Українські Новини вирішили дізнатися у голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, чи буде введено ПДВ для ФОПів, як просувається пенсійна реформа, як вирішити кризу в парламенті, чи потрібні вибори та інші актуальні питання.
Ні для кого вже не секрет, що в країні поглиблюється політична криза. А Верховна Рада вже не може голосувати важливі рішення оперативно. Який Ви бачите вихід із ситуації, чи потрібні парламентські вибори?
Парламентські вибори, безперечно, бажані і потрібні. І ми всі хочемо проведення парламентських виборів. Водночас, коли ми говоримо про парламентські вибори, то маємо розуміти, що є два невирішені питання для їх проведення. Перше – це безпекова і організаційно-технічна складова, друге – це питання легітимності.
Тобто ми маємо провести і парламентські, і президентські вибори таким чином, щоб не було ні у кого сумнівів, і в першу чергу у наших людей, у тому, що ми щось зробили або не зробили таким чином, що це вплинуло на результат. Очевидність справедливих і легітимних виборів має бути для всіх. Це означає, що має бути забезпечене голосування і військових, і біженців за кордоном, і ВПО, і у прифронтових територіях. Тобто доступ до голосування має бути простий та рівний для всіх українців.
Та з урахуванням всіх факторів та поточної ситуації ми розуміємо, що це можна зробити лише після досягнення миру. Тобто як я це бачу – спершу має бути досягнуті максимально прийнятні умови миру і вони мають бути затверджені референдумом. Бо питання такого роду мають вирішувати люди, а не політики. А вже після референдуму та укладення мирної угоди якомога швидше в мирній країні треба проводити вибори і президентські, і парламентські, і навіть місцеві.
Якщо говорити про політичну кризу у Верховній Раді, то у мене немає рецепту, який би допоміг. На сьогодні ми маємо звернутися до колег в парламенті, які вже почали передвиборчий процес. І різними способами публічного роз’яснення, а можливо і публічного тиску пояснити, що сьогодні є час державників, і цей час навряд створює умови для високих рейтингів. Приймати рішення потрібно непопулярні, тяжкі і такі, які згодом будуть критикувати. Та це потрібно робити для майбутнього країни та і в цілому, щоб вона існувала. Бо ситуація настільки серйозна, що ми можемо дійти до того, що вибори не буде де проводити. І аналогії з УНР 1918 року сьогодні просто кричущі!
Ті, хто почав гратися в політиканство, мають отримати оцінку від людей вже зараз.
Допустимо, що створені умови для проведення виборів. У які найкоротші строки можна провести вибори Президента та Верховної Ради, провести референдум?
Власне, консультації вже зараз відбуваються, і навіть готується відповідний законопроєкт. Я припускаю, що це буде процедура "ad hoc", тобто вибори за спеціально розробленими правилами для перших повоєнних виборів. Тобто не будуть вибори за класичними правилами, закріплені в існуючому законодавстві. І з цим погоджуються всі. Необхідними є певні виключення, котрі дозволять зменшити ризики та забезпечити легітимність виборчого процесу. В тому числі і скорочення строків передвиборчої компанії до мінімальних 60 днів.
Так от 2 місяці – це максимум, який необхідно для вже проведення виборів. І я переконаний, що до моменту оголошення миру, всі нормативні акти для проведення виборів мають бути прийняті
Як швидко може бути прийнято такий законопроєкт?
Було обіцяно це зробити до кінця лютого. Я не впевнений, що це вдасться, але в будь-якому випадку цей процес може бути прискорено. Саме по собі нормотворення не буде перешкодою. Якщо буде гостра необхідність, то документ може бути розроблено за ніч.
Та як ми бачимо, на жаль, мирний процес затягується після чергової зустрічі делегацій. Водночас потрібно розуміти, що скільки б наші перемовники не працювали, а вони просунулися дуже сильно в багатьох питаннях, та все одно для компромісу є певна межа у агресора. І ми маємо розуміти, що той компроміс, якого вдасться досягти, він все одно буде болісним для нас. І рішення по цьому компромісу, власне чому я і говорю про референдум, мають приймати люди. Бо це рішення буде визначальним для всієї нашої подальшої історії. Тому перемовники мають досягти певного максимуму, його відповідно оформити і дати можливість людям прийняти рішення: так чи ні.
