В умовах повномасштабної війни важливість звʼязку неможливо переоцінити. Особливе значення набуває поєднання мобільного та фіксованого звʼязку, якого раніше недооцінювали. Українські Новини поговорили з генеральним директором найбільшого оператора фіксованого звʼязку в країні компанії «Укртелеком» Юрієм Курмазом про те як його компанія та галузь в цілому адаптувалась до життя під час війни, про фінансовий стан компанії, її взаємодію за державою, готовність стати опорним оператором звʼязку після перемоги та про зміну поведінки клієнтів «Укртелекому»
Уже півтора року триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну. І за цей час наша країна вже якимось чином навчилася жити в цих жахливих умовах, війна стала одним із чинників економічної діяльності, якщо говорити про бізнес. Як "Укртелекому" вдалося адаптуватися до роботи в умовах війни і що було найважчим?
Період адаптації триває і зараз, але, на мій погляд, найважчий момент ми вже пройшли. Пік швидкої адаптації до умов реального воєнного часу з бомбардуваннями, ракетами та сиренами припав на період першого успішного контрнаступу наших ЗСУ (кінець березня - початок квітня 2022 року). Це звільнення і Чернігівщини, і Сумщини, і особливо Київської області. На мою думку, з того часу бізнес остаточно усвідомив, що він живе у воєнний час. З'явилося стійке розуміння, що все це не надзвичайна ситуація, а норма життєдіяльності в умовах війни. Пам'ятаю, що з перших годин широкомасштабного вторгнення щодня щонайменше по два рази я оперативно обговорював поточну ситуацію з усіма керівниками функціональних підрозділів Укртелекому та керівниками наших макрорегіонів. Щовечора - повноцінний і ґрунтовний оперативний штаб, а зранку і протягом дня - ще додаткові контакти з функціональними і регіональними менеджерами. І приблизно з початку - середини літа 2022 року управління вже стало відбуватися на регулярній основі - здебільшого в режимі оперативного штабу.
Швидко адаптуватися нам допомагало усвідомлення тієї ролі, яку телекомунікаційна інфраструктура виконує в умовах воєнного часу, та її важливість для людей, економіки й обороноздатності країни. Це основний фактор, який дозволив нам утриматися на плаву і з мінімальними втратами для наших клієнтів підтримувати сервіс. Там, де ситуація з безпекою дозволяла, пошкодження усувалися оперативно, навіть у зонах, наближених до бойових дій.
Як ви оціните адаптивні здібності українського бізнесу загалом, на прикладі ваших партнерів і контрагентів? Чого тут більше - якихось особливостей саме українського бізнесу чи спрацював той фактор, що людина до всього пристосовується?
Почну з останньої вашої тези. Не стільки пристосовується, а саме хоче і прагне жити у своїй рідній і вільній країні. Ми ж усі разом і бізнес, зокрема, опинилися в ситуації, коли в нас не було вибору. Ми або встоїмо, підкреслюю, не відсидимося, а встоїмо, як бізнес, як серйозна критична інфраструктура, що підтримує збройні сили, спецкористувачів, державні інститути, бізнес і населення. Або ми зникнемо. І я говорю не тільки про бізнес "Укртелекому". З 24 лютого 2022 року, як мінімум рік, поняття будь-якої конкуренції взагалі не існувало. Ми консолідувалися, не домовляючись про це. У всіх виникло відчуття критичності телекомсервісу для країни. Ми реально працювали як одне ціле. Одразу ж після ворожого вторгнення встановилися прямі оперативні контакти на рівні СЕО великих національних операторів, потім - вони розширилися керівництвом Держспецзв'язку. Пізніше приєдналася Нацкомісія регулювання зв'язку. Не потрібно було "довоєнних" формальних директив і циркулярів. Технічні служби постійно підтримували контакт для розуміння, де і які ресурси ми можемо надати один одному в разі пошкоджень. Також консолідувалася і наша "екосистема" - підрядні організації. Я не спостерігав до 24 лютого такої залученості та цілеспрямованості підрядних організацій на виконання ремонтно-відновлювальних робіт. Коли не вдавалося скористатися підрядними організаціями, тоді наші співробітники брали багато роботи на себе, особливо там, де була потрібна координація з військовими і ДСНС.
