Інтерв’ю 2021-01-01T04:05:37+02:00
Українські Новини
Володимир Литвин

Володимир Литвин

Володимир Литвин: 2010 був роком приміряння до реформ

Володимире Михайловичу, 2010 року в Україні сталося чимало подій, які вплинули на розвиток країни. Які з них, на Ваш погляд, були найбільш значимими для України?

Очевидно, у першу чергу 2010 рік відзначений президентськими виборами. Оскільки українська політика є надмірно персоніфікованою, особистість Президента багато в чому визначає розвиток України. Не випадково я свого часу намагався застосувати щодо періоду каденції наших президентів термін "епоха". З огляду на прискорення сучасного життя, 5 років справді можуть становити епоху, особливо, якщо будуть реалізовані ті наміри щодо реформування країни, про які сьогодні йдеться.

Другою значимою подією в році, що минає, стала нормалізація відносин з Росією. У будь-якому разі, відновлено діалог на найвищому рівні - між Президентами, парламентами й урядами країн. Деякі, щоправда, налагодження діалогу сприймають як поворот України у бік Москви. Мені ж бачиться в цьому вкрай необхідний для наших країн і народів відхід від безглуздої конфронтації і вибудовування українсько-російських відносин на основі здорового глузду і прагматизму.

Третє, що я зарахував би до найважливіших подій 2010 року, - це визначеність зовнішньополітичного курсу України у відносинах з НАТО і Європейським Союзом. На саміті "Україна-ЄС" наша країна отримала довгоочікувану дорожню карту для реалізації безвізового режиму. Для нас це має критично важливе значення з багатьох поглядів. Зокрема, це позитивно позначиться на вирішенні проблеми зі спробами представників етнічних меншин отримати паспорти громадян інших країн, а саме країн-членів ЄС. Вільне пересування Європою істотно знизить актуальність цієї проблеми. Що ж стосується НАТО, то, задекларувавши позаблоковий, тобто нейтральний, статус, ми внесли певний спокій у суспільство, знявши конфліктність у питанні можливого членства України в Північно-Атлантичному альянсі найближчим часом. При цьому потрібно зазначити, що наша країна продовжує співпрацювати з НАТО у різних програмах, можливо, активніше, ніж деякі члени цього об'єднання.

Крім того, 2010 рік став роком нехай не реформ, але приміряння до реформ. Переконаний, що питання реформування країни вимагає особливої уваги і системної роботи. Адже без системності навіть найкращі рішення можуть давати негативний результат, якщо не вписуються в цілісну концепцію і не погоджуються з іншими рішеннями.

А які з прийнятих законів, на Ваш погляд, стали найважливішими?

Серед найбільш значимих я б назвав системні закони, які є рідкістю в нашій законотворчій діяльності. По-перше, це закон "Про основи внутрішньої і зовнішньої політики", закон "Про судоустрій і статус суддів", Бюджетний кодекс, Податковий кодекс, а також законодавство в регуляторній сфері. Разом з тим потрібно забезпечити ретельний моніторинг практики застосування цих законів, щоб, виявивши "слабкі місця", оперативно вносити до них зміни. І в першу чергу це стосується Податкового кодексу.

Незважаючи на періодичні протистояння у формі блокування Верховної Ради, кількісний показник роботи парламенту на тлі попередніх років солідний.

На превеликий жаль, я маю констатувати, що не всі мої колеги прочитали дослідження, яке підтверджує на прикладі багатьох країн те, що рівень демократії в країні визначається рівнем парламентаризму. Мені здається, будь-який парламент - це не тільки місце для законотворчості. Це загальнодержавний майданчик, трибуна, з якої має звучати голос, який би відображав настрої людей через призму представлених у парламенті політичних сил.

Ви згадали про політичні протистояння. Рада заслухала інформацію Генпрокуратури про останні конфліктні події в парламенті. Депутати з НУНС вимагають від прокуратури порушити справи не тільки за фактом безпорядків у парламенті 16 грудня, але й за фактом побиття їх колег із фракції "БЮТ-Батьківщина".

Я вважаю алогічною ситуацію, коли парламент, який дає згоду на призначення Генерального прокурора, звертається до Генпрокуратури, щоб вона виступала арбітром у розборках між депутатами. А що стосується останніх подій, то я думаю, що депутати мають розуміти: порушуючи кримінальну справу, Генпрокуратура керувалася законом. Вона порушила справу за фактом перешкоджання діяльності державного діяча. Народний депутат має статус державного діяча, тому й стосується ця справа всіх народних депутатів. І говорити про те, що проти когось порушили або не порушили справу, передчасно. Більше того, це можна розглядати як засіб тиску з того або іншого боку на Генеральну прокуратуру.

Генпрокуратура заявила про готовність повторно внести у Верховну Раду подання на позбавлення депутатської недоторканності учасників бійки 27 квітня. Коли парламент може їх розглянути? І чи будуть внесені у Верховну Раду подання на позбавлення недоторканності учасників бійки 16 грудня?

