Інтерв’ю 2022-09-13T04:05:03+03:00
Українські Новини
Галина Климович

Галина Климович

Галина Климович: щойно ми почали відпрацьовувати версію "Янукович і його оточення", нас почали мочити

Продовження. Початок читайте тут: Галина Климович: нинішня команда зробить все, щоб спростувати факт отруєння Віктора Ющенка

- Якщо не вдаватися в конкретику, до чого прийшло слідство на час залишення вами посади: отруєння Ющенка - це справа рук опонентів, спецслужб або найближчого оточення?

- Не скажу, тому що не хочу нашкодити слідству. Я все-таки сподіваюся, що хоча б через час цю справу буде доведено до кінця. Я можу стверджувати одне: отруєння відбулося навмисне, без відома й згоди самого потерпілого.

- Тобто розглядалася й така версія, що Ющенко сам себе свідомо отруїв?

- Так, звичайно. Нам наполегливо "підсувалася" і така версія деякими з осіб, кого ми допитували, тому ми перевіряли, чи міг Ющенко, бажаючи перемогти на виборах, погодитися на прийом діоксину. Після вивчення особи потерпілого, його способу життя, світогляду, захоплень ми відкинули цю версію як нереальну, тому що дійшли висновку, що Ющенко дорожив своєю зовнішністю й на навмисне спотворювання себе ніколи б не пішов.

- Але ж була й інша версія - про стовбурові клітини для поліпшення зовнішності...

- Так, була, але вона теж не знайшла свого підтвердження. Ющенко не пішов би на цей крок, насамперед з релігійних мотивів, тому що в той період пуповинні стовбурові клітини ще не використовувалися, а застосовувалися ембріональні, тобто клітини з абортного матеріалу.

- Чи перевірялися версії про хронічні захворювання й про те, що Віктор Ющенко міг бути отруєний у клініці, куди його доставили після погіршення здоров'я?

- Перевірялися й не підтвердилися. Фахівці стверджують, що за симптоматикою, часом і характером проявів хвороби Ющенка він був отруєний до надходження в клініку "Рудольфінерхауз".

Харчове отруєння не дає таких наслідків, а тотальну гостре ураження внутрішніх органів потерпілого свідчило, що токсична речовина потрапила в організм через рот. Картина панкреатиту й інших внутрішніх захворювань виникла на тлі токсичного отруєння, оскільки отрута стимулювала загострення всіх хронічних захворювань.

- Генеральний прокурор знав, які версії ви розслідуєте?

- Так знав. Він особисто ознайомлювався із планами розслідування, слухав доповіді в справі, знав про проблеми з моїх численних рапортів. Я готувала дуже скрупульозний і системний письмовий аналіз доказів, що підтверджують версію токсичного отруєння Ющенка й спростовують харчове, косметологічне й інше отруєння. Тільки після вивчення цих доказів Олександр Іванович став привселюдно заявляти про те, що зазіхання на життя Віктора Ющенка шляхом отруєння дійсно мало місце.

- Генеральний прокурор висловлював якісь заперечення або зауваження щодо слідства?

- Не приховую, коли Медведько ознайомлювався  з версіями, у його очах відчувалася напруга, а може навіть і страх, тому що деякі версії були дуже гострими. Наприклад, першими, кого ми почали перевіряти на причетність до злочину, були політичні соратники потерпілого й люди з його близького оточення.

По-перше, я розраховувала, що Ющенко прийде в прокуратуру й своїм прикладом змусить прийти соратників. Так, власне, й вийшло. По-друге, нас ніхто не міг звинуватити в політичних репресіях опонентів Ющенка, тому що ми до них підібралися тільки через значний час, відпрацювавши спочатку оточення потерпілого.

Ми перевіряли всіх: близьких Віктора Ющенка, його родичів, зокрема першу дружину, домашню челядь, охорону й водіїв, його однопартійців і друзів. Перевіряли версію про отруєння Ющенка його політичними соратниками з метою забезпечення його перемоги на президентських виборах. І все це відбувалося в розпал президентства Віктора Ющенка, який нам у цьому не заважав!

Як ви думаєте, чи могло таке бути можливим при президентах Януковичі, Кучмі або навіть Кравчуку? Думаю, що ні.

