Інтерв’ю 2018-07-11T04:04:48+03:00
Українські Новини
Віра Ульянченко

Віра Ульянченко

Віра Ульянченко: за президента Тимошенко було б те саме, що і зараз

"Права рука" Віктора Ющенка – про "Нашу Україну", Юлію Тимошенко, Майдан та багато іншого.

Розгромна поразка Віктора Ющенка на президентських виборах відбилася й на рейтингу партії "Наша Україна": за даними останніх соцопитувань, він зараз коливається в межах 1-2%. Нещодавно партійна еліта зважилася на рішучий крок – президія політради в повному складі пішла у відставку. Водночас лави "НУ" поповнив екс-голова СБУ Валентин Наливайченко, якого називають можливим наступником Ющенка на посаді голови партії – або, принаймні, пророкують йому місце голови політради партії замість Віри Ульянченко.

Віро Іванівно, чи є відставка президії політради "Нашої України" реакцією на результати президентських виборів? І чому тоді вона сталася більш ніж через півроку після них?

Я хотіла б нагадати, що президентські вибори відбувалися у ситуації, коли Віктор Андрійович йшов у президенти шляхом самовисунення. Звичайно, "НУ" надавала підтримку своєму лідеру. Але я б не розглядала президентські вибори як вибори виключно партійні.

Відставка президії партії – це не лише реакція на президентські вибори, хоча вина партії в такому результаті, звичайно, теж є. Найголовніше - не завершити діяльність політичної сили одним епізодом, який відбувся в тому числі і в житті цієї політсили.

Поразка на виборах не означає кінець "НУ". І відставка президії, особливо в період місцевих виборів, - це перш за все бажання оновлення. Хтось має взяти на себе відповідальність і сказати, що це потрібно. Коли члени керівного органу партії подають у відставку – це сигнал нашим первинним партосередкам до нового поштовху, до оновлення, до переосмислення.

До речі, якщо у громадян спитати, які партії вони знають, то другою або третьою назвуть "Нашу Україну". Тобто партія існує, наступного березня буде X ювілейний з’їзд. Це досить невеликий термін, щоб говорити, що програні президентські вибори – катастрофа для партії.

Хто винуватець поразки Віктора Ющенка на виборах – він сам, його оточення, Тимошенко, Янукович, виборці?

Я б не розглядала це питання так прямолінійно. Навряд я чи хтось інший назве вам якогось конкретного винуватця. Питання треба розглядати ширше. Ющенко Віктор Андрійович в історії залишається президентом України. І він є першим українським президентом, який декларував і демонстрував перевагу українських цінностей у своїй діяльності. Це - і захист національних інтересів, і бажання сформувати єдину націю на основі тих цінностей, які ідентифікують українців як націю і Україну як державу.

І сьогодні соціологія свідчить про велике розчарування людей у тому курсі, який зараз проводить влада. Попит на ті цінності, які декларував Ющенко, сьогодні є. Першими це відчувають журналісти, якщо ми говоримо про свободу слова. Це відчувають підприємці, якщо ми говоримо про серйозний тиск на них з боку влади тощо.

Знаєте, відомо вже, що не завжди більшість має рацію, коли вона дає оцінку тому чи іншому політику. Ми - пострадянська держава. Ідеологічний багаж "совєтського" політична еліта і електорат в собі ще тримає. Для Ющенка були найважливішим не хліб, а свобода, яка дає можливість розвиватися тим цінностям, які згодом приносять нації і хліб. Коли нація розуміє цінність свободи і єдності, тоді вона здатна і до реформ.

Ющенко не розчарований в тому, що так сталося. Це урок, який має винести не тільки він, але й кожен громадянин. Є спільне в тому, кого ми обираємо, і чи відповідаємо ми за свій вибір. А мені здається, що ми цього ще не навчилися.

