Інтерв’ю 2022-09-12T04:04:55+03:00
Українські Новини
Олег Тягнибок

Олег Тягнибок

Олег Тягнибок: хіба я здатний перейти межу?

До чого може дійти лідер українських радикальних націоналістів Олег Тягнибок і його партія "Свобода".

Після скандалу у Львові 9 травня чергова пам'ятна дата — 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни викликає тривогу й очікування нових неприємних подій в Україні. Лідер партії "Свобода" Олег Тягнибок розповів "Огоньку", чому у Львові не можна ходити із червоним прапором.

— Ви готуєтеся до 22 червня у Львові? Як збираєтеся зустрічати гостей?

— Відповідно до рішення Львівської обласної ради, 22 червня ми будемо відзначати День скорботи. Втім, як це завжди й було.

Що відбувалося 22 червня 1941 року у Львові або в інших містах Західної України? Коли Червона армія відступала, а гітлерівські війська ще не прийшли, люди стали відкривати в'язниці НКВС. Лише у Львові з в'язниць винесли десятки тисяч убитих жителів. Їх заарештували лише тому, що вони були українцями, і всіх розстріляли.

Тіла виносили на вулиці й складали на дорозі, щоб родичі могли впізнати й поховати. З 22 по 28 червня, поки німецькі війська не ввійшли у Львів, все місто було завалено трупами. Запах у Львові стояв такий, що спеціально включали дизельні двигуни, щоб заглушити сморід тіл, що розкладалися. Видовище було нестерпним. Залишилося безліч свідчень, фотографій. Багато людей, хто це бачив, живі досі.

22 червня — абсолютно невдалий день для будь-яких урочистостей, пов'язаних з подвигами Червоної армії. Ще з приводу 9 травня можна посперечатися, але 22 червня на Західній Україні — це однозначно День скорботи.

Минулого тижня в Києві збирали спеціальну нараду в адміністрації президента України за участю керівництва трьох областей - Львівської, Тернопільської й Івано-Франківської — із приводу того, як пройде 22 червня в тому числі й у Львові. Прийнято загальну позицію, яку виклав член нашої партії, голова Львівської обласної ради.

Ми запрошуємо у Львів всіх гостей. Тих, хто приїде, ми готові відвести на прикордонну заставу Лопатіна, де відбувся перший бій. Після цього ми можемо поїхати в Самбірський район, це теж прикордонний район, в урочище Саліна. Там є соляні шахти, куди енкаведисти скинули близько 5 тисяч місцевих жителів. Це все сталося 22 червня 1941 року. Стогони людей, які вмирали в цих шахтах, розносилися ще днів десять. Потім ми повернемося у Львів і відвідаємо "В'язницю на Лонцького" або в'язницю Бригідки. І розповімо, що відбувалося в цей день 70 років тому. І на 18 годину біля пам'ятника Шевченку заплановано великий концерт-реквієм. Це буде поминальний вечір, а не політична акція. Священики різних конфесій відслужать службу в пам’ять про всіх загиблих у Другій світовій війні.

— Але гості з Росії або східних областей України, вони ж приїдуть з тими символами, які вважають святими для себе. Приїдуть ветерани радянської Червоної армії. Як уникнути повторення безпорядків 9 травня?

— Ми з повагою ставимося до простих людей, яких мобілізували в радянську армію і які боролися за свою землю. Але є й інші ветерани — ветерани НКВС, які розстрілювали, вивозили в Сибір українців.

— І як зрозуміти, хто в групі людей похилого віку з медалями шанований вами ветеран, а хто ні?

— Ніяк. Ветеранів взагалі ніхто ніколи не чіпає.

— Але всі бачили кадри 9 травня: як нападали на ветеранів у Львові, освистували їх, зривали георгіївські стрічки в жінок, відібрали вінок у російського консула...

— Такого не могло бути. Покажіть мені кадри нападу на ветеранів. Навіть міністр внутрішніх справ України Могильов, який у парламенті розповідав про події у Львові, причому робив це абсолютно упереджено, підкреслив, що жоден ветеран не постраждав. Не було там реальних ветеранів. Там були провокатори. Уявіть собі людину з червоним прапором в урочищі Саліна. Як на це повинні реагувати місцеві жителі?

Якщо населення Західної України не сприймає ці символи, то навіщо туди лізти з ними?!

