Інтерв’ю 2022-08-14T04:05:14+03:00
Українські Новини
Рефат Чубаров

Рефат Чубаров

Рефат Чубаров: сподіваюсь, що Віктор Янукович розділятиме погляди Леоніда Кучми

Ще донедавна здавалося, що кримські татари жорстко побили горшки з Януковичем. Нова влада позвільняла кримських татар з органів влади на півострові, обрала собі ручних татар для переговорів і відверто почала наїжджати на Меджліс. А Меджліс, як і годиться гоноровим кримським татарам, почав на чому світ хаяти нинішнє керівництво. Мустафа Джемілєв в середині літа дав більш ніж відверте інтерв’ю "Главкому", і, здавалося, далі буде тільки гостріше, адже на місцевих виборах влада, фактично, фінансує альтеративні Меджлісу політичні організації.

Проте, схоже, кримські татари таки починають знаходити спільну мову з Януковичем. Завжди зважений у висловлюванням заступник керівника Меджлісу, колишній депутат від "Нашої України" Рефат Чубаров, якого сватають стати наступником Мустафи Джемілєва на цій посаді, під час інтерв’ю "Главкому" був взірцем толерантності до чинної влади. Більше того, потім, вичитуючи текст, він ще більше загладив гострі кути. Очевидно, кримські татари знайшли потрібні входи до Адміністрації Президента в обхід Льовочкіна, і дуже бояться цей хиткий пролаз завалити.

НЕ МОЖЕ ВЛАДА ДЛЯ ДІАЛОГУ З КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЮ СПІЛЬНОТОЮ САМА ПРИЗНАЧАТИ ЇЇ ПРЕДСТАВНИКІВ

Пане Рефате, кілька днів тому колишній Президент Леонід Кучма, перебуваючи в Криму, закликав Віктора Януковича та Меджліс до примирення, назвавши нинішню конфліктну ситуацію небезпечною і для України, і для кримських татар. Можна очікувати, що вам таки вдасться знайти порозуміння з Януковичем?

Леонід Кучма дійсно нещодавно був у Криму. Він приймав участь в дуже знаковій для багатонаціонального Криму події – презентації перекладу українською мовою книги відомого кримськотатарського письменника і поета Нузета Умерова "Ведмідь-Гора". Це видання, власне, було підтримане фундацією Леоніда Кучми. Я був присутній на цій презентації й ми багато говорили про необхідність суспільного взаємопорозуміння. Насправді, як на мене, Леонід Кучма належить до тих українських політиків, які вміють не тільки слухати, але й чути. Шкода, що таких мало. І своєю заявою про необхідність налагодження співпраці між Президентом і Меджлісом, він тільки підтвердив мою впевненість. Адже тільки в тісній взаємодії з владою можна вирішувати проблеми повернення, облаштування та відновлення прав кримськотатарського народу. Дуже важливе встановлення формату цього діалогу, і Леонід Кучма зауважив, що такий формат має обов’язково враховувати наявність Меджлісу кримськотатарського народу – виборного представницького органу всіх кримських татар.

Зрозуміло, що ми підтримуємо таку заяву, я вдячний Президенту Кучмі за неї. За дві свої президентські каденції він йшов до такого формату діалогу з кримськими татарами. Сподіваюсь, що і чинний Президент Віктор Янукович розділятиме думку Леоніда Кучми.

Апогеєм конфлікту між Меджлісом та Президентом стало засідання Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України. Тоді через включення до складу Ради низки "екстремістських", на думку Меджлісу, організацій, ви бойкотували той захід, адже їм навіть надали більшість місць у цій Раді. Можна сказати, що ваша умова – повернення до формату, що до цього органу входять тільки представники Меджлісу?

Беззаперечне конституційне право Президента створювати будь-які консультативні структури. Але ж ми говоримо про Раду представників кримськотатарського народу. З самої назви зрозуміло, що її члени мають бути делегованими самими кримськими татарами, адже представляють їх інтереси. Кримські татари раз на п’ять років обирають делегатів загальнонаціонального з’їзду – Курултаю. На Курултаї обирається Меджліс – представницький орган кримських татар, який складається з 33 членів. Отже, ці люди і мають повноваження безпосередньо від народу, оскільки ним обираються.