Я педагог за освітою і знаю, що коли учень може правильно зробити роботу над помилками, тільки потім буде позитивний результат. І перед політсилою теж стоїть таке завдання.

Результати виборів засвідчили, що цінності, які демонстрував Віктор Ющенко, набрали підтримку лише 5% громадян. А це не просто меншість, це абсолютна меншість. То, можливо, Ющенкові було варто якимось чином змінити або цінності, або спосіб їх донесення до громадян?

Я б не говорила лише про 5%. На націонал-демократичному тлі декларувалися багато політиків. І якщо ми зберемо результати політиків, деклараціям яких люди вірили, і голосували за національні інтереси, суверенну Україну, європейський курс, – вийде значно більше п’яти процентів.

Яких конкретно політиків ви маєте на увазі?

Давайте, наприклад, візьмемо декларації, з якими йшла на вибори Юлія Володимирівна. Але проблема в тому, що у неї за псевдонаціональним фасадом крились авторитаризм, здача національних інтересів, неповага до ЗМІ тощо. Правда, люди розібралися в цьому пізніше. А голосували вони за те, що вони чули. І проблема українців – в розпорошеності націонал-демократичних сил. Давайте порахуємо, скільки політсил працюють на цьому патріотичному тлі: ВО "Свобода", частини Руху, УНП, "Фронт змін", "За Україну" тощо.

А "Батьківщина"?

"Батьківщина" теж декларує ці речі. Я хочу нагадати, що саме "НУ" багатократно була ініціатором об’єднання націонал-демократів. І в 2006-му, і в 2007-му декларації підтримувалися представниками інших демократичних сил. Правда, після виборів усі розсідалися по кріслах, усі знову вважали себе гетьманами. Біда в тому, що ми не можемо подолати розпорошеність і містечковість у патріотичному русі, а такими діями ми й далі розриваємо свій електорат і даємо можливість опонентам здобувати перемогу. Заради своїх політичних амбіцій такі політики, як Юлія Володимирівна, розриваючи демократичні сили, фактично зробили результат виборів.

Ще за кілька днів до виборів Ющенко стверджував, що має шанси на перемогу, попри всі дані соцопитувань. Він справді вірив у це, чи це було звичайним політтехнологічним прийомом?

Перше, що зробив Ющенко, ставши кандидатом у президенти, – він не дав можливості двом великим формуванням (я б не назвала їх політичними партіями) зробити вибори агресивними і недемократичними. Своєю присутністю він демонстрував, що буде реалізовано право громадянина обирати, що не гратиме роль адмінресурс, що з виборів буде виведено підкуп виборців тощо. Крім того, Ющенко був і є впевненим у своїх ідеологічних вподобаннях. І те, що люди повертаються до цих цінностей, що люди розчаровані політичною силою, яка перебуває при владі, – підтвердження правоти Віктора Андрійовича.

Мене зовсім не турбує те, що я можу не бути у керівних органах "НУ"

Чому президія політради пішла у відставку, а лідер партії залишився, хоча традиційно саме керівник будь-якої організації несе персональну відповідальність за те, що в ній відбувається?

Політична сила впевнена, що цінності, довкола яких вона сформувалася і які Ющенко Віктор Андрійович приніс, відстоював їх і впроваджував у політику і суспільство, є і будуть основними ідеологічними цінностями "Нашої України". Тому "НУ" не змінює свого лідера.

Яке політичне майбутнє членів президії загалом і зокрема ваше – ви повернетесь у керівні органи "НУ", залишитесь рядовими членами партії чи перейдете в інші політсили?

Звичайно, я відповідатиму за себе. Приймаючи рішення про відставку президії, ми приймали політичне рішення, і жоден з нас не турбувався про участь у керівних органах. Своєю відставкою ми хотіли продемонструвати бажання дати шлях новим і молодим політикам, партійцям, які, працюючи у первинних осередках, заслужили авторитет і мають досвід. Наша відставка – це заклик до відкритої дискусії щодо діяльності партії в нових умовах, це позиція відповідальності за нинішній стан справ у партії.

