Українські Новини публікують другу частину інтерв’ю з головою комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим. Рекомендуємо ознайомитися з першою частиною інтерв’ю. У другій частині розмови ми обговорили спроможності ВР на реформи, курс гривні, причини інфляції, проблеми з кредитуванням, а також можливість економічного колапсу ворога – Російської Федерації.
Ваш колега Железняк написав у своєму Telegram-каналі, що Рада цього скликання не скасує банківську таємницю для Податкової, не скасує пільги для міжнародних посилок та може не прийняти пенсійну реформу. Які ваші думки з цього приводу?
Я не знаю, чому він обрав саме ці три питання. Але є закономірність – "вікно можливостей" для проведення реформ у перший рік каденції роботи парламенту є незрівняно більшим, ніж в останній. Це не щось особливе, характерне для нинішнього скликання Верховної Ради – так було і у попередніх каденціях. Чим складніше чи дискусійніше питання, той чи інший законопроєкт – тим складніше буде шлях до його прийняття. Фактор політичної невизначеності додався до наших вже звичних факторів, які важко прогнозуються: ситуація на фронті чи допомога партнерів. Політична внутрішня невизначеність є ознакою 2025 року. Адже наше скликання вже відпрацювало відведений Конституцією п'ятирічний строк повноважень для Верховної Ради, і тільки перебування у воєнному стані та нинішні безпекові ризики та умови не дозволяють провести чергові вибори, автоматично пролонгуючи нашу роботу до формування та запуску роботи нового складу Парламенту. Але абсолютно зрозуміло, що вибори будуть – як тільки це дозволить ситуація і відповідне рішення буде ухвалено. Тому цілком природно, що багато хто з колег думає про наступні вибори або життя після Ради, будує свої професійні чи особисті плани, а хтось вже просто увійшов у режим "професійного вигорання", адже цьому скликанню дістались особливі умови роботи. Проте це не означає, що треба просто досиджувати, скільки нам лишилось часу. Певні рішення вимагає від нас бізнес.
А найголовніше – і у цьому наша відмінність від завершального періоду роботи попередніх скликань – ми перебуваємо у процесі переговорів про вступ до ЄС та реалізації важливих зобов’язань у рамках механізму Ukraine Facility та програми EFF з МВФ (по останній ми наблизились вже до сьомого, рекордного за часи співробітництва з цією МФО перегляду). По усіх цих напрямах дуже багато законодавчої роботи, з чіткими дедлайнами. І це наша особлива відповідальність – не стати через втому "політичним гальмом", через який призупиняться дуже важливі для суспільства та держави процеси. Повинні попрацювати у час, що залишився, так, щоб передати наступникам не список наших "боргів" чи невиконаних завдань, а пробувати створити певний заділ з урахуванням того, що кожній каденції Верховної Ради потрібен "час на запуск".
Обмінний курс гривні багато інституцій прогнозують на рівні 45 гривень за долар цього року. Поточний обмінний курс вже біля 43. Які ваші відчуття та прогнози по курсу гривні?
Я не даю прогнозів курсу, бо будь-які припущення чи передбачення від людини на чолі цього Комітету самі по собі можуть тим чи іншим чином вплинути на нього і стати сигналом для ринків. Можемо тільки обговорити тенденції. За минулий рік гривня "ослабилася" до долара на 9,7%, але "зміцнилася" до євро – на 0,7%. Безперечно, це не заслуга гривні, а послаблення євро. Але для нас це важливо, тому що 50% імпорту – це все ж таки євро. В четвертому кварталі 2024 року бізнес погіршив очікування середнього обмінного курсу на найближчі 12 місяців до 44,42 гривень за долар проти 43,72 гривень за долар у попередньому кварталі. Це середній курс на рік. У бізнесу в цілому очікування близькі до очікувань Кабінету Міністрів – 45 гривень за долар. Нагадую, що такий курс – це середній по року, тобто в кінці року може бути більший.
Я не прогнозую будь-яких серйозних стрибків курсу в будь-який бік у 2025 році. У нас безпрецедентно великі золотовалютні резерви – 43,8 млрд на кінець 2024 року. Ми забезпечені зовнішньою допомогою за рахунок МВФ, Ukraine Facility і програми ERA за рахунок російських заморожених активів. У нас виважена політика Національного банку, який достатньо жорстко реагує на будь-які виклики в цьому напрямі. Валютної кризи точно не буде. Якщо навіть реалізується урядовий прогноз на 2025 рік – 45 грн за долар, то немає ніякого шоку і катастрофи в цьому. Нагадаю, що країна у війні і мати "мінус" 11% просідання курсу в таких умовах – це абсолютно нормально. Більше того, це навіть підтримує наш експорт. Жодної катастрофи в цьому я не бачу.
