Адвокат Тарас Думич є керуючим партнером українського офісу міжнародної юридичної фірми "Вольф Тайс" та членом Наглядової ради Української асоціації венчурного та приватного капіталу. Незважаючи на міжнародну правничу кар’єру, яка триває понад двадцять років, в останні кілька місяців ім’я Тараса Думича почали згадувати в ЗМІ через справу його клієнта, бізнесмена Тамаза Сомхішвілі.
Останніми місяцями в інтернеті часто згадувався Тамаз Сомхішвілі. Він є Вашим клієнтом. Ви навіть виступили публічно з роз’ясненням його історії в Україні. Незабаром почнеться повторне слухання справи про компенсацію збитків Сомхішвілі у Північному апеляційному суді столиці. Ви заявляли, що сплеск звинувачень на адресу Сомхішвілі, а згодом і на Вашу адресу, пов'язаний саме з цим судовим слуханням. Поясніть будь-ласка, в чому суть історії?
Історія насправді проста і прозора. 16 років тому компанія пана Сомхішвілі перемогла в інвестиційному конкурсі на реконструкцію Харківської площі у Києві. Інвестиції передбачались на рівні 165 млн доларів. Компанія-переможець сплатила місту суму, еквівалентну на той час 14 млн доларів. Після цього міська влада проявила бездіяльність, згодом запропонувала скасувати реконструкцію та інвестиційний проект, а ще згодом відмовилась відшкодувати інвестору витрати, котрі на той час вже були значними і котрі були оцінені незалежним міжнародним оцінщиком, послугами якого користувався Уряд України після Революції Гідності. 2019 року суд першої інстанції частково задовольнив позов інвестора та зобов’язав КМДА відшкодувати збитки компанії Сомхішвілі. Зараз справа повторно знаходиться в апеляції, куди вона повернулася з Верховного Суду, який також частково задовольнив вже касаційну скаргу інвестора. Зважаючи на війну, мій клієнт запропонував міській владі мирову угоду, за якою інвестор, зокрема, відмовлявся від присуджених коштів, але міська влада відкинула цю пропозицію. Більше того, після того як сама мирова угода була запропонована, на інвестора почалася масована інформаційна атака з єдиною метою – безпідставна дискредитація інвестора.
Ця історія, яка є ганебним кейсом не лише для міста, але й для країни, повинна завершитися якнайшвидше. Права інвестора повинні бути забезпечені, збитки мають бути відшкодовані.
Чи могли б Ви прокоментувати звинувачення, котрі лунали на адресу Сомхішвілі?
Всі до єдиного звинувачення безпідставні. Передусім, це підтверджено тим, що українські розвідувальні органи та спецслужби не мають претензій до Сомхішвілі. Далі, Сомхішвілі є громадянином Великобританії. Будь-яка підсанкційна діяльність вже давно потрапила б у поле зору британських спецслужб та спецслужб країн-союзниць України, особливо після публічних звинувачень. А ці спецслужби не помиляються. Більше того, ми перебуваємо в контакті з державними органами Великобританії, і ще в січні повідомили їх як про звинувачення проти пана Сомхішвілі, так і про факти, які повністю спростовують ті звинувачення.
Нарешті, ті хто мене знають тривалий час, точно знають, що я ніколи не вчинив будь-чого, що було б на шкоду інтересам України.
Я тішуся тим, що у дискредитації Сомхішвілі та мене взяли участь лише буквально четверо осіб, і що більшість ЗМІ, які користуються гарною репутацією, не надали їм свої майданчики. Але мене насторожує, що проти нашого клієнта та проти мене особисто ці поодинокі особи діють тими методами, котрими «прославилися» російські спецслужби. Вони не просто публікували неперевірені дані. Вони тривалий час фабрикували звинувачення, і розповсюджували інформацію про недостовірність котрої вони самі добре обізнані. Я маю підстави вважати, що цій їхній діяльності буде надано належну оцінку відповідними органами Великобританії.
Що ви маєте на увазі, поясніть детальніше, бо це звучить як серйозна підозра?
Почну із документів, які викладають проти нашого клієнта. Одним із таких документів, є власноруч підписане повідомлення пана Сомхішвілі до якогось місцевого органу у росії, що він набув громадянство Великобританії ще у 2007 році. Цей документ не є у відкритому доступі, і без участі російських спецслужб, приватна особа, така як Сергій Іванов, який виклав його в інтернет, навряд чи могла б обійтися.
Далі, моє нібито інтерв’ю розмістили саме на ресурсі, який асоціюється із росією – вєсті.ua. Ви знаєте, я часто робив публікації. В перші місяці війни мій лист опублікував одне з найбільш провідних міжнародних видань – Financial Times, і я завжди сам відкрито говорю про свої публікації. А тут, про те нібито інтерв’ю, я дізнаюся від Аронця, який сам особисто, а не я, розповсюджує його по інтернету. Я заявляю, що я його не давав вєстям, а Аронець не лише його розповсюджує, але й звинувачує, що я не просто його дав, але й сам розмістив.
Росіяни давно опанували метод fake news. Саме цей метод був застосований проти мого клієнта, громадянина Великобританії, та проти мене. І не має різниці, якщо замовниками дискредитації є не росіяни, а українські корупціонери. Бо корупція, або сприяння корупції є прямою загрозою національній безпеці України. Нагадаю, про це навіть заявляв Президент США Джозеф Байден.
І останній приклад: дехто Назар Приходько подав проти мене скаргу до Комісії адвокатської етики. І це мені нагадало історію, коли юридична фірма, в якій я працював, в середині 2000-х представляла англійського авіа перевізника, завдяки якому український "Антонов" мав контракт із НАТО. В той час, саме наша юридична фірма була ключовою у визволенні із під арештів українських літаків "Руслан" у Канаді та Бельгії. Згодом, після того, як ми визволили літаки, "Антонов" вирішив що англійський партнер йому більше непотрібний, і між ними виник спір. То багатолітні українські юристи "Антонова", які навіть до початку війни мали офіс у Москві, теж погрожували мені скаргою до комісії адвокатської етики, за те, що я представляю англійського авіа перевізника проти "Антонова".
Тепер, на жаль, ми дізналися, насправді в чиїх інтересах діяли всі ті, хто мав опікуватися "Антоновим" та його унікальними літаками. І як я бачу, московська агентура діяла однаковими методами проти мене, що двадцять років тому, що зараз.
Тобто ви підозрюєте тих українських авторів звинувачень проти вашого клієнта і вас в роботі на російські спецслужби?
Колись і Павло Судоплатов прикидався українцем, і Богдан Сташинський ніби був українцем. Проте, ми знаємо ким вони були насправді, і що вони зробили і в чиїх інтересах. Дивлячись на методи, які використовують Іванов-Аронець-Приходько, і ті факти, про які я говорив, і з якими ми стикнулися, я не можу виключити що за атакою на інвестора та й за атакою на справжні інтереси України – бути країною сприятливою для іноземних інвестицій та інвесторів, стоять російські спецслужби, яким ніколи не було вигідно щоб Україна стала успішною інвестиційною країною.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.