Я залишаюся членом партії. Мене зовсім не турбує те, що я можу не бути у керівних органах "НУ". Я очолюватиму список "НУ" на виборах до київської облради, і йтиму по мажоритарному округу в цей орган. Я активно займатимуся розбудовою нашої партії в Київській області. Статус члена партії в "Нашій Україні" для мене є достатнім для того, щоби я могла відстоювати ідеологію і поширювати її в суспільстві.

Однією з наших помилок якраз і було те, що верхівка політсили, зокрема народні депутати, дуже часто відривали себе від низових парторганізацій.

Яких ще помилок припустилися "Наша Україна" як партія і Віктор Ющенко як кандидат в президенти?

На нашому з’їзді 24 вересня ви зможете почути багато, зокрема і про допущені нами помилки. Однак я не хотіла би займатися самоїдством. Нам сьогодні треба говорити про діяльність "НУ" в нових умовах – ми вже не знаходимося при владі, а це диктує нам абсолютно нову стратегію і тактику дій. Якщо ми безкінечно будемо витягувати з себе ридання і страждання через свої поразки, це нас нікуди не приведе. Але і про помилки, допущені нами, ми вже говорили цілком достатньо.

Ми побачили, що коли були при владі, у нас було багато прихильників. Але на сьогоднішній день ми біля себе бачимо лише тих людей, які пройшли випробування не тільки владою, а й опозицією, незважаючи на тиск, незважаючи на інші чинники.

Рейтинг "Нашої України" коливається в межах 1-2%. Це і є усе "ядро" ваших прихильників?

Цього цілком достатньо. Якщо у нас після переходу до опозиції залишається стільки прихильників, це вже добре. Ми маємо ядро, з яким ми можемо говорити про стратегію і нові підходи. Тим більше що у людей посилюється попит на цінності, які декларував президент Ющенко, про що я вже говорила.

Партія "Батьківщина" теж вже давно не при владі, але її рейтинг істотно вищий за ваш...

Це прекрасно, хай ця політична сила працює. Але подивіться, що зараз робиться у партійних організаціях "Батьківщини" - це їх справжня проблема.

Ви казали, що ті, хто залишилися з вами, є вашими вірними прихильниками. Ви вважаєте, що хто хотів від вас піти, зокрема народні депутати, уже пішли?

Я не даю гарантій. Але я впевнена, що ті народні депутати, які лишились з нами, нікуди з партії не підуть.

У січні цього року ви припускали, що рейтинг "НУ" так стрімко впаде?

Мені здається, що це не важливо. Важливо – що ми маємо сьогодні. Найважливіше – що тисячі громадян сьогодні сповідують і поділяють ідеологію "Нашої України". Ми маємо величезний резерв. Сьогодні більше 20% опитаних соціологами розчаровані в політиках і партіях. Це серйозний потенціал для партійної діяльності.

Наскільки непорушна позиція Віктора Ющенка як голови партії?

Ви все побачите на з’їзді. В "НУ" немає такого, про що б не говорили, немає такого члена партії, якого б заборонялося критикувати. Це – демократія. "Безгрішних" в партії немає. До речі, не всі лідери партій це витримують.

Як Валентин Наливайченко пояснив керівництву партії своє бажання вступити в "НУ" і зробити це саме зараз, хоча до цього певний час займався розвитком власної організації "Оновлення країни"?

По-перше, "Оновлення країни" - не партія, а громадська організація. І те, що люди звернулися до Наливайченка з бажанням сформувати довкола нього громадську організацію, свідчить, що його діяльність на посту глави СБУ знайшла підтримку громадян, свідчить про його авторитет, лідерські якості . Дуже легко приходити в партію, коли вона перебуває на злеті свого рейтингу чи є провладною. Прийти в тяжкий для "НУ" момент – це свідчить про політичну мужність Наливайченка і його віру в майбутнє партії.