Напередодні зустрічі 3 серпня і після неї ми направляли звернення до Президента Януковича, в яких пояснювали важливість дотримання принципу делегування кримськими татарами своїх представників для вибудови діалогу з Главою держави. На жаль, наші доводи поки не почуто, отже, у такому випадку було б доричним оточенню Президента подумати над іншою назвою цієї Ради. Не може влада для діалогу з кримськотатарською спільнотою сама призначати її представників. Влада має опиратися на тих людей, кого обирають самі кримські татари!

З такою логікою вас легко звинуватити в тому, що Меджліс узурпує право представляти кримських татар. Адже організації, яких запросив Президент, зокрема "Мілі Фірка", теж кримськотатарські...

Ніхто не сперечається, що вони кримські татари. В Криму діють близько ста громадських організацій кримських татар. Скажу відверто, Меджліс підтримує будь-які зусилля у кримськотатарському середовищі щодо створення громадських організацій, оскільки існує багато питань, які треба вирішувати вже сьогодні, і вони, громадські організації, можуть сприяти їх вирішенню.

Так от, практично всі, за виключенням двох-трьох громадських організацій кримських татар, приймають участь у виборах до Курултаю, вони включені у систему національного з’їзду. Але чомусь в оточенні Президента обрали собі для діалогу представників трьох скандально відомих організацій – "Мілі Фірка", "Намус" і "Координаційна рада". Інших організацій вони для себе не побачили. Очевидно, влада бажає спілкуватися тільки з тими кримським татарами, які їй подобаються.

ПОРОЗУМІННЯ МІЖ ПРЕЗИДЕНТОМ І МЕДЖЛІСОМ МОЖЛИВЕ

А хто в оточенні Президента займається кримськотатарським питанням? Хто Президенту відбирає членів Ради представників кримських татар й, фактично, відсторонює Меджліс?

Не можу вам сказати точно, але думаю, що кримськотатарським питанням у Президента займається Сергій Льовочкін. До 3 серпня ми тримали зв'язок саме з Сергієм Льовочкіним. У нас з паном Президентом 13 травня відбулася зустріч, і він тоді порадив, щоб ми всі організаційні питання вирішували через голову своєї адміністрації та с головою Ради міністрів Криму Василем Джарти.

Чи після скандалу 3 серпня існує якась комунікація з Президентом?

Думаю, вірніше було би сказати про непорозуміння. Нещодавно у нас відбулося чергове засідання Курултаю. Там ми розглядали також ситуацію, що сталася навколо Ради представників кримськотатарського народу й прийняли відповідне звернення до Віктора Януковича. Ми закликали Президента до того, щоб склад Ради відповідав змісту і призначенню цього органу. Власне, як це і було закладено в 1999 році Президентом Леонідом Кучмою при її створенні. Поки що прямої відповіді на заклик Курултаю ми не отримали. Проте деякі консультації пішли, й на мою думку, порозуміння між Президентом і Меджлісом можливе.

Через кого ідуть консультації? Через пана Льовочкіна, який ввів до складу Ради названі вами організації? Чи ви шукаєте альтернативні контакти?

У нас відбуваються контакти з тими посадовими особами, в тому числі і в Адміністрації Президента, які, скажімо так, дійсно можуть донести саме нашу точку зору до Президента. В тому числі, намагаємося налагодити контакт і з паном Льовочкіним

І Президент погодиться прибрати всіх, крім представників Меджлісу з цієї Ради?

Президент, повторююсь, має право і можливість зустрічатися з представниками будь-яких громадських організацій. Питання в тому, щоб ми, коли мова йде про відбудову діалогу між кримськотатарським народом та владою задля вирішення принципових питань сьогодення та майбутньої долі народу, розуміли й те, що цей народ має сам визначити своїх представників для такого діалогу.

І тут, повірте, проблема не в прізвищах Чубарова чи Джемілєва, бо завтра ці люди можуть бути переобрані Курултаєм. Важливо, щоб сторони діалогу були відповідальними за рішення Ради, щоб вони мали повноваження від кримськотатарського народу реалізовувати ці рішення.

