Інтерв’ю 2020-10-29T04:05:18+02:00
Українські Новини
Генрік Литвин

Генрік Литвин

Генрік Литвин: у Європі ні в кого немає сумнівів, що в України є європейська перспектива

Посол Польщі Генрік Литвин розповів, чому Євросоюз як і раніше відкритий для України.

1 липня Польща отримує статус країни-голови Євросоюзу. Україна пов'язує великі надії з піврічним періодом польського головування. Про дипломатичні можливості Варшави в цей період і про європейські перспективи Києва спеціальному кореспондентові Ъ Сергію Сидоренку розповів новопризначений посол Польщі в Україні Генрік Литвин.

- В Україні багато хто називають Польщу "адвокатом України в ЄС". Ви згодні з таким визначенням?

- Чесно кажучи, мені не дуже подобається термін "адвокат". Адвокат працює за гроші й береться за всі справи клієнта, навіть якщо не поділяє його позицію. У взаєминах Польщі й України ситуація інша. Поляки вважають Україну частиною європейського простору. У нас переважна більшість - може, навіть 99% - переконані, що Євросоюз має розширюватися. Це корисно й для держав ЄС, оскільки означає збільшення зони стабільності й безпеки, і для країн, які приєднуються, проводячи при цьому внутрішні реформи.

- Яка роль Польщі в розширенні ЄС?

- Ми є тим елементом ЄС, що намагається переконати інших європейців, що Євросоюз потрібно розширювати. ЄС не можна штучно звужувати рамки. Потрібно, щоб підхід Європи був однаковим стосовно балканських країн, і східних сусідів ЄС.

- Чи будуть у Варшави важелі впливу на цей процес у період головування в ЄС? Адже із грудня 2009 року, після набрання чинності Лісабонським договором, значущість країни-голови істотно знизилася.

- Проте країна-голова усе ще зберігає значні повноваження. Так, політичне лідерство справді перейшло до Брюсселя. У третіх країнах від імені ЄС виступає посол Євросоюзу, на засіданні глав МЗС у Брюсселі буде головувати баронеса Кетрін Ештон, а не наш міністр. Але більшість інших міністерських рад як і раніше очолює країна-голова. Наприклад, раду міністрів внутрішніх справ (задіяна у безвізовому діалозі.-Ъ). Є й інші механізми, які ми маємо намір використовувати. У найближчі півроку у Варшаві відбудуться 10 міністерських зустрічей ЄС, на які буде запрошено також міністрів країн-учасниць "Східного партнерства", у тому числі України. До речі, ми спокійно могли б не робити цього - у постлісабонський період таких заходів було дуже мало. Але ми вирішили за максимумом використовувати всі можливості, які дає нам новий статус.

- Під час головування Польщі очікується завершення переговорів за угодою про асоціацію України і ЄС. Коли цей документ може бути підписано?

- Ми також думаємо, що цього року переговірний процес завершиться, однак для підписання договору треба буде пройти складну бюрократичну процедуру. Текст документа потрібно перекласти на 22 мови, потім його має бути перевірено у столицях країн-членів ЄС. Все це вимагає часу, тому підписання договору про асоціацію технічно можливе не раніше другої половини 2012 року. Але я хочу підкреслити, головне - завершити переговірний процес. Після того як текст договору буде погоджено на політичному рівні, його підписання буде тільки питанням часу.

- Київ заявляє, що в тексті договору має бути згадування про перспективу членства України в ЄС. На ваш погляд, це можливо?

- Для України це щось на зразок політичного гасла, мовляв, ми - у Європі. І в Києві багато хто вважає, що Європі дуже легко сказати - так, у вас є така перспектива. Але зрозумійте, у Євросоюзі слова, що записані в документах і пролунали в офіційних заявах, мають величезне значення, у тому числі правове. У багатьох країнах ЄС декларацію перспективи сприймають не як політичну заяву, а як етап юридичної процедури. А до цього етапу, на думку більшості членів ЄС, переходити поки рано. Хоча насправді в Європі ні в кого немає сумнівів, що в України є європейська перспектива, що членство країни в ЄС можливе.

- Чому ви в цьому впевнені?

- Тому що ніде не зафіксовано обмеження для розширення ЄС, тому що в статутних документах Євросоюзу є вимоги до країн, що хочуть у нього вступити. Так, ЄС ще не готовий говорити про конкретику стосовно України. Вирішення цього питання пов'язане з тим, чи справді українське суспільство хоче в майбутньому вступити в ЄС і чи готове воно для цього змінити свою країну? Якщо така готовність буде, проблем не виникне. В 1994-1995 роках я жив в Італії. Для більшості людей, з якими я там спілкувався, можливість вступу Польщі в НАТО і ЄС була неймовірним футуризмом. Але через 3 роки ми вже були в НАТО! А потім виявилося, що зміни в країнах Центральної й Східної Європи настільки збігаються зі стандартами ЄС, що в Європи просто немає іншого виходу, крім розширення.