Хто може бути вашим наступником на посаді голови політради "НУ"? Кого б ви рекомендували на цю посаду?

Я не можу сказати, адже я не знаю, кого з’їзд обере до складу політради, яка в свою чергу обирає свого голову.

Партія не ставила собі за мету будь-якою ціною "світитися" на телебаченні

Чим зумовлена пасивність "НУ" і Віктора Ющенка відносно інших опозиційних сил після виборів?

В політиці дуже важливо не тільки говорити, а й тримати паузу. Крім того, ми мали багато розмов і дискусій всередині самої партії, визначали, як ми будуватимемо свою діяльність в нових умовах.

Тобто ця пауза була викликана лише необхідністю проаналізувати стан справ у партії?

Партія живе тоді, коли вона вміє робити аналіз, приймати правильні рішення і давати новий поштовх своєму розвитку. Партія не ставила собі за мету будь-якою ціною "світитися" на телебаченні. Більше того, пройшли вибори. Певні речі були задекларовані тією політичною силою, яка зараз сформувала владу. Для того, щоб щось говорити про це, треба було як мінімум мати час, щоб зрозуміти, що відбувається в країні.

Після з’їзду 24 вересня ви активізуєте публічну частину партійної роботи? Зокрема, коли Ющенко повернеться до регулярної політичної діяльності?

Віктор Андрійович виступатиме на з’їзді. Крім того, він вже дав кілька інтерв’ю, цілісних, з необхідними роз’ясненнями.

Тобто Ющенку не потрібно ставати більш публічно активним?

Я би не розглядала особистість Ющенка лише як лідера партії. Ющенко – президент України.

Колишній президент.

Але в історії він буде президентом України. Тому виступи Віктора Андрійовича не пов’язані лише з діяльністю партії "Наша Україна". Ющенко Віктор Андрійович – відомий економіст та макроекономіст. І не лише "НУ" даватиме йому майданчик для відстоювання своїх ідей, виступів, інтерв’ю.

А може так статися, що знання та досвід Віктора Андрійовича, про які ви говорите, знадобляться нинішній владі, і його захочуть призначити на якусь відповідальну посаду?

Знання Ющенка потрібні не нинішній владі, а суспільству. Я думаю, всі нормально сприйматимуть, якщо він буде висловлюватися з питань економічної політики, фінансової ситуації, державних реформ тощо.

Але все це не буде пов’язано з обійманням посад у чинній владі?

Я думаю, не буде.

"Наша Україна" і Ющенко ще повернуться до влади?

Для цього ми проводимо з’їзд, для цього ми формуємо нову стратегію і тактику, щоб мати змогу повернутися до влади.

Тобто ви в це вірите?

Звичайно. Абсолютно щиро віримо.

У січні цього року ви припускали, що стан справ у країні вісім місяців по тому буде таким, яким він зараз є?

Ні. Мені здавалося, що ці п’ять років, які називають "помаранчевими", уже закріпили певні принципи демократичної, європейської держави. І вони будуть безповоротними. Перш за все, це свобода слова. Друге – свобода вибору. "Помаранчева" влада, яку всіма способами намагаються очорнити "регіонали", демонструвала повагу до вибору громадянина, яким би він не був. Я не думала, що будуть такі стосунки між владою і бізнесом, особливо малим та середнім. Я не думала, що ми будемо говорити про "спасіння російської мови" в Україні. Про це нехай турбується велика держава Росія, давайте турбуватися про свою мову, свою пісню, свої традиції, свою історію. Коли я дивлюся телебачення, мені неприємно, що всі підряд чиновники, які живуть на сплачені мною податки, говорять російською.

