Інтерв’ю 2019-03-30T04:04:48+02:00
Українські Новини
Валерій Мунтіян

Валерій Мунтіян

Валерій Мунтіян: рішення про інтеграцію в Митний союз треба приймати вже в першій половині 2011 року

Незважаючи на застереження Євросоюзу, Київ почав консультації про можливий вступ у Митний союз (МС) з Білорусією, Казахстаном і Росією. Про умови участі України в цьому об'єднанні й про очікувані вигоди від нього кореспондентам Ъ Сергію Сидоренку і Юрію Панченку розповів уповноважений Кабінету міністрів зі співробітництва із РФ, країнами СНД і Євразійського економічного співтовариства Валерій Мунтіян.

- Україна веде переговори про створення зон вільної торгівлі (ЗВТ) як із СНД, так і з Євросоюзом. Чи не суперечать ці ЗВТ один одному?

- ЗВТ зі СНД створюється на основі норм і принципів СОТ, тому, самі розумієте, у Євросоюзу не може бути жодних претензій до цього договору. До того ж не забувайте, що ЗВТ із ЄС ще не існує, поки тільки йдуть переговори про її створення. А ЗВТ зі СНД діє з 1994 року, зараз же йдеться про те, щоб змінити відповідну угоду, привести до сьогоднішніх реалій і домогтися її ратифікації всіма сторонами, у тому числі Росією, що так і не ратифікувала старий договір.

- Яким буде економічний ефект для України від набрання чинності договором про ЗВТ зі СНД?

- За нашими розрахунками, за перший рік повноцінної діяльності ЗВТ товарооборот України із країнами Співдружності має збільшитися приблизно на 35%.

- А які вилучення з режиму вільної торгівлі передбачено цією угодою?

- Як вилучення, з яких залишаться експортні мита, зафіксовано цукор і - на вимогу Казахстану - 4 позиції щодо спирту. На імпортні мита створення ЗВТ не вплине, але я хочу підкреслити, що у разі нашого приєднання до Митного союзу Росії, Білорусії й Казахстану й їх буде скасовано.

- Чи не здається вам, що ідея приєднання до МС суперечить пріоритету співробітництва з ЄС?

- Для нас неприпустимо, щоб було протиріччя, адже для України дуже важливий і величезний ринок Євросоюзу, і дружні відносини з ЄС. За підсумками 2010 року частка країн ЄС у зовнішньоторговельному обороті України становила 29,6%. Але ще більшу частку, 40,2%, має торгівля із країнами СНД. Тому нам потрібна така модель, що дасть можливість не втратити вже завойовані ринки й наростити обсяги з найбільш перспективних позицій.

- Якою ви бачите модель співробітництва України з Митним союзом?

- Оптимальна модель - поступова інтеграція. Першим етапом стане створення ЗВТ зі СНД. Але ми маємо пам'ятати, що сусіди вже обігнали нас, реалізувавши другий етап - Митний союз і почавши реалізацію третього - Єдиного економічного простору (ЄЕП.-Ъ). Перш ніж стати повноцінним членом МС, нам потрібно приєднатися до Євразійського економічного співтовариства, ратифікувавши близько 10 міждержавних договорів. Потім для вступу в МС Україні буде потрібно визнати ще 51 угоду: вивчити їх, підписати, деякі - ратифікувати. Це непростий процес! Потрібно детально проаналізувати всі ці документи, провести юридичну й економічну експертизу. І ми вже займаємося цим аналізом.

- Для приєднання до МС Київ зобов'язаний відкоригувати свої зобов'язання в рамках СОТ. Ви оцінювали пов'язані із цим загрози?

- Дійсно, приєднуючись до МС, ми будемо вимушені підвищити свої митні тарифи. Сьогодні в Україні середній вхідний тариф становить 4,5%, а в країнах ТС - 10,25%. Ми не можемо відмовитися від членства у СОТ, адже воно теж дає нам певні вигоди. А це означає, що нам доведеться вести переговори з усіма 153 країнами-членами СОТ, домовляючись про зміну умов нашого членства. Природно, ці країни порушать питання про компенсацію втрат, яких вони зазнають.