- ЄС нерідко дорікає Україні невідповідністю європейським стандартам демократії. Яка позиція Варшави з цього питання?

- Ми ж говоримо про перспективу вашої інтеграції, правильно? А раз так, то ЄС отримує право інформувати Київ, що у вас відбувається поза рамками європейської моделі. Звичайно, ЄС - це не верховний орган, що вирішує, хто демократ, а хто ні. Я припускаю, що наша модель демократії не найкраща - можливо, десь існує більш ефективна. Але якщо у вас на рівні закону України сказано про інтеграцію в ЄС, то це означає зобов'язання країни наближатися саме до європейських стандартів. Ми звертаємо увагу Києва на речі, які, з погляду багатьох представників ЄС, вважаються сумнівними. Наприклад, нас турбує ситуація із кримінальними справами стосовно опозиційних політиків. Така практика може призвести до поганого звичаю - хто програє вибори, той сідає у в'язницю.

- Українська влада спростовує вибірковість карного переслідування опозиції. До того ж президент Віктор Янукович заявляє, що не впливає на судову владу...

- Ми говоримо не тільки про те, що робить президент чи уряд. Якщо йдеться про європейську інтеграцію України, ми вправі очікувати відповідності судової влади європейським стандартам. І рішення суду ми теж можемо оцінювати. Звичайно, Київ наводить посилання на конкретні порушення, допущені цими людьми, але ці аргументи також викликають різні оцінки.

- Брюссель уже не раз оприлюднював критичні оцінки з цього питання, заявляючи про "виборчу юстицію" в Україні. Чи можливо, що проблеми в цій сфері вплинуть на переговори з угоди про асоціацію?

- Те, що відбувається, вже враховується в переговірному процесі, але до сьогодні ці проблеми не заважали й, я сподіваюся, не будуть заважати завершенню переговорів. Проте теоретично існує можливість того, що справи підуть настільки погано, що стануть перешкодою переговірному процесу. Вам треба подивитися на країн-сусідів. Приклад Білорусії показує, до чого призводять спроби маніпуляції переговірним процесом, коли у влади немає щирого прагнення отримати той підсумок, заради якого ми починали переговори. У Мінську влада використовувала факт ведення переговорів у своїх власних політичних цілях, контакти з ЄС були інструментом, а не метою. Але є й інший приклад - Молдавія. Тут переговори пішли вперед у всіх напрямах після того, як до влади в Кишиневі прийшла проєвропейська коаліція.

- До речі, останнім часом усе більше експертів називають Молдавію лідером серед країн "Східного партнерства" у сфері євроінтеграції. Чи це так?

- Давайте згадаємо польський досвід. У свій час величезний поштовх у сфері євроінтеграції нам дало те, що в рамках "Вишеградської четвірки" (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина.-Ъ) ми вирішили іти в напрямі до ЄС разом. Ми відмовилися від всіх спроб конкуренції, не критикували один одного. І вам теж не треба конкурувати за роль лідера, не можна сперечатися, хто перший, а хто другий.

- Києву й Кишиневу варто створити свою "двійку"?

- Можливо, над цим потрібно подумати... Особисто я вважаю, що "двійку" за подобою "Вишеградської четвірки" створити не вдасться, тому що ви занадто різні. Молдавія - невелика країна, невелика економіка, таким державам набагато простіше інтегруватися в ЄС. Проте вам варто йти до Євросоюзу разом. Україні немає сенсу шкодувати, якщо хтось назве Молдавію лідером у цьому питанні. Кишинів, безсумнівно, пройде якісь точки швидше, ніж Київ. Але навіть якщо Молдавія десь опиниться попереду України на шляху інтеграції, вам це піде тільки на користь, адже ви зможете використовувати молдавський досвід.

- Як ви оцінюєте прогрес України в безвізовому діалозі з ЄС? Чи можливо, що цього року ми завершимо перший етап плану дій з лібералізації візового режиму?

- В України є домашнє завдання. Про темпи його виконання вам треба запитувати в українських відомствах. Якщо Київ зможе зробити все досить швидко - жодних проблем, підемо вперед.

- У кожному разі до 2012 року скасувати шенгенські візи для українців буде неможливо. Як буде забезпечено приїзд уболівальників на Євро-2012?

- Давайте спокійно подумаємо, наскільки масовим буде рух уболівальників через кордон? Матчі сплановано так, що Україна грає в Україні, а Польща - у Польщі. Масове переміщення вболівальників з України в Польщу, на наш погляд, можливо тільки починаючи з півфіналів. До того ж не слід забувати, як UEFA веде продаж квитків. Ми точно будемо знати, хто поїде в Польщу, і як багато людей мають намір це зробити, оскільки квитки іменні.

