Львівська політехніка доволі часто потрапляла у різні скандальні історії. В особливості, через мовознавицю та професорку Ірину Фаріон, яку безжально вбили 19 липня цього року. Вона відкрито конфліктувала з ректором Львівської політехніки Юрієм Бобалом і не приховувала до нього своєї неприязні.
Українські Новини хотіли поговорити з ректором ще за життя професорки Фаріон, але не складалося. Позаяк, нещодавно Юрій Бобало знайшов час відповісти на наші питання.
В бліц-інтревʼю ректор розповів, чи багато цього року бажаючих на аспірантуру, чи зачепила мобілізація працівників університету, чому Порошенко приходив у політехніку та що Юрій Бобало буде робити після закінчення строку повноважень на посаді.
Ми також хотіли поговорити про Фаріон, однак ректор відмовився відповідати на питання, повʼязані з професоркою.
Чи багато цьогоріч подалося бажаючих на аспірантуру? Чи підтримуєте ви зміни щодо цьогорічного вступу на аспірантуру, які ухвалили в Міносвіти?
Прийом документів для вступу до аспірантури університету відбуватиметься з 12 по 23 серпня 2024 року. Весь процес відбору описаний у Правилах прийому до аспірантури Львівської політехніки. Інформація доступна на офіційному сайті університету.
Вступ відбувається виключно на конкурсних засадах. До уваги братимуть результати ЄВІ в частині іноземної мови, а також результати складання вступного випробування зі спеціальності, умови допуску до вступного випробування докладно пояснені у Правилах прийому.
Вступне випробування зі спеціальності здійснюватиметься централізовано і виключно у письмовій формі, всі роботи будуть зашифровані, їх перевірятиме комісія. При цьому співбесіду з передбачуваним науковим керівником для одержання його згоди вступнику все ж слід буде попередньо пройти.
Цьогоріч, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 910 від 24.06.2024 р., вступ до аспірантури на комерційних засадах можливий лише на вечірню або заочну форму навчання, за деякими винятками, що деталізовані Міністерством у цьому наказі.
Університет виконує нормативні акти, які є чинними на сьогодні, крім цього у своїй діяльності керується наказами Міністерства освіти і науки України. Накази центрального органу виконавчої влади є обов'язковими для виконання і не коментуються, тим більше – у воєнний час.
Бронювання та мобілізація працівників та викладацького складу політехніки, студентів. Чи є такі випадки і чи таких багато?
Законом встановлено, що наукові та науково-педагогічні працівники, які мають науковий ступінь, за умови роботи в закладі вищої освіти за основним місцем роботи не менш, як на 0,75 ставки, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Адже ми усі розуміємо, яку важливу роль відіграють науковці, викладачі, інженери та інші працівники закладів вищої освіти – й зараз, коли йдеться про розвиток наукових досліджень у сфері безпеки та оборони, й у майбутньому – для підготовки кадрового потенціалу з метою забезпечення відбудови України та її трансформації у країну зі сучасною економікою, сильними інституціями та потужним оборонним сектором.
Для забезпечення функціонування університетів у сучасних умовах важливо зберегти і гарантувати роботу всієї інфраструктури, тож принциповим є питання бронювання ключових працівників інших категорій, які працюють задля цього. Міністерство освіти та науки, розуміючи роль університетів для економічної стабільності країни, надало деяким ЗВО, й зокрема, Львівській політехніці, статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Перелік осіб, які є важливими для забезпечення освітнього процесу в університеті та потребують бронювання, визначають керівники підрозділів і формують відповідно до переліку військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 №76) та відповідно до переліків посад і професій під час дії воєнного стану (постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2015 №45).
Враховуючи становище в країні, частина працівників університету були мобілізовані у 2022-2024 роках та зараз служать в лавах Збройних Сил України. Варто також зазначити, що серед наших працівників і студентів є ті, які добровільно виявили бажання служити у Збройних силах і звернулися до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, щоб проходити військову службу.
