ONLINE
22.05.19 11:00 Брифинг: "Негативное освещение и игнорирование реформ - избирательная технология"

Інтерв’ю 2019-05-20T04:04:55+03:00
Українські Новини
Василь Джарти

Василь Джарти

Василь Джарти: У Ялті буде створено яхтову марину

- Наближається курортний сезон. Чи зростуть ціни на відпочинок? Скільки туристів планує прийняти Крим у 2011 році?

- Ми розраховуємо, що відпочиваючих буде більше, ніж торік, - 6-6,5 мільйонів. У Криму є політична стабільність - це дуже важливо.

Один із напрямів стратегії розвитку Криму - розробка лікувально-курортних можливостей регіону. Одне зі стратегічних завдань - продовження курортного сезону аж до цілорічного.

Ми також хочемо поліпшити якість послуг, що надаються,  і  ми не повинні лякати людей ціною в сфері обслуговування. Ціни мають бути обґрунтовані.

- Багато курортників віддають перевагу Південному Берегу Криму, але півострів - це не тільки ПБК. Як Рада Міністрів планує розвивати східне й західне узбережжя?

- Слава Богу, там немає такого хаотичного заселення, як на південному березі. Сьогодні, маючи ділянки, готуємо проекти, будемо пропонувати їх інвесторам, створювати умови для будівництва готелів, атракціонів, різних об'єктів розваг.

- У Криму є так звані "галявини протесту". На самозахоплення не піде жоден інвестор. Що робиться для вирішення проблеми?

- Раніше, коли говорили про самозахоплення, виходило так, що мали бути зіткнення ледь ні з кровопролиттям. Сьогодні ми показуємо, що можемо вирішувати питання із представниками кримськотатарського народу, досягаючи певних домовленостей.

Ми розпочали пілотний проект ліквідації самозахоплень у Сімферополі й Сімферопольському районі. Ті, хто бере участь у захопленнях, але при цьому за законом має право на отримання землі, зможуть отримати ділянки в новому житловому масиві. Досвід будемо поширювати на інші міста й райони, щоб дати їм змогу готувати генеральні плани розвитку. Ми повинні чітко розуміти, де будуть будуватися багатоповерхівки, а де будуть надаватися ділянки для індивідуального будівництва. Не тільки для кримськотатарського населення. Перед законом, перед Конституцією всі рівні.

- Кримський парламент днями прийняв концепцію розвитку яхтового туризму, що передбачає будівництво 15 марин і стоянок для маломірних суден до 2021 року.

-  Відразу будувати 15 немає можливості, так це й неправильно буде, а от побудувати 3 і подивитися, як вони будуть розвиватися, - це буде правильно.

Є згода Президента України на передачу двох ялтинських портів - вантажного й пасажирського. Ми хочемо реалізувати проект будівництва яхтової марини й супутньої інфраструктури - готелів і так далі - на місці вантажного порту. Зараз вантажний порт - це один кран, що раз або два в тиждень робить перевалку піску.

Тут потрібні не такі вже й великі капіталовкладення, щоб створити яхтову марину. І вже готовий ескізний проект.

Сподіваюсь, передача порту з відання Мінтрансу в управління Верховної Ради Криму відбудеться цього року.

Є також намір перенести Євпаторійський порт на озеро Донузлав і зробити яхтову марину в Євпаторії. Безумовно, розглядається ще й Керч.

Є наміри, але без допомоги держави ми цього не зробимо.

- Крим у лютому провів перший земельний аукціон - з молотка пішли два лоти. Скільки всього ділянок плануєте виставити на торги в 2011 році?

- Упродовж цього року ми готові виставити на аукціон більш як 50 ділянок. Але, на жаль, ми розуміємо й відчуваємо сьогодні, що можливості інвесторів, котрі бажають придбати землю, обмежені. Плюс - коли їм раніше різними шляхами надавалася ділянка, вони могли будувати там те, що хотіли, а сьогодні ми говоримо: "Ні, ви будете будувати тільки те, що ми будемо пропонувати". Це дуже важливо. Саме тому я вимагаю від міст і районів, щоб вони якнайшвидше затвердили генплани. Виставляючи на аукціон ділянку, ми повинні розуміти, що на ній буде споруджуватись. Думаю, що коли інвестор остаточно переконається, що в Криму настав період політичної й економічної стабільності, він проявлятиме більший інтерес.

- Юрій Лужков приділяв багато уваги Криму. Новий мер Москви Сергій Собянфн, схоже, не має наміру продовжувати його проекти. Так, з 2011 року припинено фінансування Російського культурного центра Криму й "Будинку Москви" в Севастополі. Яким ви бачите співробітництво з білокам'яною при новому керівнику? Чи були вже контакти з ним?

- На жаль, контактів поки не було. Я думаю, має пройти час. Ми, безумовно, запросимо мера Москви в Крим, щоб показати йому природний і рекреаційний потенціал півострова.

- Ви - прихильник будівництва транспортного переходу через Керченську протоку, що з'єднала б Крим і Краснодарський край Росії. Багато експертів скептично ставляться до цього проекту. Чи потрібен він Україні?