Ви останнім часом багато пишете у своїх соцмережах про необхідність якнайшвидше досягти миру, адже це - збереженні життя людей. На вашу думку, коли і на яких умовах можна буде досягти миру, та який період в умовах війни ще може витримати наша економіка?
На жаль, ніхто не може навіть наближено надати відповідь про терміни досягнення миру. Ніхто з людей не може дати реальних прогнозів. Це все може відбутися як за один день, так і, на жаль, може затягнутися. Питання миру – це фактор невизначеності, від якого ми всі залежимо. Але я схильний прогнозувати мир вже цього року.
Як довго економіка витримає? Ми витримаємо стільки, скільки буде необхідно. Ми не маємо дед-лайнів чи певних дат, після яких ми не зможемо воювати. Так, безперечно буде важко, з кожним місяцем може ставати все важче для економіки. Бо війна є основним фактором, який стримує та взагалі знищує її. Бо те, що зробили з нашою енергосистемою, це дуже сильний удар. Давайте говорити правду. Бо на сьогодні ми навіть не можемо порахувати до кінця наслідки від цієї катастрофи. Але ми розуміємо, що це мільярди втрат і ВВП, і відрахувань до бюджету. І на жаль, це продовжує підживлювати відтік наших людей з країни.
З іншого боку, чому я став публічно підкреслювати і наполягати на мирному треку: я переконаний в тому, що це в існуючих умовах оптимальний вихід і для людей, і для країни з урахуванням можливих варіантів розвитку подальших подій. Ми маємо досягти миру якомога швидше, незважаючи на тяжкі його умови.
Нам потрібно відновити економіку та країну, потрібно повернути біженців, потрібно стати членами ЄС і реалізувати кілька великих соціальних програм, спрямованих на забезпечення добробуту наших людей.
Питання відміни кланових прокурорських пенсій досі актуальне. Чи зможе нинішній склад парламенту проголосувати відповідний документ в цілому?
Я не втрачаю на це надію. Але те, що ми з травня минулого року не можемо винести це питання до зали парламенту – це ганьба, для всіх нас ганьба. Бо є кілька представників у всіх фракціях, які відверто лобіюють інтереси прокурорських кланів і не дають розглянути це питання в порядку денному.
Я роблю все можливе, аби це питання було прийнято в парламенті. І я знаю, що більшість колег у Верховній Раді підтримують це рішення і шоковані, що воно досі не вирішено. Тому будемо за це і далі боротись. І поборемо!
Оцініть результати роботи нового очільника Бюро економічної безпеки? Чи виправдовує він очікування і чи потрібно знову міняти очільника БЕБ?
Мабуть зарано ще говорити про зміну очільника БЕБ, і мені не хотілося б взагалі переходити до цього етапу. Але певне розчарування у мене звичайно є. Вже минуло повні 6 місяців повноцінної роботи нової команди Бюро. Я допускаю, що певні процеси потребують певного часу для вирішення. Ніхто не вимагає від БЕБ, щоб вони "махали шаблею" та порушували закон, знімаючи голови тіньовиків. Але з іншого боку, є певні та очевидні триваючі злочини, які вже могли б бути припинені. Наприклад, наш комітет інформував БЕБ про конкретні порушення на ринку палива. Комітет надав Бюро перелік нелегальних заправних станцій, які просто потрібно "зрізати", адже вони не мають ніяких документів.
41 заправка була припинена, тобто зупинила роботу і, теоретично, може відновити свою роботу. Але вони не були демонтовані. А загальна цифра там була біля 350 АЗС з чіткими адресами.
Крім того, я особисто звернувся до Бюро з листом, до якого додав фіскальні чеки з торгівельної мережі "МаркетОпт", яка подрібнена на 1,5 тис. ФОПів. В цьому випадку нічого не потрібно робити, лише задокументувати та передати до суду. Але, як я бачу, абсолютно нічого не змінилося.