Напередодні 9 травня наша партія "Свобода" у трьох областях звернулася до суду із приводу використання червоного прапора. Органи місцевого самоврядування вирішили: заборонено 9 травня вивішувати червоні прапори й проводити будь-які процесії. Як виявилося, рішення суду не виконувалося.

Що стосується георгіївських стрічок, то й тут є питання. Я не кажу про те, що георгіївські стрічки можуть носити тільки справжні кавалери георгіївського хреста. Не хочу розповідати про те, що під час війни ці стрічки носили не солдати Червоної армії, а власівці, солдати Російської визвольної армії.

Традиція носити георгіївські стрічки з'явилася приблизно п'ять років тому, коли це запропонував Путін. Це символ російської імперії. І людина, яка її носить, заявляє, по суті, що є громадянином Російської імперії. Це така ж провокація.

Із приводу російського консула. О 10 годині ранку 9 травня відбувся офіційний мітинг і покладання вінків до пам'ятника Невідомому солдату на Пагорбі Слави. У цій церемонії взяли участь голова обласної адміністрації, мер Львова, депутати й ветерани. Чомусь російський консул не пішов разом з офіційними посадовими особами покладати вінки, хоча в списку він був. Він чомусь прийшов саме тоді, коли почали з'являтися провокатори з партії "Родина" і "Русского единства".

— А навіщо треба було їм заважати покладати квіти?

— Але вони не покладали квіти, а підняли червоні прапори. Якби ми дозволили пройтися із червоними прапорами, наш виборець, який за нас голосував зокрема й тому, що ми обіцяли не пускати червоних у Львів, не зрозумів би нас. У нашій програмі, з якою ми йшли на вибори й за яку голосували люди, написано, що "Свобода" виступає за заборону комуністичної ідеології, ми — за перейменування вулиць і знос пам'ятників радянських часів.

- Чому вас так дратують червоні прапори?

— Я вам розповім свою особисту історію. Моїй мамі було чотири роки, до неї додому прийшов гарний дядько із червоною зіркою на чолі. Взяв її за шкірку разом із братиком, сестричкою й бабусею й посадив у вантажівку. Не дали взяти нічого з речей. Бабуся взяла лише трилітрову банку молока, й то енкаведист ту банку молока чоботом розбив. І на вісім років мою майбутню маму завезли в Томську область, де її батьки працювали на лісоповалі. Скажіть, будь ласка, чому мене не повинна дратувати червона ганчірка?

Таку саму історію можуть вам розповісти в кожній другій сім’ї.

— А я вам розповім свою історію. Моя прабаба в невеликому білоруському містечку була повішена поліцаями за те, що зберігала в себе прапор радянської дивізії, а її син був партизаном. Її повісили в центрі містечка, прибивши до грудей цей прапор. Серед карателів, які пройшлися через Білорусь, були литовські, латиські й українські загони. І що, тепер ми в принципі не можемо з вами розмовляти?

- Про яких українців-карателів у Білорусі ви говорите? Українські націоналісти, якщо це дійсно були українські націоналісти, боролися на своїй землі. Українські націоналісти не боролися під Краковом чи Варшавою. Українські націоналісти не були під Мінськом чи Москвою. Вони обстоювали свій будинок, свою територію.

Українська повстанська армія не має жодного відношення до дивізії "Галичина". До речі, дивізія "Галичина" — військова дивізія, а не каральна. Коли вона створювалася, організація українських націоналістів навіть виступила проти того, щоб українці записувалися туди. Набагато пізніше, коли німці оголосили, що їм треба 11 тисяч добровольців, за тиждень в "Галичину" записалося 85 тисяч осіб. Як ви думаєте, що могло спонукати молодих людей у 1943 році це робити? Спогади про злочини НКВС.

Я вам скажу, як ми з вами можемо говорити. Мають бути організовані серйозні історичні дебати, у першу чергу істориків, які повинні сказати правду. Дуже важливо знати всю правду. І якщо ми хочемо бути сучасними, ми повинні про це всім сказати, повинні відкрити архіви й вирішити, як ми будемо жити з тією історією. Але дивитися не назад, а в майбутнє.

— Але ви не історик, а політик і ведете людей до певної політичної мети. Ви проти росіян, ви проти поляків, ви за українців. І ваші заклики можуть викликати нові конфлікти...

