Інтерв’ю 2020-11-15T13:07:58+02:00
Українські Новини
Олександра Кужель

Олександра Кужель

Олександра Кужель: "Я створювала спрощенку не для мінімізаторів"

"Навіщо розводити бюрократію. Виходить, знову йди і реєструйся в соціальних фондах. Хочете, щоб ми платили ці внески, то самі й відраховуйте їх туди. Хочете, щоб ми платили в ПФ — ну то самі й платіть туди з нашої ставки єдиного податку. Встановіть нам одну ЄДИНУ ставку податку і не мучте своєю бюрократією. Адже єдиний податок він на те й ЄДИНИЙ, а спрощена система — на те й СПРОЩЕНА".

"Чому законотворці думають, що криза тільки в їхніх кишенях? Даний витвір — геноцид підприємців! У більш розвинених країнах знижують ставки податку, а у нас середній клас нікому не потрібен! Чиновники тягнуть із нього хабарі й обкладають дедалі вищими податками. Не за рахунок підвищення податків треба рятувати Україну, а за рахунок істотного скорочення витрат на підтримку дармоїдів, котрі такі закони просувають! Їм-то що, вони на всьому готовому живуть: безкоштовна медицина, службові машини, високі пенсії..."

"З глузду з’їхати. Це кожен підприємець має бути бухгалтером або наймати когось. І перевірки проводити будуть по повній. Якщо так спрощувати, то краще піти в тінь. От вам і скасування пенсійних внесків, а натомість отримуємо практично скасування спрощеної системи".

Так реагують підприємці на зміни, що готуються на їхньому законодавчому полі. З 1998 року малий бізнес свою діяльність здійснював відповідно до указу президента, декрету і низки коригувальних постанов Кабміну. Час корекції, схоже, спливає — у народних депутатів дедалі дужче сверблять руки створити нові правила гри для підприємців-спрощенців. "ДТ" стало відомо, що готуються кілька альтернативних законопроектів "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва". Один із них виставлений для публічного обговорення на сайті Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, де нині знову головує Олександра Кужель, котра в далекі дев’яності була розробником спрощенки і такого популярного указу президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва". З нею ми і поведемо розмову про майбутню реформу.

— Моє абсолютне переконання як професіонала: корекцію спрощеної системи оподаткування потрібно було проводити ще років шість тому, бо 1998 року, коли я її розробляла, були зовсім інші економічні умови. Тоді за мінімальної зарплати в 68 грн. максимальна ставка єдиного податку 200 грн. і 100 грн. фіксованого цілком забезпечували пенсійний захист самозайнятих людей.

Всі ці роки замість того, щоб усе чітко прописати в законі, до чинного указу президента "Про спрощену систему..." ухвалювалася безліч розшифровуючих і уточнюючих постанов уряду. Приміром, роз’ясняли, що пиво не належить до алкогольних напоїв і його можуть продавати працюючі на єдиному податку. І паливно-мастильні матеріали, якщо вони фасовані, теж можна реалізовувати.

В умовах, коли тільки зароджувалися ринкові відносини, указ виконав поставлене перед ним завдання. Він захистив людей, звільнених із заводів і інститутів. Не володіючи відповідними знаннями, вони опинилися на базарах і в кіосках. Про який облік тоді могло йтися, коли ці громадяни навіть не знали слова "аудитор", не могли оплатити бухгалтера, а елементарно виживали. Тобто на той момент це був соціальний документ, який звільняв від обліку та перевірок. Тут, гадаю, все зрозуміло. Але для мене стало катастрофою те, що, повернувшись на цю посаду через 11 років, я не виявила жодних змін — ми не витратили гроші, і не навчили цих людей нічого — тих, хто залишився на ринку й у МАФах (малі архітектурні форми. — Ред.).

Більше того, мене дехто навіть вважає злочинницею за те, що я придумала єдиний податок. Приміром, така думка існує у легкій промисловості, половина транспортників і великі підприємства ювелірної галузі сьогодні теж проти єдиного податку. Бо ті, хто володіють великими фірмами, поступаються в конкурентоспроможності одиночкам.

— Зате, якби не єдиний податок, підприємництва взагалі не було б.

— Так. Не було б. І коли я бачу вивіски на перших поверхах будинків у містах або їду по трасах, розумію, що все це зробив єдиний податок. Дуже багато людей піднялися з ринків, відкривши маленькі магазинчики, перукарні, ресторанчики. Не заперечую, щось вони не доплатили в бюджет, але ці гроші не вивезли до Швейцарії.

