Інтерв’ю 2019-02-27T04:05:28+02:00
Українські Новини
Олег Тягнибок

Олег Тягнибок

Олег Тягнибок: "Нашу вимогу про ядерний статус можна вважати елементом шантажу"

- Пане Тягнибок, результати соцопитувань свідчать, що шансів стати Президентом у вас немає. Навіщо в такому разі вам вступати в боротьбу?

- Рішення про висування моєї кандидатури на пост Президента належить не тільки мені. У лютому 2008 року відбулася всеукраїнська конференція "Свободи", де було визначено, що ми братимемо участь у будь-яких виборах, що проводяться в країні. І ми це рішення виконуємо. Друга причина - зараз ніхто на політичній арені не представляє націонал-патріотичні інтереси. Ті партії, які раніше це робили, втратили вплив на виборців саме через несамостійну участь у виборах: вони постійно падали на хвіст комусь сильному, але цей сильний необов'язково був ідеологічно таким же, як вони. Ви, очевидно, вважаєте, що за підсумками виборів до влади можуть прийти тільки Юлія Тимошенко або Віктор Янукович, але це не так. Це нам нав'язують вибір без вибору, знову грає стара платівка: "Обирайте найменше зло", - а це все маніпулятивні технології - ніхто не може сказати, як закінчиться перший тур виборів. Є ще один важливий момент: ми використовуємо вибори, щоб привселюдно говорити про те, про що на цих виборах ніхто, крім нас, говорити не буде. І головне - націоналісти про шанси не міркують.

- І все-таки - шанси ваші досить примарні. Коли Україна буде готова проголосувати за президента Тягнибока? Через 10-20 років?

- У політиці ніколи не можна загадувати. Для нас важливо, що ми - ідеологічна політична сила, намагаємося поступово реалізувати свою програму - програму захисту українців. Я навіть буду повністю задоволений, якщо хтось інший її реалізує, ви ж розумієте, що я в партії перший серед рівних: сьогодні я лідер партії, завтра хтось інший, це неважливо. Важливо, щоб була ідея, був стрижень, які збережуться, якщо керівник відійде від справ через якісь причини.

- Які питання ви ставите - ядерний статус, страта?

- Коли ми перші заговорили про УПА, нам сказали, що ми займаємося дурницями, що це нікому не потрібно. А зараз навіть наші політичні опоненти заявляють: "Добре, Бандера ваш герой, але тільки не нав'язуйте його нам". Тепер тільки ми піднімаємо тему нелегальної імміграції. Справді, ніхто не говорить про ядерний статус України. Ми також активно пропагуємо повернення страти за особливо тяжкі злочини - проти нації, держави або особистості, - ми розглядаємо страту як один з ефективних методів боротьби з корупцією. Але це не означає, що наступного дня після нашого приходу до влади ми почнемо розстрілювати. Спочатку ми проведемо реформу судочинства, щоб зробити неможливими судові помилки.

- Перший пункт вашої виборчої програми передбачає необхідність люстрації. Ви колишній депутат "Нашої України", деякі представники якої в минулому були видними функціонерами КПРС і ВЛКСМ. Чому ви не говорили про люстрацію тоді? Вас не бентежило це сусідство?

- Бентежило! Але тоді це було вимушене сусідство, ситуативний союз. У липні 2004 року на з'їзді "Свободи" ми вирішили не висувати свого кандидата, а підтримати Ющенка. Ми вважали його фігурою, яка може об'єднати націю в боротьбі з бандитським кучмівським режимом... Крім того, депутатом я став за мажоритарним округом! У фракції почувався некомфортно і був там ізгоєм з першого дня. А проект закону "Про люстрацію" я вніс у Верховну раду ще в березні 2005 року. У ньому йдеться про те, щоб тимчасово заборонити займати посади міністрів, губернаторів і ставати депутатами тим, хто станом на 1991 рік працював на керівних постах, починаючи від райкомів КПРС і вище, був членом бюро парткомів, працював у КДБ СРСР - всім тим, кого ми визначаємо як окупаційну адміністрацію. Під люстрацію підпадають і таємні співробітники КДБ, тобто ті, хто був резидентом, інформатором або утримував конспіративну квартиру. Цим людям треба заборонити на 10 років претендувати на будь-яку владу. У в'язницю ми нікого саджати не збираємося, але й займати важливі посади ці люди не мають.