Зараз у багатьох складається враження, що ми маємо окупаційну владу. Коли спецслужби запрошують до себе істориків, коли в приміщенні музею "Тюрма на Лонцького" у Львові проводяться якісь обшуки… Мені все це нагадує 37-й рік. І не думала, що в третьому тисячолітті в Україні, яка розташована в серці Європи і декларує себе як європейська країна, будуть мати місце такі тривожні симптоми.

А якби президентом стала Тимошенко, ситуація відрізнялася б від нинішньої?

Було б абсолютно те ж саме. І Віктор Андрійович про це багаторазово казав.

І ця точка зору залишилася незмінною?

Так. Особисто я її не зміню ніколи, бо, я ще раз наголошую – за псевдоукраїнським фасадом стояв авторитаризм, невідповідність слів діям. Ви пам’ятаєте, що БЮТ – це блок, в який входили націонал-демократичні сили. А ви чуєте зараз про партію "Реформи і порядок"? А це партнери Тимошенко. Ви бачите, що зробилося з УСДП? Це свідчення розвитку демократії у цьому блоці? Аж ніяк. Я згодна зі словами Ющенка, що українці так повелися під час виборчого процесу, що в другому турі самі не мали вибору.

Ви так гостро критикуєте Тимошенко, що складається враження – якби вона стала президентом, стан справ в Україні був би ще гіршим...

Було би гірше, чи ще гірше, чи менш гірше, від цього людям не солодко. Я нагадую про ставлення до тієї ж свободи слова з боку Тимошенко, ми пам’ятаємо, як блок Юлії Володимирівни та Партія регіонів готували конституційний переворот. Тому які між ними відмінності? Просто хтось когось не встиг перехитрити вчасно.

Не виключено, що українці можуть повторити Майдан

Соратники Ющенка, і перш за все він сам, не відчувають відповідальності за те, що передали країну таким наступникам?

Я вже сказала про відповідальність, і ми до цієї відповідальності готові. Ми за це поплатилися тим рейтингом, який на сьогодні маємо. Ніхто себе тут не втішає і не намагається якось себе відбілити в цьому питанні. Але ми з вами повинні говорити про спільну відповідальність виборців і політичних сил, бо виборцю треба вже трошки навчитися теж нести відповідальність.

Багато хто каже мені: ми стояли на Майдані, а ви тепер для нас нічого не зробили. Якщо ми будемо з такої позиції виходити, то ми ніколи нічого не одержимо. Бо ми стояли на Майдані не для когось, і не заради когось, ми стояли на Майдані заради себе та заради своїх дітей.

Ви згадали про Майдан. Таке явище може ще повторитися в Україні?

Це було унікальне явище, і я хотіла би застерегти політиків не спекулювати Майданом, тому що Майдан не збирали примусово, Майдан виник як символ внутрішнього протесту і сили українців проти тієї влади, яка була. Але не виключено, що українці можуть повторити такий крок.

Проти соратників Тимошенко зараз масово порушують кримінальні справи, саджають в СІЗО, викликають на допити. Проти соратників Ющенка ніхто нічого не порушує. Мали місце передвиборні домовленості про відсутність репресій проти команди екс-президента після перемоги Януковича?

Ніяких таких домовленостей не було, це все здогадки та розказні Юлії Володимирівни. Давайте будемо з вами розрізняти, де є політичні переслідування. Коли ми сьогодні говоримо про дії щодо журналістів, це, безперечно, політичні переслідування. Я дуже боюся, щоби ми в країні не мали ще одну справу на кшталт справи Георгія Гонгадзе. Якщо ж ми говоримо про чиновників, то в Україні чиновники повинні навчитися відповідати за свої дії. І неважливо, з якої політичної сили вони походять. Декілька разів, і не тільки наша політична сила, а й президент України Ющенко, багато інших політиків застерігали деяких чиновників не підписувати протизаконні постанови Кабінету Міністрів, не виконувати антизаконні вказівки. Врешті-решт держслужбовець повинен служити закону України.

