Українські Новини вирішили дізнатися у голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, чи можуть українці розраховувати на підвищення соцстандартів та пенсій наступного року, які вимоги ставить МВФ перед Україною та чи є політична криза в країні.
Багато кого на сьогодні цікавить питання соцстандартів та соцвиплат, які закладаються в держбюджеті на 2026 рік. Що ви можете розповісти, чи буде зростання соцстандартів вже з наступного року?
Ми, на жаль, не дійшли згоди з Урядом щодо питання про системний перегляд соціальних стандартів. Я подавав відповідні поправки про збільшення прожиткового мінімуму до 4,7 тис. гривень, відповідно і мінімальної пенсії. І хоча цього вочеввидь недостатньо аби привести стандарти до реалій, навіть ця правка не була врахована, зважаючи на відсутність коштів.
Я вважаю помилкою те, що ми досі не розпочали системної дискусії про соціальні стандарти, яким чином нам переглянути солідарну пенсійну систему, яким чином нам переглянути прожитковий мінімум і як перебудувати систему соцзабезпечення за зразком європейських країн. Адже там мінімальна зарплата, неоподаткований мінімум і прожитковий мінімум – є співставними категоріями. З урахуванням зазначеного, я вважаю, що ми маємо розпочати цю дискусію, не чекаючи бюджету наступного року.
Що необхідно? По-перше, визначити реальний прожитковий мінімум, переглянувши споживчий кошик, відв’язати його від десятків різноманітних платежів, визначити чіткий дороговказ – коли ми приведемо прожитковий мінімум у відповідність до реального. По-друге, виправити дефекти солідарної пенсійної системи, запустити накопичувальну та врешті прибрати кланові пенсії. І по-третє, забезпечити гідний рівень зарплат освітян, медиків, соціальних працівників.
Люди розуміють, що це неможливо буде зробити за один рік, але ми зобов'язані визначити строки, протягом яких ми зможемо перестати брехати і собі, і людям, що у нас діє система соціального забезпечення. Бо те, що є зараз – це імітація, а не соціалка. І таке рішення, такий підхід ми маємо забезпечити ресурсами від детінізації нашої економіки.
Питання спецпенсій та виведення їх з Пенсійного фонду раніше обговорювалося з МВФ, як і пенсійна реформа в цілому. Як йде робота в цьому напрямку?
Є загальне питання пенсійної реформи. Ми маємо зобов'язання від міністра соціальної політики Дениса Улютіна про те, що він до кінця року нам представить концепт пенсійної реформи. Чекаємо.
В солідарній системі є декілька істотних недоліків, завдяки яким люди при нарахуванні пенсій отримують менше, ніж мали б отримати. При нарахуванні пенсій люди втрачають до 19% через особливий порядок визначення бази нарахування, виходячи із середньої зарплати за останні три роки, а також за рахунок низького коефіцієнта заміщення, закладеного в формулу. Також несправедливою є формула індексації пенсії.
Якщо говорити про спецпенсії, то це частина цієї реформи. Спецпенсії у нас мають бути скасовані для тих категорій пенсіонерів, які не мають для них підстав: судді, прокурорські, працівники правоохоронних органів. Спецпенсії військовим мають бути уніфіковані як для контрактників, так і для мобілізованих.
Законопроєкт про скасування "кланових" пенсій для прокурорів вже рекомендований до другого читання в залі Верховної Ради. Та він не може потрапити в залу з травня цього року, бо "система" впирається і блокує, щоб цей законопроєкт був розглянутий. Я неодноразово звертався до керівництва парламенту. У нас точно є голоси в залі. І те, що "системою" використовуються певні юридичні хитрощі для затягування цього процесу, то це питання місяців, а не років. Впевнений, що ми дотиснемо.
Місія МВФ завершила роботу в Україні. На Вашу думку, коли запрацює нова програма та чи не вимагає МВФ зараз від України підняття податків та девальвації гривні?
