Інтерв’ю 2019-01-29T04:04:57+02:00
Українські Новини
Валерій Солдатенко

Валерій Солдатенко

Голова Українського інституту національної пам'яті

Новий голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) ВАЛЕРІЙ СОЛДАТЕНКО критично оцінює роботу інституту в попередні роки, зокрема присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу й Степану Бандері. В інтерв'ю кореспондентові Ъ ЮЛІЇ РЯБЧУН він повідомив, що поки що не знайшов документів, які б могли стати основою для цих нагороджень.

- Наскільки несподіваною для вас стала пропозиція очолити УІНП?

- Чесно скажу, я не уявляв себе на цій посаді. Моє призначення відбулося порівняно швидко. Розмова почалася в академічних колах, після чого була перенесена у Кабінет Міністрів. Якийсь час я не погоджувався очолити УІНП, тому що мені було комфортно в тій ролі, яку я грав до цього: я звик займатися наукою й 40 років тільки те й робив, що працював у НДІ й викладав. Роль директора будь-якої установи - це роль адміністратора, а я із цим у своєму житті не зіштовхувався й від цих проблем дистанціювався. Крім того, я мав досить опосередковане уявлення про те, чим є інститут, і не все, що відбувалося в його стінах, сприймалося науковою громадськістю позитивно - були серйозні зауваження. Але в підсумку ми дуже швидко знайшли спільну мову з керівництвом Кабінету Міністрів, зійшовшись на тому, що робота інституту повинна бути більше науковою й змістовною. Були вагомі підстави вважати, що характер діяльності інституту обмежувався кон'юнктурою й політичним замовленням. Оскільки раніше я не був запідозрений у кон'юнктурній діяльності й маю в щодо цього певне реноме, думаю, це й зіграло певну роль під час вибору моєї кандидатури: на мене дивляться як на людину неангажовану, котра своїми науковими працями постійно доводить свій статус.

- Прем'єр-міністр ставив перед вами якісь конкретні завдання?

- Жодних особливих завдань, повірте, переді мною не ставилося. Мені було сказано: "У вас є певний досвід роботи в науці, великий дослідницький багаж, стосунок до виданих документальних матеріалів. Використайте все це, щоб поставити інститут на більш міцні, серйозні наукові рейки". Усе.

- Серед результатів роботи інституту - визнання Романа Шухевича Героєм України, оголошення 2009 року роком Степана Бандери, зведення Меморіалу пам'яті жертв голодомору. Як ви оцінюєте нетривалу історію інституту?

- До мого приходу УІНП займався тільки історією ХХ століття. Але хіба можна будувати всю національну пам'ять тільки на періоді з 1917 по 1991 рік, який офіційно називали "періодом несвободи". Тоді що, інші періоди в історії України - це "періоди свободи"? Національну пам'ять не треба обмежувати тільки 70 роками. І формувати її повинні не тільки спогади про вибіркові трагічні процеси, як, наприклад, репресії 1935 року. Хіба національний визвольний рух початку ХХ століття, пов'язаний з іменами Миколи Міхновського, Михайла Грушевського, Володимира Винниченка, заслуговує на меншу увагу з погляду впливу на формування національної пам'яті? За свою чотирирічну історію УІНП зробив лише перші кроки на шляху свого становлення, зміцнення статусу державного. Завдання полягає в тому, щоб іти далі.

- Як після вашого приходу будуть висвітлюватися спірні історичні питання: голодомор, діяльність ОУН-УПА, події Другої світової війни?

- Зміни в нашому житті відбуваються не тільки зі зміною керівництва країни, інституту. Життя йде вперед, виникають нові завдання, нові проблеми. Треба відгукуватися на запити часу, і ці об'єктивні процеси будуть підказувати мені як новому керівникові, у якому напрямку рухатися далі. Я не збираюся нігілістично ставитися до колишніх напрацювань інституту. Інша справа, як ефективно й якісно виконувати завдання, які об'єктивно постають перед інститутом? Думаю, робити це треба буде розмірено й розумно, так, щоб не викликати негативних емоцій у населення. До речі, мені, наприклад, невідомо (може бути, поки всіх публікацій я не вивчив), що в розпорядженні співробітників Інституту національної пам'яті є документи, скажімо, з розсекречених архівів фондів СБУ, які могли б слугувати переконливою підставою для кардинального перегляду оцінок діяльності воїнів ОУН-УПА, їх беззаперечної героїзації.