Тут можна говорити, що в індустрії відбулося те, що зуміло зробити і суспільство загалом. Цього року ми вже спостерігаємо певні політичні ігри, але в той найбільш критичний момент суспільство консолідувалося саме. Можливо, це й дало змогу встояти країні та державі.
Яка зараз ситуація, чи триває робота в єдиній спайці з держорганами - Держспецзв'язком, Нацкомісією? Чи немає проблем у цих відносинах?
Так передбачено нормативно, що одразу після початку широкомасштабних бойових дій і введення воєнного стану телекомоператори перейшли в оперативне технічне управління Національного центру управління телекоммережами в структурі Держспецзв'язку. Тому, за замовчуванням, ми взаємодіяли більше з Держспецзв'язку у вирішенні оперативних, технічних питань - виділення певних видів зв'язку в інтересах або військових підрозділів, або державних інституцій. За окремо встановленими процедурами ми постійно взаємодіяли і взаємодіємо зі спецкористувачами. З іншими органами влади - я б не сказав, що "Укртелеком" досить активно і тісно взаємодіяв у своїй операційній діяльності. Можливо, причина криється в тому, що ми змогли забезпечити стабільний і якісний сервіс держорганам, військовим формуванням, бізнесу і населенню.
Якщо резюмувати, то ви можете охарактеризувати відносини з владою як конструктивні та хороші, оскільки не говорите про якісь проблеми?
Я не можу це назвати високопріоритетною проблемою, але викликає здивування позиція профільних органів влади, наприклад: Мінцифри та Нацкомісії регулювання електронних комунікацій, щодо інтернет-провайдерів, які явно були в колаборації з агресором на окупованих територіях. Особливо - у Херсонській області. Ми знаємо приклади, коли деякі інтернет-провайдери відкрито співпрацювали з окупаційною владою - колабораційними утвореннями, назвемо їх так. І особливих негативних наслідків для таких провайдерів ми не спостерігаємо. Я вважаю, з точки зору регулювання галузі, це несправедливо. Можливо, що оцінка таким діям провайдерів буде дана пізніше, зокрема і з боку силових структур. Але ми спостерігаємо, що частина наших абонентів у Херсонській і Запорізькій областях просто перетекла до тих провайдерів, які після окупації продовжували надавати послуги, користуючись каналами на Крим і далі на «Ростелеком». Після деокупації значна частина домогосподарств не повернулися назад до нас, оскільки провайдери-колаборанти продовжують працювати.
Цьому має бути дана правова жорстка оцінка. Адже така ситуація негативно позначається не тільки на бізнесі, а й на психологічному стані співробітників, які утримували зв'язок до останнього перед окупацією, а потім призупинили надання послуг, щоб не було компрометації користувачів і несанкціонованого втручання в телекомінфраструктуру. А хтось дозволив собі співпрацювати з окупантами і постачати російський пропагандистський контент.
Не треба це сприймати як мою давню жорстку позицію щодо низької концентрації ринку фіксованого інтернету і великої кількості провайдерів на телеком-ландшафті України. Але, коли я сказав, що вся телеком-індустрія консолідувалася з початком широкомасштабної війни, то "глибина" цієї консолідації була лише на рівні - не нижче національних операторів. Глибше ми її не спостерігали. У населених пунктах, де була деградація сервісу через руйнування наших вузлів, ми об'єднували зусилля на рівні національних операторів. Знайти локальних провайдерів часто фізично було неможливо, тому що вони залишали свою територію і не обслуговували свою інфраструктуру. Цей негативний фактор безпосередньо стосується регулювання ринку з боку держави. І, до речі, у зв'язку з цим, викликає здивування позиція депутата Олександра Федієнка, який ратує за спрощену систему оподаткування для малих і середніх провайдерів (операторів), оскільки він "вважав і вважає, що завдяки малим та середнім операторам, ми свого часу витримали всілякі колапси (руйнування росіянами мереж, блекаути тощо) щодо можливого вимкнення зв'язку". На жаль, подібна думка побутує й у деяких чиновників Мінцифри.
