Інтерв’ю 2019-05-20T04:05:04+03:00
Українські Новини
Володимир Єльченко

Володимир Єльченко

Володимир Єльченко: зроблю все, щоб налагодити стосунки між Україною й Росією

Посол України в Російській Федерації Володимир Єльченко: зроблю все, щоб налагодити стосунки між Україною й Росією

2 червня Президент України Віктор Янукович призначив Володимира Єльченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Російській Федерації. Як будуть розвиватися торгово-економічні відносини, коли відбудеться делімітація кордону в Азово-Керченській протоці й чи будуть створюватися спільні підприємства, дипломат розповів кореспондентові "Известий в Украине" Людмилі Полях у своєму першому на цій посаді інтерв'ю.

ВРАЖЕННЯ ВІД МОСКВИ НЕ ЗІПСУВАЛА НАВІТЬ СПЕКА Й ДИМ ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ

Ви були готові до призначення чи для вас це стало несподіванкою? Як облаштувалися на новому місці?

Відповім так: життя дипломата тим і цікаве, що воно сповнене несподіванок. Але водночас внутрішньо я був до цього готовий. Кожен із моїх колег зможе підтвердити, що про своє призначення на будь-яку посаду він дізнається, в найкращому разі, за кілька тижнів до відповідного офіційного рішення. Я не був винятком. Але в цьому й полягає одна із важливих особливостей дипломатичної професії — бути готовим працювати в будь-якому напрямку, де твої досвід і знання будуть найбільш корисними для інтересів твоєї країни.

Я розумію, наскільки відповідальну посаду мені довірив Президент України. З одного боку, для України при безумовному збереженні стратегічного курсу на європейську інтеграцію не існує важливіших двосторонніх відносин, ніж відносини з Російською Федерацією. З іншого боку, за останні кілька років ці відносини зазнали дійсно значних втрати, залишилися нереалізованими серйозні можливості, які, в тому числі, допомогли б Україні й Росії більш ефективно протистояти наслідкам світової економічної кризи. Це зумовлює особливу відповідальність місії посла України в Москві; звичайно, я рішуче настроєний робити все необхідне, щоб впоратися з цією місією.

Що стосується мого облаштування на новому місці, то, якщо чесно, дуже багато часу для цього просто не було. Лідерами України й Росії задано високий темп розвитку двостороннього співробітництва, тому навіть липень-серпень, які багатьма сприймаються як "мертвий сезон" у міждержавних відносинах, в україно-російському діалозі такими не є. Але Москва, безумовно, залишається однією з найпрекрасніших столиць світу, і навіть аномально високій температурі й диму від лісових пожеж цього літа не вдалося зіпсувати гарні враження від моїх перших тижнів роботи й життя в цьому чудовому місті.

До речі, буквально в перші дні після прибуття мені й моїм колегам у посольстві довелося займатися організацією допомоги Росії в гасінні пожеж за участю української спеціальної авіації й іншої техніки по лінії МНС, рішення про що прийняв Президент України. Всі необхідні питання було вирішено буквально за кілька годин.

А про умови роботи скажу так: і професійно, і чисто по-людськи я щиро вдячний моєму попередникові Костянтину Грищенку, який залишив мені прекрасну спадщину.

Які питання двосторонніх відносин, на вашу думку, потребують вирішення в першу чергу?

Насамперед, дуже важливо продемонструвати практичні результати — не на словах, а на ділі, — що модель рівноправного партнерства у відносинах між Україною й Росією, яка утверджується сьогодні,  є найбільш життєздатною й плідною з точки зору довгострокових інтересів українського й російського народів. Що ніякої іншої альтернативи цій моделі просто не існує.

На моє глибоке переконання, у Росії зміцнюється розуміння того, що Україна — нормальна європейська держава із серйозним потенціалом, але також і зі своїми інтересами, які можуть не завжди й не у всьому збігатися з російськими інтересами. Але водночас — що Україна може й готова бути одним із найбільш важливих і надійних міжнародних партнерів Росії. Що об'єднання українського й російського потенціалів на рівноправній і взаємовигідній основі в таких галузях, як авіабудування, космічна сфера, нанотехнології, енергетика, машинобудування, сільське господарство й багато інших сприятиме швидшому й ефективнішому вирішенню спільних для України й Росії завдань модернізації. А це, у свою чергу, допоможе нашим країнам зайняти й утримувати лідируючі позиції у світовому розподілі праці.

