Андерс Фог Расмуссен

Андерс Фог Расмуссен: "Ми будемо ще більше працювати з Україною"

Головною зовнішньополітичною подією тижня став візит до Києва Генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена. Востаннє про особисті контакти керівництва Північноатлантичного альянсу та України згадали наприкінці січня, коли президент Янукович привітав пана Расмуссена із днем народження. Те привітання багатьом здалося публічним свідченням: хоч Україна і проголосила себе позаблоковою державою, яке більше не прагне до членства в НАТО, активне співробітництво з Альянсом залишається актуальним і для нинішнього керівництва країни. Про зв'язок слів і справ у відносинах України й НАТО Генеральний секретар Альянсу Андерс Фог Расмуссен напередодні свого візиту до Києва розповів в ексклюзивному інтерв'ю "Профілю".

Віктор Янукович заявляв про прагнення мати довгострокові програми співробітництва з НАТО, які допомогли б зміцнити сектор безпеки й оборони України. Як ви оцінюєте таку перспективу?

Мене не дивує те, що президент Янукович так рішуче говорив про цінності довгострокового співробітництва з НАТО, оскільки під час його перебування на посаді прем'єр-міністра таке практичне співробітництво між Україною й НАТО почало по-справжньому розвиватися з підписанням Плану дій у 2002 році.

Взагалі, у питаннях безпеки й оборони необхідно дотримуватися стратегічних, довгострокових підходів. НАТО давно займається питаннями безпеки. Уже більш ніж 60 років Альянс допомагає своїм членам підтримувати мир і стабільність, необхідні для їхнього процвітання як демократичних і вільних суспільств.

На Лісабонському саміті в листопаді НАТО виробило порядок денний на наступне десятиліття. Ми знову підтвердили зобов'язання членів НАТО захищати одне одного у разі нападу, яке вже протягом тривалого часу є основою євро-атлантичної безпеки. Ми також вирішили розвивати нові засоби захисту від нових загроз, таких як піратство, комп'ютерні й ракетні атаки. І ми розвиваємо зв'язки з партнерами в усьому світі, пропонуючи їм більш активний діалог і співробітництво. Одним словом, ми обновили Альянс для XXI сторіччя – і вже почали здійснювати ці обіцянки на практиці.

Як ви оцінюєте нинішній рівень співробітництва між НАТО й Україною?  Чи можемо ми сказати, що, незважаючи на задекларований позаблоковий статус нашої країни, реальне співробітництво у військовій сфері залишається міцним, або ж такі висновки неправильні?

Я хочу, щоб ви зрозуміли мене правильно. НАТО повністю поважає рішення України. Тільки сама Україна – як і будь-яка інша країна – повинна визначати свій шлях, коли мова йде про питання безпеки й оборони та відносини з НАТО. Ми хочемо посилити практичне співробітництво й політичний діалог у майбутньому для того, щоб долати загальні проблеми й допомагати Україні здійснювати реформи, і саме тому я їду в Київ.

Лише погляньте на те, що ми робимо разом. По-перше, ми підтримуємо регулярний діалог на високому рівні. Наприклад, Комісія Україна–НАТО (КУН) збиралася 10 лютого для обговорення енергетичної безпеки, одного з головних викликів, що стоїть перед нами всіма. КУН містить кілька робочих груп, у межах яких збираються наші експерти й обговорюють питання економічної та енергетичної безпеки, оборонної реформи, оборонних технологій, науки і екології, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру.

По-друге, ми разом беремо участь у місіях з підвищення світової безпеки. Українські ВМС разом з НАТО патрулюють Середземне море, щоб не допустити тероризму. Українські військовослужбовці разом із союзниками з Альянсу здійснюють місії в Афганістані й Косовому. Україна – єдиний партнер НАТО, який бере участь у Силах швидкого реагування, для яких ваші ВПС підготували транспортний літак Іл-76.

НАТО надає Україні значну підтримку в підготовці українських збройних сил до таких місій, допомагаючи в навчанні особового складу, модернізації процедур і стандартів. Україна, можливо, не прагне вступити до Альянсу, однак вона вже досить далеко просунулася у своїй здатності працювати разом із силами НАТО.

Тому, говорячи про майбутнє, я впевнений, що ми будемо ще більше працювати з Україною над вирішенням нових проблем нашого часу, таких як піратство, комп'ютерна безпека, поширення зброї масового знищення. Ці проблеми не визнають кордонів, і жодна держава не зможе перебороти їх сама.

Українське керівництво заявило, що здорова економіка – це умова здорової демократії. У зв'язку з цим як НАТО розглядає цивілізований сучасний баланс між свободами і суспільним благом?

НАТО – це союз демократичних держав. Ми підтримуємо свободу особи, права людини й демократію як основні цінності Альянсу. Я взагалі не вважаю, що можливий компроміс між свободою і процвітанням або демократією і стабільністю. Навпаки, вони доповнюють одне одного. Демократія має тенденцію до стабільності і процвітання. Політична й економічна свобода приносить мир, процвітання й прогрес, тому що свобода вивільняє заповзятливість і людську винахідливість.