- Ви проти методів СРСР, але при цьому пропонуєте повернути в паспорти графу "національність", яку у радянський час часто використовували для репресій...

- А чому я маю соромитися своєї національності? Я хочу, щоб у моєї дитини в паспорті було написано, що він українець. Те, що ти не соромишся того, що одержав з молоком матері, свідчить тільки на твою користь. Тим більше для тих, у кого батьки різного етнічного походження, у нас у програмі дуже делікатно написано - "вказувати графу національність, з огляду на бажання конкретної людини". Якщо в нашій програмі написано, що ми захищатимемо права титульної нації – українців, - це не означає, що національні меншини не зможуть користуватися своїми правами. Ми вважаємо, що вони мають право мати свої національно-культурні товариства, школи, друкувати свої видання.

- По-вашому, Україна зараз може відновити ядерний статус?

- Абсолютно. Відновити ядерний цикл можна за три роки. Запаси урану і цирконію в нас величезні; необхідно в екстреному порядку повернути наші мізки з-за кордону; наукові школи - київська і харківська - у нас залишилися. Так, я згодний, економічний стан у країні жахливий, армія нікудишня, тому всі ці завдання треба вирішувати паралельно. А як по-іншому?! Якщо країни-гаранти відмовляються від своїх зобов'язань і допомоги, то що - нам спокійно віддатися в руки Росії як можливого окупанта? Якщо хочете, нашу вимогу про ядерний статус можна вважати елементом шантажу: якщо ви на Заході нічого нам не гарантуєте - отже, ми повернемося до ядерного статусу!

- Ви пропонуєте знову зробити Україну ядерною державою. При цьому виступаєте за підписання договорів з США і Великою Британією про військову підтримку. Але ці договори можуть бути підписані тільки у разі збереження неядерного статусу України. Як ви це поясните?

- Все виглядає дуже логічно. 1994 року, після підписання Будапештського меморандуму, США і Британія стали нашими гарантами. Вони чітко декларували, що гарантують нам не тільки політичну і військову, але й економічну безпеку. Ми вважаємо, що Росією цей договір уже порушено. І ми пропонуємо, як свого часу зробили поляки і чехи, вимагати гарантій своєї безпеки і підписати двосторонні угоди. У них має бути чітко написано, що у разі військової агресії відносно України США і Велика Британія однозначно гарантують нам військову допомогу. Не до НАТО треба звертатися, а до країн, які давали нам гарантії! Якщо вони відмовляються від цих гарантій, тоді ми маємо повне право звернутися в ООН та інші інститути щодо розриву Будапештського меморандуму, а припинення дій цього документа дає нам право повернути собі статус ядерної держави.

- Ви так упевнені, що військовий конфлікт із Росією може статися і нас врятує, тільки якщо ми бряжчатимемо ядерною зброєю?

- Я не хочу війни. Я, до речі, дуже миролюбна людина, і "Свобода" зробить усе, щоб цього не сталося. Але, як відомо, "хочеш миру - готуйся до війни". Тим більше що ядерна зброя - це фактор стримування, а не наступу. Абсолютно очевидно, що наше військове протистояння з Росією може статися. Ви що, у липні минулого року могли сказати, що нас може чекати грузинсько-російська війна? Якщо ми зараз не будемо готуватися до подібної війни, можливої агресії, то гірше буде нам - ми виявимося до неї не готові, якщо вона станеться. Ця підготовка для мене значить створення сильної армії, виділення на її потреби 8%, у крайньому разі - 5% ВВП; модернізація озброєння; кадрове відновлення армії, тому що в основному нинішні генерали й офіцери - це представники радянської системи; відродження ВПК - треба запровадити сучасну зброю і заборонити її продаж приватними фірмами. Ще один пункт - делімітація і демаркація українсько-російського кордону. Можливо, за естонським зразком, коли це робилося в односторонньому порядку.