Я дуже не хотів би, щоб у нас відбувалися спроби демонструвати взаємозаліки. Щодо оцінки дій, які коїлися 27 квітня, я скажу своє враження: якби Верховна Рада була налаштована на те, щоб "пустити комусь кров", то думаю, не відправляла б назад у Генпрокуратуру відповідні подання. Коли емоції охолонули, подивилися по-іншому на ситуацію. Щодо подій 16 числа варто зазначити, що розблокування трибуни тривало трохи більше хвилини. Говорити про те, що за хвилину сталося побиття, досить складно.

Не хотів би, щоб велися спекуляції на здоров'ї депутатів. Щоранку, прийшовши на роботу, я розмовляю з головним лікарем "Феофанії", де перебувають депутати, і я краще знаю про стан їх здоров'я, ніж деякі з тих, хто привселюдно піклується про них. Але проблема глибша. Причина конфлікту – поза парламентом. Я весь день 16 грудня вів переговори з лідерами фракцій,  намагаючись знайти компроміс, але щоразу, як тільки вдавалося вмовити більшість піти на одну вимогу тих, хто блокував трибуну, вони пред'являли нову. Очевидно, тому що, по-перше, не самостійні в прийнятті рішень, а по-друге, виконували установку до кінця року не дати працювати Верховній Раді. 

Яким чином можна припинити практику з'ясування стосунків між депутатами шляхом застосування сили в сесійному залі? Можливо, варто нарешті притягти когось до відповідальності?

Я розумію, що всі так кажуть, поки справа не дійшла до голосування. У момент же ухвалення рішення багато хто замислиться: "А чому я маю виступати в ролі політичного ката". Всі знають відому приказку "Від торби і від в'язниці не зарікайся"… У нас періодично виникає ситуація, яка нагадує поведінку молодої сім’ї – після конфлікту, коли помиряться, не знають куди одне одного поцілувати. Але оскільки зараз причина конфлікту поза сесійним залом, то замирення відбуватиметься болісно, з рецидивами.

Якщо повернутися до роботи парламенту цього року, то складно залишити непоміченим те, що Рада розглянула не всі заплановані кадрові питання. Зокрема, 11 грудня минув строк повноважень голови Рахункової палати, пропозиція кандидатури якого, як і затвердження, в компетенції парламенту.

Я вам більше скажу: ініціатива з цього приводу в повній компетенції голови Верховної Ради, оскільки він має внести проект постанови про звільнення колишнього голови Рахункової палати і запропонувати нову кандидатуру. Я добре про це пам'ятаю, і проект постанови з цього приводу підготовлений. Але є кілька причин того, що це питання досі не розглянуто. Перше: у зв'язку з постійними складнощами в роботі Верховної Ради в мене не було можливості зустрітися з головою Рахункової палати Валентином Симоненком. Не переговоривши з ним, внести документ про його звільнення я вважаю неправильним. По-друге, потрібно запропонувати погоджену кандидатуру для того, щоб вона знайшла підтримку більшості депутатів, а я сьогодні не бачу готовності до цього. Ідуть консультації, кожний хоче, щоб була просунута саме його креатура. Більше того, поки що ведуться загальні розмови, а пропозицій немає. Я міг би викласти свої пропозиції, але ви чудово розумієте, що коли немає впевненості в тому, що набереться 226 голосів, то не варто цього робити. Разом з тим я вважаю, що для початку з цього приводу має відбутися розмова за участю керівників п'яти фракцій. Але поки що їх не можна примирити.

Вважаю, що в останній пленарний тиждень січня ми маємо підійти до розгляду цього питання. Тому що не сприймаю заклики до того, щоб на якийсь час залишити це питання не вирішеним.

А чи є шанси в нинішнього голови Рахункової палати залишитися на займаній посаді?

Для того щоб говорити про шанси, потрібно змінити закон. А в цьому разі говорити про зміни до відповідного закону було б занадто оптимістично.

Крім кадрових рішень парламент чекає і прийняття закону про пенсійну реформу. Як ви особисто ставитеся до запропонованого Кабміном підвищення пенсійного віку для жінок?

На мій погляд, насамперед необхідно опублікувати цей проект закону як мінімум у "Голосі України" й "Урядовому кур'єрі". Для того, щоб люди з ним ознайомилися. А головне, до цього проекту мають бути докладені  коментарі фахівців.

Найбільш хвороблива в цьому документі не пенсійна реформа як така, а фіскальний підхід у пенсійній сфері, якщо мати на увазі під словом "фіскальний" підвищення пенсійного віку. Якщо навіть і йти на це, то потрібно чітко розуміти - яким шляхом. Потрібно, щоб кожна людина зрозуміла, що вона отримає у результаті, якими будуть компенсатори. Якою буде середня пенсія, яким - рівень життя. Це потрібно спрогнозувати, щоб людина побачила, що вона, ймовірно, буде зацікавлена працювати довше.

Потім необхідно провести парламентські слухання, які заплановані на середину лютого. Після слухань, коли побачимо, що є певне розуміння і є певний суспільний консенсус, можна буде переводити це питання в площину практичного розгляду.