- Чи готова Росія або інші країни МС компенсувати Україні втрати?

- Це наша перша умова: якщо ми погоджуємося на поглиблену інтеграцію в Митний союз, МС має взяти на себе ці компенсації. У Мінекономрозвитку вже прорахували ціну питання - якщо взяти за основу економіку докризового 2008 року, втрати України становитимуть $1,9 млрд. Нам доведеться збільшити 762 тарифні позиції з товарних груп і вести відповідні переговори із країнами-членами СОТ. До речі, МС готовий вести переговори про зниження своїх ставок, зараз щодо цього питання й щодо компенсацій ведуться консультації на рівні експертних груп.

- Ви не побоюєтеся, що перегляд умов участі України у СОТ може погіршити становище наших експортерів?

- Давайте говорити відверто: при входженні у СОТ ми квапилися, аби тільки зробити це швидше за Росію. Хоча, з погляду економіста, важливий не час вступу, а його умови, економічна складова. Тоді, поспіхом, далеко не всі позиції було зафіксовано на бажаному для України рівні. Зараз союзи промисловців, починаючи від хіміків і закінчуючи виробниками горілчаних виробів, криком кричать: хлопці, чим ви думали, коли погоджувалися? Тепер у нас з'являється можливість пакетом переглянути всі невигідні для України позиції. Так що перед нами постає завдання надати президентові й уряду аналіз не тільки труднощів, а й очікуваних вигід, щоб у підсумку було прийнято вірне рішення.

- Якими можуть бути форми компенсації з боку МС?

- Це буде не тільки фінансова допомога. У нас дуже енергоємна промисловість, і привести її у відповідність до світових стандартів буде дуже важко. Фактично існуючу економіку треба перенести кудись в океан і підірвати там, а на місці, що звільнилося, побудувати нову. Це величезні гроші, у нас немає таких ресурсів. Тому ми ставимо умову, щоб Російська Федерація переглянула формулу договору на поставку газу, зменшивши його вартість для України як мінімум вдвічі.

- Йдеться про доступ України до видобування газу на території РФ?

- Для нас важливий не механізм, а результат - щоб ціна газу для України була такою ж, як для суб'єктів підприємницької діяльності на території РФ. Ще одним компенсатором має стати нафта. Ми хочемо, щоб внаслідок  інтеграції в МС росіяни зняли експортне мито - а це $300 за тонну. Ще один компенсатор - транспортні тарифи. Сьогодні залізничний тариф становить третину вартості енергетичного вугілля, що ми отримуємо з Росії. І нарешті, ми очікуємо зростання кооперації. Вона дасть величезний ефект і в енергетиці, і в машинобудуванні, і в авіації, і в інших галузях.

- А що заважає кооперації з російськими підприємствами вже сьогодні, без створення МС?

- Нічого не заважає! Але росіяни ставлять запитання: навіщо нам це потрібно? Вони говорять: навіщо нам вкладати у вашу економіку, якщо ви завтра будете інтегруватися в НАТО - адже при колишній владі була така загроза - або ще кудись. Їм потрібні гарантії того, що Україна залишиться надійним партнером Росії - тоді підуть і кооперація, і інвестиції в основне виробництво українських підприємств.

- Візит російського прем'єра Володимира Путіна в Київ 12 квітня буде присвячено питанню інтеграції України в МС?

- Я думаю, що в тому числі будуть переговори й про це. Ви самі бачите, що основне навантаження щодо компенсацій, яких ми очікуємо, лягає на Росію.

- Яка сума компенсацій у грошовому вираженні?

- За попередніми розрахунками, скасування експортних мит на нафту дасть до $3 млрд, на нафтопродукти - біля $500 млн, зниження цін на газ до рівня внутрішньоросійських - $4,5 млрд, компенсація за зміну зобов'язань України перед СОТ - $1,9 млрд. Крім того, ми будемо наполягати на гарантіях обсягу транзиту російського газу по українській ГТС на рівні не менш як 95,8 млрд кубометрів.

- Москва вже дала зрозуміти, що готова піти на певні поступки, про які ви розповіли?