Як живе сьогодні університет? Нещодавно український інтернет облетіли фото зустрічі Петра Порошенка в університеті. Що він робив у вас? Чи часто політики приходять до політехніки і з якою метою?
У Львівській політехніці часто відбуваються зустрічі з цікавими особистостями, експертами в різних галузях, громадськими чи політичними діячами. Спілкування з такими людьми сприяє розширенню світогляду наших студентів і працівників.
Львівська політехніка є презентабельним місцем для масштабних подій, а політехніки, завдяки різностороннім напрямам навчання та наукової діяльності, — цікавими співрозмовниками в діалогах на різноманітні теми. Гостей часто запрошують працівники різних кафедр чи інших наших підрозділів, в межах напрямів своєї діяльності. Також такі зустрічі відбуваються й з ініціативи політичних чи громадських діячів.
Так, у Львівській політехніці відбувалися зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, Прем᾽єр-міністром Денисом Шмигалем, з церковними лідерами ― Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом та УПЦ ― Блаженнішим Епіфанієм, Романом Ващуком ― бізнес-омбудсменом в Україні, надзвичайним і Повноважним Послом Канади в Україні. Також упродовж року Політехніку відвідали, зокрема, Омбудсмен Республіки Італія Маріно Фарделлі, Самуель Тоттен – американський професор, один із дослідників геноцидів у світі, Дайнюс Жалімас ― колишній голова Конституційного суду Литовської Республіки, Андрій Содомора ― перекладач, письменник, науковець, та ще багато інших непересічних особистостей.
Петро Порошенко, Президент України 2014-2019 років – цікавий як політичний та громадський діяч. Тому зрозумілою є увага до нього з боку академічних спільнот. У зустрічі, що відбулася недавно у Львівській політехніці, брали участь не лише студенти нашого Університету, а й інших ЗВО Львова, зокрема Львівського національного університету ім. І. Франка та Українського католицького університету. Йшлося про становище в країні, роль кожного громадянина у збереженні цілісності держави та забезпечення її відновлення і розвитку після завершення війни.
У Львівській політехніці багато кафедр. Наприклад, візьмемо кафедру української мови. Більшість працівників кафедри - випускники ЛНУ ім Франка. Ваша біографія каже, що ви закінчували політехніку. Чому так стається, що випускники по суті ВНЗ-конкурента займають посади в політехніці і йдуть працювати сюди, а не в ЛНУ? Адже своїх випускників також потрібно працевлаштовувати. Очевидно, що вони не йдуть в ЛНУ, скажімо, по бартеру.
Науково-педагогічними працівниками кафедр Львівської політехніки працюють випускники різних університетів України. Вважаю, що це ― позитивна практика, яку й далі потрібно розвивати. В іншому випадку є загроза формування свого роду академічної замкнутості, що неприпустиме для університету, який прагне розвиватись та вдосконалюватись. І навпаки, кожна особа ― завідувач кафедри, викладач чи інший працівник, приносить до нашого Університету позитивні практики зі своєї Альма-матер. Це допомагає Львівській політехніці ставати кращою.
Зверніть увагу, що Львівська політехніка не може готувати для власних потреб викладачів за окремими спеціальностями, як от викладачі української мови, викладачів фізики тощо, оскільки не маємо відповідних освітніх програм для підготовки фахівців.
У вас скоро закінчується строк повноважень на посаді ректора. Чи будете висувати свою кандидатуру на новий термін? Якщо ви не будете приймати участь, кого б ви хотіли бачити новим ректором?
Відповідно до чинного законодавства ректора обирає трудовий колектив. Впевнений, що спільнота Львівської політехніки обере достойну кандидатуру та буде підтримувати її впродовж наступних п’яти років перебування на посаді.
Чим будете займатися після закінчення строку повноважень?
Сподіваюсь працювати у рідному університеті.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.