До речі, версії про можливу причетність Януковича і його оточення Медведько теж бачив і природно, дуже боявся, що інформація про перебіг слідства якимось чином просочиться в пресу. Адже в такому разі він потрапляв під подвійний приціл. Але треба віддати йому належне: він мужньо утримувався від тиску на слідство, даючи нам можливість працювати чесно й неангажовано.

У ДАВИДА ЖВАНІЇ ПІДРОБЛЕНИЙ ПАСПОРТ

- Я можу зі сказаного вами зробити висновок, що версія про причетність найближчого оточення або родичів була відкинута?...

- Ні. Я не можу дати на це питання однозначну відповідь. Наприклад, той же Давид Жванія входив у близьке оточення Ющенка, але всіляко саботував наше розслідування, не з'являючись на допити, дискредитуючи слідчих і предмет розслідування. Ми не встигли його відпрацювати.

- А ви особисто із Жванією зіштовхувалися, просили його дати показання?

- Ми з ним жодного разу не зустрічалися, а тільки один або два рази розмовляли телефоном. Я просила його прийти й дати показання, але його не влаштовував час. Жванія сказав, що о 10 ранку він не прокидається, а коли я погодилася час перенести, пообіцяв прийти. Поспілкувавшись із Донським, Жванія, мабуть, зрозумів, що тут не все так просто, тому під дріб'язковим приводом пішов на конфлікт зі слідчим і більше не прийшов.

Узагалі, до Жванії залишається дуже багато питань, і вони ще тривалий час будуть актуальними, особливо для тих, хто допитує його сьогодні, щоб мати можливість ним маніпулювати. Мені його навіть жаль якоюсь мірою, незважаючи на те, що він часто дозволяв собі проявляти привселюдно некоректність стосовно мене, а іноді й відверте хамство.

- Ви сказали, що Давида Жванію сьогодні допитують. Він був на допиті вже після вас?

- Наскільки мені відомо, нещодавно він був у прокуратурі, і його ледве чи не сам Кузьмін допитував. Це теж викликає в мене посмішку, тому що "запитальник" Жванії становив приблизно 25 друкованих аркушів питань.

Те, що зараз робить Кузьмін, змушуючи допитувати поголовно всіх слідчих з моєї групи, свідчить про те, що він навмисне вирізує цих хлопців зі справи, тому що після допитів вони вже не зможуть її розслідувати. Та й сам факт блискавичного розформування всієї групи свідчить про те, що нинішня влада дуже боїться й дуже не хоче, щоб справа щодо отруєння Ющенка мала логічне завершення.

- Щоправда, що у Жванії був підроблений паспорт радянського зразка, який він одержав у Грузії, а потім обміняв на український паспорт у Києві й став громадянином України?

- Так, у справі є такі матеріали, і вони свідчать про те, що Жванія вийшов із громадянства Грузії тільки в 2002 році. До речі, нами за фактом українського громадянства Жванії справа не порушувалася. Порушувалася вона й розслідувалася головком під керівництвом Кузьміна, але ця обставина, як я розумію, залишилося по-тихому зам'ятою і не заважала одному дуже грамотному юристові-"регіоналу" закидати генерального прокурора запитами з вимогою покарати мене за порушення стосовно Жванії 6-ти кримінальних справ.

- 21 листопада 2004 року, в день другого туру виборів, була інформація про підготовку вибуху під штабом Віктора Ющенка. Це була інсценівка або дійсно хотіли підірвати? Цей епізод пов'язаний з отруєнням?

- Ми розглядали цей епізод у нерозривному зв'язку з отруєнням, тому що там фігурували ті самі люди. До речі, до Жванії щодо цього епізоду теж є питання, але, на жаль, відповіді на них уже навряд чи хтось одержить.

- Чи вдалося слідству зв'язатися з Володимиром Сацюком?

- По суті, ні. Він відмовився з'явитися в російську прокуратуру, щоб відповісти на питання за нашим клопотанням, і не захотів прийти в посольство України в Росії, щоб ми допитали його там. Один раз він зателефонував Донському, причому, дзвінок цей був більш ніж дивний. В Олексія на допиті був Цинцабадзе, який повідомив, що Сацюк дуже хоче співпрацювати зі слідством і бажає дати показання.

