Інтерв’ю 2021-08-15T15:14:23+03:00
Українські Новини
Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко

Юлія Тимошенко: "Моє завдання - створити правила, за яких недоумки не будуть мати доступу до влади"

Віктор Федорович - втілення всього найгіршого, що було в минулому і є сьогодні"

 Інтенсивний діалог із прем'єром РФ Путіним збільшив число ваших симпатиків на сході України, на заході – трохи зменшив. З підтримкою вас Європейською народною партією рівно навпаки: прихильників Тимошенко на заході вона надихнула, на сході - засмутила. Занадто вже різкі маневри, великий ризик втратити "ядерний" електорат, ви так не вважаєте?

Гармонія, баланс, прагнення рівноваги, закладені в кожному українцеві. Тільки політики, останнім часом, так народ розтривожили, так дезорієнтували, що гармонію, баланс і спокій треба відновлювати. Країна не може вибирати між "мамою" і "татом", Заходом і Сходом, дружбою із окремими якимись державами або з ЄС – все це абсолютно суперечить принципам цивілізованої побудови відносин,  правилам дипломатії.

 Багато країн, у тому числі – об'єднані, вибудовують зараз політику "перезавантаження". Значить: вони відкриті для всіх, але залишаються вірні своїм фундаментальним національним інтересам. Думаю, Україні іншого рецепта не потрібно.

  Отже, ви "урівноважуєте": по черзі дружите із РФ і з ЄС, підвищуючи шанси сподобатися як "західникам", так і проросійськи налаштованим громадянам?

Трохи не так. Інтереси України – у всіх кінцях світу. Ми здатні відстоювати їх, зберігаючи, при цьому, гарні, мирні відносини з усіма. Це, власне, те, що я збираюся робити. Простіше кажучи, "виривати" українські інтереси – шукати їх і  захищати, абсолютно на всіх територіях. Це дасть змогу і країну нашу сильнішою зробити й зміцнити дружбу з усіма, хто хоче з нами дружити. Моя мета – повернути в душі українців баланс, гармонію; так, щоб їм не довелося вибирати: вони з тими чи з тими. Вибір повинен бути один: вони - з Україною. А я - з ними!

ЄНП закликає наші "прогресивні вили " перед другим туром об'єднатися - на користь найбільш рейтингового демкандидата. Вас, тобто. Знаючи структуру, особливості українського політикуму, невже ви вірите, що заклик цей хтось почує? Консолідація якщо й можлива - на певних умовах, найімовірніше - кадрових. Умовах, які, як показує практика, публічними бувають украй рідко.

 Європейська народна партія – найбільш численна й впливова політсила об'єднаної Європи. Для мене дуже важливо, що ЄНП офіційно заявляє про підтримку європейського вектора, європейських прагнень України. Я, як політик, є для них втіленням реалізації цього вектора. ЄНП запропонувала цілком адекватну формулу досягнення мети: не залежно від того, хто переможе в першому турі, всі демсили повинні об'єднатися  для підтримки свого єдиного кандидата. Об'єднатися з любові до України, а не на основі якихось там кулуарних "тусовок", тертя: хто ким стане.

 Якщо наші політики справді люблять Україну, справді підтримують її європейський шлях, вони просто зобов'язані не пропустити до влади Віктора Федоровича – втілення всього найгіршого, що було в минулому і є сьогодні. Інакше буде правити один потужний клан, що має чіткі, кримінальні й мафіозні ознаки. Невже можна привести цю людину у владу, дати йому можливість знову грабувати країну так, як вінп ограбував "Межигір’я" і "Сухолуччя"?! До речі, "Сухолуччя", це - ще 34 гектари державної землі, угіддя. Віктор Федорович там полює...

  Кушнарьов теж полював... Любов до України – добре, звичайно, тільки гарантії – краще. Надійніше втримують воєдино коаліції. Ваш соратник, Микола Мартиненко, нещодавно заявив в інтерв'ю "Лівому берегу": наступний гарант, хто б ним не став,  обов'язково повинен спробувати сформувати союз всіх парламентських політсил. Включно із КПУ й ПР. Чи готові ви, у разі перемоги, простягнути руку Віктору Федоровичу, запропонувати йому, та й всім іншим, жити дружно, однією коаліцією? З любові до України, ясна річ.

