Інтерв’ю 2022-09-17T04:05:05+03:00
Українські Новини
Андрій Шевченко

Андрій Шевченко

Андрій Шевченко: нам є що відстоювати

Народний депутат Андрій Шевченко, якого Верховна рада вчора призначила головою парламентського комітету з питань захисту свободи слова й інформації, в інтерв'ю кореспонденту Ъ Юлії Рябчун повідомив про свої основні завдання. Насамперед пан Шевченко має намір відстоювати прийняття законопроекту про вільний доступ журналістів до інформації, яку мають чиновники, і захищати свободу слова в інтернеті.

- Як ви оцінюєте сьогоднішні події в Раді й той скандал, що передував вашому призначенню головою комітету?

- Я згоден зі своїм колегою по фракції Олегом Ляшком в тому, що коаліція почала спробу підкупити громадську думку й поліпшити свою оцінку в очах Заходу. Але якщо хтось думає, що, віддавши крісло голови комітету, можна змусити опозицію замовкнути - це ілюзія. Позиція фракції залишається незмінною: у нас є всі ознаки того, що в Україні згортаються й демократія, і свобода слова. І моя основна мета як глави комітету - зробити все для того, щоб цей процес зупинити. Що стосується процедури, у мене дуже двояке відчуття від сьогоднішнього дня. З одного боку, я вдячний депутатам всіх фракцій за те, що вони підтримали мене (373 голоси - це дуже хороший результат, що я сприймаю як кредит довіри й мені, і журналістам), а з іншого боку - це відбувалося з дивним дотриманням правил, тоді як звільнення Сергія Терьохіна стало грубим порушенням регламенту. Справа не в ньому особисто й не в бажанні Хомутинніка зайняти пост глави комітету (з питань фінансів і банківської діяльності), справа в Податковому кодексі. Коаліція грає у свою гру: з одного боку - якою завгодно ціною продавити податковий кодекс, що при дотриманні регламентних процедур провести неможливо: за змістом це дуже специфічний документ. Думаю, що, коли країна довідається більше про те, що там написано, у людей волосся стане сторч. Терьохін чітко й неоднозначно дав зрозуміти, що він не буде підписувати незаконні позиції. З іншого боку - розповісти усьому світу про те, що в Україні свобода слова є. Тому що, коли справа доходить до цього питання, у них земля починає горіти під ногами. Вони вирішили, що от зараз ми це крісло віддамо - і нас за це менше будуть критикувати. Ілюзія.

- Які основні завдання ви ставите перед собою?

- Почнемо з того, що тепер у нас вакантна позиція першого заступника голови комітету. Думаю, цей пост має відійти коаліції. Я б запропонував розглянути кандидатуру Олени Бондаренко. Нам є що відстоювати - у нас цілий пакет гарячих законопроектів. Перший - постанова про введення тимчасового мораторію на перевірки ЗМІ під час проведення виборчих кампаній. Другий - закон про доступ до публічної інформації. Зараз журналіст або громадянин має "вигризати" інформацію в чиновників і доводити, чому він має право її отримати. Ми хочемо поміняти філософію - зробити всю інформацію, яку мають чиновники, доступною. Природно, крім чітко регламентованих випадків, коли інформація є державною таємницею. Третє - посилення гарантій свободи слова в Україні. У законопроектах, пов'язаних із цими питаннями, є багато цікавих ідей, як посилити захист журналіста в умовах цензури.

- Ви згадали про загрозу свободі слова. Наскільки вона велика?

- Цей рік можна сміливо назвати найгіршим за останні 10 років за кількістю нападів на журналістів: у Коломиї проломили голову головному редактору; у Харкові викрали й, можливо, убили журналіста; у Полтаві побили оператора; у Херсоні вигнали із сесії місцевої ради журналіста з посвідченням... Найбільш резонансні історії залишаються без уваги прокуратури й МВС. Тут я нагадаю історію з Андрушком, репортером СТБ, Кутраковим з "Нового каналу", якого в Українському домі бив "Беркут". Це все не викликало жодної реакції. З тих пір як Кабмін взяв у своє управління державне телебачення й радіо, керівник "Першого національного" дозволяє собі розповідати, як він робив фільм у подарунок президентові й із задоволенням розміщав його в ефірі свого каналу. А його віце-президент Арфуш прямо говорить: "Наше завдання - підтримувати владу". Нам потрібно визначити ті висоти, які ми не маємо права здавати. Наприклад, інтернет. Це та територія свободи, яку потрібно захищати. Я скептично ставлюся до ситуації на телеканалах, незважаючи на героїчні вчинки окремих журналістів. Мені здається, що центральні телеканали живуть у передчутті "темників". Там менеджментом робиться все, щоб інсталювати нову систему контролю ефірів на предмет відповідності діючій владі.

- Чи можуть оцінки західних громадських організацій вплинути на ситуацію зі свободою слова?

-Можуть. Їх оцінки підстьобують владу, що мало прислухається до нашої громадської думки. Але свободу слова можуть відстояти тільки самі журналісти.

- В Україну їде делегація ПАРЄ. Вам є що сказати європарламентаріям?

