Інтерв’ю 2019-05-20T04:04:51+03:00
Українські Новини
Валерій Коновалюк

Валерій Коновалюк

Валерій Коновалюк: довести, хто ми, - вимога XXI століття

До канікул Верховна Рада України 5 липня 2011 р. прийняла в першому читанні законопроект №8507 "Про документи, що засвідчують особистість і підтверджують громадянство України". На думку автора законопроекту, народного депутата Валерія Коновалюка (Партія регіонів), прийняття цього законодавчого акта дасть змогу українцям подорожувати Європою без віз. Важливість законопроекту стала очевидною практично для всіх парламентських фракцій. Його співавторами й ініціаторами також виступили парламентарії Олег Зарубінський (Блок Литвина), Ірина Бережна (Партія регіонів), Володимир Мойсик (НУНС), Олександр Буджерак (БЮТ). Про нюанси законодавчих ініціатив у сфері ідентифікаційних документів і про перспективи українців розповідає Валерій Коновалюк.

- Валерію Іллічу, що стало поштовхом для розробки й подання законопроекту про документи?

- В XIX столітті людина мала пояснити, хто вона така, в XX - показати, хто вона така, а в XXI столітті - довести, хто вона така. Всі ми розуміємо, що ідеологія більшості ідентифікаційних документів, які діють сьогодні в Україні, була розроблена ще в радянські часи. Самі вони, як і технологія їх виготовлення, морально й фізично застаріли. Наприклад, ні для кого не секрет, що для злочинців підробити внутрішній паспорт так, щоб він за якістю нічим не відрізнявся від справжнього, - не проблема. Тому депутатським законопроектом передбачено введення нових документів, що засвідчують особу й підтверджують громадянство України.

Важливо, що цей законопроект ініційований у рамках виконання Указу Президента України від 24 квітня 2011 р. №494 "Про Національний план із виконання Плану дій з лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України". Пунктом 1 Національного плану передбачено прийняття закону про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України.

Наш законопроект передбачає впровадження закордонних паспортів з електронним носієм біометричної інформації. Це дасть змогу Міністерству внутрішніх справ ініціювати впровадження нових документів, і, як наслідок, українці матимуть можливість подорожувати в Євросоюз без віз.

- Про які строки впровадження біометричних документів йдеться?

- У Національному плані, прийнятому Президентом, передбачено, що всі заходи щодо його виконання мають бути завершені в 2011 році. І це логічно. Адже Україна повністю готова до виробництва біометричних закордонних паспортів, як технічно, так і фінансово, - уже чотири роки діє державна інформаційна система, що забезпечує оформлення сучасних паспортних документів.

- А відомо, якою була реакція європейських структур на прийняте українським парламентом рішення?

- Наш законопроект, яким передбачається впровадження документів нового покоління, був створений не тільки з залученням депутатів, а й експертів, фахівців, у тому числі і Європейської комісії. Незадовго до розгляду проекту закону в Верховній Раді я особисто зустрічався з Луїджі Сорекою, єврокомісаром, відповідальним за питання міграції. Він дав високу оцінку нашому законопроекту.

- Що становитимуть собою нові документи, які засвідчують особу і підтверджують українське громадянство?

- Законопроект №8507 передбачає введення 22 різних документів. Для пересічних громадян найбільший інтерес становить новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Він матиме такий вигляд, як і нинішній закордонний паспорт, тільки з безконтактним чіпом для запису біометричної інформації. У ньому обов'язково будуть особисті дані громадянина, зображення особи, цифровий підпис, а також інші біометричні дані, наприклад відбитки пальців. Це повністю відповідає рекомендаціям Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) і вимогам ЄС для одержання безвізового режиму. За рахунок лазерного гравірування даних на полікарбонатній сторінці й інших захисних елементах закордонний паспорт надійно захищений від підробок, зокрема, в ньому неможливо підмінити фотографію пред'явника документа.

Так званий внутрішній паспорт громадянина України, зі сторінками для вклеювання фотографій, пропонується замінити на електронну ID-картку. Біометрична інформація із цифровим підписом її власника також буде зберігатися на спеціальному захищеному безконтактному електронному носії, що значно спростить і прискорить процес ідентифікації людини. На сьогодні подібні ID-картки діють в 19 розвинених країнах світу. Також пропонується впровадити соціальну картку.

Переваги такого типу документів у тому, що, наприклад, соціальне посвідчення передбачає можливість впровадити медичне страхування, пенсійне забезпечення й вирішити інші соціальні питання.

Інші документи, передбачені законопроектом, - наприклад, картка мігранта, посвідчення біженця, особи без громадянства - мають допомогти державі навести порядок у питаннях ідентифікації й обліку цих категорій іноземних громадян, що проживають у нашій країні. Недавно з ініціативи народних депутатів, у тому числі й з моєї, проведено дослідження кількості мігрантів у нашій країні. Відповідно до результатів, в Україні перебувають від 5 млн. до 7 млн. мігрантів з різним статусом. Державні органи не ведуть облік переважної більшості з них. Це проблема? Проблема. І її треба вирішувати. Треба налагодити грамотний облік мігрантів в Україні. Парламентським законопроектом це передбачено.