- Чи можливо, що на період чемпіонату квиток буде заміною візи для українців?

- На сьогодні про безвізовий режим на період чемпіонату не йдеться. Ми ведемо переговори про спрощення технічних процедур. Ми готуємо такі процедури, завдяки яким велика кількість уболівальників зможе перетинати кордон без особливих проблем.

- В 2010 році, після зміни влади в Україні, у наших взаєминах був складний період, коли Польщу перестали називати стратегічним партнером у Києві. Зараз ця криза минула?

- Давайте згадаємо минулий рік. Відбулася зміна влади в Україні, потім - катастрофа під Смоленськом, після якої почався дуже складний період у внутрішній і зовнішній політиці Польщі. У нас кілька місяців не було президента, пройшла позачергова виборча кампанія. Все це призвело до того, що на найвищому рівні не було діалогу протягом півроку. Але восени, після неформальної зустрічі президентів, ми почали процес поновлення роботи двосторонніх структур. Двигун було перезапущено і сьогодні можна сказати, що він от уже кілька місяців стабільно працює.

- Одним із проблемних питань у взаєминах залишається проект Одеса-Броди-Гданьськ. У Києві говорять, що Варшава втратила в ньому зацікавленість.

- Ми не втратили зацікавленості. Ідея нафтопроводу з політичної точки зору цікава, але цього недостатньо, потрібен також економічний розрахунок, потрібні гроші на цю інвестицію. Уряд Польщі може сказати, мовляв, нам цікаво будувати. Але робити це тільки за державні кошти неможливо, потрібен інвестор. А компанії, які могли б увійти в цей бізнес, вимагають додаткових гарантій.

- Тобто поки проект справді заморожений?

- Не зовсім так. Зараз готується законодавча база, що полегшує інвестиції в такі проекти. Проходить екологічна експертиза проекту.

- Але три роки тому говорилося точнісінько те ж саме!

- Дещо все-таки зроблено. Уже підготовлено техніко-економічне обґрунтування, деякі інші папери. Але без підтримки бізнесу значного прискорення в реалізації проекту не буде. А інвестора, готового вкладати в нього гроші, поки немає.

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, "Коммерсант-Украина ".

Хто такий Генрік Литвин

Народився у Варшаві 13 березня 1959 року. Кар'єрний дипломат. В 1991-1994 роках працював консулом, генеральним консулом Польщі у Львові. З 2007 по 2010 рік - посол Польщі в Білорусії, був відкликаний після чергового загострення взаємин Мінська й Варшави. Із травня 2010 по травень 2011 року - заступник міністра закордонних справ Польщі. До виконання обов'язків надзвичайного й повноважного посла Республіки Польща в Україні приступив на початку червня цього року, після більш ніж піврічної відсутності в країні польського посла.

 


Архів
Новини
Ополонка. Фото: Pixabay
Водохресні купання. Як українці по всій країні пірнають в ополонку 14:55
Якщо Порошенко і буде на інавгурації Байдена, то хіба що за гроші, — блогер 21:04
На 13-й станції Фонтану прокуратура підіграє рейдерам, - юрист "Інтергал-Буд" 09:03
Молчанова та Туменас намагаються по частинах захопити ринок "Столичний", – ЗМІ 18:46
На Водохрещу Ярославський сходить в СБУ, щоб розповісти, хто "зрадник" і "диверсант" у справі "Мотор Січі" 09:26
Стало відомо, який обсяг контрабанди наркотиків зупинили митники в 2020, - ЗМІ 13:05
Неефективна вакцинація може уповільнити відновлення економіки, – Костянтин Стеценко, ICU 12:16
Повернення до регулювання цін на газ - величезний крок назад, - Янез Копач 14:07
Кличко звернувся до Президента не допустити відключення тепла населенню 18:21
В аеропорту "Бориспіль" акваріуми обслужать за 109 тисяч гривень 15:35
більше новин
Якщо Порошенко і буде на інавгурації Байдена, то хіба що за гроші, — блогер 21:04
Кабмін знизив ціну на газ для населення до 6,99 гривень за кубометр 10:30
Обмеження "помаранчевої" карантинної зони можуть тривати до квітня, - Шмигаль 12:59
Ми будемо союзниками Байдена в здійсненні антикорупційних заходів в Україні, – Жовква про співпрацю з США 20:05
Банки продовжують закривати відділення 09:44
Захворюваність на коронавірус впала майже на 50%. Де найбільше нових випадків 09:48
Чи дозволять повернутися за парти. Шкарлет розповів, як будуть вчитися школярі випускних класів 10:13
Банкам дозволили купувати валюту у населення за безготівкові кошти в гривні через термінали самообслуговування 10:16
Кабмін вирішив, як будуть витрачатися гроші на закупівлю вакцин проти коронавірусу 10:25
Податківці списали борги майже 4 млн платникам на 1,2 млрд гривень 10:55
більше новин

ok