Інтерв’ю 2022-08-29T04:05:13+03:00
Українські Новини
Роберт Бровді

Роберт Бровді

Роберт Бровді: Виробники і держава повинні відігравати визначальну роль на вітчизняному зерновому ринку

Поява на зерновому ринку державного оператора - компанії "Хліб Інвестбуд" (ХІБ) - викликала доволі суперечливі оцінки його учасників – наявних зернотрейдерів, які змушені поступитися деякою часткою ринку державній компанії. Про перші підсумки діяльності компанії на українському зерновому ринку із форвардних закупівель зерна, а також про плани на найближчу перспективу Українським Новинам розповів генеральний директор "Хліб Інвестбуду" Роберт Бровді.

Роберте Йосиповичу, раніше компанія анонсувала форвардну закупівлю зерна. Який обсяг уже законтрактовано?

В активній фазі контрактації форвардних договорів ми перебуваємо з п'ятниці 18 березня. Станом на 28 березня укладено форвардних договорів на 168 тис. тонн зернових. Контрактуємо озиму пшеницю, жито, гречку.  На стадії розгляду і підписання перебувають контракти на 140 тис. тонн зернових, у процесі підготовки та узгодження в регіонах - документи на близько 480 тис. тонн.

Завдяки попередньому аналізу всіх зроблених заявок, ми з першого дня вийшли на денну норму контрактації у 30 тис. тонн зернових, середній лот закупівель не перевищує 1 тис. тонн. У цьому разі для нас більш важливо, щоб не один сільгоспвиробник поставив 20 тис. тонн, а забезпечити найбільшу кількість контрагентів у регіонах. На сьогодні географія форвардної програми охоплює 19 областей України, серед яких лідирують господарства Сумської, Житомирської, Вінницької, Київської, Харківської, Полтавської, Тернопільської областей.

Довідка

Згідно з укладеним на сьогодні контрактом з Аграрним фондом на суму 1,55 млрд. гривень  ХІБ здійснює закупівлю у сільгоспвиробників 895 тис. тонн  зернових, у тому числі 786 тис. тонн пшениці, 99 тис. тонн жита і 10 тис. тонн гречки, на формування державного інтервенційного фонду.

Закупівля проводиться за мінімальними інтервенційними цінами для відповідного маркетингового періоду.

Фінансування форвардних контрактів здійснюється в 3 транші: 50% суми контракту виробник одержує відразу після підписання (на проведення весняно-польових робіт), 20% надійде перед збиранням урожаю і 30% - після збирання врожаю.

Крім того, аграріїв, які уклали форвардні контракти, забезпечують мінеральними добривами і паливно-мастильними матеріалами, а також засобами захисту рослин за цінами нижчими від ринкових.

Чи плануєте проводити форвардні закупівлі зерна не в межах державної програми, а за кошти від комерційної діяльності? Які їх очікувані обсяги і чим відрізняється схема таких закупівель?

Так, ми будемо проводити форвардні закупівлі за рахунок власних і залучених інвестиційних коштів. Обсяг запланованих форвардних закупівель за комерційною програмою становитиме близько1 млн тонн зернових. У графіках фінансування і цінових параметрах обидві програми практично ідентичні. Розходження очікуються, насамперед, у переліку закуповуваних зернових культур. Можливо, у комерційному форварді домінантною культурою буде кукурудза, яка для інтервенційного фонду держави менш цікава, але є високоліквідним товаром для здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При цьому в договорах з комерційного форварду не передбачено пільгових добрив і палива.

За якою ціною будете купувати? 

Я вважаю, що та ціна, яку сьогодні встановлено як мінімальну інтервенційну, вона максимально наближена до ринкової вартості.

Потрібно також брати до уваги, що кошти, які нами зараз виплачуються на забезпечення форвардних угод, надаються без урахування будь-яких процентних ставок і виділяються більш ніж на півроку (зобов'язання за договором закінчуються в середині вересня). Відповідно, на виході ми одержимо реальну гранично близьку до ринку вартість.

Скільки часу минає від моменту укладання договору за форвардом до одержання виробником коштів?

Як правило, кілька годин. Ніяких зволікань у цьому питанні ми не допускаємо.

Чи почато вже поставки палива і добрив? Які обсяги ви маєте? За якими цінами паливо і добрива пропонуватимуть аграріям?

Ми вже придбали згідно з графіками понад 30 тис. тонни добрив і 14 тис. тон палива. Ці ресурси надходять сільгоспвиробникам, які уклали форвардні угоди. За аміачною селітрою – це 2815 гривень/тонна при відвантаженні з  підприємства-виробника (при ринковій ціні 3200 – 3500 гривень), за дизельним паливом – 9439,5  гривень/тонна, за низькооктановим бензином –10048,5 гривень/тонна. Хочу підкреслити, що практично  всі сільгоспвиробники, які підписали форвардний контракт, скористалися можливістю придбання аміачної селітри за пільговою ціною. 

