Інтерв’ю 2022-07-29T04:05:25+03:00
Українські Новини
Андрій Портнов

Андрій Портнов

Андрій Портнов: наступною буде реформа кримінальної юстиції й закону про прокуратуру

Судова реформа не зможе в короткий термін зробити суди кращими й справедливішими, але вже найближчим часом українці відчують її позитивний ефект, заявив в інтерв'ю спеціальному кореспондентові Олені Геде один з авторів реформи - заступник глави Адміністрації Президента-керівник Головного управління з питань судової реформи й судоустрою Андрій Портнов.

- У п'ятницю судді Верховного суду (ВС) звернулися до Президента, Кабінету Міністрів і Верховної Ради із проханням внести зміни до нового закону про судоустрій. По-вашому, це можна розцінювати як спробу затягування реалізації судової реформи?

- Мені здається, суддям Верховного суду настав час припинити боротися за владу, змиритися з тим, що відбулося, і, скориставшись можливістю, яку надав законодавець, перейти на роботу в будь-який суд, у який вони захочуть. При цьому зазначу - перейти, зберігши за собою всі гарантії (і соціальні, і матеріальні), які шановні судді Верховного суду мали до того, як був прийнятий закон, відповідно до якого склад суду повинен бути скорочений до 20 осіб. Водночас судді ВС можуть продовжити роботу в цьому суді - законодавець передбачив і таку можливість. У цьому разі ВС буде скорочуватися еволюційним шляхом, скільки б це не тривало, 10, 20 років. Ми вважаємо, що настав час переходити до конструктивної роботи й припинити критику. Суддям Верховного суду не подобається цей закон, а, наприклад, суддям вищих спеціалізованих судів і суддям апеляційних судів - подобається. Тому я впевнений, що глава держави не буде виходити з ініціативою внесення змін до закону через мниме побажання окремих суддів.

- Ви сказали, що всі судді Верховного суду, якщо захочуть, зможуть зберегти свої посади. Але ж закон передбачає скорочення його складу до 20 суддів.

- У перехідних положеннях закону сказано, що Верховний суд працює всім складом, з тією кількістю суддів, яка є на сьогодні, у пленарному режимі доти, поки кількість суддів у ньому не буде становити 20 людей. Законодавець заборонив примушувати суддів Верховного суду кудись переходити або рекомендувати їм якусь роботу, якщо в них немає такого бажання. Верховна Рада також передбачила, що якщо суддя ВС хоче перейти у Вищий спеціалізований суд із розгляду кримінальних і цивільних справ або Вищий адміністративний суд, то для цього йому достатньо написати заяву, і парламент зобов'язаний перевести такого суддю в той суд, у який він захоче. А якщо суддя не хоче нікуди переходити, він продовжує працювати у Верховному суді.

- Чи передбачено механізм визначення цих 20 суддів із 79 суддів ВС, які зараз значаться в штаті? Буде проводитися конкурс?

- Поки склад ВС із 20 осіб не сформується еволюційним шляхом, нехай вони працюють наявним складом. Головне - законодавець зафіксував, що тепер судді повинні засідати пленарно, тобто всі разом, оскільки новим законом ліквідуються всі палати. А так як справ у ВС тепер буде приходити менше, тому що процесуальний закон передбачив, що 99% рішень будуть прийматися вищими спеціалізованими судами, це означає, що кількість справ у Верховному суді різко зменшиться. І ми впевнені, що Верховний суд упорається із засіданнями в пленарному режимі.

- Власне суддів цікавить одне питання - створення Вищого спеціалізованого суду. Чому, наприклад, було вирішено розмістити його в адміністративних приміщеннях, де зараз перебувають палати Верховного суду?

- Рада передбачила, що штат Верховного суду буде скорочуватися на ту кількість суддів, на яку буде збільшуватися штат Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ. І цьому суду потрібно буде десь розміститися, тому ми передбачили утворення нового суду на тій території, де сьогодні перебуває Верховний суд. Це зроблено для зручності суддів ВС, щоб вони могли навіть не виїжджати зі свого кабінету. Наприклад, суддя працював у кримінальній палаті Верховного суду, а тепер на цьому місці створений Вищий кримінальний суд, і виходить, що він переходить туди на роботу, фактично залишаючись у своєму кабінеті.