У 2022 році за зростання доходів компанія показала збитки і відобразила у звітності втрати від бойових дій, руйнувань і окупації. У першому півріччі 2023 року EBITDA компанії склала понад 700 млн гривень, EBITDA-Margin - 27,8%, кількість абонентів оптичного інтернету збільшилася на 10%. Загалом ці результати можна розглядати як позитивні. Як ви їх поясните з огляду на війну, втрату абонентів на окупованих територіях, а також масову мобілізацію і від'їзд людей за кордон як біженців?
Дійсно, минулий рік був у нас номінально збитковий, через насамперед втрату наших активів на окупованих територіях та їх руйнування через бойові дії. Це прямі балансові втрати близько 700 млн грн. Також позначилося знецінення наших операційних активів - наймасштабніші інвестиційні програми, заплановані на 2022-23 роки, були припинені через воєнний стан і активні бойові дії. І такі консолідовані втрати вже становлять 2,8 млрд гривень.
У 2023 рік ми вже зайшли, врахувавши ці негативні фактори як стартову точку, і продовжили реалізацію ключових інвестпроєктів - модернізацію мідних мереж і переведення їх на оптичну інфраструктуру, розширення оптичної присутності в населених пунктах, де "Укртелекому" ніколи не було. Ми прискорили реалізацію наших стратегічних проєктів зі збільшення ємності та стійкості транспортної мережі, ядра телеком- та ІТ-інфраструктури "Укртелекому", щоб якісно керувати маршрутизацією трафіку резервними каналами, коли вороги пошкоджують наші вузли та лінії зв'язку або здійснюють масовані кібератаки. Нині ємність, стійкість і резервування мережі "Укртелекому" в три-чотири рази вищі, ніж до 24 лютого 2022 року.
Але першим пунктом для нас завжди було відновлення мереж, там, де їх було зруйновано або пошкоджено, але бізнес, населення і держустанови вимагають високоякісного сервісу.
Ну, природно, залишалося у фокусі - підвищення операційної ефективності. Ми навчилися працювати в жорстких обмеженнях доступу до зовнішніх фінансових ресурсів. Зараз ми не можемо залучати позикові кошти і розраховуємо тільки на свої сили і засоби.
Як підсумок наших інвестиційних проєктів та ефективної операційної діяльності, нам вдалося збільшити оптичну абонентську базу на 10% рік до року, а також спостерігається істотне зниження відтоку абонентів як у традиційній фіксованій телефонії, так і в послугах ШСД у мідному та оптичному сегментах. На сьогодні "Укртелеком" забезпечує доступність своїх сервісів у майже 90% населених пунктів свого довоєнного національного покриття.
Це цікаво. Тобто люди стали цінувати фіксовану телефонію, як ще один канал зв'язку в умовах війни?
Так, можна зробити такий висновок. Ми вперше за багато років спостерігаємо відчутне зниження відтоку абонентської бази і в телефонії, і в мідному інтернеті (ADSL, VDSL). І тому, на тлі зростання оптичного сегмента, ми і демонструємо непогані операційні та фінансові результати.
Якого порядку кошти ви інвестували у відновлення інфраструктури, зруйнованої через атаки агресора? І скільки ще необхідно вкласти?
За весь час повномасштабного вторгнення ми відновили зв'язок у понад 1200 населених пунктах. Це і зруйновані вузли зв'язку, і лінійно-кабельна інфраструктура. Відновлено доступ до інтернету для більш ніж 350 тис. домогосподарств, тобто для близько 1 млн осіб. Для цього знадобилося близько 150 км оптоволоконного кабелю. Наші безпосередні витрати лише на відновлення зруйнованих і пошкоджених технічних об'єктів склали майже 150 млн грн.