Які компанії беруть участь у програмі страхування форвардних контрактів? Які умови вони пропонують?

Страхування  форвардних  контрактів  здійснює низка страхових компаній  України, які надали  найбільш  вигідні  умови,  у першу чергу, з  погляду забезпечення та диверсифікованості ризиків. Серед  них  "Провідна", "Брокбізнесстрахування", "Аска" та інші. Що стосується умов, то ми контролюємо, щоб страхові ставки не перевищували оптимальні ринкові показники.

Крім форвардних закупівель, які ще напрямки охоплює ваша комерційна діяльність?

Це активна зовнішньоекономічна діяльність, інвестування в аграрний сектор, торгівля продуктами переробки зернових. Спочатку кошти, залучені ХІБ, ідуть виключно в торговельну діяльність. Це спотова закупівля урожаю 2010 року. Наша активність зі спотової закупівлі не знижується, ми здійснюємо її рівною мірою по всій Україні.

Крім того, ми обслуговуємо міждержавні угоди з Вірменією, Грузією, Білоруссю, Росією, Узбекистаном, Азербайджаном. Обсяги контрактів коливаються від 100 до 600 тис. тонн.

Поставки  за ними здійснюються в міру надходження оплати покупцями, наданими урядами країн-підписантів. Поставляється як пшениця, так і кукурудза.

Ще одна частина нашої діяльності – поставка закупленої продукції  для переробки на борошно і її подальший експорт, а також реалізація всередині країни.

Скільки у вас регіональних підрозділів? Де зберігається зерно? Який обсяг зерна вам дозволять закупити ваші технічні можливості?

ХІБ має у своєму розпорядженні регіональні підрозділи в 22 областях України. Закуповуване за різними програмах зерно компанія зберігає на 750 сертифікованих елеваторах країни. Крім того, як структурний підрозділ ДПЗКУ ми використовуємо потужності її 36 підприємств (не враховуючи 13 структур, які перебувають на стадії входження) і 2 портових елеваторів. Технічні можливості корпорації зі зберігання зерна на сьогодні – близько 3,5 - 4 млн тонн, з перевалки на експорт – 2,38 млн тонн. І ми активно працюємо над збільшенням цих можливостей.

Скільки переробних підприємств входить до складу корпорації? Які сьогодні потужності з виробництва борошна? Скільки плануєте виробити його цього року?

У складі корпорації перебуває 21 переробне підприємство з виробництва борошна, круп і комбікормів. Сумарна потужність 17 борошномельних підприємств становить близько 700 тис. тонн борошна і круп на рік. На жаль, у минулі роки ці потужності були незадіяними. Зараз ситуація змінюється докорінно. Наскільки мені відомо, цього року корпорація планує виробити не менш ніж 500 тис. тонн високоякісного сортового борошна, а на повне завантаження потужностей вийти вже до кінця 2012 року.   

В останній тиждень у ЗМІ дуже активно обговорюють питання про можливу ініціативу Кабінету Міністрів про введення мит на експорт зерна. Прокоментуйте, будь ласка, це питання.

Не готовий поки прокоментувати.  Оскільки немає будь-якої законодавчої ініціативи, все це перебуває на рівні припущень. Тільки-но ця ініціатива з'явиться, скажімо, у проекті закону, то, безумовно, із цього приводу свою думку висловлю.

Як ви оцінюєте положення законопроекту №8163, яким передбачається обмежити право експорту зерна виробниками в обсягах їхнього виробництва, державним агентом з експорту і компаніями-учасниками зернового ринку, які здійснили авансовий платіж виробникам зерна в обсязі не менш ніж 50% від його вартості?

Оцінюю позитивно, тому що вважаю, що саме безпосередні виробники і держава повинні відігравати визначальну роль на вітчизняному зерновому ринку. Дивує інше – постійний ажіотаж у ЗМІ й заклики не допустити монополізації. А я запитую – чиєї монополізації? Вітчизняних виробників? Так їх не один і не два. 7 тис. сільгоспвиробників вирощують достатньо солідні обсяги зерна і більшість із них здатні, при бажанні, самостійно налагодити його експорт. Крім того, великі українські агрохолдинги навряд чи постраждають від цього законопроекту. Хочу підкреслити, що це моя особиста думка, оскільки очолювана мною компанія ніяких законів не лобіює і у преференціях не має потреби. Той самий комерційний форвард ми ініціювали, не очікуючи прийняття зобов’язувального закону. Ми просто працюємо, чітко виконуючи свої зобов'язання, у першу чергу, перед державою.

 





Архів
Новини

ok