Які причини інфляції, чому ростуть ціни? Багато хто вважає, що проблема у піднятті акцизів на паливо.
Ні, не через акцизи на паливо. Дійсно інфляція стала більшою, ніж та, на яку розраховував Нацбанк та уряд. Нацбанк прогнозував 9,7% на 2024 рік, а у нас 12%. Більше того, можу сказати, що вона прискориться в першому кварталі 2025 року. Мова йде про 14,3% на кінець березня – це прогноз Нацбанку. На кінець третього кварталу Нацбанк прогнозує вже 12%, четвертого кварталу – 8,4%, а в 2026-му році – вже 5%. Жодної катастрофи нема. Згадайте 2014-2015 роки, якою інфляція була тоді і скільки втратила гривня. Дві третини тоді гривня втратила, хоча ситуація у своїй складності абсолютно не співставна була з тим, що є зараз у нас.
Тепер про причини інфляції. Перша причина – несприятливі погодні умови та врожай, який виявився нижче ніж планувався. Друга причина – це фундаментальні чинники, які обумовлені зростанням вартості енергоносіїв. Найбільший вплив – це збільшення тарифів на електроенергію для населення і бізнесу. Тариф для населення подорожчав на 64%, а для непобутових споживачів ще більше. Акцизи на паливо не справили істотного впливу на інфляцію. За даними Держстату, паливо-мастильні матеріали подорожчали на 4,8%. Хоча звісно це зростання мало свої вторинні ефекти, оскільки закладалось у ціни на інші товари і послуги.
Третій фактор – це зростання реальних зарплат. Структурне безробіття, яке має місце в Україні, коли у нас з одного боку найбільше безробіття за всю історію, а з іншого боку не можна знайти кваліфікованого працівника. Структурне безробіття і дефіцит кадрів потягнули за собою зростання реальних заробітних плат, які за оцінками Нацбанку зросли на 14,4% минулого року.
Все це разом, призвело до зростання виробничих витрат: на сировину, матеріали, оплату праці. В 2024 році промислова інфляція зросла на 27,6%. І безперечно промислова інфляція з часовим лагом перекладається на споживчу інфляцію.
Що робити з її ростом?
Все ж таки маємо надію, що наступного року буде кращим вражай. В певних регіонах країни була засуха, тому погані були врожаї. А от щодо того, що треба робити, що в наших руках – це безперечно монетарна політика НБУ, в тому числі облікова ставка Нацбанку, яка вже другий раз поспіль збільшується, спочатку на піввідсотка, зараз на відсоток. Нині її показник – 14,5%. Я не виключаю, що вона далі буде збільшуватися. Я думаю, що через цю політику ми впораємося з інфляцією. На 2026 рік НБУ прогнозує інфляцію на рівні 5%. Таким чином у 2025 році він повинен повернути рівень інфляції до однозначного показнику.
Підвищення облікової ставки безперечно, з одного боку, позитивно впливає на вартість гривневих активів, зокрема депозитів у національній валюті, бо підвищується відсоток за депозитами і їх привабливість, але з іншого боку – негативно впливає на кредитний ринок, що правда. Але ринок кредитування і без цього відновлюється вкрай повільно, на жаль. Це наша основна претензія до політики Національного банку. Фактично політика Національного банку в цьому контексті є незадовільною.
Що з нею саме не так?
Те, що у бізнесу відсутня пропозиція дешевих кредитних грошей, набагато більш негативно впливає на бізнес, ніж проблеми з логістикою, які вже вирішені в більшості своїй чи навіть подекуди з енергоносіями. Відсутність дешевої пропозиції грошей – фактично означає неможливість для розвитку.
Ми викликали на комітет НБУ щодо цього питання. Ми з ними обговорювали те, що люди не можуть взяти гроші під нормальний відсоток, якщо не брати до уваги недофінансовану урядом програму "5-7-9" та урядову програму іпотеки. А де звичайне банківське кредитування? Всі банки сидять у ОВДП, депозитних сертифікатах, їм нічого не треба. У них все добре. 52% свого процентного доходу банки отримують від депозитних державних цінних паперів (ОВДП, депозитних сертифікатів), а кредитуванням економіки займаються за залишковим принципом. У НБУ заявляють, що все добре, але це не так – запитайте в українського бізнесу.