Я не прошу когось посадити, взагалі не прошу посадити. Я лише прошу припинити очевидний злочин. Бо 1,5 тис. ФОПів – це очевидний злочин, ст. 212 ухилення від оподаткування. Крім цього були передані ще кілька епізодів, в яких уже доведена вина і потрібно лише все оформити.
Останньою краплею стало присвоєння звання полковника пану Мунтяну, керівнику одеського БЕБ, який взагалі є символом корупції старої Податкової міліції, який тримався при всіх владах і який навіть заслуховувався у нас на ТСК.
І натомість ми бачимо регулярні інтерв’ю, конференції, різноманітні карколомні ідеї аби домовлятися з бізнесом. Для прикладу, на одній із конференцій обговорювалось питання – яким чином внести зміни в законодавство, аби БЕБ змогло "порішати" з ухилянтом про часткову сплату нарахованого податкового зобов’язання. Якщо б колишній керівник Податкової міліції Мельник знав, що так можна, то він напевне був би найщасливішою людиною в правоохоронних органах.
А в нашому випадку обговорюється якась повна дурня. І це в той час, коли нелегальний ринок тютюну у нас за 2025 рік відкотився з 12,6% до більш ніж 18%. Постає питання – а чим ми тоді всі займаємось? А в цей час БЕБ звітує про досягнення в детінізації ринку пального. Якщо детінізація і відбулася, то виключно завдяки тим рішенням, які були прийняті в залі Верховної Ради в 2024 році, а до цього – Податкової служби, яка тримала БРСМ 8 місяців в ризиках, або позбавила половини ліцензій "Авантаж 7" і дуже жорстко виступила до відповідних компаній, які ухилялися від сплати податків. Але це відбулось точно не за рахунок БЕБ.
Тому з одного боку ми не бачимо жодних результатів від діяльності БЕБ, а з іншого – намагання створити паралельну реальність успіху, яка не має жодного стосунку до дійсності.
У нас з початком року заплановано зросли акцизи на тютюн та пальне. Чи не зросла частка тіньового ринку того ж тютюну? Чи можливо взагалі перемогти або зменшити до мінімуму "тіньову" економіку? І скільки для цього необхідно часу?
Звісно ми можемо це зробити і вже показали, як це можна зробити в 2022-2024 роках. За три роки нам вдалося значно детінізувати всі основні ринки. Так, маємо попереду ще багато роботи. На жаль, у деяких сферах, таких як контрабанда і торгівля, нам ще не вдалося пройти точку неповернення. Але деякі сфери ми детінізували дуже істотно, наприклад ігорний бізнес, паливний бізнес, ринок тютюну теж.
Для подальшої детінізації потрібна системна, дуже жорстка і злагоджена робота Податкової служби та БЕБ. І ця робота повинна викликати не PR-складову, жорстку критику та замовні медійні кампанії. Все те, що супроводжувало нас в 2025 році щодо грального бізнесу.
Державна податкова служба вперше з 2022 року провалила план надходжень до державного бюджету у 2025 році, а також недовиконала план січня 2026 року. Премʼєр повязала це з обстрілами, чи можливо все ж має місце уповільнення детінізації?
Я був відверто здивований оцинкою Премʼєра причин недовиконання бюджету. Будь-який спеціаліст з оподаткування скаже, що ПДВ обʼєктивно декларується із затримкою. Так по операціях, які відбуваються в грудні податкові накладні реєструються в січні. Відповідно, січневий результат – це грудневі операції, на яких обстріли ще не позначилися істотно. Саме тому в січні, на жаль, мова йде саме про уповільнення детінізації, резерв якої істотний. Негаливний вплив обстрілів також є і ми його ще побачимо у надходженнях. Але це буде із деякою затримкою.
МВФ поставив умову запровадження ПДВ для ФОПів для продовження співробітництва. Уряд поки не поспішає з відповідним законопроєктом. Чи буде документ поданий Урядом і чи проголосує за нього нинішній склад парламенту?
Це запитання скоріш до Уряду, ніж до мене. Я особисто обіцяв ФОПам, що ми не будемо змінювати єдиний податок до кінця військового стану. Я збираюся цю обіцянку виконати.