Тому давайте так – відрізняти політичні репресії від порушення законів. У нас все можна підвести під політичні репресії. Інша справа, якщо людина перебуває під слідством, вона не обов’язково повинна сидіти за ґратами. В цьому немає необхідності.

Загалом, ви не вважаєте справи Діденка та Макаренка політичними репресіями?

Ні, я такого не сказала. Я просто хочу сказати, що у нас є традиція переводити все в площину політичних репресій.

Але Діденко та Макаренко сидіти за ґратами не повинні?

Є закон, є права громадянина. І ці права не повинні бути порушеними. Вони священні. І влада не має використовувати суди як один із інструментів тиску, в тому числі й політичного.

Ви не бачите дивного збігу, що арешти та виклики на допити переважно зачіпають людей Тимошенко, а не Ющенка чи когось іншого?

Я не згодна з вами, що це люди тільки Тимошенко. Я знаю, що сьогодні багато питань ставлять і нашим міністрам, які ходять і на допити, і на слідство, і пишуть пояснення, починаючи від міністра охорони здоров’я, міністра сім’ї і молоді і т.д..

Як в цій ситуації має діяти опозиція?

Боротися не тільки опозиція повинна. До того моменту, поки суспільство не відчує відповідальність за свій вибір і за свою громадянську позицію, ми будемо жити в такій ситуації.

Але інститутами суспільства, які можуть впливати на владу, перш за все є політичні партії.

Абсолютно правильно. Коли Ющенко Віктор Андрійович, як лідер нашої партії, був президентом України, ви бачили, як присікалися ним особисто всякі намагання зайнятися політичними репресіями. І попередні п’ять років країна жила в ситуації, коли явно не з владних кабінетів Банкової командували прокуратурою та судами.

Ми наймаємо владу! Ми маємо в неї запитати, що вона робить! Ми йдемо голосувати! При цьому кожен із нас несе за це відповідальність. І не треба чекати, що хтось прийде, якась опозиція чи ще хтось, і все зробить за нас.

Як надовго прийшла ця влада – п’ять років, десять років, більше?

Все залежить тільки від нас із вами. І немає іншої відповіді. Добрий "дядя" не з’явиться. І добра "тьотя" також не прийде.

Чи вважаєте ви когось із представників нової влади професіоналом, який є гідним займаної посади?

Я позитивно ставлюся до Олександра Попова. Я кілька разів з ним перетиналася раніше, коли він працював міністром ЖКГ. Він справляє на мене враження чесного державного службовця, доброго господарника, людини державницького мислення, що доведено роками його роботи мером Комсомольська. Можна назвати ще декілька прізвищ, але у владі їм оцінку даватимуть громадяни, які зробили свій вибір.

Інтерв’ю взяв Мілан Лєліч, "Главред ".


Архів
Новини
Порошенко програє Тимошенко і Зеленському в рейтингу КМІС 13:56
Олександр Ярославський. Фото: прес-служба
Ярославський прокоментував чутки про свою участь у виборах 13:10
Невідомі увірвалися до "Криворіжгазу" 11:30
Київ буде домагатися статусу Європейської культурної столиці, - КМДА 15:31
Через нездатність уряду розподілити кошти хворі на діабет можуть залишитись без інсуліну, - Богомолець 13:30
Проголосувавши за закриття двох каналів, Тимошенко плюнула в обличчя журналістам, - Рабінович 12:45
Власницю кав'ярні на Рейтарській, 8б намагаються вигнати на вулицю, - ЗМІ 20:07
У "Київавтодорі" спростували інформацію Генпрокуратури щодо підозри чиновникам комунальної корпорації 10:56
Зйомки в Києві міжнародного серіалу підвищать туристичну привабливість столиці, - Кличко 11:12
Тимошенко у 2 турі президентських виборів виграє у всіх можливих конкурентів, - КМІС 12:40
більше новин

ok