- Принципова згода однозначно є. Але про готовність погодитися на конкретні компенсатори говорити поки не можна, переговори ще тривають.

- Як довго для України буде відкрито вікно для приєднання до МС на тих умовах, які зараз обговорюються?

- На мою думку, рішення про інтеграцію в МС треба приймати вже в першій половині нинішнього року, і приймати його буде політичне керівництво країни. Майте на увазі - МС уже діє, і зараз ведеться підготовка до створення ЄЕП. Саме тому глава уряду РФ Володимир Путін заявив, що Україна має якнайшвидше визначитися, з якого боку цієї межі вона хоче перебувати.

- Євросоюз не раз заявляв, що не зможе продовжувати переговори про асоціацію й ЗВТ у разі вступу України в МС. Як ви мають намір вирішувати цю проблему?

- Якщо вони не захочуть завершувати переговори з Україною зараз - не треба. Але ми в кожному разі не відмовляємося від ідеї ЗВТ із ЄС. Якщо буде ухвалено рішення про вступ у Митний союз із Росією, Казахстаном і Білорусією, то потім - ми вступимо в ЄЕП, створимо загальний ринок із цими країнами. І от після цього ми можемо повернутися до західного вектора, створивши зону вільної торгівлі з Євросоюзом. При цьому, будучи в складі МС, ми зможемо вести переговори з ЄС з набагато кращої позиції. Ви ж знаєте, у Росії відмінні відносини з Німеччиною, Францією, з іншими країнами ЄС. А в України поки не такі тісні зв'язки - саме тому в сьогоднішніх переговорах з ЄС нам важче лобіювати свої економічні вимоги.

- Проте інтеграцію з ЄС оголошено нашим основним стратегічним пріоритетом.

- Я підтверджую: Євросоюз - насправді наш стратегічний пріоритет, але потрібно говорити й про економічні ризики. Насамперед нас у ЄС поки ніхто не кличе. А що стосується ЗВТ із Євросоюзом, то прем'єр-міністр Микола Азаров чітко сказав, що нам не потрібен цей договір за будь-яку ціну. За тих умов, які нам пропонує Брюссель, ми втрачаємо ринки й перспективу - і в сільському господарстві, і в машинобудуванні. Європа говорить, що пропонує нам розширену й поглиблену ЗВТ. Але яка ж вона розширена й поглиблена, якщо там маса вилучень, якщо нам не дають достатніх квот щодо сільського господарства? Така ЗВТ нам не цікава, ми її не підтримаємо, прем'єр уже кілька разів про це заявляв. Хоча, звичайно, ми ще продовжуємо переговори, ми намагаємося домогтися, щоб ЄС погодився з умовами, за яких ЗВТ стане вигідна Україні.

- Експерти дотримуються іншої думки й говорять, що створення ЗВТ із ЄС викличе зростання української економіки.

– Вони тільки говорять, але ні в кого ні в ЄС, ні в Україні немає розрахунків, що підтверджують це зростання. Розрахунки Мінекономрозвитку, проведені на базі сьогоднішніх умов створення ЗВТ, показують падіння практично за всіма показниками. За перший рік роботи гальмування ВВП оцінюється в 0,23 процентного пункту (п. п. -–Ъ). Потім від’ємний ефект тільки збільшується – на п'ятий рік гальмування становитиме 0,31 п. п. Нагадаю, це тільки базовий сценарій, у якому закладається обсяг аграрних квот на більш високому рівні, ніж ми отримаємо в реальності. Крім того, він не враховує погіршення умов торгівлі з Росією й країнами Митного союзу.

– Ви впевнені, що буде погіршення?

- Звичайно, про це чітко заявило керівництво Росії - підвищаться імпортні мита, виникнуть проблеми із квотами. Це ми бачимо тільки надводну частину айсберга, а є ще й підводна. Це робота спецслужб, питання безпеки, це торговельні війни, які переходять у гарячі. А кому потрібна нова газова війна? Зовсім інша картина - при вступі в МС. Є мінуси, є плюси, але сумарно ми виходимо на 0,95 п. п. приросту ВВП, а з урахуванням непрямих вигід прискорення становитиме 1,01 п. п. Але це знову ж розрахунки без урахування тарифних, енергетичних і інших компенсацій, на яких наполягає українська сторона.