Не коментую цей закон до того моменту, поки не з'явиться його проєкт. Бо все, що ми бачили до цього – це якісь емоційні пориви та хитання Уряду чи то із внесення законопроєкту, чи то перенесення законопроєкту.
Тому на сьогодні немає жодних підстав коментувати це питання, бо немає предмету коментування. Але водночас із такою позицією Уряду шанси на прийняття такого документу суттєво знижуються. Бо народні депутати розуміють, якщо є така невпевненість всередині виконавчої влади, яка брала на себе ці зобов'язання, то напевне рішення є неоднозначним і підтримка цього рішення є дуже низькою.
Мінсоцполітики мало представити проєкт пенсійної реформи до кінця минулого року. Процес трішки затягнувся. Як просувається робота по пенсійній реформі?
В цілому це дуже добре, що Уряд підійшов до пенсійної реформи, бо депутати самі не можуть внести такий законопроєкт, він є надто складним. Міністр соцполітики в комунікаціях представив дизайн можливої пенсійної реформи. І я вдячний йому за пропозиції. Солідарну пенсійну систему пропонується розділити на дві складові – базову та страхову. Я погоджуюся з цим поділом. Адже базова складова є гарантованим мінімумом від держави. А страхова частина – це те, що залежить від того, яким чином людина працювала та сплачувала внески. Солідарна система має бути змінена, це факт.
Водночас я маю кілька принципових заперечень до тієї моделі, яку озвучив міністр. По-перше, базову частину пенсій пропонується не всім сплачувати однаково. В проєкті прописана складна формула, яка передбачає зменшення розміру базової виплати аж до повного скасування, якщо страхова частина пенсії перевищує 50% середньої заробітної плати. Базова пенсія передбачається в розмірі 3 тис. гривень, якщо базова і страхова пенсія не будуть дорівнювати 6 тис. гривень, то такій людині будуть робити доплату до цього розміру.
А якщо пенсія людини буде перевищувати 10 тис. гривень, то в такому разі держава взагалі не буде виплачувати базову пенсію. У мене виникає питання – який сенс тоді сплачувати ЄСВ, якщо простіше приховувати заробітну плату. Переконаний, що базова частина має бути розрахована на всіх пенсіонерів порівну і її розмір ми маємо наближати до фактичного прожиткового мінімуму. Тобто не 6 тис. гривень, а більше.
Я розумію потенціал бюджету і не буду вимагати 10-12 тис. гривень, як це мало б бути. Але ми повинні мати графік і нехай це буде 6 тис. гривень для початку. Та згодом ми маємо вийти на реальний прожитковий мінімум для непрацездатних при нарахуванні базової пенсії. А зверху до базової вже потрібно додавати страхову пенсію, яка має обраховуватися залежно від стажу та внесків.
Друге зауваження до цієї моделі – страхова частина пенсії. Міністерство нічого не планує змінювати в її розрахунку. На сьогодні пенсіонер втрачає до 20% пенсії тільки з урахуванням того, що формула є складна та несправедлива. Нашу заробітну плату корегують як середню заробітну плату по регіону за останні три роки. Чому трьох років, а не тільки останній рік? Таким чином зменшується та пенсія, яку я мав би отримати, якщо б цих трьох років не було.
Крім цього є інші складові формули, які знижують пенсію. Власне формула має бути спрощена і вона не повинна красти у людей частину пенсій. При цьому Мінсоцполітики пропонує розподіляти на виплату страхової частини пенсії лише той обсяг ЄСВ, який зараховується в доходи Пенсійного фонду без дотацій з державного бюджету. Так, наразі відрахування ЄСВ є досить великими через зарплати військових. А що робити після війни, коли Пенсійний фонд стане знову дотаційним?
Питання справедливої індексації не закладено в формулу. Також ми не маємо уникати теми обов’язкової накопичувальної пенсії, бо ми вже маємо демографічну кризу і ми розуміємо, що з роками ситуація може лише погіршитись.
Крім того, проєктом реформи також планується трансформація спеціальних пенсій в професійні та передбачається, що професійні пенсії власне будуть більшими за рахунок того, що роботодавець буде здійснювати більші відрахування. Я з цим погоджуюся, так і має бути. Але якщо говорити про те, що до базової і страхової додаємо професійну складову, то за моделлю пропонується не переглядати професійну складову і її просто заморозити. Навіщо заморожувати? Вважаю, що це неправильно.