Безумовно, саме в такому характері україно-російських відносин зацікавлена й сама Україна. Але не менш важливим завданням і для Києва, і для Москви є створення умов для забезпечення стабільності й довгостроковості нинішнього характеру двостороннього партнерства. Ніхто не повинен сумніватися в тому, що нинішня атмосфера в україно-російських відносинах, нинішня обопільна настроєність на всебічний розвиток і зміцнення нашого співробітництва — це всерйоз і надовго.

Довіру на найвищому рівні між нашими країнами відновлено. Тепер необхідно в повному обсязі реалізовувати домовленості, які досягаються в рамках міждержавних контактів. Безумовно, всім відомо про сьогоднішню високу динаміку україно-російського діалогу. Тільки за останні п'ять місяців було проведено більш як двадцять офіційних заходів на рівні глав держав, глав урядів або міністрів закордонних справ. За результатами кожного з них досягнуто конкретних домовленостей про розвиток двостороннього співробітництва в політичній, соціально-економічній, культурно-гуманітарній і багатьох інших сферах.

І ми вже маємо перші практичні результати їх успішного виконання. Обмежуся одним, але яскравим прикладом. Проблема демаркації україно-російського кордону кілька років залишалася "замороженим" питанням у наших двосторонніх відносинах. Але вже в ході свого першого візиту в Москву Президент України Віктор Янукович домовився із Президентом Росії Дмитром Медведєвим про необхідність розблокувати цю проблему. 17 травня в Києві президенти України й Росії підписали відповідну міждержавну угоду. Недавно угода набула чинності, а найближчим часом буде сформовано спільну демаркаційну комісію й розпочнеться практична робота з демаркації кордону.

Однак ще багато чого треба зробити. Якщо все буде виходити так само успішно, як вдавалося до останнього часу, україно-російські відносини, безумовно, піднімуться на якісно новий щабель. А головне — щоб прості громадяни наших країн відчули реальний результат цього у своєму повсякденному житті.

МЗС Росії вже зверталось до вас із проханням вирішити або звернути увагу на те чи інше питання?

Природно, процес взаємодії між посольством України й Міністерством закордонних справ Російської Федерації й інших органів влади безперервний. Ми в постійному контакті. Я особисто налагоджений на розвиток найтісніших зв'язків із російськими партнерами, постійний обмін інформацією із ключових питань двостороннього порядку денного і взаємодії на міжнародній арені.

Відразу ж після прибуття в Російську Федерацію я провів ряд зустрічей в Адміністрації Президента, уряді й Міністерстві закордонних справ. Хочу зазначити, що "ознайомлювальні" зустрічі пройшли в атмосфері відкритості й взаєморозуміння. Розуміння того, що ми можемо і хочемо максимально використовувати потенціал взаємодії наших країн.

Президент України Віктор Янукович у розмові з вами поставив завдання зміцнити торгово-економічні відносини. Що плануєте робити в цьому напрямку? Як будуть вирішуватися питання антидемпінгових розслідувань?

Для України важливо, щоб наші двосторонні домовленості про економічне співробітництво працювали на розвиток і благо наших країн і народів.

У нас є чіткий план взаємодії на двосторонньому рівні. По-перше, реалізація в повному обсязі домовленостей, досягнутих за результатами третього засідання Україно-російської міждержавної комісії під головуванням президентів України й Росії, що відбулась у травні в Києві, а також останнього засідання Комітету з питань економічного співробітництва під головуванням глав уряду наших держав, що було проведено у квітні в Сочі.

На сьогодні вже є конкретні результати. Найбільш істотним серед них є значне зростання товарообігу між нашими країнами — практично вдвічі порівняно з показниками минулого року. Загальний товарообіг за шість місяців поточного року становить $15 млрд 146 млн.

Сподіваюсь, уже найближчим часом остаточно вирішиться питання про передачу Україні одного із найкращих виставкових павільйонів на колишній ВДНГ у Москві. В результаті українські компанії одержать чудовий майданчик для просування своєї продукції на російський ринок. Крім унікальних можливостей для налагодження бізнес-контактів, не слід забувати, що цей виставковий комплекс щороку відвідують понад 10 млн осіб.

Що стосується антидемпінгових розслідувань, то цьому питанню було приділено особливу увагу під час останнього засідання Комітету з питань економічного співробітництва. У частині застосування спеціальних захисних і антидемпінгових заходів сторони домовилися взаємодіяти відповідно до "Дорожньої карти" із врегулювання торговельних обмежень у двосторонній торгівлі України й РФ. Обидві сторони чітко дотримуються домовленостей, зафіксованих в "Дорожній карті", а питання, що виникають, вирішуються конструктивно й на взаємовигідній основі.