У нас гривневі кредиту бізнесу зараз є лише на 9,5% більшими, ніж на кінець лютого 2022. Начебто і непогано як для повномасштабної війни, але інфляція за останні три роки склала 49%.
Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,3% ВВП. Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку. У нас незадовільний стан з NPL, непрацюючими кредитами. Хоча їх частка у кредитному портфелі дещо зменшується, їх номінальний обсяг, насамперед, у корпоративному сегменті за рік майже не зменшився: на початок 2024 року було 365,5 млрд. грн., а на 1 грудня – 364,3 млрд. грн. Вважаю, дуже повільно розвертається спеціалізоване кредитування пріоритетних сфер (ОПК, енергетика). Ринок кредитування – це величезна проблема, якій сьогодні не надається достатня увага Національним банком, хоче це питання є одним із визначальних для економіки.
Є цілий ряд блогерів, які відверто вас "топлять" та критикують. Вони запевняють, що ви своїми ініціативами "перейшли" дорогу багатьом впливовим бізнесменам і що вони цього так не полишать. Чи були вже якісь натяки чи погрози у ваш бік?
Це не новина, бо мені постійно погрожують з 2019 року, починаючи з площадок Яценко (якщо пам'ятаєте цю аферу, яку ми з командою припинили найпершою), антиколомойського банківського закону, оподаткування тютюну та ренти. Погрози і чорний медійний вплив погіршилися, коли ми взялися за руйнування конкретних схем. "Передають вітання" і по-різному погрожують. Я дійсно перейшов дорогу багатьом. Це правда. Але я би не назвав тих, кому я перейшов дорогу, бізнесом. Це вони так себе називають. Діяльність, істотною складовою якої є ухилення від оподаткування – це не бізнес, це бандитизм. І якщо ти хочеш детінізувати ринок спирту, то хочеш, не хочеш, а об'єктивно повинен перейти дорогу бандитським "бізнесам", які існували в Україні 30 років і займалися "лівим" спиртом.
Якщо в тебе є результат, що втричі до 2021 року збільшилося легальне виробництво спирту при зменшенні споживання і, на жаль, контрольованих територій, то ти комусь не дав працювати в "чорну". Я роблю це свідомо. Якщо у нас гральний бізнес працював в "чорну", два банки "iBox" та "Конкорд" обслуговували цей бізнес та давали можливість ухилятися від оподаткування в мільярдних обсягах, то дійсно я зробив все для припинення злочину. В 2024 році ми отримали 17 млрд. гривень податками від грального бізнесу проти 200 млн. гривень у 2021 році, різниця – це вартість для держави корупційних схем та злочинної діяльності цих двох банків і ще багатьох осіб, які забезпечували ухилення від оподаткування. Я робив це свідомо і роблю зараз, бо питання з банком "Конкорд" ще не вирішено і, на жаль, правоохоронні органи підозріло мляво розслідують цей злочин. Але ми контролюємо і точно не дамо можливості зам'яти його.
Якщо мова йде про ринок електроніки, то я свідомо робив і роблю все, аби припинити злочинну діяльність і ввезення на митну територію контрабандою телефонів iPhone і реалізацію їх через мережі ФОПів без обліку контрабандного товару. Я свідомо неодноразово виступав проти зловживань Вінниківської тютюнової фабрики та інших виробників нелегальних тютюнових виробів в Україні. Це призвело до зменшення в 2024 році нелегального ринку тютюну з 25% до 12,6%. Чи подобається це такому «бізнесу»? Безперечно ні!
Завод "Табако Дім", яким володів відомий в вузьких кругах колишній конвертатор на ім'я Юрій, де виготовляли контрафактний тютюн, припинив діяльність минулого року. Минулого тижня вирізана лінія з виробництва нелегального тютюну в Чернівцях. Я особисто вимагав – публічно і не публічно – припинити цю злочинну діяльність.
Підтверджую, що дійсно я був і буду стільки, скільки я буду мати повноваження, незручним і дуже небезпечним для злочинців, що крадуть гроші у держави і армії, і яким би я не радив себе називати бізнесом. Чесніше буде сказати, хто вони є насправді.
Кабінет Міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою податкової служби. Як ви відреагували на це призначення?
Я вважаю, що про будь-яку людину треба говорити по його справах. І оцінки давати лише по справах. Зараз точно зарано давати оцінки щодо роботи Руслана Кравченка, бо пройшло мало часу.