- Новий суд, про який ви говорите, повинен бути створений уже 1 жовтня й почати роботу 1 листопада. Що буде відбуватися до жовтня й чим буде займатися суд у той період часу, коли він уже буде створений, але ще не приступить до роботи?

- 5 серпня міністр юстиції Олександр Лавринович відповідно до закону про судоустрій офіційно звернувся до президента Віктора Януковича із проханням створити Вищий спеціалізований суд із розгляду кримінальних і цивільних справ. Тепер ми чекаємо підписання відповідного указу главою держави. Після того як він буде підписаний, парламентарії почнуть призначати суддів і переводити в нього суддів ВС. Доти поки суд не почне функціонувати - а це, можливо, затягнеться на місяць, - всі кримінальні й цивільні справи, які до цього моменту надійшли у Верховний суд, будуть розглядатися ним у тому порядку, який діяв до набуття чинності законом. Це робиться для того, щоб збереглася повна спадкоємність судової влади. Ми чітко передбачили, яку справу у які строки який суд й у якому порядку розглядає.

- Наскільки реально провести цю роботу у встановлений термін?

- Ми впевнені, що все буде забезпечено в зазначений термін: до 1 жовтня створимо суд, а з 1 листопада він почне працювати.

- У Верховному суді заявляють, що з 79 суддів жоден не подав заяву про перехід в інший суд. Якщо всі вони дійсно ще років на десять залишаться працювати у ВС, де буде знайдено приміщення для нового суду?

- Ми не виключаємо, що для діючого Верховного суду буде знайдено інше приміщення, можливо, не в центрі Києва.

- Там, де раніше був Київський апеляційний адміністративний суд? На околиці столиці?

- Це занадто радикально, але, наприклад, Конституційний суд Російської Федерації перебуває взагалі не в Москві, а в Санкт-Петербурзі.

- Хто зараз персонально контролює створення нового суду?

- Відповідно до Конституції Президент створює суд за поданням міністра юстиції. Контролюють процес створення суду органи, які зазначені в перехідних положеннях закону: Кабінет Міністрів, відповідальний за фінансування й виділення приміщення; Державна судова адміністрація, що визначає штатну кількість суддів; парламент, від якого залежить затвердження суддів. Координувати весь цей механізм не обов'язково, тому що кожна дія чітко виписана в перехідних положеннях закону. Але для того, щоб був єдиний координаційний центр, президент підписав доручення, де встановив тверді строки для Кабміну, Мін'юсту та інших органів, на які, відповідно до Конституції, глава держави може впливати. До тих органів, яким президент не може дати доручення, він звернувся з листом, зокрема до голови Верховної Ради Володимира Литвина. У ньому Віктор Янукович просить прискорити процес призначення суддів. Що стосується приміщення, то відповідне доручення вже дано уряду.

- Як буде проходити обрання голови нового спеціалізованого суду?

- Механізм призначення чітко описаний у законі. Призначати голову Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ буде Вища рада юстиції за поданням Ради суддів загальних судів, яка, зазначу, ще не створена. Він повинен з'явитися після конференції представників загальних судів. Зараз по всій країні проходять збори суддів, на яких висуваються делегати. Конференція загальних судів як орган суддівського самоврядування вибере найкращих суддів і затвердить 11 осіб - це й буде Рада суддів загальних судів. Аналогічні Ради суддів будуть створені конференціями адміністративних і господарських судів. Це органи, які будуть забезпечувати захист самоврядування й незалежності суддів, матимуть серйозний статус і за їхнім поданням Вища рада юстиції (ВРЮ) буде призначати суддів на адміністративні посади. Коли всі ці ради будуть сформовані, буде запропонований керівник Вищого спеціалізованого суду. За нашими прогнозами, перші конференції суддів відбудуться у третій декаді серпня, зокрема конференція суддів господарських судів - з 20 по 22 серпня, конференція суддів адміністративних судів - з 20 по 25 серпня, а конференція суддів загальних судів відбудеться попередньо на початку вересня.