— Я не проти росіян і не проти поляків. Я проти кремлівської політики стосовно українців. Я захищаю права українців, таких самих, як я. Хіба це неправильно?

- Активність "Свободи" останнім часом стрімко зросла. Практично щодня ви проводите акції в різних містах країни. Головним чином - це акції пам'яті за жертвами радянського терору. Ви вважаєте, що саме це головна проблема для України?

— У наступному році виповниться 20 років нашій партії, і не скажу, що раніше ми були менш активні.

Акцій національного характеру й соціального характеру в нас абсолютно порівну. А завтра в Києві ми будемо протестувати проти зростання цін на житлово-комунальні послуги.

— Ви шкодуєте про фразу, сказану в 2004 році про "жидів" і "москалів"? Цитую: "Вони взяли автомат і пішли в ліси, вони готувалися й боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою і з іншою поганню, яка хотіла забрати в нас нашу українську державу... Потрібно віддати Україну нарешті українцям. Ці молоді люди, і ви, сивоголові, і є ті, кого найбільше боїться москальсько-жидівська мафія, яка сьогодні керує в Україні".

— Я ніколи не шкодую і не заперечую того, що я робив. І завжди я беру на себе відповідальність за свої дії.

- Тобто, ви б і сьогодні повторили ту фразу?

- Я вам можу сказати, що після того, як мене почали переслідувати, я виграв дев'ять судів, у тому числі й у прокуратури, тому що в моїх словах не було ніякої крамоли, ніякого порушення законів.

— З москалями зрозуміло, але жиди чим вам заважають?

— Слово "жид" на Галичині — загальновживане слово, і в польській мові його вживають. Якщо казати про той мій виступ, він ж не був абстрактним. Ми вшанували пам'ять старшинської школи, яка називалася "Олень". Це була школа УПА на Яворині. Їх усіх знищили через одного провокатора, який здав школу НКВС. У той час загони НКВС, зокрема в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській областях, ті самі, які вели бої проти українського населення й УПА, відсотків на 90 складалися з представників єврейської нації. Це не моя вигадка, ви можете подивитися статистику.

— Як ви ставитеся до того, що вас і вашу партію перетворюють у страшилку, якою лякають українських виборців? На вашім тлі Янукович виглядає головним гарантом стабільності...

— Це марення, це політтехнології, які використовують проти мене. Факти свідчать про зворотнє. Нещодавно проводили соціологічне дослідження на Донбасі, тобто на тій території, яку, з ваших слів, повинні лякати "Свободою". Там було питання: за кого б ви за жодних обставин не проголосували? Цікаві дані: "Свобода" - 16%, Янукович - 15%, проти Тимошенко - 43%. Це факт. Не такий вже страшний вовк, як його малюють.

- Ви категорично заперечуєте який-небудь зв'язок із владою?

- Звичайно!

- Мої українські колеги кажуть, що вас, наприклад, бачили на зустрічі з олігархом Коломойським...

- Де? Нехай скажуть, де бачили, нехай сфотографують, помістять в інтернеті!

- Є також інформація, що вас фінансує Ахметов. Все-таки, щоб щодня проводити пікети, потрібні гроші...

— Я з Ахметовим ніколи не бачився й взагалі з ним не знайомий. Ви не припускаєте, що наша партія — ідеологічна? І люди приходять до нас не за грошима, а за ідеєю. Коли "Свобода" виводить десятки тисяч людей, наші опоненти одразу починають рахувати, скільки це коштує. Але ті, хто тримають прапори, не одержують за це гроші.

- Усі розуміють, що в Україні зараз складна економічна ситуація. Але ви даєте занадто прості відповіді на складні питання часу: "Ти українець, значить, ти вже відбувся, значить, ти маєш право на хороше життя". Вам не здається, що це пахне провокацією?

— Ми так не кажемо. Ми кажемо: українці повинні бути господарями на своїй землі. Українець повинен відчувати себе в Україні так, як відчуває себе француз у Франції, британець — у Британії, італієць — в Італії. Це справедливо. В Україні проживає багато національностей. Хіба ми виступаємо проти того, щоб вони одержували освіту, мали культурні громади, вирішували релігійні проблеми? Запитаєте мене, хто почувається обмеженим в Україні? Я вам скажу: українці!