Я можу сказати, що я буду оцінювати як успіх. Продовження тих системних змін, які відбувалися в податковій три роки. Зокрема, діджиталізація. У лютому ми очікуємо програмне забезпечення електронного аудиту (SAFT-file) та тестування його на великих платниках податків. Запровадження електронної акцизної марки та автоматизованої системи управління ризиками (АСУР) та продовження всіх тих позитивних змін, які були розпочаті протягом останніх трьох років. Якщо ми говоримо про фактичні перевірки, то це питання бодікамер і роботи спеціальної системи аналізу продажів РРО. Є достатньо велика кількість проектів, які одночасно йдуть зараз в ДПС і всі вони повинні успішно завершитися і бути реалізованими.
Другий напрям – перевиконання бюджету. Я вважаю, що є всі необхідні передумови для істотного перевиконання доведених Міністерством фінансів планів за рахунок детінізації. Якщо ми в 2023 році перевиконали заплановане за рахунок детінізації на 1,5 млрд. доларів, в 2024 – на 2,5 мільярди доларів, то в 2025 році навіть на інерції від тих заходів з детінізації, які були запроваджені, перевиконання повинно бути істотно більшим, навіть якщо просто зберегти прогресію – близько 4 млрд. доларів.
За січень вже відбулося перевиконання, про що пан Кравченко відзвітував, як про своє досягнення, а Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі зазначив, що це є результатом попередньої команди.
(Сміється) Ну в принципі так, специфіка оподаткування полягає в тому, що декларування і сплата податкового зобов’язання відбувається у строки, визначені ПК, а отже із запізненням, а тому результат роботи цього місяця видно в наступному. Але давайте не будемо надто суворі. Не будемо ділити перемоги. Переконаний, новий керівник має непоганий потенціал і йому вдасться зберегти ту динаміку, яка була, забезпечивши значне перевиконання бюджету на більш тривалому періоді.
У ЗМІ з’явилося викриття тіньової економіки РФ, зокрема через схеми з банками. Чи дійсно це може призвести до банківського колапсу у РФ?
Ні, не може. Давайте по цифрах. Це було дослідження Крейга Кеннеді. З початку 2022 року 22 трильйони рублів "пішли" на війну через федеральний бюджет. Натомість 25 трильйонів рублів (249 млрд. доларів), що співставно із річним ВВП Греції, Катару чи Угорщини, "пішли" на війну через російські банки, які активно кредитували військово-промисловий комплекс (ВПК). Обсяги корпоративного кредитування в Росії зросли на 71%. Таким чином, розмір таємного військового бюджету може становити в середньому близько 83 млрд. доларів на рік. Ці кредити можуть надаватись на пільгових умовах фінансово проблемним позичальникам, які не завжди їх можуть повернути, бо оборонні проекти подекуди є достатньо ризиковими, вони можуть не завершитися постачанням товарів навіть самій Росії. На думку автора цього дослідження, це може викликати хвилю банкрутств і серйозно ускладнити ситуацію у банківській системі Росії.
Я б не перебільшував. Для Сполучених Штатів Америки чи Франції – напевно, це було б таким достатньо потужним ударом по стабільності банківської системи, але не для РФ. В Росії це не призведе до колапсу, тому що це не перший експеримент з фінансуванням російськими банками "прожектів" Путіна-Медведєва. Згадаємо інноваційний центр "Сколково", який мав стати аналогом Силіконової долини. Згадаємо зимову Олімпіаду в тропіках – в Сочі. Безглузда ідея сама по собі, яка коштувала величезні гроші і була профінансована так само. І згадаємо Чемпіонат світу з футболу 2018 року.Тому вони обов'язково знайдуть вихід.
Який?
За це заплатять росіяни, які не цікавляться політикою. У нас є приклад Газпрому, який 50 років вкладав гроші в розвиток європейського ринку і втратив його фактично за один день. За це ж не заплатить Газпром. За це заплатять росіяни, яким піднімуть тарифи і які на себе візьмуть цей тягар. І ніякої політики, все "чисто та прозоро". Росія має те, що не мають західні країни. Вона має авторитаризм, який має ширший арсенал методів вирішення економічних проблем за рахунок ухвалення певного роду волюнтаристских рішень, які виходять за межі ринкових.
Вони за рахунок авторитаризму можуть ухвалити карколомні рішення для населення, щоб банківська система не рухнула?