- Наскільки справедливим у такому разі було присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу й Степану Бандері?

- Я вважаю, що це була велика помилка - цього не варто робити, тому що людина, яка мала військове звання держави-агресора, яка воювала не тільки проти Радянського Союзу, а й проти половини Європи, не може бути героєм України. Шухевич мав звання офіцера вермахту. Присвоєння ж йому найвищого звання Героя - це з розряду вседозволеності, мовляв, ось ми що хочемо, те й робимо. Але жодних наукових підстав присуджувати звання не було. У наукових, академічних колах це рішення вважали необґрунтованим. Цим рішенням переслідувалися політичні цілі, але аж ніяк не наукові. Присвоєння звання Героя Бандері й Шухевичу далеко не найкращим чином характеризує українську політику й політиків.

- Яка ваша особиста позиція щодо голодомору? Це був геноцид українського народу?

- Я зайнявся проблемою голодомору ще в 1989 році, набагато раніше багатьох. У той час я готував для ЦК Компартії України постанову про голод 1932-1933 років і публікації пов'язаних з ним архівних документів. Голодомор - це трагедія, результат злочинної діяльності Сталіна і його оточення: Молотова, Кагановича, Косіора, Чубаря. Перед нами не стоїть завдання виправдати злочинні методи колективізації й методи хлібозаготівель, які призвели до таких наслідків, але треба враховувати, в якому геополітичному становищі перебувала країна в той час, які процеси з неминучістю вели до нової світової війни. Голод не був етноцидом українського народу. Ніхто, сидячи на троні, не ухвалював рішення щодо того, "як би вморити голодом українську націю". Так не буває, історія - це переплетення об'єктивних і суб'єктивних моментів. Але в нас, у сучасній Україні, на певному етапі становлення держави виникла спокуса сказати, що в нас погані сусіди, які нас взяли, покарали, голодом морили. Це твердження не підтверджене документально. Просто Україна - жертва, давайте поплачемо всі разом.

- Чи планує УІНП провести якісь заходи з нагоди річниці голодомору? Чи буде чергова річниця відзначатися на високому державному рівні?

- Безумовно, цього року заплановані заходи, в яких передбачається широка участь громадян країни, зокрема державних діячів різних рангів аж до найвищого. Програма була розроблена ще до мого приходу в інститут, і, сподіваюся, вона буде виконана. Обійти тему голоду 1932-1933 років неможливо - настільки вона важлива, серйозна, і до неї треба ставитися трепетно. З іншого боку, не можна використати такі події для політичних маніпуляцій, які призводять до справжньої істерії. В інтернеті після мого призначення в УІНП почали з'являтися такі відгуки, мовляв, все, кінець, ніхто тепер голодомором займатися не буде, прийшов той, хто закриє цю тему... Я не розумію, на якій підставі робляться такі висновки? Життя нам не дасть забути й "закрити" подібні події. Варто спробувати урівноважити підхід до минулого досвіду. От, наприклад, 20 листопада буде річниця проголошення Української Народної Республіки в 1917 році. Ви пам’ятаєте, щоб в останні роки реагували на цю дату? Ні! Думаю, це відбувалося тому, що ще зовсім недавно метою було привернення уваги тільки до трагічних сторінок нашої історії. Конструктивніше ж планувати свої акції й заходи так, щоб вони були збалансованими й різнобічними, адже пам'ять зберігає всі події: і гарні, і погані - інакше просто не буває.

- Як, до речі, відреагував на ваше призначення колишній голова УІНП Ігор Юхновський? Ви зустрічалися з ним?

- Я ставлюся до зробленого академіком Юхновським з повагою. Варто бути йому вдячним за те, що протягом чотирьох років він робив непрості кроки для формування національної пам'яті. Навіть якщо я із чимось і не згодний, варто пам'ятати, що співробітники УІНП насамперед виконували свою роботу, вирішували поставлені перед ними завдання. Вони не ставили мету завести країну в ідеологічні нетрі. Хоча об'єктивний аналіз змушує ще і ще раз досліджувати спірні історичні питання й вносити необхідні корективи.