- Я їм буду говорити, що на їх очах в Україні будується фасадна демократія. Зовні начебто в нас є конкуренція на виборах, різні телеканали, незалежна судова система... Але коли вникаєш у суть, то розумієш, що замість політичної конкуренції в країні йде монополізація влади однією партією, замість судової системи - система, де шукати справедливість немає сенсу, замість конкуренції на медіаринку в нас іде перетворення ринку на велику пропагандистську машину. Все це зупиняє Україну в її розвитку або навіть відкидає назад. От це я буду говорити західним колегам.

- В 2005 році ви намагалися створити в країні громадське телебачення. Чи плануєте ви повернутися до цієї ідеї?

- Зараз створення громадського радіо й телебачення не є самоціллю. Більше того, є ризик, що влада просто зніме табличку "Державне телебачення" і під фанфари повісить табличку "Громадське телебачення". Але нам потрібно громадське мовлення по суті, яке б мало незалежне фінансування, незалежну редакційну й кадрову політику. В Україні таке громадське мовлення буде, а коли - велике питання. Наша роль - провести через Раду якісний закон про громадське телебачення. Таке телебачення можна створити на базі державних ТРК, яких в Україні понад 30. Цей ресурс не можна не використовувати, його потрібно об'єднати, інвентаризувати і подумати, як зробити так, щоб він працював в інтересах усього суспільства.

- Улітку ви зареєстрували законопроект #6532, що фактично скасовував роботу Національної експертної комісії з питань захисту громадської моралі (НЕК). Як ви думаєте, вам удасться його прийняти?

- НЕК - це сплячий інструмент цензури. Я не знаю жодної європейської країни, у якій би існував окремий незалежний орган влади, який би відстежував відповідність нормам моралі. Друге: я не знаю жодної країни ЄС, де мораль би регулювалася спеціальним окремим законом. І третє: я вважаю, що Україна незмінно прийде до того, що своє законодавство потрібно привести у відповідність зі здоровим глуздом і європейськими стандартами. Усе, що стосується моралі, поширення порнографії, розпалення міжнаціональної ворожнечі - все це регламентується іншими законами й Кримінальним кодексом. На жаль, парламентарії настроєні консервативно, і при розгляді мого законопроекту нам буде непросто зібрати голоси. Є велика частина депутатів, які вважають, що нам потрібно скасовувати закон про захист громадської моралі й розкладати його норми за профільними законами. Але є й ті, хто думає, що законодавство має ставати більш жорстким і консервативним. Мій прогноз такий: у короткостроковій перспективі не буде підтримано жоден закон з ліквідації НЕК або розширення її повноважень. НЕК - це орган, що живе на бюджетне фінансування і який за останній рік удвічі збільшив свій штат. Якби я був діючим прем'єр-міністром, я б такий орган скасував.

- Від кого залежить поліпшення ситуації зі свободою слова в країні - від журналістів, власників ЗМІ, влади?

- Від сили характеру журналістів і від мудрості народу. Люди мають розуміти, що, коли в країні закриють рот останньому телеканалу або газеті, розженуть останній мітинг, із цього моменту влада в повній темряві буде творити все що завгодно. І тоді всі новини, які ми обговорюємо зараз, будь то нові податкові правила або щось ще, будуть здаватися просто дитячими іграшками порівняно з тим, що настане. Від того, як працюють журналісти, залежить завтрашній день всіх громадян. Професія журналіста вже стояла на колінах. Шість років тому в нас на телеканалах не було жодного політичного ток-шоу, опозиція не мала доступу до ефіру. Зараз ми на великій швидкості вертаємося назад у ті роки, тоді нас уже списували з рахунків. Але професія відроджується, тому що, коли сильні люди залишаються один на один зі своєю ручкою, клавіатурою, диктофоном чи камерою, тут усе вирішується. Журналістика вийде з гордо піднятою головою із цих випробувань, я в це вірю.

Інтерв'ю взяла Юлія Рябчун, "Коммерсант-Украина ".

 

 





Архів
Новини
Як уникнути перенавантаження електромереж взимку. У КМДА опублікували інфографіку для квартир 06:00
Військові РФ. Фото: facebook/ГУР МО
Росія цілеспрямовано винищує своє населення, – ГУР 23:57
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що Запорізька АЕС належить Україні 23:30
Ми не маємо права перекласти цю війну на наших дітей, – Залужний 23:05
"Бабине літо" з холодними ночами. Синоптик дала прогноз до кінця тижня і попередила, де і коли пройдуть дощі 23:00 Інфографіка
У Кремлі назвали "розпалюванням третьої світової війни" слова Зеленського про ядерний удар 22:29
Нобелівська премія з літератури 2022. Кому і за що вручили головну літературну нагороду світу 22:11
Чуєте ядерку навіть там, де її немає. Никифоров уточнив слова Зеленського про "превентивні удари по Росії" 22:10
У них є все, у нас — нічого. Окупант емоційно позаздрив озброєнню ЗСУ 21:57
Над Одещиною сили ППО збили три дрони-камікадзе "Shahed-136" 21:40
більше новин

ok