- А ви самі вірите в те, що керівники спеціалізованих судів будуть обрані відповідно до професійних якостей, а не за політичними мотивами?

- Зважаючи на те, що вважати політичним мотивом. Те, що їх не будуть призначати зверху, з Адміністрації Президента, - це я можу сказати точно. Насправді судді самі концентруються навколо найбільш впливових й авторитетних у судовій системі людей. Тому основна політизація питання буде усередині самих судів, саме там буде застосовуватися політичний інструментарій для того, щоб конкурувати один з одним. Але в кожному разі якщо Рада суддів адміністративних судів запропонує на пост глави, наприклад, Іванова Івана Івановича, то цю кандидатуру не зможе відхилити або заборонити вже ніхто - ні президент, ні Вища рада юстиції, ні Верховна Рада.

- Чому реформа передбачає один спеціалізований суд із розгляду кримінальних і цивільних справ, а не два окремих суди?

- Я навіть не хочу пояснювати це економією бюджетних коштів - це пафосно звучить. Пояснюється це елементарною симетрією. У нас вищі спеціалізовані суди перебувають над апеляційними судами, які традиційно розглядають і кримінальні, і цивільні справи, у них дві палати.

- Відповідно до реформи особливо тяжкі кримінальні злочини будуть розглядатися не апеляційними судами як судами першої інстанції, а районними. Ви впевнені, що судді райсудів достатньо кваліфіковані для цього?

- Така проблема є. Проте я вважаю, що в судах першої інстанції працюють дуже кваліфіковані люди - вони розглядають набагато більше справ, ніж у судах вищої інстанції, це так звана робота "на землі". Саме ці судді зіштовхуються із громадянами та їхніми проблемами. Є, звичайно, судді, які порушують присягу й закон, і вони понесуть за це відповідальність. От, наприклад, я доповідав президентові на нашій останній зустрічі про ситуацію в Донецькій області. Там є люди, які по п'ять років без вироку суду утримуються в слідчих ізоляторах. Це порушення прав людини й присяги. Я, як член ВРЮ, почав дисциплінарне провадження, зараз перевіряю таку інформацію. І хочу, щоб до нас, у Вищу раду юстиції, звернулися всі, у кого є подібна інформація: адже це абсолютно чітко вказує на зловживання службовим становищем представниками правоохоронних і судових органів.

- Порушення присяги - досить абстрактне поняття. Скільки рішень, прийнятих конкретним суддею, мають бути скасовані вищою інстанцією для того, щоб ВРЮ ухвалила рішення щодо порушення ним присяги?

- Достатньо, щоб було грубе порушення закону. Законодавець не міряє порушення кількістю разів, а Вища рада юстиції не рекомендує до звільнення за здійснення судової помилки. Судді можуть помилитися або неправильно застосувати норму закону, що постійно змінюється. Для контролю за цим є вищий за рівнем суд. Але коли суддя грубо порушує закон, наприклад, рішенням закарпатського судді заарештовується майно київського підприємства, то для членів ВРЮ неправомірність такого рішення очевидна, і воно кваліфікується як грубе порушення закону. Вища рада юстиції за останні три-чотири місяці почистила суддівські ряди, звільнивши таких суддів в 100% випадків. Зараз на черзі певна кількість суддів, щодо яких відкрито дисциплінарне провадження, але які поки що не з’являються на засідання ВРЮ: інспірують то хворобу, то відпустку. Але будьте впевнені - вересень почнеться з розгляду найбільш резонансних справ, зокрема щодо суддів вищих судів, які порушували рішення Конституційного суду про заборону повторної касації.

- На сьогодні найгучнішою є справа про порушення присяги колишнім головою Окружного адмінсуду Києва Олегом Бачуном, який оскаржує рішення про звільнення, прийняте Радою за поданням ВРЮ. Він стверджує, що присягу не порушував...