Девальвації гривні точно ніхто не вимагає. Це категорична позиція МВФ. Я жодного разу на всіх зустрічах з МВФ не чув нічого подібного. Не знаю, звідки ЗМІ це взяли.
Про зміст програми з МВФ я чув так як і ви з прес-релізів. І звідти ми можемо зробити висновок, що про підвищення податків в програмі з МВФ мова не йде. Йдеться про детінізацію та закриття певних дірок. Точно в програмі буде оподаткування цифрових платформ, таких як Uber, Bolt, Glovo і т.д. Доходи, які люди отримують від таких платформ, на сьогодні оподатковуються за загальною ставкою 18% ПДФО. Кабмін пропонує знизити ставку до 5% і значно спростити процедуру Передусім це послуги, хоча товари в цьому питанні також є. Ми на рівні Комітету визначили неоподатковуваний мінімум в 2 тис. євро на рік для людини, яка продає свої товари, а не займається комерцією.
В Меморандумі можливо будуть і інші пропозиції, які погоджені КМУ, Головою НБУ, Президентом та Міністром фінансів. Нагадаю, що Верховна Рада не погоджує текст Меморандуму.
Мова йде зокрема, про законопроєкт про критерії відмежування підприємницьких відносин від трудових відносин. Це спрямовано на протидію так званим зарплатним ФОПам. Ми всі чули про пропозицію про сплату ПДВ підприємцями 2-ї та 3-ї групи, але зміст цієї пропозиції ми зможемо зрозуміти лише з тексту Меморандому та законопроекту від КМ.
Але МВФ жорстко вимагає від нас того, що необхідно нам самим і що вимагає білий бізнес - детінізацію економіки та усунення тих механізмів, які використовуються для ухилення від оподаткування.
Крім законопроекту про оподаткування цифрових платформ, жодної іншої законодавчої ініціативи нема на рівні ВРУ, тому не можу визначити своє ставлення до них. Як тільки ми отримаємо відповідні законопроекти, ми, як завжди, відкрито обговоримо їх на майданчику Комітету.
Питання "тіньової економіки" нікуди не зникає. Чи можете оцінити результати боротьби з "тінню" цього року та окреслити плани на наступний рік? Скільки грошей може отримати держбюджет наступного року в результаті боротьби з "тінню"?
Насправді у нас є перевиконання плану по детінізації цього року, але і є певне розчарування. Ми розраховували, що надходження від детінізації будуть вищими, а те що, ми бачимо, вочевидь відстає від прогнозів, і це не зважаючи на потужну інерцію роботи ще з 2024 року. Тому проблеми є, будемо аналізувати, чому детінізація загальмувалася, а не забезпечила ті показники, які б мені особисто хотілося досягти. Мова йде про додаткові 4 млрд доларів цього року. Ми бачимо, що зможемо зібрати набагато менше. Наступного року мені хотілося б вийти на 5 млрд доларів, та є певні сумніви через гальмування цього року.
Чи є ще якісь законопроєкти, котрі потрібно прийняти до кінця поточного року, виходячи з обов’язків перед МВФ та іншими зовнішніми партнерами України?
Державний бюджет. Наступного тижня (1-5 грудня) маємо його проголосувати. Але, враховуючи політичну ситуацію, яка є в країні, то виникають певні проблеми зі збором голосів.
Деякі депутати (не зі "Слуги народу") пишуть в соцмережах, що у Верховній Раді є криза і коаліція втрачає дорогоцінні голоси, зокрема і для прийняття держбюджету на наступний рік. Оцініть ситуацію у Вашій фракції?
У нас не криза коаліції, а загострення політичної напруги в країні. Воно полягає в тому, що були виявлені певні корупційні злочини і очевидним для фракції рішенням цього питання є звільнення тих осіб, щодо яких існує обґрунтована підозра, про яку ми почули від антикорупційних органів. Так і було зроблено щодо окремих членів Уряду.
