумку по сьогодні усе залишилося на рівні "так-так-так". Хоча ми впевнені в тому, що ціна для України некоректна, що умови виписано начебто для ворога. Ці контракти дискредитують стратегічний рівень наших взаємин. А в нас, слава богу, з багатьох питань відносини просунулися вперед, товарообіг продовжує зростати — ми цього року вийдемо десь на $50 млрд. У нас сьогодні нормальне стратегічне партнерство.

- Як ви можете говорити про гарні взаємини в умовах, коли звучать настільки жорсткі обвинувачення, коли президент Росії говорить про "утриманство" України?

— Я б на місці Медведєва такі ярлики не вішав. Це абсолютно некоректно. Ми не бідні родичі. І не хочемо бути, і не будемо ними ніколи. Ми — незалежна держава. Ми платимо на 100% цю безмежну ціну. І зовсім не потрібно радіти тому, що вони в 2009 році знайшли спосіб змусити Тимошенко підписати цю угоду. Коли нам погано й наші друзі радіють — це негарна ознака. І якщо розмовляти з нами з позиції сили й ультиматумів, це не принесе успіху.

Водночас я не бачу сьогодні підстав говорити про те, що в нас щось вже занадто змінилося у відносинах. У нас багато гарних спільних традицій, вони були, є й будуть. А сьогоднішня ситуація — це іспит, і не для наших країн, а для їх керівництва. Чи вистачить мужності, чи вистачить мудрості повернутися до нормальних відносин.

- Але ж погіршення взаємин не обмежується газовою сферою. Де результати секторального співробітництва?

- Справа в бажанні Росії, щоб Україна вступила до Митного союзу (МС.- "Ъ"). Нам це бажання абсолютно зрозуміло, ми почули пропозицію, і сьогодні вона вивчається. І якщо нам буде вигідно, ми вступимо в МС. Але так не запрошують у гості, як це робить сьогодні Росія! Так запрошувати некоректно й принизливо для нас, такою мовою не потрібно з нами розмовляти.

- Україна відмовилася від членства в МС?

— Ми проводили розрахунки; одні з них показують, що вступ у МС вигідно для нас, інших — що невигідно. Ми хочемо подивитися, як буде працювати Митний союз через рік-два, як буде вибудувано відносини усередині МС, коли його члени вступлять у СОТ. Якщо це буде вигідне членство й буде політична воля, ми дамо згоду. Ми звернемося до парламенту України, адже нам потрібно міняти Конституцію, що на сьогодні прямо забороняє нам створювати наднаціональні органи. Звернемося до народу, якщо буде необхідність проводити референдум. Тому якщо говорити про перспективу, то ми, як будь-яка нормальна держава, продовжуємо вивчення цього питання. Коли запрошують — це ж завжди добре, ми вдячні за запрошення. Але якщо запрошують так, як це робиться зараз, це нас дивує.

— Формат "3+1" знято із порядку денного?

— З нашої сторони не знято. Ми запропонували його партнерам виходячи з того, що життя триває, МС створено, він функціонує, і нам треба розуміти, як у нових умовах будувати торгово-економічні відносини з Росією, Казахстаном і Білоруссю. Напевно, це нормальне бажання — не створювати нових проблем для промисловості й економіки.

- Це ваша позиція, а якою була реакція з боку країн МС?

— Ми не отримали від них офіційної відповіді, а я — не ворожка й не знаю, що робиться в чужих головах. Ми лише почули замість відповіді певні погрози. Але для нас це неприйнятно, ми ніколи не будемо будувати відносини на такій базі.

- Яка ваша думка щодо законопроекту про основи державної мовної політики, що розширює права російської мови, який внесли в парламент представники Партії регіонів?

- Зараз немає предмета розмови. Нехай приймуть закон, і, коли він пройде парламент, тоді питання буде до мене. І якщо я побачу, що потрібні якісь поправки, доповнення, то я поверну закон у парламент, щоб зробити його кращим. Але якщо міркувати в принципі, то я можу сказати: нам потрібна імплементація Європейської хартії регіональних мов, ми повинні знайти вирішення цього питання й створити умови, при яких права людей, зокрема російськомовних, буде захищено. Тому якщо депутати подають закони, вносять пропозиції, як вийти зі сформованої ситуації, як вирішити проблеми, що хвилюють людей, то це добре.

— Ще одна проблемна тема — співробітництво України й НАТО. МЗС РФ не раз висловлював стурбованість у цьому зв'язку. Вище керівництво Росії дорікало вам із цього приводу?

- Ні, таких претензій ніколи не було. Я цього не чув.

- Росія також стурбована судовим процесом у справі Юлії Тимошенко. Це стало для вас несподіванкою?

- Абсолютно ні. Вони переслідують свій інтерес, це природно. Росії потрібно захищати Тимошенко, оскільки вона підписала дуже вигідний для Росії контракт. Тому Росії потрібно доводити, переконувати увесь світ, що вона все зробила правильно й законно. Але ми вважаємо, що на це питання дасть відповідь суд.