У вас немає зовсім ніякої можливості залучати позикові кошти? Можливо, за рахунок програм підтримки та відновлення України з боку західних партнерів? І що з вашими борговими зобов'язаннями?
На жаль, нам недоступні кошти фондів, що спеціалізуються на фінансовій підтримці української економіки в умовах війни. Усі чисельні контакти з європейськими та американськими інституціями закінчувалися тим, що потенційні партнери високо оцінювали необхідність і перспективу фінансування "Укртелекому", але давали зрозуміти, що для нашої держави пріоритет - це надання фінансової допомоги державному сектору.
Щодо другої частини питання. Так, у нас є боргові кредитні відносини з європейськими банками. Після 24 лютого 2022 року був мораторій на обслуговування кредитів в іноземній валюті для запобігання відтоку валюти за кордон. З вересня минулого року це обмеження лібералізували. Ми повинні були обслуговувати прострочені відсотки, але тіло не потрібно було повертати. Зараз ми зобов'язані обслуговувати кредити в нормальному режимі, якщо їх поручителями були зарубіжні експортно-імпортні агентства або держави.
Але, хотів би зазначити, що від початку широкомасштабної війни всі європейські кредитори пішли нам назустріч, кредити було реструктуризовано, строки виплати як відсотків, так і тіл кредитів, було продовжено. Про залучення нових коштів, на жаль, поки що не йдеться.
Чи є кадрові проблеми в "Укртелекому" у зв'язку з мобілізацією і виїздом багатьох українців за кордон?
Я б не говорив про істотний негативний вплив як внутрішнього переміщення співробітників у безпечніші регіони країни, так і за кордон. Загалом у нас трохи більше ніж 10% співробітників було релоковано за кордон і в інші регіони нашої країни. Ця цифра трималася близько пів року, а потім після літа 2022 року, стрімко знижувалася. Зараз у нас дистанційно з-за кордону працюють буквально кілька десятків співробітників - менше 1%.
Чи багато людей звільнилося через переїзд?
Ні, якраз плинність персоналу істотно знизилася. Зменшилася кількість пропозицій про роботу і стабільність стала на перше місце для багатьох сімей.
Що ж стосується тимчасово переміщених осіб усередині країни, у партнерстві з іншими підприємствами групи SCM ми допомагали їм у найскладніший період після вторгнення з тимчасовим житлом у західних регіонах. За можливості їм надавалася робота за місцем тимчасового перебування. Зі співробітниками на тимчасово окупованих територіях у нас припинені трудові відносини, як і господарська діяльність загалом, ми там не надаємо послуг. Але в міру звільнення наших територій, трудові відносини відновлюються. Люди активно повертаються до трудової діяльності, незважаючи на перебування в прифронтових регіонах.
Як багато було мобілізовано співробітників?
На сьогодні майже 400 співробітників "Укртелекому" служать у Збройних силах України.
Я не скажу, що у нас критична ситуація. Багато із цих 400-т пішли добровольцями. З огляду на специфіку "Укртелекому" в нас, на відміну від інших учасників телеком-ринку, завжди були і є мобілізаційні плани, які ґрунтуються на мобілізаційних завданнях, тому передбачена певна можливість здійснювати бронювання співробітників. Нам ідуть назустріч і є відстрочки від призовів.
Чи є загиблі?
Так, на жаль, 7 людей загинуло. А разом із цивільними співробітниками - 11 осіб загинуло і 13 поранено. Мої щирі співчуття рідним та близким.
Минулої осені-зими ми спостерігали спробу Росії знищити енергетичну інфраструктуру України, занурити країну в темряву. Багато хто, зокрема й президент Володимир Зеленський, застерігають, що цієї зими агресори знову можуть здійснити такі атаки. Як ви до цього підготувалися?