- Чи зміняться з вашим приходом фінансування УІНП і кадрова політика в інституті?

- Зараз ситуація з фінансуванням незадовільна. Згідно з штатним розписом, в УІНП повинні працювати 105 осіб, а працюють 45. Чимало напрямків просто неможливо охопити за умови такого маленького штату. Наприклад, у групі, що веде напрям голодомору, зараз аж дві людини! Чи можна всерйоз говорити про те, що така проблема об'єктивно й серйозно вивчається? Нам конче потрібно посилити кадровий потенціал. Навіть на кафедрах у ВНЗ працюють більше наукових фахівців, ніж тут. В УІНП усього два доктори наук. Я дуже здивувався, коли довідався про це. Формувати національну пам'ять повинні люди, здатні займатися серйозними науковими проектами.

- На думку опозиції, будучи членом КПУ, ви можете побудувати роботу інституту таким чином, що про національних героїв, про того ж Бандеру, говорити перестануть. Чи не так це?

- Членство в Компартії ніколи не заважало моїй науковій роботі. Сподіваюся, і надалі не буде заважати. Може, будуть привнесені якісь нові моменти, які змусять мене змінити свої політичні переконання, але поки що головними залишаються мої наукові уявлення, а похідними від них - відносини з політичними силами. Я симпатизую лівій ідеї. І дійсно вважаю, що уявлення про справедливість, рівність і братерство - це те, до чого люди неминуче прийдуть. Мої історичні пізнання переконують мене в тому, що це відбудеться рано або пізно. Треба зазначити, те, що я пишу, не завжди сприймається на ура в КПУ, але я "воюю посередині" і прагну до того, щоб на першому місці була правда.

- Яке прикладне значення для жителів України буде мати робота УІНП?

- Наша робота буде мати велике значення. Можливо, завдяки нам будуть переглянуті навчальні програми з історії України. Можливо, з'являться нові державні свята. До мене в інституті була створена група, що розробляє освітню програму з історії. Я ознайомився з їхньою концепцією, і вона не влаштовує мене своєю однобокістю й однобічним поглядом на події. Це не академічний підхід. Концепція повинна пройти обговорення в наукових колах, серед викладачів шкіл і ВНЗ. Тільки так можна відібрати раціональне зерно, не коливаючись, як маятник, від однієї історичної крайності до іншої. У підручниках для шкіл і ВНЗ повинна бути добротна концепція історії України! У нас же поки що вона то проросійська, то антиросійська. В основі повинен бути наш український інтерес - як те чи інше рішення впливало на прогрес України, нації, народу, держави. Ми ж поки хочемо вписатися в чужі системи координат. Тому в нас один - герой, інший - зрадник, а завтра вони міняються місцями.

- Свого часу віце-прем'єр Володимир Семиноженко говорив, що УІНП варто акцентувати увагу не на трагедіях, а на досягненнях українців. Про які "світлі плями" в історії України інститут готовий буде розповісти після зміни керівництва?

- Зараз у підпорядкуванні УІНП перебувають три установи: Національний історико-меморіальний заповідник "Биковнянські могили", Меморіал пам'яті жертв голодоморів і меморіальний комплекс "Бабин Яр". Ці три об'єкти здатні працювати тільки на трагічних нотах, і поки що в сфері підпорядкування інституту немає жодного комплексу, який має позитивну спрямованість. Одну з перших акцій, яку ми хочемо здійснити, - восени в Будинку вчителя, де в 1917 році діяла Центральна рада, відзначити річницю проголошення Третім Універсалом Української Народної Республіки. Люди повинні зрозуміти й відчути, що на початку ХХ століття в Росії не було в лексиконі слів "Україна", "українець", такого поняття не було навіть у географічному значенні, не кажучи вже про політичне. Що відбулося після прийняття Універсала 20 листопада 1917 року? Відродилася українська державність із власним українським ім'ям.

- До слова, ви написали кілька книг про Володимира Винниченка, чиє 130-річчя відзначалося 28 липня...