Донський дав Цинцабадзе номер свого робочого телефону, і наступного дня йому подзвонив Сацюк. Причому він подзвонив не на робочий, а на мобільний телефон. Що цим хотів показати Сацюк, я не знаю, але звичайно так поводяться "провінціали", щоб справити враження.

Сацюк запитав: "Що ви від мене хотіли?", Донський відповів, що нічого, але якщо він - Сацюк - дійсно має що сказати слідству, то його готові вислухати. Сацюк відповів, що йому ні про що говорити з нами й поклав трубку. Усе.

- А показання Сацюка комісії Сівковича до справи залучено?

- Це не показання, а стенограма бесіди із Сацюком, яка не має ніякої юридичної сили. Для того щоб показання мали силу доказів, Сацюка повинні були допитувати в посольстві України й попереджати про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивих свідчень.

У справі є ця стенограма, але це всього лише папірець, а не протокол слідчої дії. Те, що зробила комісія Сівковича, - це не допит, а просто зустріч старих друзів.

Вони зустрілися в якомусь барі або готелі в Росії, побалакали про те, про се, поставили Сацюку купу навідних запитань, і оскільки його ніхто не попереджав про кримінальну відповідальність, він став розповідати казки. Все розказане ним ми перевірили ще раз уже процесуальним шляхом і переконалися, що все це був просто фарс.

- Правда, що Сацюк виїхав у Москву з архівом прослуховування?

- Дуже схильна цьому вірити.

- Чи було остаточно встановлено, що діоксин був російського походження?

- Питання провокаційне, і я не хочу на нього відповідати. Росія відмовилася надати зразки діоксину для експертного дослідження, тому стверджувати щось однозначне немає підстав. Ми вели з Росією дуже стомливий і тривалий переговірний процес і листування, але, на жаль, безрезультатно.

ВІКТОР МЕДВЕДЧУК БЕЗДОГАННИЙ У МАНЕРАХ, ЯК КОРОЛЬ

- У справі є показання Бориса Березовського?

- Так, Борис Березовський допитувався. Він добровільно погодився дати показання і дуже сприяв слідству. Він дійсно повідомив нам багато цікавого й важливого. Але що саме, я говорити вам не можу.

- Чи присутній у справі отруєння слід Бадрі Патаркацишвілі?

- Ще й який!.. Але ніяких деталей повідомити вам не можу.

- Юлія Тимошенко теж була на допитах...

- Так, Юлія Володимирівна приходила, щоправда з якимось елементом піару, повідомляючи, наприклад, у ЗМІ, що повістку їй виписували на Банковій. Пам'ятаю, я її прямо запитала: "Юліє Володимирівно, навіщо ви це робите? Ви ж знаєте, що Банкова не має жодного стосунку до ваших повісток?" А вона посміхнулася й говорить: "Галино Іванівно, не звертайте уваги, це політика. У мене з Віктором Андрійовичем свої війни й ігри ".

Як жінка, не можу не зазначити, що вона дуже ефектна й жіночна. У цілому, скажімо так, вона поводилася гідно на допитах.

- Кучма приходив на допити?

- Так. І поводився дуже гідно. Усі ці люди проводили зі мною своєрідний лікнеп, посвячуючи в ази політичних відносин, допомагаючи тим самим адаптувати до конкретних ситуацій предмет розслідування й змушуючи зняти рожеві окуляри при погляді на їхнє життя.

- А Віктор Медведчук?

- Так, Медведчук - бездоганний у манерах і пунктуальний, як король. Він жодного разу не дозволив собі спізнитися, виявити нестриманість або зарозумілість. Із процесуальної точки зору поводився бездоганно. Він дійсно справжній юрист.

Слідчий, який із ним працював, перейнявся повагою до нього як до сильного й гідного опонента. Безумовно, до нього залишилися питання, але на тому етапі вони були передчасні, а зараз їх, на жаль, уже ніхто не поставить.

- З ваших слів, усі, хто приходили на допити, поводилися коректно!..

- Ой, ні. Були різні люди, але тенденція простежувалася одна - чим людина більшого досягла, тим вона поводилася простіше й гідніше; чим примітивнішою була особа, тим більше було крику, гонору й хамства. І, на жаль, таких було чимало.

