Інтерв’ю 2022-09-27T04:06:32+03:00
Українські Новини
Олександр Лавринович

Олександр Лавринович

Олександр Лавринович: ми не зможемо вступити до Європейського Союзу з чинною Конституцією

- Верховна Рада 1 лютого закріпила п'ятирічний строк повноважень місцевих органів влади і парламенту. Як Ви оцінюєте ці зміни?

- Це невеликі зміни, вони стосуються дуже невеликої сфери. З одного боку, вирішуються питання уніфікації строків повноважень тих, кого обирають в органи державної влади і в органи місцевого самоврядування. Тобто депутати всіх місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, члени українського парламенту і Президент України мають однаковий строк повноважень - 5 років. Це тема, яка багато років обговорювалася і ні в кого не викликала жодних заперечень із цього приводу.

Другий момент полягає в тому, що в місцевому самоврядуванні перша посадова особа - сільський, селищний, міський голова або депутати місцевої ради, які обираються на позачергових виборах, вони обираються вже не на строк 5 років, а на той строк, що залишається до проведення чергових виборів.

- Чи вирішують внесені зміни до Конституції проблему дати чергових виборів мера Києва, Київської міської ради і Тернопільської обласної ради? Коли мають відбутися чергові вибори в ці органи?

- Це питання тлумачення, тому що позачергові вибори в місті Києві і Тернопільській області проходили в 2008 і 2009 роках і тоді ради обиралися на 5 років, то відповідно їх строк минає в 2013 і 2014 роках відповідно. А мер Києва обирався на 4 роки, тобто в 2012 році. З норми, що діє сьогодні, випливає, що на позачергових виборах обирають на строк, який залишився  до чергових виборів. На момент проведення чергових місцевих виборів 2010 року діяла норма Конституції про 4-річний строк повноважень місцевих рад і їх голів, таким чином, 2014 рік - це час закінчення повноважень усіх, хто обирався на чергових виборах і це межа, на якій будуть проводитися загальні вибори у всіх радах.

Тут навіть, як не дивно, виходить збіг щодо Тернополя. Це питання можна дискутувати і щодо Києва, чи мають вибори бути 2013 року, чи 2014 року, тому що зараз чітко встановлено, що на позачергових виборах обираються до завершення строку, на який обиралися на чергових виборах. Ситуація тут специфічна, тому що строк в одній частині минає раніше, ніж дата чергових виборів. Я думаю, що якщо виникне таке питання, то Конституційний Суд зможе його розтлумачити, чи буде в нас одне місто, де влада буде обиратися не одночасно з іншою місцевою владою. Тому що в одному й іншому випадку є аргументи, для того, щоб затверджувати, що вибори мають бути і в той, і в інший час.

- Торік Президент ініціював створення Конституційної асамблеї. Якими ви бачите її роль, статус і завдання?

- Що стосується Конституційної асамблеї, я не знаю, наскільки вдала ця назва, тому що йдеться про орган, який може виконувати подвійну функцію. Те, що я почув від Президента, то цей орган повинен буде забезпечувати комунікацію тих, хто розробляє зміни до Основного Закону, з суспільством, різними громадськими об'єднаннями, щоб мати зворотний зв'язок і максимально точно і чітко прописати ті норми, які є необхідними. Також може виконуватися роль експертного об'єднання, яке пропонуватиме конкретні вже виписані норми. Інших функцій я не бачу, тому що в нас можливість прийняття рішень у цьому питанні закріплена тільки за громадянами України на всеукраїнському референдумі або Верховною Радою України.

- Чи є домовленості про строки створення такого органу?

- На сьогодні такі строки не встановлені.

- Раніше представниками влади прогнозувався другий етап адміністративної реформи, зокрема в сфері місцевого самоврядування. Чи передбачатиме цей етап зміну Конституції?

- Я можу сказати, що в нас є гостра потреба побудувати місцеве самоврядування, яке реально працюватиме, а для цього неможливо обійтися формуванням тільки самої суті управління. У нас існує проблема з адміністративно-територіальним устроєм, який має відповідати потребам реалізації функцій місцевого самоврядування. Тому для цієї реформи попереду ще не один рік кропіткої і досить великої роботи.

- Чи необхідне проведення референдуму для реформування місцевого самоврядування і які перспективи прийняття закону про всеукраїнський референдум?