 Вікторові Федоровичу – ні. Причому категорично! З його палеозойськими уявленнями про те, що для країни - щастя, що - лихо, що - добре, що - погано.., йому, як мені здається, трошки іншим у житті треба займатися.

 Разом з тим, у всіх фракціях парламенту, у тому числі, я переконана, у  ПР, є професіонали, державники. Саме тому я зроблю все для того, щоб народні депутати у ВР згуртувалися навколо ідеї побудови сильної європейської держави, ідеї справедливого правосуддя, ідеї справді незалежних ЗМІ, ідеї об'єднання ринкової й соціальної економіки.

  Як ви це зробите, цікаво? Коаліція формується фракціями. Якщо Янукович програє, постарається використовувати ресурс керівника найбільшої фракції по максимуму. Найбільша вона тому, що за "регіонами" - підтримка половини населення. Із цим неможливо не рахуватися, тим більше, самі говорите: ПР не з одних бандитів складається.

 Для мене існують дві аксіоми. Перша: Янукович ці вибори програє. Ріки не течуть назад, час не повертає назад, і взагалі, ніщо живе не йде всупереч логіці й здоровому глузду. Так що Україна буде рухатися вперед і тільки вперед.

 Друга: після того, як Янукович програє, причому зі значним відривом, у його фракції утвориться більшість без Віктора Федоровича. Янукович стомив уже не тільки Україну, але й свою власну команду.

  У разі програшу Віктора Федоровича "розжалують" із голови ПР як невдаху. Так?

 Думаю, не буде потрібно нічого ініціювати – все пройде своєю чергою: органічно й спокійно.

"Після виборів у парламенті буде більшість у триста чоловік"

  Як щодо інших потенційних суб'єктів "супер-коаліції": комуністів, литвинівців, залишків "помарачевих"? Спікер Литвин, знову-таки в інтерв'ю "ЛБ", висловив сумнів в успішності спроб сформувати у ВР нову більшість до 30-го травня. Мовляв, бійці другого й третього ешелонів борються зараз не за президентство - мандати депутатів всіх рівнів. Отже, напередодні місцевих виборів, їм невигідно конвертувати свої, і без того незначні, бали, у підтримку "старших товаришів". Причому не тільки перед другим туром, але й після інавгурації. Виборець, мовляв, запам'ятає й не пробачить.

 Планові місцеві вибори – не перешкода спокійного, гармонійного життя, що настане у країні відразу після завершення президентської гонки. Парламент, повірте, швидко переструктурується, у результаті чого ми одержимо  більшість у триста, і більше, чоловік.

  Конституційне, тобто, необхідне для проведення реформ?

 Саме так.

  Хто ваш головний конкурент – ясно. Цікаво, кого ви вважаєте серйозним суперником у демократичному полі. Серйозним не тому, що здатен вас переграти; тому, що в  першому турі "відтягає" на себе чимало ваших голосів. Улітку технологи БЮТ всерйоз побоювалися Яценюка. Нині про нього, звичайно, призабули, зате згадали про Ющенка, який не безпідставно претендує на третє місце. Взагалі третє місце - найбільша інтрига кампанії, згодні?

 Хто займе друге, третє, п'яте, сьоме місце, мене не дуже хвилює. У мене одна мета – не допустити у владу справжньої мафії. Це – головне завдання. Як міняється хвіст виборчої кампанії, чи виляє він уліво чи вправо, я взагалі не думаю. Україна знала не одну президентську кампанію, але сьогодні, навряд чи хто згадає, хто  був третім, четвертим або п'ятим у 2004-му, в 1999-му. Закінчиться ця гонка - підуть і штучно створені малорейтингові кандидати.

  Третє місце вигідно грати в боротьбі за прем'єрство. Чому б ключовим кандидатам уже сьогодні не назвати ім'я людини, яку б хотіли бачити Прем'єром при своєму президентстві? Це чесно стосовно виборця. Особисто ви, ще парламентські 2006-го проголосили "виборами народного Прем'єра".