У Щорічній національній програмі, розробленій Україною в процесі консультацій з НАТО, є низка глав і секцій щодо цілого спектра сфер, де ваш уряд хоче модернізувати свої підходи до ведення справ. Найперша частина цього документа стосується виборів, свободи ЗМІ та громадянського суспільства. Розвиток демократії і верховенства права є головним аспектом відносин між НАТО й Україною, і я вірю, що ваша країна не зверне з цього курсу.

 Чи бачите ви який-небудь позитивний вплив позаблокового статусу України на відносини між НАТО й Росією?

НАТО визнає суверенне право кожної держави вільно вибирати систему забезпечення своєї безпеки. Як я вже сказав, ми повністю поважаємо рішення України оголосити європейську інтеграцію своїм головним зовнішньополітичним пріоритетом. І я вважаю, що конструктивне партнерство з Альянсом може допомогти Україні прокласти свій шлях до Європи.

Я також упевнений, що європейська безпека може бути повною тільки в тому разі, якщо вона включить у себе по-справжньому стратегічне партнерство між НАТО й Росією, у якому буде взято до уваги інтереси і заклопотаність як Росії, так і її європейських сусідів. На Лісабонському саміті ми заново почали наші відносини з Росією і зараз працюємо над розширенням нашого співробітництва відповідно до порядку дня і в дусі лісабонської зустрічі.

Який ваш прогноз про майбутнє глобальної європейської безпеки? Як має виглядати співробітництво між НАТО й країнами, які не є членами Альянсу?

Від самого свого заснування НАТО працює над тим, щоб Європа була єдиною, вільною і мирною. Сьогодні ми як ніколи раніше наблизилися до цієї мети. Ми цінуємо дух спільної безпеки з нашими партнерами, який підтримує стабільність у Європі. Ми знаємо, що, тільки працюючи разом з партнерами, можемо ефективно відповідати на виклики XXI сторіччя. Тому НАТО й надалі сприятиме євро-атлантичній безпеці за допомогою широкої мережі партнерських відносин із країнами та організаціями в усьому світі, про що ми заявили в новій Стратегічній концепції, прийнятій нами в Лісабоні. Звичайно, ми особливо зацікавлені в зміцненні нашого партнерства з європейськими країнами, такими як Україна, тому що вони нам ближче від усіх. Саме тому ми створили спеціальну Комісію Україна–НАТО.

Чого ви очікуєте від ратифікації Росією та США нового Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь?

Я тепло привітав ратифікацію цього договору між Росією та США. Вона була загальною метою всіх 29 лідерів Ради Нато-Росія, які зібралися на Лісабонському саміті в листопаді минулого року. Ратифікація стане важливим внеском у посилення прозорості, передбачуваності та співробітництва.

Я також сподіваюся, що політичний момент, який створив цей договір, допоможе союзникам по Альянсу та Росії досягти конкретного прогресу в нашому стратегічному партнерстві, у тому числі в сфері протиракетної оборони.

У зв'язку з цим я вважаю важливим згадати провідну роль України в сфері ядерного роззброєння. Невдовзі після відновлення незалежності Україна зробила безпрецедентний крок, відмовившись від ядерної зброї, яку вона мала. Цими рішучими діями Україна подала потужний сигнал, налаштувавши тон прогресу, який ми спостерігаємо в результаті укладення нового договору про СНО.

Які перспективи європейського протиракетного щита? Що краще з оборонного погляду – російський і європейський щити, які будуть взаємодіяти між собою, чи створення загального щита? Як Україна може брати участь у кожній із зазначених форм?

Я бачу дві незалежні, але погоджені системи, які обмінюються інформацією. Дві системи з одним завданням – захистити нас усіх у Європі від ракетної загрози. Ми почали робити спільний з Росією аналіз для точного визначення форми, якої набуде наше співробітництво.

На нашому саміті в Лісабоні ми також чітко вказали на те, що відкриті для співробітництва не тільки з Росією, але і з іншими євро-атлантичними партнерами.

Як може виглядати чорноморська стратегія НАТО? Якою мірою вона буде пов'язана з питаннями енергетичної безпеки?

У регіоні Чорного моря ми вітаємо прогрес, досягнутий у регіональному співробітництві. Ми підтримуємо ці зусилля й надалі будемо готові їх підтримати належним чином, залежно від регіональних пріоритетів. Діалог і співробітництво між Альянсом і країнами Причорномор'я відіграють важливу роль у регіональній безпеці. Звичайно, регіон Чорного моря – це важливий транзитний вузол доставки енергоносіїв. НАТО відкрите для консультацій з партнерами з питань енергетичної безпеки, таких, які ми вже проводимо з Україною.

Інтерв'ю взяла Варвара Жлуктенко, "Профиль ".

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.