Приміром, той же Ющенко, якщо не брати до уваги його запізнення на допити, поводився шанобливо й просто, а вже його помічник ціни собі не міг скласти. Деякі політики починали скандалити зі слідчим, тільки-но ввійшовши в приміщення, погрожуючи або розповідаючи про те, як нам пощастило з його візитом. Той же Нестор Шуфрич заявив слідчому телефоном, що після виборів "вони розберуться" з Ющенком, а наступного дня - з нашою групою. Не знаю, як з Ющенком, але з нашою групою вони дійсно розібралися.

- Часто дорікали в тому, що на допити викликали футболістів. Навіщо було їх допитувати? Чи дав Шевченко показання в справі?

- У справі допитали тільки Гусіна і то тому, що він був близький до Томаса Цинцабадзе. Гусін абсолютно не цікавив нас як футболіст, а винятково як близький зв'язок Цинцабадзе.

Шевченко не допитувався й не викликався. Безумовно, до нього як бізнес-партнера Цинцабадзе теж були питання, але він такий створив собі піар, що ті відомості, які він міг би нам повідомити, просто не коштували такого ажіотажу.

ВІКТОР ЯНУКОВИЧ НА ВІДМІНУ ВІД КУЧМИ І ЮЩЕНКА ДО ЗВИЧАЙНОГО СЛІДЧОГО НЕ ОПУСКАВСЯ

- Чи була в слідства версія про причетність до отруєння Віктора Ющенка команди Віктора Януковича?

- Природно, була. Уявіть собі - скандалять привселюдно два сусіди, одного з яких уранці знаходять із відрізаною головою. До кого першого підуть ставити питання? Згадайте, якою агресивною була виборча кампанія 2004 року. З одного боку - "бандити, які повинні сісти у в'язницю", з іншого - "козли, які заважають жити".

До відпрацьовування версії "Янукович і оточення" ми підступилися до кінця 2008 - початку 2009 років, і на той час у нас були вагомі аргументи для роботи із цієї теми. Але не так сталося, як гадалося. У мить була створена парламентська комісія на чолі з Володимиром Сівковичем, яка заблокувала нашу роботу. Мене й групу в буквальному значенні слова почали "мочити"!

- Що ви маєте на увазі?

- Генпрокуратуру почали закидати депутатськими запитами з вимогою розформувати групу, порушити кримінальні справи. Нас почали привселюдно й огульно звинувачувати у фальсифікації справи, у непрофесіоналізмі, у заангажованості.

Причому робилося це не без допомоги того ж Рената Кузьміна і його підлеглих, які періодично носили Сівковичу якийсь "мотлох", який не відповідає дійсності, але на якийсь короткий проміжок часу створює ажіотаж.

Пішло дуже багато "замовлених" публікацій, і якщо раніше по життю журналісти ставилися до мене трепетно й із захопленням, то тут почалася вакханалія такого дикого бруду, що я виявилася до неї неготовою.

Особливо важко було, коли Сівкович 9 липня 2009 року на всю країну вимагав мого арешту, а моя старенька мама, не впоравшись із болем, у важкому стані потрапила в лікарню. Хотіла судитися з ним, але поки виходжувала маму, син Сівковича розбився в ДТП, тому відпустила від себе цю людину й простила, розуміючи, яку страшну ціну він заплатив за зло, яке творить.

Ми продовжували викликати на допити політичних соратників Віктора Януковича, але вони завзято не йшли, оскільки їхній лідер першим виявив неповагу до закону, а потім взагалі було ухвалене рішення на фракції не йти в прокуратуру.

Хочу звернути увагу на те, що ми викликали не всіх поспіль, а тільки тих, хто в певний час був у певному місці й брав участь у певних подіях. Власне, якби всі вони прийшли й відповіли на наші питання, ми змогли б відпрацювати цю версію до кінця й оцінити її реальність нарівні з іншими. Нам не дали це зробити.

- Чи була якась протидія в цьому питанні з боку генерального прокурора?