 Країна підтримує президентську форму правління – не парламентську, це відчувається. Отже, треба звикати до того, що президент, виграючи вибори, бере на себе не тільки владу, ще й всю відповідальність. А не перекидає її, як печену картоплю, комусь іншому, не шукає цапів-відбувайлів. Намагаючись, тим самим, прикрити  свою неспроможність, бездарність, іноді ще й корупційність – як сьогодні.

 Ні, глава держави й може, і зобов'язаний відповідати, у тому числі, за роботу уряду. І якщо я говорю, що країні навіть прізвище Прем'єра знати не треба, маю на увазі не порушення Конституції, а те, що відповідальність за те, що відбувається, повинен нести Президент.

  У Прем'єра повноважень все-таки більше. Принаймні, за чинною Конституцією.

 Не зовсім так.

  Справа не в повноваженнях – в особистості?

 Діяльність Прем'єр-міністра - я це по собі відчуваю, паралізують три фактори.

 Перший: Президент може оскаржити, скасувати або затримати виконання будь-якого рішення уряду.

 Другий: Президент може заветувати будь-який закон, ініційований урядом.

 Третій: нинішня Конституція фактично відрізає Прем'єр-міністра від вертикалі виконавчої влади на місцях.

 Все це унеможливлює реалізацію будь-якої стратегії, наведення порядку. І вже точно не скажеш, що Прем'єр, за таких обставин, наділений владою більшою - у Президента завжди знайдуться інструменти сильніші, на противагу.

 Давним-давно потрібно було провести референдум, запитати в людей, яка форма правління краща: парламентська чи президентська. За результатами референдуму - упорядкувати владу, тобто змінити Конституцію.

 Новий Основний закон – той, що в співавторстві з "регіонами", у БЮТ ще з весни лежить. Тільки з ним турбот занадто багато, значно простіше скасувати конституційну реформу грудня 2004-го. Необхідні для її оскарження в КСУ підписи депутатів накопичилися в сейфі Турчинова ще в 2005-му.

 Після виборів потрібно буде обміркувати всі способи упорядкування Конституції. Жити в такому хаосі далі - продовжувати валити країну, створюючи сприятливе середовище для тіньових кланів. Для них зараз - кращий час: спекулюючи на протиставленні один одному гілок влади, виловлюють у мутній воді будь-яку рибку, продовжують привласнювати державні ресурси, майно. Я це припиню!

 Один з "способів упорядкування" - скасування поправок 2004-го. Так?

 Тільки один із. Краще, звичайно, прийняти нову, більш логічну Конституцію.

"Суспільство або сприймає такого типу, як Янукович на пості Президента, або - ні. Якщо сприймає - це не мої проблеми"

 Знаєте, вас багато бояться. Обіцянки "скрутити парламент у баранячий ріг", "вивернути навиворіт", "підтопити жирок", помножені на амплуа "твердого лідера", насторожують. Диктатура, автократія, єдиновладдя й таке інше. Особливо переживають олігархи, які занадто добре ще пам'ятають 2005-й.

 За останні п'ять років вся владна "тусовка" настільки розпустила себе, своє оточення розбалувала, настільки дискредитувала владу,  що порядок наводити доведеться. Тільки мова не про репресії, гоніння або персональні переслідування - про порядок, коли можна, по букві закону й Конституції, чітко виписати правила життя країни. Не поняття - правила! Правила, яких усі дотримуються: платять податки, не крадуть, не привласнюють родовища корисних копалин, не шахраюють із фінансовими потоками державними. Якщо влада й бізнес разом ці правила - на базі прийнятих законів - відпрацюють, от і буде порядок, який називається диктатурою закону. Верховенством права, точніше.

 Верховенство права – добре, тільки шлях до нього неблизький. А в 2005-му люстрація почалася буквально відразу після інавгурації Ющенка. В 2010-му Ахметову, Пінчуку, Фірташу БТРи в гості чекати чи вони можуть спати спокійно?

 Спокій в Україні запанує тоді, коли всі, без винятку, приймуть ці чесні й прозорі нові правила. Не намагаючись, за допомогою свого впливу в ЗМІ, у політикумі, їх зруйнувати. Справжній спокій, а не вседозволеність, яка ґрунтується на круговій поруці, коли всі один одного покривають, одержуючи, у тому числі, матеріальні вигоди.