Насправді, проблеми у спілкуванні Януковича та кримських татар почалися ще на початку літа. Тоді пішла хвиля звільнень кримських татар з влади, і Мустафа Джемілєв навіть виставив ультиматум – у разі звільнення глави Бахчисарайської РДА Ільмі Умерова, Меджліс може піти на радикальні кроки. Його звільнили, Мустафа Джемілєв зробив кілька гучних заяв, зокрема і "Главкому". Але ж пана Умерова з часом поновили на посаді. Здавалося, чи не найголовнішу вашу вимогу виконали…

Зрозуміло, що кримські татари мають бути представлені в органах влади на всіх рівнях. Інакше про які можливості всебічної інтеграції в українське суспільство цілісного народу, який повертається на свої землі, можна говорити? Це при тому, що у чинному законодавстві України не передбачено будь-яких норм, що надавали б можливість гарантованого представництва національним меншинам та корінним народам у виборних органах влади.

Але, погодьтеся, у виконавчій владі все вирішується простіше. І ті, від кого залежать призначення, мають враховувати всі сторони життя, враховуючи і професійний розріз, і етнічний. Інакше кримські татари не будуть задіяні у владі, їх проблеми не будуть вирішуватись. Непредставленість кримських татар у владі означатиме їх ізоляцію з боку держави, а в такому випадку, підштовхатиме кримських татар до самоізоляції. Саме про це ми і говорили з Президентом та іншими посадовцями. Десь ми знайшли порозуміння, а десь поки ще ні.

Мустафа Джемілєв в інтерв’ю "Главкому" розповідав, що для кращих стосунків влади і Меджлісу пану Мустафі пропонували стати "тушкою" в парламенті. Ця можливість зараз є предметом перемовин?

Можливість вступу Мустафи Джемілєв в коаліцію не є предметом переговорів з Адміністрацією Президентом. Як на мене, деякі рішення, які були влітку, і я не хочу стверджувати, що їх ініціював Президент, вони відбувалися з подачі оточення Віктора Януковича, вони можуть бути скориговані.

То на які поступки можете піти?

Проблема не в поступках. Державні мужі та відповідальні політики не можуть ігнорувати проблеми кримськотатарського народу, який за межами України не має ані іншої батьківщини, ані етнічно спорідненого державного утворення. Отже, Українська держава має нести повну відповідальність за долю кримськотатарського народу, як і кримські татари мають бути повністю відповідальними за майбутнє Української держави. Як на мене, таке розуміння з’являється з боку людей, які так би мовити, зараз у владі вперше стикаються з кримськотатарською проблемою. Тож мова не може іти про поступки чи ультиматуми.

ВЛАДА ПІДТРИМУЄ ДЕКІЛЬКА МАРГІНАЛЬНИХ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИХ УГРУПУВАНЬ Й СТИМУЛЮЄ ЇХ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ

Мустафа Джемілєв нещодавно зустрічався з послом США в Україні Джоном Теффтом. На ній піднімалися теми порушення прав кримських татар і нерівних умов на виборах. Ще раніше говорилося, що кримські татари збираються зібрати великий міжнародний форум з участю Європарламенту і ОБСЕ для привертання уваги світової громадськості до становища кримських татар. Коли можна очікувати такого заходу?

Ми говоримо про міжнародний форум з питань відновлення прав кримськотатарського народу і наданню йому гарантій розвитку в Україні. Зараз ми якраз виходимо на всі світові інституції для організації форуму. Зрозуміло, іде активна робота з дипломатами.

Говорити про конкретну дату ще не зовсім правильно. Для цього потрібно пройти багато моментів, пов’язаних з узгодженням всіх аспектів, пов’язаних з можливістю проведення цього форуму. Найважливіше, щоб не було заперечень з боку української держави. А для цього в українському політикуму має бути розуміння про те, що такий форум, у разі його проведення, відіграє важливу роль щодо надання з боку міжнародної спільноти Україні суттєвої допомоги у розв’язанні соціально-економічних та правових аспектів кримськотатарської проблеми.

Останніми днями ми почули заяви про утиски в Криму з боку Партії регіонів, намагання штучно створити організаціям, які включені до Ради представників кримськотатарського народу, умови для участі у виборах і відбору голосів у представників Меджлісу. Такі дії дають вам надію на порозуміння?