Досвід минулого року був унікальним для всієї телеком-індустрії, не кажучи вже про економіку загалом. Ці ворожі атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру, безумовно, вплинули на всі бізнес-процеси. По суті, з'явилася нова стаття інвестицій. Мінімум двічі на тиждень - під час засідань оперативного штабу - ми відстежуємо стан наших паливних запасів, працездатність дизель-генераторів, стан акумуляторів і стартерних акумуляторів. Уся інфраструктура першої категорії (від якої залежить надання послуг на всій території країни), усі вузли другої категорії (відповідають за безперервність надання зв'язку в обласних і районних центрах) зарезервовані дизель-генераторними установками.
Наявні запаси палива на цих об'єктах забезпечують автономну роботу щонайменше 96 і 24 години відповідно. Вузли 3-ї категорії (вузли доступу - до них безпосередньо під'єднано кінцеве обладнання клієнтів), що частково розташовані поза станційними спорудами 1-ї та 2-ї категорії, забезпечені акумуляторами для роботи протягом 4-8 годин. Ми інвестуємо в придбання нових дизель-генераторів і в запаси пального (зокрема мастил, присадок тощо). Як і торік, під час тривалої відсутності електроенергії в тих чи інших населених пунктах, зокрема й у столиці, ми готові підтримувати безперервність послуг зв'язку для 70% нашої абонентської бази.
Не можу говорити так про весь ринок фіксованого інтернету. Ми в "Укртелекомі" так і не знаємо, де перебувають приблизно 800 із майже 6 тис. досить заможних за абонентською базою провайдерів, у якому стані їхні мережі і як технологічно вони побудовані. Для мене це "незвідана реальність", відверто скажу. Цим інтернет-провайдерам належить щонайменше 55% ринку в абонентській базі. Відповідаючи на ваше запитання, наскільки ми, як індустрія, можемо гарантувати безперервність фіксованого інтернет-сервісу впродовж тривалих блекаутів, то з поправкою на тимчасово-окуповані території я можу говорити тільки про 10% ринку, що належать "Укртелекому". Якщо до нас додати, наприклад: "Київстар", "Дата Груп" + "Воля", "Ланет", "Фрегат", "Тріолан" і "Водафон" ("Вега" + "ФріНет"), то всі разом наберемо не більше 45% ринку. Що ми робитимемо з рештою абонентської бази під час того ж "блекауту"?
Якщо говорити про бомбосховища. Ми всі пам'ятаємо скандал у Києві із загибеллю людей через зачинений бомбосховище, подальші перевірки та виявлення значної кількості абсолютно непристосованих приміщень, які є сховищами тільки на папері. Яка ситуація з притулками у вас? Чи потрібно їх дообладнати?
У нас на балансі досить багато захисних споруд. Це і бомбосховища, і захисні споруди з не такими високими вимогами. Ми підтримуємо їх у робочому стані, щоб ними можна було скористатися. Близько 100 спорудами користуються не тільки співробітники, але часто й прилегле населення. Ми проводимо постійну роботу із забезпечення цих споруд теплими речами, водою, засобами першої необхідності. Для співробітників у багатьох офісах є бомбосховища або захисні споруди, не потрібно користуватися метро і бомбосховищами ззовні.
В офісах скрізь є покажчики, що підказують, як потрапити до сховища, співробітники вже знають маршрути руху.
Але є специфіка, яку я хотів би відзначити. Найчастіше доступ до сховищ у наших адмінбудівлях організовано так, що маршрути доступу до них проходять повз наші технологічні приміщення з відповідним обладнанням. Якщо в таких будівлях доступ до захисних споруд і бомбосховищ буде відкритий для сторонніх осіб, то це може призвести до непередбачуваних негативних наслідків. У зв'язку з цим, була чітка рекомендація Держспецзв'язку обмежити присутність сторонніх осіб у таких сховищах.
Що ви можете сказати про платіжну дисципліну клієнтів "Укртелекому" після 24 лютого 2022 року? Ви помітили якусь зміну?