Врешті відставка Андрія Єрмака є дещо затягнутим, але все ж таки правильним рішенням Президента. Переконаний, що процес очищення влади має тривати, аж доки ми не вичистимо всіх відомих корупціонерів.
Річ в тім, що влада у війну має не тільки особливі повноваження, але й особливу відповідальність. Вона має бути поза будь-якими підозрами у власній чесності, і тільки це буде давати їй право на прийняття важких, але необхідних рішень. Інакше такі рішення просто не будуть прийняті.
Якщо висновки будуть зроблені і влада очиститься, то фракція безумовно консолідується і прийме відповідні рішення. Але якщо рішення будуть половинчастими, а коаліцію будуть намагатися залякати через проплачені телеграм канали постами про вигадані державні зради, які тліють у Верховній Раді, тоді криза тільки посилиться. І виходом з цієї кризи можуть бути вибори. Я до речі завжди підтримував ідею виборів навіть попри війну.
Система онлайн моніторингу в гральному бізнесі не була введена у вересні. Якщо не помиляюся, то Михайло Федоров особисто обіцяв вирішити це питання вчасно. У зв'язку з цим – чи чекати знову "перезавантаження" ПлейСіті?
Річ в тім, що ПлейСіті – це для мене особисто розчарування цього року. Розчаруванням для мене є і Мінцифри. Бо система онлайн моніторингу – це не єдина система, впровадження якої вони зірвали. Ще є і електронний акциз, який був зірваний цим міністерством.
Ми говорили з Федоровим. Питання зірване, але він не хоче навіть приймати кадрові висновки за наслідком цього. ПлейСіті говорить, що система онлайн моніторингу буде запроваджена лише у вересні наступного року. Уявіть собі! Це в кращому випадку. Вони провели конкурс на розробку системи, вже є переможець. Нас просто поставили перед фактом.
Ми прийняли на комітеті рішення рекомендувати звільнити першого заступника Мінцифри Вискуба, винного у зриві е-акцизу і притягнути до дисциплінарної відповідальності. Не відповідає займаній посаді і керівник ПлейСіті Новіков.
Можу сказати, що систему онлайн моніторингу заблокував ринок, бо це вигідно ринку, щоб держава не бачила об'єкт оподаткування для податку на виграші. Ми ліквідували КРАІЛ саме за це. Але на жаль блокування продовжується.
Чи можете попередньо оцінити результати роботи нового очільника Бюро економічної безпеки?
Я не хотів би втручатися в мікроменеджмент і оцінювати те, що відбувається. Поки зарано давати якісь оцінки. Ми бачимо, що, на жаль, основні схеми які діяли, вони продовжують діяти. Але можливо ще недостатньо часу для результатів. Можливо скоро почуємо про якісь перемоги. Мені хотілося б, аби БЕБ прискорилося, хоча б довівші до кінця безліч тих кримінальних справ, які були розпочаті, але успішно “продані” попереднім керівництвом.
Згадайте кейс “Ябко”. Більше року тому весь ланцюг злочину був задокументований. Пройшли обшуки. Потім справа була зам’ята і тіньова мережа продовжує розвиватися, продаючи контрабанду. Що заважає керівництву БЕБ реанімувати старі справи і навести лад на ринку? Яких, за класиком, не вистачає реформ? Але питання скоріше риторичне. Не знаю, можливо для цього ще не вистачає часу.
Чи вдалося досягти прогресу у боротьбі з контрабандою та обігом коштовних електротоварів, таких як iPhone. Чи були цього року вилучення нових моделей вказаних телефонів Податковою?
Мушу констатувати, що у нас по iPhone та взагалі контрабандній електроніці немає вирішення проблеми. Це підтверджує моє спілкування з ринком і дослідження. Щороку ми втрачаємо 20 млрд гривень на контрабанді вартісної електроніки. Це велика біда, з якою правоохоронці та фіскали не можуть впоратися, бо найбільша мережа цих контрафактних телефонів, це "Ябко", не тільки не зникли, вони ще й розвиваються динамічно.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.