- У частині програми, присвяченої Криму, ви пропонуєте проводити "односторонні дії", якщо російський флот не покине півострів після 2017 року. Що це за дії?

- У першу чергу це розрив Великого договору між нашими державами. Якби "Свобода" була при владі, ми б говорили про розрив договору прямо зараз, оскільки Росія грубо порушує його положення. Жодна іноземна база у світі не поводиться так, як російська! Вони роблять усе, що хочуть: моряки зі зброєю вільно ходять по Севастополю, возять ракети, можуть спокійно поїхати в будь-яку точку України. І знаєте, я розумію, чому Росія так чинить - тому що українська влада не те що гнучка, вона як ганчірка, об яку можна витирати ноги! Згадайте випадок із крейсером "Москва", який під час грузинського конфлікту зібрався покинути Севастополь. У відповідь наш головнокомандувач бадьоро заявив: "Не пустимо!" Росіяни у відповідь: "Та пішли ви!" - і крейсер вийшов на рейд. А наші нічого не сказали, навіть не пискнули! Ну хоча б видимість обурення продемонстрували, нехай берегова охорона разок у повітря пальнула! Тим самим Україна показала Росії - робіть із нами, що схочете. Ми, як пластилін. Росія поважатиме тільки сильного сусіда. Вона ніколи не говоритиме з нами на рівних, якщо в нас буде слабка влада. І Путін, і Медведєв нас поважатимуть тільки коли ми триматимемо своє слово і розумітимемо, що ми теж сильні. Закон джунглів.

- Ви пропонуєте скасувати спецстатус Севастополя і проводити там вибори як і в будь-якому іншому українському місті, а не призначати голову міськдержадміністрації з Києва. З огляду на настрої в Севастополі, ви не боїтеся, що на чолі міста виявиться радикальний проросійський політик?

- Ми вважаємо, що спецстатус Севастополя і статус автономії для Криму саме і є запорукою нестабільності. Навпаки, ми запропонуємо кримчанам вигідні речі. Перетворивши Севастополь на вільну економічну зону за типом порто-франко і завдяки спрощеній системі розмитнення вантажів ми створимо такі умови для місцевих жителів, зокрема і для їх збагачення, що вони зрозуміють - завдяки цьому вони одержать більше, ніж за утримування бази іноземної держави. Шляхом репресій у Севастополі нічого не вирішити. Карати потрібно тільки за явні прояви сепаратизму. З Кримом треба вести діалог. Так, треба розуміти, що там протягом 20 років не велася проукраїнська інформаційна робота. Але це треба робити. Людей можна і потрібно зацікавити вигодою. Потрібно інтегрувати Крим в українське суспільство.

- Але зі "Свободою" ніхто в Севастополі розмовляти не буде!

- Та ну, припиніть! За моєю інформацією, є там група, чоловік сто бабульок, яких возять із місця на місця, дають їм прапори, і вони створюють видимість протесту. Зверніть увагу - коли йдуть телевізійні репортажі з Криму з акції протесту, то на них стоять майже ті самі люди! Так, там є й молодь, але з ними треба починати розмовляти. Я батько трьох дітей і знаю, що коли дитина починає розвиватися і пізнавати світ і починає робити те, чого вона хоче, і батьки пропустять цей момент, не каратимуть, то дитина виросте і сяде їм на шию. Аналогічна ситуація й тут - держава це велика родина, де ці правила - це закони.

- На які кошти ви фінансуєте свою виборчу кампанію?