- Але вибір між ЄС і МС - не тільки економічний, це вибір шляху розвитку. ЗВТ із Євросоюзом змусить наш бізнес модернізуватися, інакше він стане нерентабельним, а МС із низькою вартістю газу законсервує ситуацію.

- Неправда, увесь світ іде шляхом інноваційного розвитку, і в СНД цей критерій також буде пріоритетним. А стимули будуть комплексними, у тому числі на законодавчому рівні. Що стосується вибору шляху розвитку, то навряд чи варто чекати допомоги від ЄС. Євросоюз зараз "сиплеться", він вийшов за граничні значення всіх своїх макроекономічних показників. У країнах ЄС дефіцит бюджету має бути не більш як 3%, а в них сьогодні 7,7%. Держборг не має перевищувати 60%, а зараз середнє значення по ЄС - 80%, у єврозоні - 84,6%.

- У Росії теж чимало проблем - і демографія, і відсталість виробництва. До того ж Україна в останні роки лібералізувала свою економіку. Приєднання до МС розвертає країну геть від лібералізації.

- Ми знаємо про проблеми РФ, вони чималі, і ми враховуємо їх у своїх прогнозах. Але ви подивилися на демографію в ЄС? А безробіття? Воно в ЄС уже перевищила 10%, вони вийшли за всі граничні значення! Так що в кожному разі Україні треба розраховувати насамперед на себе, проводити модернізацію економіки. У сильної України буде значно більший ефект від інтеграції як з ЄС, так і із МС. Що стосується лібералізації, то я можу сказати, що бувають періоди для лібералізації, коли цей підхід дає унікальний ефект. А буває, навпаки, період для більш жорсткої економічної політики.

- Якими ви бачите строки інтеграції України в МС?

- У нас є розрахунки. Підписання договору про створення ЗВТ зі СНД очікується в травні цього року, а вже в липні, якщо буде відповідне рішення Конституційного суду й завершиться проведення внутрішньодержавних процедур, ми зможемо приєднатися до протоколу про створення Митного союзу. Але від ЄС Україна не відмовляється, адже для нас головне - зберегти незалежність і суверенітет у процесі інтеграції. Тому наступний етап - договір про зону вільної торгівлі між МС і ЄС. Ми прогнозуємо його підписання в 2015 році. А в 2017 році може бути підписано договори про ЗВТ із АТЕС (організація Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва.-Ъ), з іншими об'єднаннями й країнами регіону. В остаточному підсумку має бути створено єдиний загальний ринок Євразії. Зрозумійте, Європа переживає фазу економічного стискання, вона себе вичерпала, а розвиваються Китай, Індія, Сінгапур, і там має бути наш інтерес.

Інтерв'ю взяли Сергій Сидоренко і Юрій Панченко, "Коммерсант-Украина ".

 

 


Архів
Новини
Рада прийняла держбюджет-2020 в першому читанні 15:26
British American Tobacco зупинила виробництво в Україні через "маржу Холодова", - ЗМІ 12:34
Ukrlandfarming заявив про збільшення в 2-4 рази врожайності посівів завдяки кластерній системі 11:17
Олександр Гвоздик - Артур Бетербієв. Скринштр відео Інтера
Гвоздик нокаутом програв Бетербієву бій за два пояси чемпіона світу 09:44
Електронні РРО будуть безкоштовними, - голова податкової Сергій Верланов 12:41
Київстар підключив до 4G ще 50 населених пунктів у 6 областях України 12:27 Прес-реліз
Костянтин Захаренко. Фото: телекритика
Чотири дні під вартою: Екс-директор КРРТ отримав 100 тис. гривень моральної компенсації 15:15
Атаки на "Криворіжсталь" і реприватизація "Укртелекому" несуть збитки для держави та іміджеві втрати, - політолог 12:27
Глава ФДМУ Сенниченко приховує майно від декларування і суміщає посади, - ЗМІ 12:10
Харківський аеропорт Ярославського запустив пряме сполучення зі Львовом та Прагою 12:33
більше новин

ok