Пошукайте в Києві українські газети! Ви їх ледь знайдете, а в Донбасі їх взагалі немає. Включіть наше телебачення. Це українське телебачення - за мовою, але за своєю суттю, за змістом? Україна перебуває в стані інформаційної окупації. Сьогодні українці позбавлені абсолютно всіх можливостей, у тому числі і в соціальному плані. Чому серед найбагатших людей України, які потрапляють в рейтинги журналу Forbes, немає етнічних українців?

— Ідея соціального націоналізму дуже нагадує гітлерівську Німеччину — "ми живемо погано, наші вороги — євреї, які нас грабують, і якщо ти німець, ти повинен взяти владу у свої руки". Ви, по суті, повторюєте те саме.

- Мені важко з вами говорити, тому що ви абсолютно перекручуєте мої слова.

- Ви казали, що українець повинен бути господарем на своїй землі, про те, що немає жодного мільярдера-українця серед найбагатших людей. Що я перекрутив?

- Я риторично поставив запитання.

- І яка на нього відповідь?

— Я не дав відповіді. Я поставив риторичне запитання й сказав, що це несправедливо. Я сказав, що українець повинен бути господарем на своїй землі, що він теж має право бути багатою людиною...

— І все-таки те риторичне запитання залишилось без відповіді...

— Щоб зрозуміти, як ми бачимо Україну, почитайте "Програму захисту українців". Це план нашої партії для України. А що стосується політики й націоналізму, то в Україні є багато різних націоналістичних угруповань, радикальніших, ніж наша партія. "Свобода" — це політична сила, яка офіційно зареєстрована Міністерством юстиції, у якої більш ніж 2 тисячі депутатів у різних регіонах країни.

- І ви не боїтеся перейти межу націоналізму, за якою починається вже фашизм?

- Подивіться на мене уважно, хіба я здатний перейти межу?!

Інтерв'ю взяв Павло Шеремет, журнал "Огонек ".





Архів
Новини
Валерій Залужний потрапив на обкладинку свіжого випуску журналу 16:14
Держава витратила 23 млн гривень на зарплати депутатам у серпні. Кому заплатили найбільше 16:05
У серпні сума вкладів фізосіб у банках-учасниках ФГВФО зросла на 11,2 млрд гривень до 946,7 млрд 16:03
В декупованій Балаклії ведуться роботи з відновлення водопостачання 15:44
Окупанти вдарили по Первомайському на Харківщині. Загинула 15-річна дівчина 15:40
Росіянин спробував спалити себе через небажання вирушати на війну в Україну. Фото: master.ru
Росіянин спробував спалити себе через небажання вирушати на війну в Україну 15:39
Псевдореферендум у Мелітополі. Члени "виборчкому" повторно ходять по квартирах через низьку явку 15:20
Ігор Черезов: Стягнення збитків від війни – тренд чи реальність? Ризики для юриста 15:13 Погляд
ЗСУ знищили 500 окупантів, 15 танків, гелікоптер і чотири літаки. Генштаб назвав втрати РФ за добу 15:08 Інфографіка
Майже літо. Синоптик дала прогноз погоди в Україні до кінця тижня 14:58 Інфографіка
більше новин
Україна отримала перші NASAMS, які у Пентагоні обіцяли поставити не раніше листопада 21:11
"Слуга" Кузьміних викинув обвинувальний акт після того, як його вручили САП і НАБУ 12:03
МАГАТЕ розпочало переговори щодо зони безпеки навколо Запорізької АЕС 14:52
Акції Ferrexpo бізнесмена Жеваго після тижневого падіння підвищилися на 4,2% 14:37
Зарплата Тимошенко зросла в 4 рази від початку війни 14:47
Довідка про отримання паспорту громадянина РФ - фальшивка, - заступник голови Верховного суду Львов 14:52
Майже літо. Синоптик дала прогноз погоди в Україні до кінця тижня 14:58 Інфографіка
СБУ повідомила про підозру організаторам "референдумів" в Луганській і Донецькій областях 14:55
Псевдореферендум у Мелітополі. Члени "виборчкому" повторно ходять по квартирах через низьку явку 15:20
ЗСУ знищили 500 окупантів, 15 танків, гелікоптер і чотири літаки. Генштаб назвав втрати РФ за добу 15:08 Інфографіка
більше новин

ok