Так, помітили. І зміни відбулися в кращий бік. Люди і бізнес стали цінувати стійкий і безперервний сервіс, як наслідок важливості мати доступ до інформаційних ресурсів через інтернет-доступ. Приміром: останнім часом рівень плати за В2С сегментом становить 99%, а бізнес і бюджетні організації оплачують поточні рахунки в повному обсязі. Виняток становлять борги місцевих рад за послуги телефонного зв'язку для пільгових категорій користувачів та борги, що виникли з 24 лютого впродовж першого півроку війни. Ми тоді протягом щонайменше 3 місяців надавали послуги безоплатно, незважаючи на наявність заборгованості. І не всі абоненти її потім погасили, оскільки або не повернулися до своїх населених пунктів, або проігнорували, на жаль. Але оперативна дебіторська заборгованість зараз на дуже хорошому низькому рівні, за що ми щиро вдячні нашим абонентам.
На наступний рік уряд закладає в держбюджет і просуває в медіа підвищення мінімальної заробітної плати. З одного боку - це підвищення купівельної спроможності населення, а з іншого - збільшення податкового тиску на бізнес. Чим це підвищення буде для "Укртелекому"?
Ми маємо велику територіально рознесену по всій країні структуру і маємо частину працівників робітничих професій з відносно невисокою заробітною платою, тому певний вплив можемо відчути. Але ми цього року дозволили собі перегляд заробітної плати для всієї організації, за винятком топ-менеджменту. Тому, підвищення мінімальної зарплати несуттєво позначиться на нашому бюджеті. Але це позначиться на наших контрагентах, сервіси яких прив'язані до мінімальної заробітної плати. Ми зараз приступаємо до бюджетування 2024 року, і цей ефект ми, звичайно ж, оцінимо.
На що ви фокусуєтеся в бюджетуванні 2024 року?
Наступного року ми точно продовжуватимемо інвестиційні ініціативи, спрямовані на забезпечення гнучкості, безперервності, стійкості - розширення ємності транспортної мережі, ядра мережі та інформаційної IT-інфраструктури. Локальна модернізація також залишиться у фокусі наступного року - крім невеликих міст і населених пунктів, ми інвестуватимемо в модернізацію мідної інфраструктури та розширення оптичної присутності у великих містах-обласних центрах. Будемо дивитися і на нові локації, де економічна доцільність буде проглядатися.
З деякими європейськими банками ми вже говоримо про можливість залучення кредитних ресурсів у 2024 році. Усе залежатиме від ситуації на фронті та стану економіки загалом.
Крім цього, з ініціативи нашого головного акціонера та інвестора Ріната Ахметова "Сталевий Фронт", у нас є ще одна стаття витрат, яка в P&L так і зафіксована - допомога Збройним силам України. "Укртелеком" не проводить жодних зборів, аукціонів, жодних фандрейзингових інструментів не використовує, ми не просимо задонувати 5 чи 10 гривень на додаток до регулярного рахунку. Усі фінансові ресурси, які ми спрямовуємо на підтримку нашим воїнам, а це вже понад 70 млн гривень, - це кошти з нашого доходу від цільової діяльності, які використовуються для окремо зафіксованої статті видатків - допомога Силам оборони України.
Ви перераховуєте кошти Міністерству оборони чи безпосередньо військовим частинам?
Ми спрямовуємо кошти на придбання тих чи інших засобів безпосередньо для військових частин. Є в нас деякі проєкти з ініціативи Генерального штабу, але розподіляємо ми закуплене обладнання та кошти конкретно по військових частинах та інших спецпідрозділах. Усе, починаючи від дронів, безпілотних розвідувальних комплексів, систем бойового управління, закінчуючи медикаментами, автомобілями і багатьом іншим - усе в конкретні військові частини.
І на завершення візіонерське запитання. Як ви бачите майбутнє "Укртелекому" після перемоги і чи резонно робити такі плани? Чи є в компанії "план В" на випадок, якщо війна затягнеться ще на роки або в активній, або в замороженій фазі?