- Ні. Олександр Іванович бачив цю версію, і, видно, переживав, коли тримав план у руках, але він нічого мені не сказав. Єдине, через Голомшу він кілька разів просив не викликати цих людей під час виборів, побоюючись, що нас можуть обвинуватити у виконанні політичного замовлення й у політичних розправах. Він обіцяв особисто поговорити з Януковичем і попросити його з'явитися в прокуратуру, будучи впевненим у тому, що потім всі інші прийдуть.

- Ви хочете сказати, що ви викликали на допит Віктора Януковича?

- Так, приблизно 15 разів. Уперше це було в листопаді 2008-го року...

- Він прийшов?

- Ні. Жодного разу, ніколи, ні на один допит. Наскільки я знаю, першого разу в нього був порив прийти, тому що після першої повістки він подзвонив Медведьку й попросив перенести допит на інший час. Але потім, думаю, Лукаш відговорила його йти в прокуратуру, тому що їй не сподобалося зі мною спілкуватися телефоном.

- А це було нормально, що він дзвонив генеральному прокуророві, а не слідчому?

- Напевно, все залежить від людини, її виховання й інтелекту. Янукович ніколи не спілкувався зі мною, як це робили той же Кучма, Ющенко та інші. Очевидно, він, як і Сівкович, вважав, що його рівень - генеральний прокурор, тому негоже опускатися до слідчого на землю. Повірте, мої амбіції від цього ніяк не постраждали.

- А ви намагалися вручити Януковичу повістку за місцем проживання?

- Звичайно, намагалися. Але в це Межигір'я неможливо зайти. Це нереально. Нашого оперативника, співробітника міліції, на поріг не пустили. Сказали "вдома є молодший Янукович". Молодший вийшов і начебто навіть спочатку погодився взяти повістку, а потім задумався, з кимось зідзвонився й сказав: "Ні, я не буду брати". І все...

Я писала рапорти Медведьку, він нервував і через Голомшу намагався мене переконати перестати документувати ці факти, обіцяючи поговорити з Януковичем.

Так тяглося до виборів, до 17-го січня. Потім мене знову просили не чіпати Януковича і його оточення, мовляв, вибори, але ми продовжували слати повістки й писати рапорти. Пройшли вибори, і "куратором" справи став Щоткін, який, не особливо церемонячись із законом, просто сказав: "Ніззя!".

- Чи правильно я розумію, що ви викликали Віктора Януковича на допит, коли він був уже на посту президента?

- Так, уже після інавгурації. І він не прийшов. Спостерігаючи по телевізору інавгурацію Януковича, я слухала його клятву народу України свято шанувати закони, і кожне слово лягало на серце важким каменем, тому що я знала, що він говорить неправду.

Наші проблеми збільшилися, тому що новий куратор ніяк не міг зрозуміти, як це ми сміємо турбувати таких важливих людей. Потім мене звільнили, а групу розігнали.

- На допити не приходив тільки Віктор Янукович або всі люди з його оточення?

- Як це не дивно, але кілька людей з його оточення прийшли, виявивши адекватність і толерантність. Я не буду називати їхні прізвища, щоб не псувати їм життя, хоча в мене немає впевненості в тому, що це не зробить нинішнє керівництво головкому.

- Сергій Льовочкін викликався на допити?

- Так, і навіть один раз прийшов, але не на допит, а щоб переконатися, що все в гаразд із його другом Ігорем Шуваловим. Не звертаючи ніякої уваги на табличку з написом: "Не входити! Іде слідча дія", Льовочкін безцеремонно ввійшов у кабінет слідчого, де допитувався Шувалов. Останньому, до речі, від цього явно стало ніяково. Сам Шувалов поводився бездоганно й дійсно нам допоміг, відповівши на низку питань.

(Від УП. Українська правда також пропонує ознайомиться з версією глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна про його виклик на допит у справі отруєння Ющенка. Зокрема, глава адміністрації відкрито визнає, що навмисне не був у слідчого, порушуючи тим самим принцип рівності всіх перед законом.)

ДЛЯ РЕНАТА КУЗЬМІНА КАР'ЄРНІ СХОДИ НЕ ПАХНУТЬ ЛАЙНОМ

- Зараз слідство Генпрокуратури очолює Ренат Кузьмін. У його ж веденні виявилися слідство в справі про вбивство Георгія Гонгадзе, про отруєння Віктора Ющенка й загибель В'ячеслава Черновола. Ви можете його охарактеризувати?