МИ НАПОЛЯГАЄМО НА ВИЗНАННІ КОРДОНУ В АЗОВО-КЕРЧЕНСЬКІЙ ПРОТОЦІ ВІДПОВІДНО ДО КОРДОНУ МІЖ УРСР І РСФСР

Яка позиція української сторони в питанні делімітації кордону в Азово-Керченській протоці?

Ми відійшли від практики політизації прикордонних питань, і цей факт уже сам по собі є важливим досягненням. Київ виходить із того, що між незалежними суверенними державами повинні бути оформлені всі кордони, і ми бачимо, що наші російські партнери розділяють цю позицію. Так, на сьогодні існують певні розбіжності в підходах із цих питань. Зокрема, в питанні розмежування Азовського моря відсутнє єдине розуміння сторін щодо узгодження протяжності українських і російської берегових ліній. Але це — предмет переговорів.

Українська сторона послідовно відстоює точку зору про необхідність якнайшвидшого розмежування суміжних морських просторів у Азово-Керченській акваторії.

Позиція України в питанні делімітації Керченської протоки не змінилась. Ми наполягаємо на необхідності визнання кордону відповідно до міжреспубліканського (адміністративного) кордону між УРСР і РСФСР, а російська сторона вважає, що в колишньому СРСР між союзними республіками адміністративний кордон по морю не встановлювався. Ця відмінність у підходах переговірних команд наших двох країн поки не дає змоги просунутися в переговірному процесі так швидко, як нам би цього хотілося.

Триває кропітка робота на рівні експертів із пошуку взаємоприйнятих рішень. З огляду на позитивну налаштованість, упевнений, що наявні питання будуть вирішені в найближчому майбутньому в дусі добросусідських відносин.

Яка позиція української сторони щодо створення спільних підприємств у різних галузях, спільної розробки газових і нафтових родовищ у Росії, модернізації української ГТС?

Ми позитивно оцінюємо перспективу створення спільних підприємств у різних галузях економіки. Але вирішальним критерієм для української сторони завжди є національні інтереси.

Україна й Росія зацікавлені в співробітництві, насамперед, у сфері високих технологій, створенні спільних підприємств у сфері авіабудування, атомному машинобудуванні й суднобудуванні. Важливим напрямком співробітництва залишається реалізація спільних проектів із розробки нафтогазових родовищ на територіях України й Росії.

При об'єднанні потенціалів двох країн сторони, в першу чергу, виходять із економічної доцільності й необхідності підвищення конкурентоспроможності наших підприємств на світових ринках.

ПРОБЛЕМ ІЗ В'ЇЗДОМ НАШИХ ГРОМАДЯН У РОСІЮ НЕ ПОВИННО БУТИ

З якими проблемами зіштовхуються українці в Росії, як посольство збирається допомагати нашим громадянам?

Обсяги консульської роботи в Росії — колосальні. Уявіть, що тільки на один Київський вокзал Москви щодня з України перебувають більш як 14 тисяч громадян.

Громадяни України звертаються в посольство з різних питань. Найчастіше нашому консульському відділу доводиться надавати допомогу у зв'язку із втратою паспорта або інших документів, у вирішенні питань, пов'язаних із громадянством, а також потерпілим у результаті дорожньо-транспортних пригод.

У зв'язку зі змінами міграційного законодавства Російської Федерації останнім часом надходить багато звернень щодо надання інформації про існуючий порядок працевлаштування в Росії, а також громадяни звертаються із проханнями про сприяння у вирішенні питань соціального й пенсійного забезпечення.

Природно, кожен випадок індивідуальний, і в підході до його вирішення визначальним для нас є дотримання й захист конституційних прав і законних інтересів громадян України. У кожному конкретному випадку ми виходимо з того, що будь-яке звернення до нас — це долі людей, наших громадян, і наше завдання — допомогти їм.

Недавно правозахисника Василя Овсієнка не пустили в Росію. Як ви плануєте діяти надалі, щоб українцям не доводилося опинятися в подібній ситуації? Є чи можливість відмовитися від практики "чорних списків"?

Я хотів би звернути увагу на те, що цей випадок не типовий для нинішніх україно-російських відносин. Міністерство закордонних справ України відразу ж звернулося за роз'ясненнями до російської сторони щодо відмови у в'їзді на територію Росії громадянину України. З керівництвом МЗС Росії спілкувався особисто міністр закордонних справ України. Я також приділив цьому питанню особлива увагу під час моєї зустрічі з виконуючим обов'язки міністра закордонних справ РФ.