- Ця дата також є знаменною, і її варто було б помітити. Цього року ми провели для співробітників Кабінету Міністрів виставку художніх робіт Володимира Винниченка. Але хотіли б, щоб надалі цей захід проводився на більш масштабному рівні. 18 вересня в Кіровограді, на батьківщині Винниченка, відбудеться відкриття пам'ятника. Якби ви знали, скільки сил було витрачено на те, щоб це відбулося. Скільки довелося подолати перешкод, щоб привернути увагу до цього імені... Але ж це не просто політичний діяч, це видатний письменник, драматург, мислитель, якого знає й почитає вся Європа! Але в нас він не в пошані. Виховувати національну пам'ять потрібно не тільки на негативних сторонах історії, які вибивають сльозу й викликають скорботу, але й на позитивних моментах. Сусідні держави створюють пантеони, перевозять і перезахороняють останки своїх видатних діячів, привертають увагу суспільства до цих питань і тим самим теж формують національну пам'ять. Час і нам почати заповнювати прогалини.

Хто такий Валерій Солдатенко

Валерій Солдатенко народився в місті Селидове Донецької області в 1946 році. В 1970 році закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Шевченка. З 1976 по 1984 рік працював старшим науковим співробітником Інституту історії партії при ЦК Компартії України - філії Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. У 1988-1991 роках пан Солдатенко керував відділом історико-політичних досліджень Інституту політичних досліджень ЦК Компартії України. Член Комуністичної партії. У 1992 році очолив відділ етноісторичних досліджень Інституту політичних й етнонаціональних досліджень ім. Івана Кураса НАНУ. У цій науковій установі пан Солдатенко пропрацював аж до свого призначення в Український інститут національної пам'яті.

Інтерв'ю взяла Юлія Рябчун, "Коммерсант -Украина ".

 

 

 


Архів
Новини
Людмила Янукович. Фото:
Людмилу Янукович помітили на кладовище в окупованому Севастополі в оточенні охорони, - ЗМІ 22:54
Еверест. Фото: Frank Bienewald
Льодовики тануть: тіла сотень альпіністів, які намагалися підкорити Еверест, з'явилися з-під снігу 22:33
Реставрація фунікулера на Поштовій площі обійдеться Києву в 363 млн гривень 22:03
Журналістів Bihus.info 4 години тримали озброєні охоронці Медведчука перед камерами "112" і Newsone 21:54
Зеленський заявив, що готовий бути Президентом лише один строк 21:52
Росія і Угорщина домовилися про постачання газу, якщо зупиниться транзит через Україну 21:48
ГПУ хоче змінити запобіжний захід Мангеру 21:37
Супрун розповіла, як українцям захистити психіку під час виборів 21:28
Пішоходи потрапили під колеса автобуса в Києві. Фото: ДТП Київ
У Києві автобус збив пішоходів на "зебрі", постраждалу з-під коліс діставали очевидці 21:22
Сергій Каплін. Скріншот відео: Фейсбук/Сергій Каплін
Каплін зізнався, що випустив гумористичну газету проти Зеленського, яку вилучила поліція 21:00
більше новин
Селянська партія України підтримала передвиборчу програму Тимошенко 20:32
Михайло Гаврилюк. Фото: uapress.info
Козак Гаврилюк купив джип за 100 тис. гривень 13:51
Представник "Національного Корпусу" розповів, чому "режим Порошенка" не хоче шукати вбивць журналіста Шеремета 11:53
Кремль хоче перешкодити Порошенку пройти у другий тур виборів, – Голобуцький 15:18
Переможець президентських перегонів буде зобов'язаний пред'явити бізнесу реальний порядок денний, - Павло Фукс 11:07
Мешканці Донецької та Луганської області можуть залишитися без води, - Бабій 19:23
Дерев'янко заявив про загрозу конституційного перевороту 19:22 Відео
Муніципальна охорона знешкодила наркомана, що погрожував київським медикам ножом 18:55
Українському лотерейному ринку потрібне перезавантаження і чіткі правила, - власник УНЛ Фогго 10:49
Ляшко зажадав на засіданні Кабміну скасувати діючі тарифи на газ 12:59
більше новин

ok