 Поки що всі опитування дають Януковичу, у середньому, відсотків на десять більше. Досвід попередніх кампаній показує: "вирішальний ривок" ви завжди вживаєте в останні тижні перегонів. Яким він буде цього разу, що саме плануєте здійснити? Чи сподіваєтеся на "тихий електорат", який раніше додавав вам від 7 до 10%?

 Громадська свідомість української нації, яка формується всі роки незалежності, проявляється на кожних виборах. Саме тому я переконана: Янукович ніколи не виграє вибори Президента в такій країні, як Україна. Ніколи! Не вірю, що наші люди здатні обрати главою держави людину, двічі, а може й тричі - про це сперечаються дотепер, судиму; не цілком освічену - дипломи й професорські звання можна, на жаль, купити, але інтелекту, розуміння того, як правильно управляти країною, вони не додадуть. Не говорячи про те, що пробираючись до влади, Янукович обов'язково щось дер із країни. В 2007-му, останній раз – генеруючі компанії, "Межигір'я", родовища нафти й газу.

 Не потрібно ніяких спеціальних технологій для того, щоб українці не вибрали собі гаранта, портрет якого навіть у школі перед учнями повісити не можна.

 Технології потрібні не для програшу Януковича – для вашої перемоги, я про це запитувала.

 Передвиборна ігротека абсолютно себе не виправдовує. Ви подивіться, як політична ігротека побудована в деяких молодих недосвідчених кандидатів у Президенти...

 Яценюка?

 Давайте без прізвищ і так зрозуміло. Отож, коли народ побачив: ця його ігротека – дурна технологія, що не має ні душі, змісту, ні лідерської складової, то рейтинг, як надувся - відразу й здувся. От чому я не вірю ні в технології, ні в "ривки". Суспільство або сприймає такого типу, як Янукович на пості Президента, або – ні. Якщо сприймає – це не мої проблеми.


Спрогнозуйте цифри першого й другого туру: для себе й для Януковича.

 Не хочу цифр і прогнозів. Хочу вірити: українці не виберуть Януковича Президентом.

 Донецькі, наскільки я знаю, вам на це відповідають: ваш головний ворог – не Янукович, ваш головний ворог – криза.

 Звичайно, криза додає людям проблем, а політикам не додає популярності. Але, чесно сказати, я щаслива, що, у період настільки колосальних для України випробувань на пості Прем'єра виявилася саме я. Був би на моєму місці хтось інший, ми б повернулися в дев'яності: з невиплатами зарплат і пенсій, з боргами за газ, з повною дестабілізацією життя країни.

 Частково так воно й вийшло. От, за банківський, припустімо, сектор я не відповідаю - його розвалили, улаштували справжній фінансовий голодомор. Я не перебільшую: у країні справді фінансовий голодомор! Якби я мала можливість хоч трохи вплинути на політику НБУ й банківської системи, його б не було.

 Щодо команди Януковича – те саме. За країну вони, слава Богу, не відповідають, зате відповідають за окремі комерційні банки, які теж повністю розвалили й знущаються тепер над людьми. Словом, показали, на що здатні! Загалом, давайте подивимося, як працюють території, відомства, де влада - Янукович...

 Територія – Крим…

Відомство - Генеральна прокуратура.

 Що ви так проти Медведька ополчилися? Який він донецький? Він - слуга всіх панів. Особливо - Банкової. Втім, при Президенті Тимошенко, від відставки його це не врятує. Кандидатуру змінника вже намітили?

 Буду радитися з молодими професіоналами із прокурорської системи. Якщо нагорі щось гниє, підростаюче покоління, яке змушене це гниття спостерігати, виростає, як правило, серйознішим, чеснішим, поряднішим. Серед таких людей і треба шукати.

 Молоді, чесні, порядні – група Портнова, чи що? Добре, про інше хочу запитати. Якщо у вас щось не виходить, ви, найчастіше, пояснюєте: "я хотіла, мені не дали". Вагомість аргументу не заперечую, але, самі-то ви розумієте: прийшовши на Банкову, користуватися ним більше не зможете?

