Борис Колесніков

Борис Колесніков: бізнесу потрібно привчити себе до думки, що ПДВ — це не його гроші

Минулого тижня Верховна Рада прийняла в першому читанні Податковий кодекс, що категорично не влаштовує представників малого й середнього бізнесу. Про своє бачення майбутнього цього бізнесу й головні цілі кодексу Ъ розповів один із його авторів - віце-прем'єр із Євро-2012 Борис Колесніков.

- Раніше ви стверджували, що Податковий кодекс стане найбільш ліберальним на пострадянському просторі у відношенні виробників. У чому полягає ця ліберальність?

- В тому, що буде знижено ставки податків і значно обмежено права податкової інспекції. У податковій зараз працюють 62 тис. чоловік, хоча при нинішньому рівні розвитку технологій мають працювати 8-10 тис. Ми ведемо нерівний бій з Мінфіном і Податковою за скорочення їх чисельності. Головна мета кодексу - зробити так, щоб бізнес думав про бізнес, а не про податкову інспекцію. Зараз, якщо він не надає якісь документи, податкова викликає спецназ, штурмує офіси, вилучає документи. Але якщо закон один для всіх і податкова зараз не приймає декларації з відшкодування ПДВ, значить, і бізнес повинен мати право викликати спецназ і ввірватися до неї, щоб здати декларацію. Звичайно, швидко виправити ситуацію не вийде - ми 19 років жили в стані анархії в діях фіскальних органів. Завдання-максимум - за рік змусити податкову зважати на бізнес. Адже вона утримується за його кошти, а не навпаки.

- Ви заявляли, що Податковий кодекс посилить можливість переведення коштів у готівку. Але бізнес каже, що переведення в готівку й так заборонено законом, хоча є такі види діяльності, де можливий виключно розрахунок готівкою. Як буде вирішуватися ця проблема?

- Легально перевести в готівку можна. Для цього необхідно виплатити кошти у вигляді заробітної плати, заплативши 15% податку на дохід. Або зробити це, заплативши 19% податку на прибуток плюс 5% податку на дивіденди. Це один із найдешевших способів у Європі.

- Але компанії, які переводять у готівку, беруть 10%...

- А ризики? Бізнесу потрібно привчити себе до думки, що ПДВ - це не його гроші. ПДВ вони отримали, утворили податковий кредит, заплатили різницю. Це гроші, які перебувають в обороті тимчасово. До 1991 року не було жодної компанії, яка переводить в готівку. При Михайлу Горбачову прибутковий податок був 13%, а податок на прибуток для кооперативів - 10%. У країні ніхто не переводив гроші в готівку, просто не розуміли, навіщо це потрібно.

- Яке відношення ви, як віце-прем'єр з Євро-2012, маєте до Податкового кодексу?

- Це доручення прем'єр-міністра. У нашій команді, крім мене, працюють Сергій Тігіпко, Михайло Бродський і безліч профільних асоціацій. Тут немає командира, ми працюємо спільно й розраховуємо, що вже з 1 січня 2011 року новий кодекс набуде чинності.

- Але новий кодекс не влаштовує середній і малий бізнес.

- Ми не передбачаємо податкових преференцій малому бізнесу. Тому що, якщо в одному полі існують два різних за оподаткування суб'єкти, один з них буде банкрутом. Недавно Михайло Бродський проводив нараду із власниками супермаркетів. Вони кажуть: ми платимо податок на прибуток, податок на доходи, у Пенсійний фонд, а навколо нас 100 кіосків, які нічого не платять. Як ми можемо конкурувати? Всі суб'єкти підприємницької діяльності, починаючи з Auchan і закінчуючи бабусею на базарі, повинні платити однакові податки. Інакше це несумлінна конкуренція.

- Але ж існують різні моделі. У Туреччині, наприклад, цілий сегмент малого бізнесу звільнено від податків. У результаті вона - найбільший експортер ширвжитку в СНД.

- Єдиноподатники в Україні працюють уже більш як десять років. Які галузі виросли в нас за цей час так, як у Туреччині? Я не проти того, щоб малий бізнес працював без податків, але тоді всі повинні працювати без податків. Продаж печива в супермаркеті й на базарі не відрізняється.

- Але населення має збагачуватися - чим більше багатих людей, тим краще для економіки. А чисельність представників малого бізнесу вища, ніж великого.