За результатами проведеного з'ясування обставин інциденту російська сторона на високому рівні висловила жаль із приводу відмови у в'їзді громадянинові України. Ми вважаємо цей інцидент вичерпаним. З огляду на зміст отриманих роз'яснень, українська сторона виходить із того, що в майбутньому подібні інциденти повторюватися не будуть.

У РОСІЇ НЕМАЄ ЖОДНОЇ ДЕРЖАВНОЇ ШКОЛИ З ВИКЛАДАННЯМ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Яка ситуація із забезпеченням духовних потреб українців? Чи звертаються наші громадяни в посольство із проханням допомогти в закупівлі книг, газет, відкритті культурних центрів?

Сьогодні українці, котрі проживають на території Росії, інтегровані в суспільно-політичне життя цієї країни. Вони широко представлені у всіх сферах соціальної діяльності — на виробництві, у сфері обслуговування, в науці, освіті, державних органах управління тощо.  Громадяни РФ українського походження становлять значний відсоток у середовищі культурно-художньої, політичної й управлінської еліти Росії. Багато хто з них пам'ятає про свої коріння, зберігає українську культуру й традиції.

Для забезпечення культурних потреб української діаспори в Росії діють такі установи, як Національний культурний центр України в Москві, Український культурний центр у Сургуті, Лабораторія української культури в Лазаревському районі м. Сочі. Зараз розглядається питання про відкриття нових культурно-інформаційних центрів у місцях компактного проживання українців у Росії.

Разом із цим, при більшості українських національно-культурних товариств діють аматорські фольклорні колективи.

У російській столиці функціонує державна установа культури "Бібліотека української літератури в Москві", бібліотечний фонд якої перевищує 50 тисяч примірників і постійно оновлюється за рахунок підтримки України.

Інформаційні потреби діаспори в РФ забезпечує досить широка мережа українських інтернет-сайтів, створених зусиллями активістів громадських організацій.

У посольство звертаються громадські організації українців у РФ щодо матеріальної підтримки здійснюваних ними проектів, таких як проведення фестивалів української культури, вшановування пам'яті відомих українців у Росії тощо. Ми намагаємося всіляко підтримувати такі ініціативи.

Хотів би зазначити, що сьогодні Українська держава здійснює ряд програм, спрямованих на підтримку зв'язків з українцями, котрі проживають за рубежами України. Ці програми дають змогу фінансувати передплату на українські газети й журнали, закупівлю національних костюмів і музичних інструментів для самодіяльних колективів українських громадських організацій тощо. Як я вже сказав, фонди деяких бібліотек постійно обновлюються за рахунок підтримки нашої держави.

Зараз у регіонах Росії функціонують 9 загальноосвітніх шкіл і 1 педагогічний коледж, де вивчається українська мова. Більшість дітей українців, які бажають знати рідну мову, вивчають українську в гуртках і недільних школах, які функціонують із ініціативи українських громадських об'єднань.

Однак є й проблеми. На сьогодні, на жаль, у Росії немає жодної державної школи із програмним викладанням предметів українською мовою. Буду відвертий — я вважаю абсолютно ненормальним те, що в Москві, де проживає найбільша кількість етнічних українців — понад чверть мільйона — немає жодної української середньої школи. Виправлення цієї ситуації розглядаю як одне зі своїх першочергових завдань.

Навесні цього року говорилося про те, що на російському телебаченні буде створено український канал. Чи просувається робота в цьому напрямку?

Так, робота триває. І в найближчому майбутньому ми зможемо побачити її результати. Як відомо, проект реалізується з ініціативи президентів України й Росії. Зараз Національна телекомпанія України проводить переговори з російською телекомпанією НТВ-плюс про включення її в сітку кабельного мовлення. По суті, залишилося вирішити лише деякі технічні питання, які входять до телевізійних компаній. Водночас, якщо буде потрібна з нашої сторони допомога, ми її надамо.

Що ж стосується ретрансляції інших українських телеканалів, то політичне рішення на вищому рівні, як я вже сказав, прийнято. Зацікавленим українським телекомпаніям потрібно просто продовжувати працювати в цьому напрямку — шукати потенційних партнерів у Росії, домовлятися з ними, укладати договори.

Крім ретрансляції українських інформаційно-пізнавальних телеканалів, ми будемо ініціювати розгляд можливості надання платформ для ретрансляції музичних телеканалів. Упевнений, що такі телеканали будуть затребувані не тільки серед етнічних українців — громадян Російської Федерації, а й серед росіян, які люблять українські пісні й культуру.

Інтерв'ю взяла Людмила Полях,"Известия в Украине ".

 


Архів
Новини

ok