Водночас ми не могли тоді всього передбачити в указі. Чимало спрощенців навіть намагалися не платити податків при імпорті. Тому довелося ухвалити спеціальну постанову, яка визначала, що одне до іншого не має жодного стосунку. Хочете працювати, тоді завозьте і належно розмитнюйте.

— Ледь не щороку за різних прем’єрів політики намагаються якось модифікувати спрощенку. Неважко зрозуміти, що влада, якби могла, то із задоволенням позбулася б спрощеної системи. Чому?

— Тому що доволі багато прикладів мінімізації. Спрощена система має соціальне значення і мусить працювати для малого бізнесу. Для тих, кому складно вести облік. А що відбувається на ринках? Хазяїн торговельного закладу здає фірмі в управління свій ринок. Обидві сторони угоди — платники єдиного податку 200 грн. Фірма ділить ринок на ділянки між фізособами так, щоб кожній із ділянок ввійти в оборот 500 тис. грн., і віддає їм за 3 грн. І вже ці фізособи здають місця на ринку окремо кожному підприємцеві по 3 тис. дол. У результаті всі ці люди платять по 200 грн., тоді як місячний оборот перевищує 10 млн. грн. Те ж відбувається й у супермаркетах...

Не для них я придумувала цю схему. Тому, побачивши в парламенті величезне бажання багатьох депутатів, включаючи членів відповідного парламентського комітету, зайнятися спрощенкою, зрозуміла, що потрібно сідати і писати все знову — самостійно. За основу взяла проект, підготовлений комітетом перед моїм поверненням. Я його спростила і більше прив’язала до указу. І мене дуже дивує, що в Інтернеті пишуть про те, що ми збожеволіли, вирішивши встановити максимальну ставку підприємцям, котрі працюють по всій території країни. Адже це норма діючого на сьогодні указу "Про спрощену систему...", виписана в законопроекті один до одного... Та й це нормально, коли підприємець, зареєстрований, наприклад, у Чернігові, і ставку отримує за місцем проживання, тобто відповідну місцевому рівню життя. Конкретні ставки визначають місцеві ради. Якщо це бабуся, котра торгує кульочками, то їй поставлять 29 грн. податку. Але не може бути такого, що на її ім’я зареєструють СПД, а приїдуть у Київ і стануть на Володимирському ринку. Це несправедливо стосовно Чернігова.

З обуренням пишуть, що спрощенцям не можна займатися експортом-імпортом підакцизних товарів. Та і це ж є в указі. І це правильно. Бо за таким бізнесом стоять мерседеси, золото, діаманти, коньяки та віскі.

— По-моєму, найбільше злякалася торгівля, порахувавши, що пунктом 1.5.4. законопроекту спрощенцям забороняють займатися нею?

— Ті, хто так вважає, тексту підготовленого документа не бачили. Інакше вони не писали б таких дурниць. Такою ж дурістю є і твердження, нібито обмежується діяльність програмістів. У тексті чітко вказується: обмеження щодо експорту й імпорту стосується лише підакцизних товарів. Насправді в п. 1.5. (Спрощена система оподаткування не поширюється на:) ми зробили всього три доповнення. Перше: ми прибрали з армії спрощенців тільки господарів ринків і торговельних центрів. Сьогодні це величезний бізнес.

— Невже власники торговельних площ під супермаркетами працюють на спрощеній системі?

— У тім-то й жах. Успішно використовується схема, яку ми розглянули на прикладі ринків. Причому працює відповідно до закону. Але ми ж не для цього створювали спрощенку. Вони ж виставляють за оренду 100 грн., а реально одержують за місце по 3 тис. дол. Чому господарі ринків здійняли таку бучу? Тому що я вимагаю обмеження рентабельності, інвентаризації місць
і укладання договорів із зазначенням вартості оренди. Тому що я виводжу оборот із тіні. Насправді бізнес господарів ринків прибутковіший, аніж проституція та наркоманія. Вони прокидаються уранці першого числа кожного місяця й у них на рахунку вся сума. Тобто всі, хто стоїть на ринку, на місяць вперед усе сплатили. Цілий місяць залишається тільки те й робити, що витрачати ці гроші.

— А хто їм надав ці ринки?

— Місцева влада, при цьому позбавивши себе можливості самостійно заробляти гроші.