- Питання місцевого самоврядування має подвійну природу, є законодавство, яке вирішує загальні нормативні питання на рівні загальнодержавних актів Конституції і законів, а частина може вирішуватися на місцевих референдумах. Зараз Міністерство юстиції завершує підготовку законопроекту про місцеві референдуми для того, щоб запропонувати для прийняття. Що стосується законопроекту про всеукраїнський референдум, сподіваюся, що буде у Верховній Раді ухвалено рішення, чи продовжувати розгляд у другому читанні того проекту, який був затверджений у першому, чи буде прийнято інше рішення. У другому випадку буде запропонований інший проект, щоб над ним працювати з самого початку. Важливо, щоб у країні були обидва цих закони, щоб громадяни України мали реальне право реалізувати своє волевиявлення і взяти участь у безпосередньому вирішенні питань як місцевого значення, так і загальнодержавного.

- А коли почнеться процес реформи місцевого самоврядування?

- Цього року розпочнеться процес реформування місцевих органів виконавчої влади. Реформа місцевого самоврядування вимагає ретельної і тривалішої підготовки.

- Які зміни належить внести до Основного Закону, у які строки і чи стане завершальним етапом змін Основного Закону референдум для затвердження нової редакції Конституції?

- Ви бачили, що перші зміни вже внесені під час роботи діючого сьогодні глави держави. Якщо говорити про більш широкі, комплексні зміни, які можуть бути запропоновані, я думаю, що необхідність у них, в окремих напрямках є вже сьогодні, тому очевидно вони будуть запропоновані вже з підписом Президента Віктора Януковича. Ті зміни, які сьогодні є назрілими, не вимагають проведення референдуму. Зокрема, в питанні повноважень Президента, Верховної Ради відносно судоустрою відповідно до тих рекомендацій, які ми маємо від Ради Європи і "Венеціанської комісії". Також те, що стосується перспектив вступу України до Євросоюзу. Ми не зможемо вступити з чинною Конституцією. Є позиція, яка стосується можливості визнання вироків Міжнародного кримінального суду, без чого ми не можемо приєднатися до Римського статуту, що розроблявся  за участю України, і там стоїть підпис від імені української держави.

- Ці питання мають вирішуватися обов'язково шляхом внесення змін до Конституції?

 - Їх не можна вирішити інакше. Повноваження, скажімо, Президента і парламенту, судоустрій записані в Конституції, можливість визнання рішень Міжнародного кримінального суду в Конституції відсутня. Те ж саме стосується інших питань, прописаних у Конституції: їх неможливо змінити без змін Основного Закону. У нас не визнаються жодні рішення будь-якого наддержавного органу обов'язковими для виконання в Україні. А якщо ми хочемо бути в Євросоюзі, доведеться виконувати рішення Єврокомісії, Європарламенту, інших інститутів.

 

Олександр Лавринович. Міністр юстиції.

Народився 28 червня 1956 р. у місті Овруч Житомирської області.

Досвід роботи:

З березня 2010 року, 2006-2007 рр., 2002-2005 рр. - міністр юстиції України.

Із грудня 2007 по березень 2010 року - народний депутат (обраний за списком Партії регіонів); 1998-2001 рр. - депутат 3 скликання, член фракції Народного Руху України; 1994-1998 рр. - депутат 2 скликання, координатор фракції НРУ.

Вересень 2008 – березень 2010 -  перший заступник голови Верховної Ради.

1990-1994 рр.- член, заступник голови, виконуючий обов'язки голови Центральної виборчої комісії.

1990-1998 рр. -  заступник, перший заступник голови НРУ.

Освіта:

1978 р. - закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка, фізичний факультет за фахом "Оптичні прилади і спектроскопія".

1998 р. - закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за фахом "Правознавство".

В 2001 р. захистив дисертацію "Виборче законодавство України і проблеми його вдосконалення".

Кандидат технічних і юридичних наук.





Архів
Новини
Утікача Рабіновича і підозрюваного в держзраді Кузьміна хочуть позбавити депутатських посад 15:56
Зеленського просять перевірити підстави для припинення громадянства України Богдана Львова 18:05
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
Офіс генпрокурора не шукав громадянство РФ у представників трьох гілок влади 12:13 Документ
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Росія перекидає війська з Сирії та Сибіру в Україну, – Генштаб 08:35
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
Ракета. Фото: twitter/AFP
Північна Корея запустила балістичну ракету над Японією 08:49
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
більше новин

ok