- У нас є меценати. От (Олег Тягнибок показує два аркуші з прізвищами) список усіх тих, хто допоміг нам зібрати на кампанію 4 млн. грн. Після 2006 року ми зрозуміли, що партія не може існувати тільки завдяки ідеї, в "Свободі" було створено економічну раду. Ця рада, такий собі клуб за інтересами, куди входять бізнесмени, члени партії. Минулого тижня у Вінниці ми провели засідання ради. Грошей бракує, тим більше що ми ухвалили рішення щодо виділення з фонду 1 млн. грн на боротьбу з грипом. Знаючи, що ваші брати-журналісти будуть нас за горло хапати, допитуватися, звідки в нас гроші, ми попросили вносити нехай менші суми, але підтверджені юридично, щоб до нас потім не було питань. Але я не буду зараз оприлюднювати прізвища, тому що щоразу, коли я називав наших спонсорів, до них приходили податківці, пожежники, санстанція, викликали до губернатора, переконували в тому, що "Свободу" фінансувати не треба.

- Ви для себе зрозуміли, чому в суспільстві, особливо в російському, Олег Тягнибок сприймається як націоналіст із "шмайссером" і у фашистській касці? Ви справді готові до масових репресій, розстрілів комуністів?

- У Росії вигідно формувати образ ворога, тому що на цьому базується весь путінський режим. Природно, нічого зі сказаного я, як Президент, робити не збираюся. Наші претензії до Росії зводяться до одного - не лізьте в наші внутрішні справи. Ми не претендуємо на території, якісь преференції, ми просто хочемо, щоб нам не заважали. Я готовий будувати найбільш дружні, партнерські відносини з Росією. У нас найбільший кордон саме з РФ, і нікуди ми від цього не подінемося. Рано або пізно такі відносини буде побудовано. Питання тільки в одному - на яких принципах? Повторюся, буде в нас сильна влада - Росія буде нас поважати, і ми зможемо домовитися, але не як старший із молодшим. Я буваю в Москві, мене впізнають, говорять мені, що я класний хлопець, який відстоює інтереси українців. А ті, хто формує з мене й інших "свободівців" образ ворога, ті грають нам на руку. Коли ми приходимо до людей, які уявляють нас чортами з рогами, копитами і зі свинячим рилом, і починаємо викладати свою позицію, то починається гра на контрасті. Коли від нас чекають страшних, нелюдських речей, але у відповідь чують нормальних сучасних, європейських політиків, які хочуть захищати національні інтереси, то людина моментально міняє свою думку про нас на нашу користь. Тому не дивуйтеся, що наша підтримка в суспільстві швидко росте: 2006 року нас підтримало на виборах у Раду 0,36%. Дріб'язок! 2007 рік - 0,78%. 2008 року на виборах у Києві ми маємо вже 2,08%, а київський результат - це завжди середній результат по Україні. Ще через рік у Тернополі, на виборах в облраду, ми одержуємо 34,69%! Так, нехай це захід України, але який стрибок!

- Чи маєте ви намір після виборів піти на союз із новим Президентом України?

- У політиці ніколи не можна говорити "ніколи". Але я на 99,9% упевнений у тому, що не піду на співробітництво з ким-небудь після виборів... Ні, напевно, на всі 100%. Якщо постане питання, що я маю бути з кимось в одній команді, то я просто залишу політику, перестану нею займатися. Це пов'язане з тим, що є дуже багато людей, які повірили в ідеї "Свободи" і довіряють особисто мені. Тому я відчуваю відповідальність перед партійними побратимами і тими, хто нас підтримує, але в партії не перебуває. Навряд чи ви побачите мене зараз або в найближчому майбутньому членом чиєїсь команди. Можете вірити чи ні, але політика не є для мене засобом для збільшення капіталу. Я ж прийшов у політику не бідною людиною, а з заможної сім’ї і був забезпечений завдяки моїм батькам - свого часу мій батько був лікарем збірної СРСР з боксу й одним із найвідоміших у Європі спортивних травматологів.

- Що Президент-Тягнибок скаже Президенту-Медведєву після інаугурації - не важливо, у Києві або в Москві?

- Превед, Медвед.

Інтерв'ю взяли Артем Скоропадський і Валерій Калниш для видання "КоммерсантЪ-Украина ".

 

 

 


Архів
Новини

ok