Дійсно, ми відмічаємо, що влада підтримує декілька маргінальних кримськотатарських угрупувань й стимулює їх участь у виборах. Зрозуміло, що ці угрупування і їх партії не зможуть подолати 3% бар’єр. Але перед ними поставлене інше завдання – зменшити потенційний результат Народного Руху України, який є партнером Меджлісу на виборах.

Хто з представників влади в Криму ними опікується? Кажуть, що ледь не прем’єр Криму Василь Джарти курує процесом…

Щоб заявити про прізвища, треба, як кажуть, спіймати за руку. Але вищі урядовці Криму при наших зустрічах заперечують, що вони стимулюють альтернативні Меджлісу політичні угрупування. Вони говорять, що це ініціатива самих цих людей, і вони тут ні до чого. Ну, хай це буде на їхній совісті.

Вже визначились, хто очолить список Народного Руху, від якого завжди обираються кримські татари, на виборах в кримський парламент?

У нас в четвер пройшла конференція партійна, і ми затвердили виборчий список. В нього увійшли 17 людей, а першим йде Рефат Чубаров, другим – Леонід Пилунський, голова Кримської організації НРУ.

На який результат розраховуєте?

Нова виборча система значно зменшить представництво кримських татар у виборних органах влади. Настільки – покаже наша робота. Зрозуміло, що шансів обратися в мажоритарних округах у нас дуже мало, адже в жодному окрузі у кримських татар немає більшості населення. Максимум – в 2-3 виборчих округах кримські татари складають 20-23% населення. Тому шансі на перемогу по мажоритарці дуже малі.

Тобто, варто чекати, що фракція Курултай-Рух в парламенті зменшиться мінімум вдвічі?

Я прогнозую, що ми матимемо десь 5-6 своїх представників, зараз у нас їх 8.

Як щодо участі кримських татар у виборчих комісіях? Була заява, що вашого представника не включили до територіальної виборчої комісії Криму. Не вдалося змінити ситуацію?

У виборчій комісії Криму свого представника ми так і не маємо, нас туди не допустили з надуманих причин та проти існуючого закону. На жаль, наших представників значно менше, ніж ми планували, і у всіх інших територіальних комісіях. Намагаємось отримати доступ хоч до дільничних виборчих комісій. Наприклад, в Сімферопольському районі ми подали 34 кандидати на члени територіальних виборчих комісій. І жоден з них не пройшов. Не знаю, які мають бути математичні розклади при жеребкуванні, щоб таке сталося випадково. Тому в багатьох районах ми не матимемо можливості контролювати вибори в комісіях через відсутність своїх представників у їх складі.

Треба також зазначити, що незбалансованість складу виборчих комісій в Криму зумовлена, найперше, невдалим законом про вибори. Він дає можливість владі маніпулювати формуванням виборчих комісій. А в Криму, як і у всій Україні, знаходяться люди які цим користуються.

Хтось у вас претендує на посади мерів міст?

У великих містах шансів у нас не багато. Але у нас є кандидат на посаду мера Сімферополя. Там ми висунули Рімзі Ільясова, другого заступника голови Меджлісу. Він спробує поборотися за цю посаду.

Лідер кримських комуністів Леонід Грач закликав всіх опозиціонерів в Криму спільно протистояти фальсифікаціям на виборах з боку Партії регіонів. Ви припускаєте для себе можливість співпраці у цьому напрямку з КПУ?

Ми незалежно від партійності закликаємо підписати меморандум про чесні вибори. Вже направили такі пропозиції КПУ, Батьківщині і партії "Союз". Про це ми говорили і з Василем Джарти, який очолює список Партії Регіонів. І, в принципі, заперечень я ні від кого не чув. Пройдемо процес реєстрації кандидатів – і запропонуємо текст такого меморандуму. Думаю, ми маємо всі можливості, щоб забезпечити підрахунок голосів і уникнути значних фальсифікацій.

МИ ЗАРАЗ НЕ В ТОМУ СТАНОВИЩІ, ЩОБ ЗМІНЮВАТИ ЛІДЕРА – МУСТАФУ ДЖЕМІЛЄВА

Зараз багато дебатують щодо законопроекту про мови. В принципі, його засудила опозиція, і партія Народний рух. Але ним надаються значні права регіональним мовах і теоретично, кримськотатарській. Тож вам він мав би бути вигідним. Підтримуєте ухвалення цього законопроекту?