Зауважте, на відміну від інших законопроектів про спрощенку ми свій текст виставили на сайт Держкомпідприємництва для обговорення. І хоч би що робили господарі ринків, я не здамся, тому що через них спрощену систему взагалі ліквідують. Зате в іншій новації ми готові до пошуку компромісу. Наприклад, готові до обговорення п. 1.5.9., що обмежує 150 м2 площу приміщень або землі, яка здається єдинниками в оренду. При 12 дол. середньої вартості оренди квадратного метра в Києві виходить 172,8 тис. грн. доходу на рік. У принципі можна ще збільшити квадратуру, скажімо, до 300 м2, якщо будуть відповідні пропозиції підприємців. Але коли ви власник 10 квартир або 10 МАФів (а є власники 100 МАФів, і платять вони по 200 грн., хоча беруть за оренду великі гроші) чи здаєте в оренду всю територію якогось гіпермаркету, то за спрощенкою ховатися не можна. Не для таких підприємців ми робимо цей закон. Або нехай ведуть загальний облік, або платять 10% з обороту. Можна і 6% із ПДВ. До речі, росіяни нам завжди заздрили: у нас є можливість працювати на спрощенці з ПДВ.

— З огляду на текст п. 1.5.11., третє обмеження в діяльності СПД стосується телерадіомовлення?

— Ви можете собі уявити, що є студії, які сплачують єдиний податок? І це з їхньою
рекламою... Тільки ліцензія на таку діяльність коштує мільйон. Який же це малий бізнес? Вважаємо, що вони можуть працювати на загальній системі.

Ми розглянули три обмеження видів діяльності, закладені в проекті. Решта відповідає указу.

— Ще змінюються ставки залежно від виторгу. Яка логіка закладена тут?

— Щоб надалі не змінювати ставок, ми прив’язали їх до мінімальної зарплати (МЗП) на початок року. Змінюється ставка — змінюється й оборот. Так, для фізичних осіб при МЗП 744 грн. з 1 січня 2010 р.
річний оборот обмежується 1,116 млн. грн. (1500 мінімальних зарплат). Але якщо виторг від реалізації не перевищує 750 МЗП (558 тис. грн.), то ставка єдиного податку залишається в діапазоні 29,8—111,6 грн. (4—15% від МЗП). Сьогодні це 20—200 грн. При обороті 1,116 млн. виходить податок 223—446 грн. Для юросіб ми підвищили оборот із 1 млн. до 11,16 млн. грн.

— Чому така щедрість стосовно юросіб?

— Тому що вони за це платять. Юрособи-спрощенці з податком 6 або 10% із обороту просто забезпечують собі спокійне життя. Їм так простіше. Аналіз законодавства країн СНД і деяких європейських показав, що ніде, окрім України, нема фіксованої ставки. Там податок прив’язаний до обороту. Мінімальний податок для фізосіб — 3% від доходу. Але при цих 3% і обороті 558 тис. грн. вітчизняний підприємець заплатив би в рік 16 740 грн. А згідно з обговорюваним законопроектом — тільки 2857 грн., навіть якщо застосувати максимальну місячну ставку 111,6 грн., додавши до неї пенсійну складову і відрахування в соціальні фонди (сукупно 238,08 грн. на місяць).

Якби я поставила в законопроект ставку 3% від доходу, то і прем’єр, й інші депутати були б двома руками "за".

— Боюся, що підприємці не погодяться.

— Тому що розбалували. У Російській Федерації ставки 6 і 15% від обороту. При цьому не дають працювати з ПДВ, окрім імпорту. Білорусь запровадила фіксовану ставку тільки для ремісників, але її розмір від 15 до 180 євро. І в жодній країні не платять у складі єдиного податку соціальних внесків. А ми кажемо, що у них кращі умови для бізнесу. Аби цього не втратити, я і пропоную найм’якіший перехід. Потрібно вчити бізнес поступово починати вести облік. У результаті йому доведеться працювати від обороту.

— У нас фізособи можуть працювати з ПДВ?

— В Україні вони самі обирають, як їм краще працювати. Це є в указі і залишається в законопроекті.

— Ставка єдиного податку, справді, зменшилася, але з’являються додаткові виплати в соціальні фонди. Окрім того, занепокоїлися ринкові торговці, адже ліквідується ринковий збір і фіксований податок.