- ВРЮ в цьому разі вчинив правильно. Коли суддя забороняє Нацбанку використовувати регуляторну функцію, припиняючи порядок здійснення банками звітності, що зробив суддя Бачун, то він грубо порушує процесуальний закон. Про це у Вищу раду юстиції написав голова Національного банку Володимир Стельмах. В отриманій нами постанові правління НБУ вказується, що рішення, прийняте суддею Бачуном, зачіпає інтереси банківського середовища, регуляторну функцію центробанку й, як наслідок, спричиняє зменшення можливостей для регулювання банківського сектора. Друга частина цієї справи - морально-етична. Вона, можливо, має суб'єктивну оцінку, але 64 авіаперельоти, зроблені Бачуном, - доведений факт. Коли суддя говорить: "Так, я користувався чартерними рейсами, але на Сардинію літав усього за тисячу доларів", то нехай суд призначить експертизу й спробує замовити чартерний рейс на Сардинію за цю тисячу. Якщо це вийде, я зніму всі свої претензії й вибачуся перед Бачуном, тому що саме за моїм поданням він був знятий з посади. По суті, людина вирішила, що може конвертувати судовий вплив у дорогий відпочинок, приємні польоти в окремому літаку. За це й був звільнений.

- У законі сказано про ліквідацію військових судів з 15 вересня, при цьому залишається військова прокуратура. Хто буде розглядати справи цієї категорії?

- Звичайні районні суди. Якщо будуть питання, пов'язані з державною таємницею, передбачене одержання допуску до держтаємниці. Ті суди, у яких найчастіше будуть розглядатися справи, пов'язані з держтаємницею, будуть обладнані відповідним чином. А ліквідація військових судів - це рекомендація європейського співтовариства, це прогресивний шлях, якого від нас вимагали наші європейські колеги.

- А військова прокуратура залишиться?

- Ми просто ще не дійшли до реформи кримінальної юстиції. Звичайно ж, у ній не буде місця військовій прокуратурі. Це буде маленький відділ в органах прокуратури.

- У новому законі закріплена різниця між повноваженнями голови суду й керівника апарату суду?

- Тепер голова суду - це людина, яка просто відповідає за представництво суду. Наприклад, якщо потрібно від імені суду укласти якийсь договір або прийняти вхідну кореспонденцію. Ми забрали в нього право виписувати характеристику суддям, щоб повністю вилучити цей метод тиску на них. Водночас залишилася ціла низка функцій, які хтось повинен здійснювати. Якби ми їх залишили в голови, то зберегли б його вплив на суддю. Тому ми віддали ці функції керівникові апарату, що буде призначатися Державною судовою адміністрацією. Саме керівник апарату буде організовувати все, що пов'язане з роботою автоматизованої системи, діяльністю судових розпорядників, помічників суддів і секретарів судових засідань.

- І розподіл справ тепер буде повністю автоматичним?

- Так, це передбачено законом, і Раді суддів, що буде створена, надано повноваження затвердити відповідне положення. Ми дуже сподіваємося на допомогу експертних організацій, зокрема USAID, яка надає Україні технічну допомогу у цій програмі. У країні вже діють кілька модельних судів, наприклад, Івано-Франківський апеляційний суд, що використовує цей механізм. Автоматична система розподілу справ існує й у кількох судах Дніпропетровська, де показує ефективну роботу. Вона повинна бути імплементована у всіх судах, тоді суд буде більш незалежний, зокрема й від голови. До речі, рядові судді задоволені реформою судоустрою ще й тому, що вона дає їм змогу вийти з-під ярма голови суду.

- Закон передбачає можливість використання в судах регіональних мов. Чи зможе суддя під час процесу говорити російською мовою?

- Судочинство в Україні здійснюється українською мовою - це чіткий базовий принцип, і він записаний у законі. Що стосується національних меншин і людей, які не володіють українською, вони мають право говорити тією мовою, на якій вони вміють, а суд зобов'язаний надати всі можливості для того, щоб професійно перекласти його показання. Але кожен суддя повинен вести процес державною мовою, і це не привід для дискусії. На сьогодні закон також передбачає, що весь документообіг ведеться українською мовою.

- Як ви вважаєте, нинішня судова реформа призведе до появи в Україні незалежних і справедливих судів?