Хоч би як розвивалася ситуація на фронті, маю на увазі терміни деокупації та позбавлення нас від ворожої присутності, телеком-індустрія має стабільно функціонувати як критично важлива для обороноздатності та економіки нашої країни. Я думаю, це розуміють усі. Не виключаю, що держава телеком-сектору приділить належну увагу не лише формуванням різноманітних директивно-регуляторних вимог, а й наданням адміністративної, якщо хочете, промоційної підтримки щодо залучення зовнішніх фінансових ресурсів від наших європейських чи американських партнерів. Ми її не спостерігаємо зараз. Можливо, у 2024 році держава зверне увагу і на приватний сектор. Зараз, не буду приховувати, ми досить упевнено стоїмо на ногах, як національні мобільні оператори, так і "Укртелеком".
Якщо війна затягнеться, то якраз консолідація бізнесу і можливостей держави щодо залучення зовнішнього фінансування мають бути синхронізовані. Приватному бізнесу в умовах війни вкрай складно його залучати. Якщо говорити про те, що буде після Перемоги, то я все-таки сподіваюся, що концентрація ринку буде і повинна відбуватися. Ми будемо пропонувати "Укртелеком" як опорного національного інфраструктурного провайдера, готового забезпечити оптичну присутність практично на всій території країни. Ми готові співпрацювати з локальними інтернет-провайдерами і надавати їм найвищого рівня якості послуги транспортування "дати" нашими магістральними та зоновими мережами. Досвід локальних провайдерів у будівництві та обслуговуванні мереж доступу, їхня близькість до кінцевого споживача послуг можуть забезпечити якісний клієнтський сервіс. А в поєднанні з національною оптичною інфраструктурою "Укртелекому", нашими сучасними центрами управління мережею та центрами інформаційної та кібербезпеки, що відслідковують стан мережі 24/7, нашими технічними командами по всій країні, що не лише усувають інциденти, а й проводять планово-профілактичні роботи задля запобігання інцидентам, - це логічна, сучасна та ефективна модель надання фіксованого оптичного доступу до інтернету, що використовується в багатьох розвинутих країнах. Адже майбутнє TMT (telecom, media, technology) індустрії не тільки і, я б навіть сказав - не стільки, за 5G, 6G і подальшими..., а й за високотехнологічними, високошвидкісними і високонадійними оптичними мережами.
Це все має відбутися економічним шляхом? Якщо буде жорстке адміністративне регулювання, то виникне реакція, що всіх гравців ринку зганяють в "одне стійло". Як ви бачите шляхи консолідації ринку?
Зокрема й адміністративним шляхом - сертифікація обладнання, перевірка інфраструктури на відповідність сучасним стандартам, прозорість бізнесу, якщо хочете. Це цивілізована світова практика в нашій індустрії. Тим паче, що в умовах гібридної війни від стійкості та захищеності мереж операторів залежить часто безпека громадян та об'єктів критичної інфраструктури.
Коли ми іноді розглядаємо деяких локальних провайдерів на предмет їх придбання, то, що часто бачимо? Активів у таких компаній немає від слова "взагалі", вони часто належать якимось фізособам, які не мають формального стосунку до цих провайдерів. Якщо купувати такого провайдера "в білу", тобто після приведення ним усієї своєї операційної діяльності та фінансової звітності до чинних стандартів і вимог, то ціна підвищується в 3,5 раза. А не "в білу" ми їх придбати не можемо і не хочемо. Без регуляторного впливу, як у такій ситуації здійснити концентрацію?
Адже опорним оператором зможе стати не тільки "Укртелеком". Така можливість є і у "Київстару", і у "Водафон Україна", і у будь-якого іншого національного оператора.
Тобто опорними операторами стануть усі великі оператори?
Так, принаймні зможуть стати. Не йдеться лише про один "Укртелеком".
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.