— Зате люди стають застрахованими. Навіть за максимальної ставки фіксованого податку 100 грн. сьогодні вони ніде не застраховані (жодних лікарняних, декретних тощо) і сплачують 10 грн. у ПФ. Переходячи з фіксованого на єдиний податок, відповідно до законопроекту, при двох найманих працівниках потрібно буде платити 283 грн. на місяць замість нинішніх 338 грн. (за фіксованої ставки 100 грн.). Якщо ж робота ведеться самостійно, то сума виплат для вчорашніх платників фіксованого податку (включаючи відрахування до ПФ і соціальних фондів) залишається колишньою — 238 грн.

Причому запропонований варіант не остаточний. Його потрібно обговорити з підприємцями, щоб вийти на остаточну формулу, разом стати на її захист, провести через парламент.

— Дуже важливо для підприємців знову все це об’єднати одним платежем.

— Розумію. Але тут є деякі складнощі. Потрібно наповняти ПФ. Потрібно йти на пенсійну реформу. Коли в солідарній системі сьогодні 1,5 млн. осіб сплачують по 10 грн., а отримуватимуть мінімальну пенсію, то виникають запитання. Тому й було ухвалено рішення про перехідний період.

Соціальні внески на перехідний період (до 31 грудня 2010 року) для фізосіб — платників єдиного податку, котрі не використовують найманих працівників, у відсотках від МЗП:

13% — у Пенсійний фонд;

1% — у фонд соцстраху на випадок безробіття;

3% — у фонд соцстраху у зв’язку з втратою працездатності.

— А чим будуть компенсовані втрати місцевих бюджетів при скасуванні ринкового збору?

— Мінімум 1 млрд. грн. (ці підрахунки здійснювалися при МЗП 669 грн.) ринкового збору, зібраний з людей, буде виведено з тіні. Саме тому проти таких намірів і виступають господарі ринків. Це ті кошти, які не доходять до місцевого бюджету. У ПФ додатково надійдуть 586 млн. грн. І це при тому, що підприємці платитимуть у сумі майже стільки ж, а всі 1,5 млн. сьогоднішніх платників фіксованого податку стануть застрахованими особами. У фонди соціального страхування додатково надійде як мінімум 131 млн. грн. Від скасування ринкового збору не постраждають і місцеві бюджети — мінімальні додаткові надходження становитимуть 514 млн. Отже, виходить, що у підприємця витрати практично не змінюються, він стає соціально захищеним, і при цьому виграють усі фонди.

— За рахунок чого так виходить?

— Тому що платять усі. Головне в оподаткуванні не взяти з однієї людини, а взяти однаково з усіх. Тобто ми розширили базу оподаткування плюс витіснили мінімізаторів, а отже, очікувані доходи будуть ще вищими.

— Що змушені робити мінімізатори?

— Вони переходитимуть на загальну систему оподаткування. Покажуть свої доходи і витрати. Заплатять 25% від прибутку.

— Розшифруйте, будь ласка, чому вирішили змінити перелік податків і зборів для єдинників?

— Ми залишили в складі єдиного податку з юридичних осіб податок на землю, тому що 10% з обороту цілком усе покривають. Інша річ — фізособа, котра сплачує фіксовану ставку. Якщо це сільськогосподарська діяльність, то за законом і вона не сплачує. Якщо торгує на ринку, то в неї цього податку теж немає, оскільки в складі орендної плати вже усе враховано. Але якщо ви ставите на землі кафе тощо, тут, панове, треба платити.

— У підприємців створилося враження, що тепер їх змусять використовувати касові апарати. Це справді так?

— Нічого подібного. На спрощеній системі оподаткування касові апарати не застосовують. Річ у тім, що це норма іншого закону. Та коли це так хвилює людей, то ми норму повторимо, хоча в законодавстві тавтологію не використовують. Залишається та сама книга доходів і витрат. Крім того, для торговців на ринках ми зробили звітність один раз на рік, а не щокварталу, як в інших єдинників.

— Гадаю, підприємці, котрі щороку стоять у черзі на отримання чергового свідоцтва платника єдиного податку, не картатимуть вас за те, що в проекті передбачене безстрокове свідоцтво.

— Нема чого ходити по кабінетах, якщо ти здаєш звіти і входиш в оборот. Безстрокове свідоцтво видаватиметься за собівартістю. Крім того, ми даємо змогу переходу з обороту на оборот без покарання. Відчуваєш, що 558 тис. грн. тобі мало, — пиши заяву і спокійно працюй на іншій ставці. Але якщо ти перевищуєш ту ставку, то, вже даруй, буде покарання, бо це одна з форм мінімізації.