- Телеграф ішов з Лондона в Делі саме по тому шляху, де має бути міст між Україною й Росією. Це - найкоротший шлях з Азії в Європу. Для Криму це не просто комунікація, не просто ще одне джерело потоку туристів на його територію. Для Криму це вигідно і з точки зору економіки – через міст можуть здійснюватися поставки й транспортування нафти й газу.  Президенти України й Росії - Янукович і Медведєв підписали наміри про будівництво переходу. Більш того, уже було представлено не просто ескіз, а макет переходу, і було ухвалено рішення про те, хто буде фінансувати проект. Може, все рухається не так швидко, як хотілося б, але я впевнений, що мосту бути. Якщо цитувати двох президентів - до 2014 року.

- Яка орієнтовна вартість проекту?

- Різні цифри озвучувалися. Я можу назвати: до 2 млрд євро, але без дослідження й підготовки техніко-економічного обґрунтування ми не можемо зрозуміти, яка остаточна вартість проекту.

- Крим прийняв бюджет-2011 з доходами 4,2 млрд і видатками 4,6 млрд гривень. Дефіцит в 400 млн - це планована позика. Рада Міністрів хотіла випустити облігації внутрішньої позики на таку суму ще в 2010 році й спрямувати гроші на розвиток "Кримтролейбуса", але отримала відмову Мінфіну через вимогу МВФ уникнути нарощування боргу муніципалітетами. Чи вдасться втілити ідею в життя в нинішньому році?

- Цього року немає заборони МВФ. Є розуміння Кабінету Міністрів, прем'єр-міністра Миколи Азарова, що ми зможемо довести ефективність використання зазначених коштів. Ми готуємо техніко-економічне обґрунтування, після його затвердження, думаю, зможемо випустити облігації.

У мене є низка пропозицій. Одна з них - будівництво елеваторів. Цим ми намагаємося вирішити 2 проблеми: з одного боку, зможемо через збереження зерна і його реалізацію відшкодовувати відсотки й тіло кредиту, з іншого боку, комунальне підприємство, що управляє зерносховищами, дасть змогу впливати на ціни на ринку хлібобулочних виробів.

- Тобто позику вже не планується спрямувати на закупівлю нових машин для "Кримтролейбуса"?

- Ні, на "Кримтролейбус" піде частина коштів, виділених на соціально-економічний розвиток Криму. Думаю, купимо не менш як 60 тролейбусів.

- Ви маєте на увазі 900 млн гривень із держбюджету? На що ще збираєтесь їх витратити?

- Близько 300 млн гривень підуть на будівництво й ремонт доріг, кошти розподілені на всі міста Криму. Більш як 50 млн гривень буде витрачено на газифікацію - це питання, як і раніше, залишається пріоритетним для уряду Криму. Також кошти підуть на будівництво 8 дитячих садків і 1 загальноосвітньої школи, на капітальний ремонт трамваїв і заміну контактної мережі в Євпаторії. Крім того, субвенції будуть розподілені й на об'єкти охорони здоров'я, і на культуру, і на житлово-комунальну сферу.

- Парламент Криму хотів би отримати право законодавчої ініціативи. Як офіційний Київ ставиться до такої ідеї? Чи потрібно створювати у Верховній Раді України комітет у справах Криму, про який недавно говорив кримський спікер?

- В Україні автономія одна, тому в Верховній Раді України має бути комітет з питань автономії. І комітету бути! Є домовленість про це зі спікером парламенту України Володимиром Литвином, є згода Президента Віктора Януковича. Я із Президентом особисто розмовляв з цього питання. Також було отримано згоду на підготовку законопроекту про те, щоб Верховна Рада Криму мала право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України. Тоді якість і рівень роботи кримського парламенту і загалом кримської автономії підвищиться.

Біографічна довідка

Василь Джарти. Голова Ради Міністрів Криму.

Народився 3 червня 1958 року в Донецькій області.

В 1981 році закінчив Донецький політехнічний інститут за фахом "автомобілі й автомобільне господарство", отримав кваліфікацію "інженер-механік".

В 2000 році закінчив магістратуру держуправління Донецького державного технічного університету.

З березня 2010 року - голова Ради Міністрів.

З 2007 року по березень 2010 року, в 2006 році - депутат Верховної Ради України (обраний за списком Партії регіонів).

Із серпня 2006 по грудень 2007 року - міністр охорони навколишнього природного середовища України.

2002-2005 роки - перший заступник губернатора Донецької області.

2000-2002 роки - мер міста Макіївка.

1998 рік - заступник голови Гірняцької райради в Макіївці.

 

 


Архів
Новини
Розпуск парламенту абсолютно виправданий, - партія "Соціальна справедливість" 13:49
Супрун полетіла з України одразу після інавгурації Зеленського 22:15
Міністр оборони Степан Полторак. Фото: facebook.com/generalpoltorak
Я розчулений: Полторак опублікував фото зруйнованого Кремля 16:43 Фото
Володимир і Олена Зеленські. Фото: olenazelenska_official/Instagram
Олена Зеленська створила офіційний Instagram-аккаунт і в ньому вже 6 фотографій 22:03
Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України. Фото: Українська правда
Невідомі оточили будівлю ВККС і заблокували її роботу 13:08
Зеленський скликав голів фракцій на консультації щодо розпуску Ради у вівторок 16:33 Документ
Український бізнес подолає політичну турбулентність, – Шимків 10:25
Ми всі хочемо, щоб у цей визначальний час країна рухалася вперед, - Володимир Кличко про інавгурацію 12:43
Україна і Китай домовляються про розвиток легкої промисловості та комерційної нерухомості в новому партнерському форматі 11:19
Зеленський хоче продовжити політику Порошенка щодо посилення антиросійських санкцій 11:04
більше новин

ok