 Повторюю: після виборів всю відповідальність я візьму на себе. На відміну від чоловіків, які керували країною раніше. Більше того, сьогодні я відповідальність теж ні на кого не перекладаю - намагаюся самостійно тримати удар, навіть якщо повноважень у мене мінімум, навіть якщо штучні системи блокування мені створюють... Але, я не скаржуся - приймаю удар і випробування.

 А вам себе не шкода? Ви ж жінка все-таки. Навіщо вам ця оранка? Засинати в кріслі в перукаря, світу білого не бачити... І це - у прем'єрах, а в президентах?! Чоловікам однаково: дім, сім’я, скільки спали, що їли, як виглядають. Жінка - зовсім інше.

 Шкода, звичайно! Буває, хочеться відпочити подовше. І поспати, буває, теж хочеться. Так, щоб не засинати, справді, у перукаря в кріслі, а хоч у дзеркало поглядати - що там із зачіскою виходить. Багато чого ще хочеться. Повернутися до ранкових пробіжок по лісі, із собаками пограти...Коли, до речі, я їх бачила останній раз? Рік тому, чи що? Не кажучи вже про родину... Так, правда, жити повноцінним життям, своїм життям, хочеться. З іншого боку, я занадто добре знаю всіх українських політиків, особливо - тих, що балотуються в президенти. Знаю їх моральні, інтелектуальні якості, тому й не можу залишити на них країну. Це однаково, що пройти повз, коли якийсь злочинець дівчину ґвалтує! Не зупинитися, не допомогти - пройти повз. Я так не можу. Саме тому в мене й сили життєві перебувають, і воля. Розумієте, не можна залишати на їх руках прекрасну дівчину, Україну, щоб вони її не зґвалтували, не дай Боже.

 Так ви косу знімете?

 Ні.

 Просто в журналістів є прикмета: Тимошенко розпустила волосся – грядуть якісь відчайдушні протистояння. Раніше, принаймні, так було. До речі, недавно Ющенка запитали: чи вірить він Тимошенко. Сказав: давно вже не вірю, але, був час, вірив. А ви, от, коли Віктору Андрійовичу вірити перестали?

 Народ України – суддя Ющенку, а не я. Я про нього взагалі нічого говорити не хочу - ні поганого, ні гарного. Хочу, у цьому випадку, бути більшим чоловіком, ніж деякі політики, які ходять у штанях, але поводяться як базарні баби. Оцінку Віктору Андрійовичу люди дадуть у першому турі. І оцінка ця буде значно твердішою, ніж мої слова, слова інших політиків.

 Є ідея: візьміть його на перевиховання. Саме так ви колись пояснювали появу в команді колишніх "кучмістів". Губський, Осика, Задорожний, Медведчук... Перевиховали ж! Візьміться тепер за Ющенка. Ну, і Фірташа - за компанію.

 У країні багато людей з різним і прізвищами. Моє завдання - не перевиховувати окремо взятих недоумків, а створити правила, за яких ці недоумки не будуть мати доступу до влади.

Інтерв'ю взяла Соня Кошкіна для "Левого Берега".

 

 

 

 

 


Архів
Новини
Слову Ярославського можна вірити – в кінці наступного року в Дніпрі буде аеропорт, – ексміністр Павло Розенко 15:39
Люди з подвійним громадянством не мають працювати у владі, – Рабінович 15:35
Одеська справа: президент Спілки адвокатів України розкритикував дії НАБУ, САП і Вищого антикорупційного суду 13:21
Підозра моєму клієнтові абсолютно не обґрунтована, – адвокат Олега Бриндака 20:35
За ініціативи голови облради Віолети Лабазюк у Хмельницькому встановлять другий в Україні меморіал "Дзвін пам’яті" 17:51
4 області України віднесли до "червоної" зони. Коли введуть обмеження і що буде заборонено 17:25
Соцпрацівники та листоноші. МОЗ планує ще двічі розширювати список професій для обов'язкової вакцинації 17:25
В Україні швидше за все буде бустерна вакцинація від коронавірусу, – Ляшко 15:47
В Україні 4 області переходять в "червону" зону карантину. Де введуть обмеження 16:56
Як буде працювати громадський транспорт в Україні під час локдауну. Пояснення МОЗ 16:31
більше новин

ok