- І яким чином це буде можливо?

- Вирішувати ці та інші питання буде запропонована проектом закону Державна інформаційна система реєстраційного обліку фізичних осіб, яка вже давно й успішно функціонує при МВС України.

До речі, нинішні проблеми повного й достовірного обліку населення України пов'язані з тим, що за 20 років незалежності не створено демографічний реєстр, немає громадянського реєстру. Ми взагалі не можемо підрахувати, скільки в нас людей перебуває за межами країни, скільки в нас нелегальних мігрантів, це не фіксується з точки зору контролю тих чи інших установ. Ми маємо різну статистику: Державна прикордонна служба дає одну, МВС - іншу, Мін'юст - третю.

Тому наш законопроект не тільки відкриває новий формат документів, а й чітко регулює питання, яким чином забезпечувати виробництво документів, як вести їх облік і контроль в інформаційній базі.

- Чи передбачається депутатським законопроектом створення нових державних органів?

- Про це навіть мови бути не може. Ніяких нових державних органів, нових інформаційних систем, на які потрібно безглуздо витрачати великі кошти, в Україні створювати не треба. Уже все створено й успішно функціонує. А ті, хто намагається спекулювати на цій темі, всього лише дбають про свої корисливі інтереси.

- А як буде функціонувати вся система з точки зору повноважень державних органів?

- Ми не винаходимо велосипед. У парламентському законопроекті передбачено, що ту чи іншу сферу відносин, пов'язаних із видачею документів, регулюють уповноважені органи центральної влади. Президент же України, провівши адміністративну реформу, уже позначив функції всіх міністерств і відомств. Зокрема, Мін'юст займається державною реєстрацією актів цивільного стану, майнових прав, юридичних осіб, ЗМІ тощо, а також курирує сферу захисту персональних даних. Створена при Мін'юсті Державна служба з питань захисту персональних даних усього лише здійснює контроль над дотриманням законодавства в цій сфері. Тобто фактично на Мін'юст покладено тільки контролюючі функції з захисту інформації в базах даних.

А от безпосереднім замовником робіт зі створення державної інформаційної системи, впровадження й випуску ідентифікаційних документів є Державна міграційна служба, створена при МВС України. Ця норма записана в положенні про міграційну службу, яке затверджене Указом Президента від №405 від 6 квітня 2011 р. Які й у кого з цього приводу ще можуть бути питання?

- А якщо говорити про захист персональних даних, чи все буде підконтрольним державі?

- Абсолютно вся державна інформаційна система оформлення ідентифікаційних документів управляється й контролюється тільки державними органами. Роботу з персональними даними, контроль їх безпеки, оформлення документів проводять виключно державні службовці уповноважених органів.

Більш того, електронні документи повністю стандартизовані відповідно до вимог ІКАО й національного законодавства, пройшли сертифікацію в акредитованих міжнародних лабораторіях.

Щоб не допустити правових колізій при реалізації закону виконавчою владою, у парламентському законопроекті повністю врахована необхідність стикування його норм із чинним законодавством України - зміни будуть внесені до 35 законодавчих актів.

Що стосується захисту даних і використання тих чи інших технологій. Якщо український консорціум "ЄДАПС" випускає електронні паспорти й ідентифікаційні картки для співробітників Інтерполу, то це багато про що говорить.

- Скільки бюджетних грошей доведеться витратити на впровадження нових документів?

- Бюджетні видатки - це дійсно найцікавіше питання. Реалізація законопроекту, який висунули депутати від парламентських фракцій, не потребує додаткових видатків з держбюджету. Повторюю: в Україні вже є відповідні технології випуску біометричних паспортів, з 2007 р. діє державна інформаційна система, що забезпечує оформлення паспортних документів. Законопроект парламентаріїв передбачає використання наявних виробничих потужностей та інформаційних технологій.

- Які вигоди від впровадження в Україні електронних документів матимуть держава і громадяни?

- Цього року ми направляємо на оплату субсидій 42 млрд грн - і ні для кого не секрет, що значна сума грошей не дійде до тих пільговиків, які їх потребують. Певна частина коштів осяде у кишенях чиновників. Зрозуміло, що далі так тривати не може. Із прийняттям закону і введенням у дію електронних документів, які виконують і функцію соціального посвідчення, держава отримає можливість взяти під свій контроль використання бюджетних коштів. У свою чергу, громадяни з новими документами одержать адресну соціальну допомогу у своїй країні, безвізове відвідування країн ЄС, політичні й соціальні гарантії перебування за кордоном.

Інтерв'ю взяв Олег Руденко для газети "День ".

 

 


Архів
Новини

ok