Ну і лишається відкритим питання – де акумулювати ці кошти, які будуть надходити від професійної складової. Бо в 2017 році вже таке було і "пробачили" людям, які робили більші відрахування. То ті відрахування були просто списані. Тому професійна складова пенсії має обраховуватись на спеціальних особистих рахунках людей.
Тобто підвищення мінімальної пенсії з березня до 6000 грн не буде, як обіцяв міністр?
Це дуже важливе питання і воно багато говорить про пріоритети Уряду. Дійсно в Пенсійному фонді є профіцит, який можна було використати на підвищення мінімальної пенсії, яка на сьогодні є жалюгідною. Це рішення стосувалося б мільйонів наших пенсіонерів, які отримують гроші, на які не можна прожити. Більше того, гроші б повернулися в економіку і були б використані на стимулювання виробництва вітчизняних товарів, адже ці люди, м’яко кажучи, не схильні до накопичення. Натомість Уряд вилучає 11 млрд. грн. з Пенсійного фонду та спрямовує ці гроші на програми на кшталт абсолютно безглуздого кешбеку, який має вплив на розвиток економіки у відсотку значно меншому за статистичну похибку. Я навіть не знаю як охарактеризувати це рішення. Воно межує із шкідництвом. І як нам дивитися в очі після цього нашим пенсіонерам, більшість з яких продовжує отримувати пенсії в сумі меншій за 6000 грн? Нема слів…
Також повідомлялося раніше, що держпрограма "єОселя" не вирішує поставлені задачі. Як вирішити проблему в програмі забезпечення житлом населення?
За 3,5 роки "єОселя" – це 26,7 тис. кредитів. Це взагалі ні про що. На 41 млрд гривень. А за оцінками Світового банку, в Україні зруйновано житла, яке необхідно буде відбудувати, на 83 млрд. доларів. Черга на "єОселю", тобто подані заявки, у 20 разів більше ніж надані кредити. Тобто 500 тис. сімей не можуть отримати ці кредити.
По структурі – ця програма не для соціально незахищених людей, тобто не для бідних. Ця програма саме, на жаль, для тих, хто і без цієї програми може дозволити собі житло. Подивіться по категоріям – клієнтами "єОселі" стали 452 науковці, 545 ветеранів, 1,5 тис. ВПО, 1,6 тис. педагогів, 1,7 тис. медиків. І це зрозуміло, бо прокурору з його зарплатою набагато легше отримати кредит, бо у нього зарплата вища.
За нинішнього рівня заробітних плат банки не можуть визначити достатню платоспроможність людей, які переїхали з окупованих територій. Я вважаю, що це є вадою цієї програми.
З урахуванням всього цього я виступив з ініціативою і ми провели кілька нарад для того, аби зробити масштабну програму будівництва житла на сьогодні і на післявоєнний період з будівництва квартир для мільйона сімей. Це передусім військові, медики, вчителі, ВПО та багатодітні сім’ї.
Програма полягає в тому, що держава субсидує видачу кредитів на придбання житла соціально незахищеними верствами населення. Ставка буде 3%, а платіж за кредитом не повинен перевищувати 20-25% середнього доходу домогосподарств та/або середньої орендної ставки для регіону і плюс 10-15%. Джерелами фінансування зазначеної програми може бути фондовий ринок. Ми маємо запустити кілька великих реформ на цьому ринку і підняти з нього біля 250 млрд гривень. Ще маємо банківську ліквідність біля 560 млрд гривень, але розуміємо, що все не піде, а хоча б половина з цього. Крім того ми маємо програми з партнерами, які можемо розширити. На сьогодні маємо біля 30 млрд гривень, та цього ще недостатньо. Ну і на залишок кошти через ОВДП можна залучити.
Завдяки цьому ми зможемо простимулювати розвиток будівельної та суміжних галузей, істотно покращити планування територій і створимо для людей передумови, які дозволять людям не виїжджати за кордон. Більше того, повернутися назад.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.