- Ви вірите в чесність і непогрішність Печерського суду при розгляді справи Тимошенко?

- Що значить "вірите" чи "не вірите"? Як я можу не вірити суду? Я не маю права не вірити! Судова система незалежна, вона працює, і президент не має права на неї впливати. Висновки щодо цього питання можуть робити експерти, хто завгодно, але тільки не я. Будь-які мої коментарі буде розцінено як тиск на суд.

- У разі, якщо суд визнає порушення процедури під час підписання контракту в 2009 році, чи допоможе це Україні відстояти свою позицію в міжнародному арбітражі?

— Тут буде багато складових. Перше — це міжнародні угоди,  чи було їх порушено договором між господарюючими суб'єктами. Друге — це ціна, наскільки вона коректна й справедлива. Будуть й інші правові моменти. Що стосується першого — як я вже говорив, міжнародні договори порушувалися з 2005 року. Але контракт 2009 року був особливим випадком, тут порушення були нахабними.

- Повернемося до політичного аспекту. Якщо Юлія Тимошенко залишиться за ґратами, це викличе на Заході питання про легітимність парламентських виборів 2012 року без лідера опозиції. Ви не побоюєтеся цього?

— Не хочу ворожити на кавовій гущі — потрібно дочекатися рішення суду, а потім уже можна буде міркувати на цю тему. Але я думаю, що цей вердикт ніяк не пов'язаний з питанням легітимності виборів.

- Однак ви усвідомлюєте, що авторитет української влади у світі через суд над Юлією Тимошенко вже впав?

— А ви самі як вважаєте, мені вигідно чи невигідно те, що ситуація з Тимошенко триває? Якщо хочете, я за вас відповім — ви самі прекрасно знаєте, що мені це невигідно й не потрібно. Абсолютно! Я не зацікавлений у цьому! Я неодноразово заявляв, що бажаю Тимошенко, щоб вона захистила свої права в суді. І хотів би, щоб вона захищалася за допомогою юридичних механізмів, а не політичних. Але сьогодні я перебуваю в такій ситуації, коли не можу впливати на рішення суду, не можу наказувати суду. Як тільки я це зроблю, я порушу Конституцію.

- Але всі одіозні рішення щодо гучних справ суд приймав не самостійно, а з ініціативи прокуратури. А генеральний прокурор де-факто вам підконтрольний.

- Ні, я не маю права давати йому вказівки, кого саджати, кого випускати.

- Чи нормально, на ваш погляд, що екс-голова МВС Юрій Луценко й інші колишні чиновники вже рік перебувають під вартою без винесення вироку?

- Я думаю, ненормально. Щоб це виправити, потрібно міняти Кримінально-процесуальний кодекс.

- Але на сьогодні немає нового УПК. Що можна зробити в нинішніх умовах, щоб виправити "ненормальну", з ваших слів, ситуацію?

- А залишилося чекати зовсім небагато до повернення УПК в Україну з Венеціанської комісії. Швидше за все вже на цій осінній сесії його буде розглянуто парламентом.

- Чи знаєте ви про події в Києві в День незалежності? Як ви вважаєте, міліція поводилася коректно?

- На мій погляд, 24 серпня були порушення по обидва боки.

- Але в міліції ніхто не поплатився за ці порушення.

- Це не зовсім так...

- У всякому разі ми не чули про дисциплінарну відповідальність співробітників МВС, у той час як люди серед учасників мітингу зазнали кари. Ви знаєте про пенсіонерку, яку посадили за зрізану стрічечку?

- Так, на 10 діб. А яке вона мала право? Це ж державний символ, він захищений законом...

- Так все-таки, чи були покарані представники міліції?

— Якщо застосовувати санкції, то їх треба застосовувати проти представників обох сторін. Я не вважаю, що це потрібно. Моя думка – цей конфлікт має бути вичерпано найближчим часом... Розумієте, багато чого в міліції робиться за давніми звичаями. Потрібно міняти законодавство, у рамках якого діяла міліція, потрібно проводити реформу правоохоронної системи. А вийшло, що конфлікт створили на рівному місці. Треба аналізувати, чому все це трапилося, але обвинувачувати міліцію... Знаєте, з огляду на те, що молодих хлопців били палками — а ви самі бачили, скільки було травмовано міліціонерів,— ви погодитеся, що наша міліція при цьому поводилася досить м'яко. Крім того, погодитеся, купка людей не мала права зіпсувати День незалежності величезній кількості киян, які вийшли з дітьми погуляти, відпочити в центрі міста. Але ж у цей же час там були люди, які хотіли зіпсувати свято й були дуже агресивно настроєні.

— Міліція точно зіпсувала багатьом свято, перекривши щитами Хрещатик...

- Країна в нас дорослішає, ми вчимося на помилках. І дуже важливо, щоб такі випадки нас чомусь вчили.

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, "Коммерсант-Украина ".





Архів
Новини

ok