- Давайте не будемо легковажними. Будь-яка країна у своїх реформах рухається до максимально справедливого суду й вживає відповідних заходів. Легковажно говорити, що після цієї судової реформи в країні запанує благоденство й суд різко стане "найбільш справедливим і гуманним" - я б не взяв на себе сміливість стверджувати це. Але те, що ми зробили серйозний і глобальний крок для того, щоб український суд став більш справедливим, це не заперечують самі судді. Реалізація доктрини йде у двох напрямках: перший - у країні з'явився реальний механізм звільнення суддів, що порушили присягу, і ми це демонструємо зараз; другий – змінюються процесуальні закони, завдяки чому громадяни тепер можуть швидко одержувати судові рішення. Що стосується ступеня справедливості, то, якщо громадянинові не відповіли на його запит у будь-який орган влади, суд просто зобов'язаний прийняти рішення на його користь й у п'ятиденний строк зобов'язати орган влади відповісти йому по суті. Наше завдання полягає в тому, щоб громадянин відчув різницю: раніше він ходив по судах три-п'ять років, зараз час від розгляду позову в першій і до рішення в останній судовій інстанції становитиме кілька місяців.

- Чи є в прийнятому законі про судоустрій норми, які ви хотіли викласти по-іншому, але через ті чи інші причини зробити цього не вдалося? Із чим ви залишилися не згодні?

- Так, у мене була ідея не записувати Вищу раду юстиції як орган, що призначає суддів на адміністративні посади. Я вважаю, що цього можна було не робити, тому що вагу самої адмінпосади ми зменшили настільки, що вона перестала бути впливовою. Те, що ми дали ВРЮ такі повноваження, - це компроміс, на мою думку, непотрібний, через нього ми напоролися на критику з боку європейських експертів й української опозиції.

- Колись член ВРЮ, заступник генпрокурора Ренат Кузьмін говорив про необхідність обмежити недоторканність суддів. Ви пішли по іншому шляху, навпаки, посиливши процедуру порушення кримінальних справ стосовно суддів - тепер це може зробити тільки генпрокурор або його заступник. Навіщо?

- З одного боку, ми реалізували ідею Кузьміна. Тому що тепер, якщо генпрокурор звертається з поданням про дачу згоди на затримання й арешт судді, парламент негайно повинен зібратися й на першому ж засіданні розглянути це питання. А раніше між генпрокурором і парламентом був ще голова Верховного суду, який міг роками не вносити подання. І, отже, Рада не могла приступити до розгляду цього питання. За допомогою цього механізму судді захищали один одного й самі вирішували, віддавати когось зі своїх колег у руки правосуддя чи ні. Тому пропозиція Кузьміна в цій частині одержала своє продовження. Але водночас ми не повинні забувати, що суддя, виносячи судове рішення, повинен не переживати, що стосовно його може бути почате кримінальне переслідування. Він повинен мати недоторканність, це світовий стандарт. І в цій частині ми зберегли статус-кво.

- У законі сказано про створення Національної школи суддів, що буде формуватися на базі вже існуючої Академії суддів. У чому буде принципова відмінність нового від уже існуючого навчального закладу?

- Такі заклади існують у Європі, і ми взяли основні європейські принципи для організації роботи нашої школи. По-перше, вона не буде підкорятися Міністерству освіти або іншим органам виконавчої влади. Це буде навчальний заклад, що підкоряється самій судовій системі. По-друге, школа буде працювати за спеціальною програмою, у створенні якої нам допомагають USAID і міжнародні експерти. У школі будуть займатися не тільки підготовкою, але й перепідготовкою суддів. Без неї не можна буде стати суддею. Рада спеціально ускладнила допуск до цієї професії, щоб суддями ставали тільки розумні й професійні люди. Усі діючі судді раз у кілька років повинні будуть проходити двотижневу перепідготовку. Вона буде проводитися за рахунок державного бюджету, і громадяни повинні бути задоволені, що судді будуть періодично ходити на лекції й постійно розумніти.

- Якою буде наступна реформа?

- Наступною буде реформа кримінальної юстиції й закону про прокуратуру. Це публічне зобов'язання України перед Парламентською асамблеєю Ради Європи, в якій Україна буде мати честь головувати із травня наступного року. Тому при всій повазі до прокуратури в нас, мабуть, у найближчий час почнеться дискусія з ними в частині їхньої подальшої ролі й місця в житті країни. Без сумніву, правоохоронні органи будуть виходити з потужною опозиційною риторикою, і тут зіштовхнуться з одного боку сильне правоохоронне лобі, а з іншого боку - публічне зобов'язання України перед ПАРЄ реформувати систему правоохоронних органів.