— Чи багато сьогодні найманих працівників у спрощенців?

— Статистика свідчить, що з найнятих працівників два припадає на єдинників і 0,6 на платників фіксованого податку. Практично це означає, що нікого не наймають. А знаєте, чому? Тому що на найнятих працівників треба платити зарплату і 37% усіх нарахувань. Вони їх просто реєструють як підприємців. Є ще одна нерозв’язана проблема — підприємці наймають людей, не оформлюючи з ними трудових угод. Їм вигідніше платити в конверті, ніж за відомістю. Це насторожує.

— Багато хто, дізнавшись про підготовку законопроекту, у запалі кажуть: "Нічого платити не будемо, підемо в тінь".

— Насправді йти нема від чого. Вони не розібралися. Хтось щось написав у Інтернеті, а інші, не читаючи першоджерела, роблять висновки, а дехто навіть переписує. Закон виставлено на сайт. Прочитайте його і тоді вже робіть висновки. Більш того, зважте, що на сьогодні це не остаточний варіант, і багато чого залежатиме від активності підприємців у його обговоренні. Подавайте ваші пропозиції, і ми їх розглянемо. Сьогоднішній законопроект — це результат пошуку паритету між державою і бізнесом, що може бути прийнятий парламентом. Тим більше, що зарубіжний досвід свідчить: перевагу віддають податку з валових доходів. У Росії спрощенкою практично ніхто не користується, бо це не вигідно. А в нас до неї за десять років звикли, оскільки вона багатьом допомогла піднятися. Але критики нашого законопроекту налаштовані впровадити податок з обороту, і тоді про нього забудуть назавжди. Тільки тоді ним і користуватися не будуть. Тому я розумію це як перехідний період. У майбутньому однаково потрібно змінювати підходи — виписувати окремо умови для новостворюваного бізнесу, для сімейного бізнесу… Тобто єдиний податок має залишитися тільки для малих форм підприємництва.

— Коли все-таки планується ввести закон у дію?

— Якби підприємці зараз прочитали законопроект і сказали "так", я б знайшла депутатів, котрі подали б документ на розгляд парламенту і змусили його ухвалити.

— І він би діяв з 2010 року?

— Так. І це було б дуже добре, тому що зменшувалося б навантаження: підприємці пішли від ринкового збору, який розкрадають, стали б соціально захищеними. Переконана, сьогодні цей перехідний законопроект — найкращий. Для мене дуже важливо, щоб проект почитали люди з мізками і запропонували його почистити.

— Підрахунки внесків у соцфонди в наших прикладах проводилися за перехідними ставками, котрі, як записано, діють тільки до кінця 2010 року. Отут, по-моєму, є певна невизначеність.

— Ми спочатку писали, що соціальні внески діють "до ухвалення закону про єдиний соціальний податок", потім написали як компромісний варіант — до кінця 2010 р. Це можна обговорювати. Але податки платити однаково треба.

— Скільки часу ще залишилося на обговорення законопроекту?

— Ми збираємо зауваження зацікавлених підприємців до кінця року.

 

Інтерв’ю взяв Сергій Следзь для "Дзеркала тижня ".


Архів
Новини
Випускникам вищих навчальних закладів МВС більше не даватимуть дипломи юристів. Деталі реформи 16:33
6,99 грн не для всіх: у Зеленського розповіли, чому частина громадян платитиме за газ більше 21:57
Кличко першим в Україні закупить мільйон доз вакцини для населення 13:57
Водіїв "євробляхи" почали штрафувати на дорогах 21:45
Вітренко розкритикував рішення уряду щодо граничної ціни на газ 19:32
Провідний український виробник "швидких" поставить ДП "Медичні закупівлі України" 250 машин 09:33
Кличко заявив про домовленість з урядом, що тарифи на тепло до кінця опалювального сезону підвищуватись не будуть 19:17
Скільки коштує перейти на індивідуальне опалення в Україні. І що для цього потрібно зробити 05:40 Інфографіка
Олег Бахматюк. Фото: ulf.com.ua
Бахматюк звинуватив Ситника у знищенні 37 підприємств і 13 тисяч робочих місць 08:39 Відео
Україні посилають очевидні сигнали про досягнення консенсусу між США і Китаєм з продажу "Мотор Січ", - експерт 10:13
більше новин

ok