Що стосується мого особистого ставлення до підвищення пенсійного віку для жінок –  то я проти.

Які ще вагомі законопроекти, крім пенсійної реформи, має розглянути Верховна Рада 2011 року?

Взагалі в нас у законодавчому портфелі постійно "крутиться" до 2,5 тисяч питань. Разом з тим потрібно вийти на систему законодавчої роботи, вирішити проблему кодифікації законодавчої бази. Перед Радою стоїть завдання у вигляді конституційної реформи, виборчого законодавства. Це ті питання, які перебувають у полі зору європейського співтовариства. Ми маємо прийняти низку законодавчих актів для виконання зобов'язань України перед Радою Європи. Адже Україна з 2011 року головуватиме в Раді Європи і при цьому вона як і раніше перебуває під моніторингом цього інституту. Це нонсенс. Нам варто якомога швидше виконати ці зобов'язання, щоб не бути таким непривабливим винятком.

На завершення хотілося б торкнутися теми новорічних свят. Я знаю, ви любите кататися на лижах. Скажіть, як ви плануєте зустріти цей Новий рік і Різдво Христове?

Боюся, що за такого розвитку температурного режиму - я зараз кажу не про політичну температуру, а про природу (сміється) - у нас на Новий рік ще й снігу не буде. Мрію зустріти Новий рік із сім’єю в Карпатах. Хочу покататися на лижах, походити, поспілкуватися. Різдво також мрію зустріти в Карпатах. У нас, у Центральній частині України, значною мірою традиції відходять, а якщо й не відходять, то втрачають свій колорит. А в західних областях ще збереглася та народність, яка розкриває нашу історію і душу. Мені це дуже цікаво. Крім того, у мене багато відкладених книг, які хотілося б прочитати.

Потрібно також готуватися до офіційного візиту в Туреччину, який має відбутися 16-18 січня. У Верховної Ради, до слова, наступний рік буде дуже напруженим у міжнародному плані. Впевнений, що міжнародна діяльність ВР має стати активнішою - на рівні груп дружби, парламентських комітетів, фракцій і на рівні парламентів як таких.

А подарунки рідним до свят уже підготували?

На жаль, ні. Але щось придумаю. Хотілося б, щоб це було щось практичне і водночас припало до душі. Знаю, що для мене подарунки вже приготовані. Щоправда, стримуюся, щоб завчасно не довідатися, які саме, оскільки знаю, де вони заховані.

ВОЛОДИМИР ЛИТВИН. Голова Верховної Ради.

Народився: 28 квітня 1956 р. у селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області

Досвід роботи:

Із грудня 2008 року - голова Верховної Ради України. 

З листопада 2007 року - народний депутат України (обраний за списком Блоку Литвина).

Травень 2006-листопад 2007 - віце-президент Національної академії наук.

Березень 2002 - травень 2006 р. - голова Верховної Ради.

Жовтень 1999 - березень 2002 р. - голова Адміністрації Президента України.

Вересень 1996 - жовтень 1999 - перший помічник Президента України.

Липень 1994 - вересень 1996 - помічник Президента з питань внутрішньої політики, заступник голови Адміністрації Президента України.

1991-1994 р. - доцент, докторант Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1989-1991 р. - робота в апараті ЦК Компартії України.

1986-1989 р. - начальник управління Міністерства вищої і середньої фахової освіти України.

1978-1986 - робота в ректораті Київського державного університету імені Тараса Шевченка, навчання в аспірантурі.

Освіта:

1978 р. - закінчив Київський ордена Леніна державний університет ім. Т.Г. Шевченка; історик, викладач історії і суспільствознавства.

Доктор історичних наук, академік Національної академії наук України, академік Національної академії правових наук, професор.

 

 

 

 


Архів
Новини
Заява Микитася свідчить, що НАБУ остаточно вбиває інструмент "угода зі слідством", — ЗМІ 17:48
Власник Skyrizon Ван Цзин назвав дії ексвласника "Мотор Січі" зрадою та образою священного права власності 21:35
Кличко заявив про домовленість з урядом, що тарифи на тепло до кінця опалювального сезону підвищуватись не будуть 19:17
На 13-й станції Фонтану прокуратура підіграє рейдерам, - юрист "Інтергал-Буд" 10:25
Допит Ярославського в СБУ — судомна спроба зірвати збори акціонерів "Мотор Січ", — Антирейдерський союз 21:11
Діджіталізація сфери фармаконагляду дозволить виробникам забезпечити максимальну безпеку препаратів, - експерт 13:07
Київ цілеспрямовано впроваджує проекти, які підвищать екологічність великих підприємств, - Кличко 14:05
Неефективна вакцинація може уповільнити відновлення економіки, – Костянтин Стеценко, ICU 12:16
Повернення до регулювання цін на газ - величезний крок назад, - Янез Копач 14:07
Олег Бахматюк. Фото: ulf.com.ua
Бахматюк звинуватив Ситника у знищенні 37 підприємств і 13 тисяч робочих місць 08:39 Відео
більше новин

ok