Використання мов має бути чітко врегульоване законом. В Україні має бути єдина державна мова – українська. Не було б проблем, якби ми за 20 років зробили так, аби всі держслужбовці використовували державну мову в повному обсязі. Для Криму ми маємо виписати, як має співіснувати поруч з державною мовою ще й російська й кримськотатарська. Всі в Україні мають отримати можливості для збереження і розвитку своєї рідної мови, одночасно, володіючи українською. Такі мої підходи. А про закон можна ще багато говорити, і хто які виборчі цілі переслідую, ініціативою його ухвалення.

Меджліс уповноважить Джемілєва проголосувати за нинішній проект закону коаліції?

Коли це питання стане актуальним, ми будемо враховувати два чинника. По-перше, щоб було забезпечено державний статут української мови. По-друге, щоб не було жодної загрози для розвитку кримськотатарської мови. Цей законопроект може бути початком обговорення. Але ухвалювати його "через коліно", змушуючи парламент ухвалити його без урахування думки іншої сторони, не можна. Якщо його так ухвалювати, то на користь Україні він не піде. Закон про мови має ухвалюватися з узгодженням всіх інтересів, досягнення згоди всіх сторін.

В Криму багато говорять про можливість переобрання голови Меджлісу. Та й сам Мустафа Джемілєв говорив, що мабуть залишить посаду в 2012 році. На його місце ніби то маєте стати ви. Ви до цього готові?

Всі ці питання будуть вирішуватися делегатами Курултаю в 2012 році, а їх 250. Ми всі будемо виконувати їх рішення. Моя особиста позиція полягає в тому, що ми зараз не в тому становищі, щоб змінювати лідера, який відомий не тільки всій Україні й має високий моральний авторитет для всіх кримських татар, але який відомий на цілий світ. Ім’я Мустафи і постать Мустафи є об’єднуючою для всіх кримських татар. Зміна голови – питання менш важливе, ніж об’єднання народу навколо цінностей, які ми сповідуємо.

В такому разі, чому він сам не очолив список партії на виборах в кримський парламент? Так роблять багато народних депутатів з інших партій…

Він є народним депутатом України і голова Меджлісу, а це велике навантаження. Ми вирішили, що так буде краще. Люди б однозначно сприйняли його висування, як політичну гру, оскільки зрозуміло, що у разі обрання він не зміг би покинути свою діяльність у статусі народного депутата України.

По – друге, у кримськотатарському національному русі безліч людей, яки мають високих рівень патріотизму та професійної підготовленості. Саме з такими людьми ми йдемо на вибори місцевих рад всіх рівнів. І в мене немає сумнівів в тому, що всі вони будуть достойними сподівань людей.

Інтерв’ю взяв Віталій Червоненко, "Главком ".





Архів
Новини
До Севастополя у бригаду морпіхів прибуло 2 тис. мобілізованих росіян, - Генштаб 12:00
Конференція ОБСЄ з людського виміру у Варшаві. Фото: НСЖУ.
У Європі говорили про важливість державної підтримки ЗМІ, – НСЖУ 15:59
Армія РФ остаточно зіткнулася з нестачею кваліфікованих солдатів і офіцерів, – зведення Генштабу 09:09
США виділяють Україні ще $12,3 млрд допомоги, – Білий дім 09:33
Окупанти викрали гендиректора ЗАЕС Мурашова 09:26
За 2 місяці роботи "зернового коридору" експортовано 5,5 млн тонн агропродукції , - Мінінфраструктури 10:30
Без газопостачання залишаються 624 тис. споживачів, без світла – 764 тис., - Міненерго 09:57
Росіяни обстріляли Миколаїв і влучили в житловий будинок, – мер міста Сєнкевич 10:15
Підрозділи ЗСУ за добу ліквідували 530 окупантів і знищили ворожий гелікоптер, – зведення Генштабу 10:41 Інфографіка
Україна знизила експорт зерна на 40,3% до 8,6 млн тонн з початку 2022/2023 11:14
більше новин

ok