Так. Просто вони візьмуть кошти в іншому місці. Вони підвищили податки. Це теж для них варіант. Тарифи підвищити як варіант. З їх масштабами невелике підвищення тарифу дасть абсолютно реальні гроші. У них є зрештою фонд майбутніх поколінь, звідки можна також взяти "кредитнутися" і перекредитувати ці банки. Вони можуть націоналізувати банки за рахунок бюджету. Фактично ось такий державний капіталізм, який у Росії, він відкриває певні можливості. У довгостроковій перспективі це не працює, але в середньостроковій перспективі можна застосовувати досить такі "ефективні механізми", які можуть дозволити вирішити такі завдання.
А є і інші можливі рішення, які можуть підтримувати РФ на плаву. Працюють схеми обходу санкцій, тіньовий нафтовий флот, який приносить гігантські гроші, у тому числі для продовження війни. Подивіться на обсяги торгівлі з «дружніми» країнами, які допомагають росіянами компенсувати втрати від згортання торгівлі з цивілізованим світом.
Центробанк РФ вже кілька разів поспіль зберігає ключову ставку на рівні 21%, яка є рекордною з кінця 90-х. Тим часом неплатежі по іпотеці там зростають. При цьому дані по інфляції у РФ засекретили. Чи дійсно у них стан справ в економіці погіршується досить стрімко і скільки вони зможуть ще так триматися?
Ставка викликає дискусію навіть всередині самої Росії. Набіулліну критикують за цю ставку, і критикує не хто-небудь, а міністр оборони та керівник найбільшої оборонно-промислової компанії. Інфляція така, принаймні, яку вони декларують за наслідками 2024 року – 9,5%.
Абсолютно очевидно, що Центробанк РФ визначає ставку з великим запасом. Тобто він підтримує рубль достатньо істотно. Вони ж могли цю ставку зробити з різницею в 2%, а роблять з різницею більше ніж вполовину. Реальна ставка у них 12%. Тобто запас там достатньо істотний і це дозволяє різко вгамувати стрибки курсу долара, які ми бачили. В Набіулліної це виходить робити, але це негативно впливає на економіку і викликає критику, зокрема, центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, співзасновником якого є діючий міністр оборони Російської Федерації. Тобто всередині у них іде ця дискусія. Путін довіряє їй, але ну це ж до певного моменту.
Така політика призводить до низки негативних явищ. Перше – це гальмується кредитна активність. Друге – зростають ризики корпоративних банкрутств через збільшення боргового навантаження. І третє – майже вдвічі, з 20% в 2023 році до 37% у третьому кварталі 2024 року зросла частка компаній, які стикаються з неплатежами від контрагентів. Це надвисока частка. Попри непогані темпи економічного зростання (приблизно 4% в 2024 році), більші, ніж у нас, вони все одно дуже близькі до стагнації, якщо прибрати ВПК, який розганяє економіку. Але, з іншого боку, будь-які тези про те, що висока ставка призведе до краху економіки російської, неправдиві. Не варто видавати бажане за дійсне. Такого нема, і поки що не трапиться.
Як впливає ціна на нафту на економічні можливості РФ?
Фактично, при збереженні ціни на нафту в районі 70 доларів їм нічого не погрожує взагалі. Вони фактично нафтовими доходами покривають свій військовий бюджет.
Тобто у Трампа є важелі впливу? Зокрема обвал цін на нафту.
Знову ж таки, в якій часовій перспективі? Я так передбачаю, що півтора-два роки необхідно Трампу для нарощування видобутку нафти. Що буде через півтора-два роки? Все це треба помножувати і на час. Падіння цін на нафту до 40 доларів істотно вдарить по Російській Федерації в середньостроковій перспективі, тобто така ціна має триматися щонайменше декілька років. Тоді ми підходимо до ситуації, близької якщо не до колапсу, то до відчутної економічної кризи в РФ. Поки ціна 70 доларів, все інше не завдасть нищівного удару. Санкції на тіньовий флот, безперечно, впливають. Негативно впливає те, що деякі китайські, індійські компанії відмовляються від постачання нафти. Але це все дрібні укуси.
Тобто очікувати скоре падіння економіки РФ не варто?
Коли ти чіпляєшся за будь-який позитивний меседж, аби підняти собі настрій, – тобі безперечно на кілька десятків хвилин стане приємніше від цього, але це точно не йде на користь. Тому я закликаю до прагматизму і до того, аби все ж таки ми реально дивилися на речі, а не видавали бажане за дійсне.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.