- Коли ви плануєте зареєструвати законопроект про зміну кримінальної юстиції?

- Я не очікую швидкого створення законопроекту, тому що це дуже складний механізм взаємин. Ця реформа буде передбачати й конституційні зміни. Судову реформу ми проводили тільки в частині того, що можна змінити законами. Але ж Венеціанська комісія дала цілу низку рекомендацій зі зміни Конституції.

- Глава держави вже дав доручення реформувати кримінальну юстицію?

- Над цим дорученням працює зараз наше управління в Адміністрації Президента разом з Міністерством юстиції. Ми проводимо консультації, зокрема з департаментом юстиції посольства США, з експертами Венеціанської комісії - з усіма, хто пропонує свої напрацювання, хто прив'язаний до експертних груп Європи. Але поки що ми в стадії узгодження основних принципів цієї реформи.

- І все-таки, коли закон про реформування кримінальної юстиції повинен бути прийнятий?

- Це повинне відбутися до нашого головування в ПАРЄ, тобто протягом дев'яти місяців. Я бачу наступний план заходів: спочатку ми визначаємо вектор - куди ми йдемо, закріплюємо його основні положення на рівні експертів - я маю на увазі представників Мін'юсту, Адміністрації Президента й експертів, що працюють у парламенті, а також представників Генпрокуратури, СБУ й МВС. Після того як визначимо основні принципи, ми будемо просити главу держави провести нараду, щоб зняти можливі розбіжності. І після того, як президент визначить вектор, ми почнемо роботу над законопроектом.

Інтерв'ю взяла Олена Геда, "Коммерсант-Украина ".

 

 

 





Архів
Новини
Путін після мобілізації хоче кинути війська на Одесу і Харків, – Bloomberg 11:13
В Києві затримали чиновницю ЦНАП, яка закликала знищувати українців 10:06
Циклон з сильними дощами накриє майже всю Україну. Прогноз на вівторок 09:15 Інфографіка
У Путіна заявили, що Росія готова "прийняти нові суб'єкти після референдумів" 14:22
Першокурсників військово-морської академії РФ хочуть відправити на війну в Україну, батьки протестують, - ГУР 11:29
У Зеленського назвали два міста, звільнення яких призведе до завершення війни 18:38
ЗСУ знищили чотириста окупантів, шість танків і літак. Генштаб назвав втрати РФ за добу 14:52 Інфографіка
Як діяти під час ядерного вибуху. Для українців опублікували інструкцію 09:45 Інфографіка
Чувашія РФ призупинила мобілізацію в армію, - ГУР 13:33
Росія хоче створити з окупованих територій "Кримський округ" на чолі з Рогозіним, – ЗМІ 12:16
більше новин
В полоні окупантів залишається близько 800 азовців, серед них є жінки, - патронатна служба 19:56
Одеська міськрада не захотіла демонтувати пам'ятник російській імператриці Катерині ІІ 21:50
ЗСУ продовжують наближатись до Лимана, звільняючи нові населені пункти, – ISW 09:45
Окупанти обстріляли понад 30 населених пунктів на півдні, - ЗСУ 09:32
Людський ресурс не є єдиною проблемою російської армії, – голова ЦРУ 10:20
Росія хоче створити з окупованих територій "Кримський округ" на чолі з Рогозіним, – ЗМІ 12:16
"Слуги народу" мають припинити депутатські повноваження "бійця віденського батальйону" Холодова, – Голобуцький 14:14
ЗСУ знищили 550 окупантів, 16 танків і літак. Генштаб назвав втрати РФ за добу 14:57 Інфографіка
Альфа-банк націоналізують за 1 гривню, — Кулик 17:28
Зеленський призначив нового посла при Ордені Госпітальєрів, Родосі і Мальті і звільнив послів у Швейцарії та Нідерландах 15:03
більше новин

ok