- Я не знаю в новітній історії людей, які б збагатилися на базарі - навіть у Туреччині. Багатство досягається блискучою освітою і розумінням сучасного бізнесу. На базарі - продасте ви 100 джинсів чи 150 - ви не збагатитеся. Проблема в низьких зарплатах у реальному секторі економіки - машинобудуванні, металургії, вугільній промисловості. Зараз намічається масштабна модернізація в металургії, і зарплати там стануть набагато вищими. Тоді виникне й цивілізований сектор послуг - чим більшу зарплату будуть отримувати на меткомбінатах, тим вищою буде потреба в пральнях, автомийках і ресторанах. А якщо всі будуть займатися малим бізнесом, то де заробити гроші, щоб витратити їх у ресторанах? На базарі? Так не буває. Я не бачу обмеження малого бізнесу в новому Податковому кодексі. Так, з 500 тис. до 300 тис. грн знижено планку для єдиноподатників. Але це - 1000 грн за день. Спробуйте наторгуйте таку суму з одним вихідним за тиждень.

- Ще однією важливою темою минулого тижня стало введення квот на експорт зерна. Віце-прем'єр з питань агропромислового комплексу Віктор Слаута вважає, що вони повинні розподілятися, виходячи з обсягу експорту компаніями торік. Однак ви наполягаєте на продажу квот. Чому?

- Підхід, коли експортувати можуть лише ті, хто експортував торік, як мінімум дивний. Чому в минулому, а не в 1913-му? Тоді ж багато зерна експортувалося. А ті, хто не експортував торік, втрачають це право? Розглядається й можливість розділити квоту на рівні частини відповідно до отриманих заявок. Але й у цьому випадку процедура буде непрозорою. Тому що один власник може надіслати кілька заявок від декількох компаній. Тому аукціон - найбільш відкрита форма розподілу квот, і все йде до того, що вони будуть розподілятися саме за цим принципом. Перший аукціон відбудеться наприкінці жовтня.

- Які справи з підготовкою до Євро-2012? Де ви будете шукати фінансування після того, як у держбюджеті на 400 млн грн було скорочено видатки на чемпіонат?

- У минулий понеділок виконавчий комітет UEFA затвердив календар Євро-2012. У ньому зазначено, що 16 з 31 матчу пройдуть в Україні. Я вважаю, це важливий показник якості нашої роботи. А скорочення коштів, що виділяються на чемпіонат, ми компенсуємо за рахунок позик і випуску цінних паперів уряду під суверенні гарантії.

- Скільки всього буде витрачено на підготовку до Євро-2012 і на що конкретно?

- Умовно видатки на проведення Євро-2012 можна розділити на три складові. Видатки безпосередньо на чемпіонат не перевищать $700 млн - це два стадіони в Києві й Львові. Друга за важливістю стаття видатків - аеропорти. Держава зараз будує злітно-посадочні смуги у Львові, Харкові й Донецьку й три термінали - у Києві, Донецьку й Львові. До речі, до видатків на Євро-2012 їх можна віднести умовно, адже чемпіонат триватиме три тижні, а термінали будуть працювати десятиліттями. Рано чи пізно їх однаково довелося б будувати, але завдяки Євро-2012 ми зробимо це досить швидко. Третє питання - автодороги. Ми обіцяли UEFA кільцеві дороги навколо міст, що приймають чемпіонат, і дороги, що зв'язують міста з державними кордонами й місцями проживання туристів. Також буде виконано зобов'язання перед UEFA з закупівлі транспорту. Держбанки формують кошти для часткової компенсації містам відсотків за кредитами для закупівлі 2,5 тис. одиниць техніки.

- Досі не вирішено питання з переможцем у конкурсі на оренду аеропорту "Жуляни"...

- "Жуляни" не входять до переліку об'єктів для Євро-2012, хоча нам непогано було б мати запасний аеропорт. Але якщо "Жулян" до чемпіонату не буде - нічого страшного в цьому немає. Там приватний інвестор - і він повинен відповідати за своїми обов'язками.

- Ви говорили, що восени зможете повідомити про параметри державної лотереї Євро-2012?

- Питання її випуску відкладено. Ми поки не бачимо фінансової ефективності від неї.

Інтерв'ю взяв Олег Гавриш, "Коммерсант-Украина ".

 

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.