- Думаю, що це буде неетично, але я давно не відчуваю симпатій до цієї людини. Він ніколи не був слідчим, не мерзнув по підвалах, оглядаючи трупи, і не їв кільку в томаті по 33 копійки. Він не може зрозуміти душу слідчого, тому що ніколи не був у його шкірі. Це вічний "недосип", строки - молотом над головою, так ще, не дай боже, недоумок-начальник.

Мені здається, що для Рената Равільєвича не існує бар'єрів у досягненні цілей, а кар'єрні сходи для нього не пахнуть лайном. Щоправда, у нього є одна гарна риса - він дорожить своїми людьми. Він підвищує їх, нагороджує, заохочує, але за це йому треба служити вірою й правдою, виконуючи без обговорень будь-який наказ.

- До кого він наближений у політичних колах?

- Не маю уявлення, і мені це не цікаво. Я знаю, що коли був президентом Ющенко, Кузьмін був наближений до його секретаріату, зараз президент Янукович, відповідно, він наближений до його адміністрації й до самого Януковича. Це людина на всі часи.

- Він перешкоджав розслідуванню в справі отруєння?

- Він це робить зараз. А раніше, коли за справою наглядав інший прокурор, він просто "накручував" Сівковича проти нас, а також усіляко намагався переконати Ющенка змінити групу й віддати справу під його нагляд. Під шумок "розкриття" цього злочину, переконана, Кузьмін розраховував зайняти крісло генерального прокурора.

Причому, характерно, що Кузьмін завжди діє не прямо, а через своїх довірених людей. Наприклад, він спробував розправитися зі мною руками начальника головного управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ Петра Коваля, змусивши його написати відомий рапорт про те, що я нібито прослуховую політиків і колег. Так, Ковалю довелося якийсь час пережити кар'єрні незручності, але зараз це з лишком компенсовано його призначенням на посаду прокурора Чернівецької області.

Дуже близька до Кузьміна Лариса Чередниченко написала рапорт про те, що зразки крові Ющенка перед експертними дослідженнями були збагачені діоксином, а організувала всю цю "комбінацію" Катерина Ющенко, яка діяла у змові зі Зваричем під псевдонімом "Марта".

Боже, яка маячня! Але народ все це "ковтає", не розуміючи, що не можна нікому дозволити "зам'яти" цей злочин, як би ми не ставилися до Віктора Ющенка.

Мені важко дорікнути в особливій симпатії до Ющенка, оскільки і як обиватель, і як уже колишній слідчий я маю до нього безліч претензій і відчуваю сильне розчарування. Але чомусь у мене залишається впевненість у тому, що якби в тому далекому 2004 року отруїли Януковича, Ющенко не став би танцювати на його кістках і не дозволив би так цинічно насміхатися над законом, як це зробив нині чинний президент.

Я розумію, що після цих слів репресії проти мене можуть посилитися, але не можу зрадити свою звичку говорити те, що думаю, незважаючи на чини й регалії.

- А взагалі в Кузьміна є зараз шанси стати генеральним прокурором?

- Цілком реальні. Але я вважаю, що це буде катастрофа для прокуратури!

Взагалі я нічого не можу зрозуміти. Генеральний прокурор України заявляє, що колишній президент Ющенко був навмисне отруєний, а його заступник Кузьмін ганьбить цю думку; Медведько на всю країну повідомляє, що наша слідча група законно розслідувала справу, а Кузьмін вишукує будь-який привід, щоб знаньбити групу й порушити справу.

Такі абсолютно протилежні висновки з того самого приводу свідчать багато про що. Думаю, що Ренат Равільєвич хоче створити ажіотаж на порожньому місці, зганьбити Олександра Івановича, увести в оману Віктора Федоровича й зайняти місце генерального прокурора. За всяку ціну, будь-якими засобами, тільки до мети.

- А самого Олександра Медведька ви не вважаєте його гідною кандидатурою?

- Медведько, сам собою, напевно, непогана людина, але при ньому прокуратура згнила зсередини. Він виявився зручним для всіх, що явно неприродно для прокурора.

Інтерв'ю взяв Мустафа Найєм, "Українська правда ".

 

 





Архів
Новини

ok