2023-04-19T07:00:00+03:00 Інтерв’ю 2024-05-14T04:04:52+03:00

Українські Новини

Керівник ДТЕК "Київські регіональні електромережі" Віталій Шайда: про збитки від російських ракет, ризики пове

Керівник ДТЕК "Київські регіональні електромережі" Віталій Шайда: про збитки від російських ракет, ризики повернення екстрених відключень та підземні трансформатори

Україна – перша країна у світі, яка зіткнулась з такими руйнуваннями критичної інфраструктури, однак, це вдалося пройти. Схожі аварії на обладнанні в інших країнах лишали без світла мільйони громадян на тривалий час. Українські ж енергетики хваляться, що за лічені години повертали світло – відновлюючи об’єкти, чи будуючи альтернативні схеми постачання світла. Під час бойових дій на Київщині енергетики робили все можливе, щоб оперативно відновлювати мережі, зруйновані обстрілами та повертали світло мешканцям області. За 45 днів деокупації Київського регіону фахівці ДТЕК Київські регіональні електромережі відновили роботу понад 10 тис км. електромереж, що були зруйновані обстрілами. Це доволі багато. Наприклад, це відстань як від України до американського Лос-Анжелеса. Енергетики відремонтували та включили на Київщині 71 високовольтну підстанцію та 2975 трансформаторних підстанцій. Всього повернули світло для 600 населених пунктів в домівки 260 тисяч родин. Для пришвидшення відновлювальних робіт енергетики залучали дрони з відеозйомкою та саперів. ДТЕК каже, що першим розробив графіки відключень світла, що відповідали поточному стану в енергосистемі та оновлювали їх відповідно до ситуації. В компанії впевнені, що графіки дозволили справедливо та рівномірно розподіляти електроенергію між споживачами в найкритичніші моменти. Війна вплинула на інвестиційні проєкти, оскільки їх об’єм скоротився через зруйновані обстрілами об’єкти. Разом з тим, у компанії уже готуються до наступного опалювального сезону. Головне завдання – максимально знизити аварійність електромереж. Це допоможе пройти наступний сезон з мінімумом відключень.

Про проблеми в енергетиці на території регіону, коли чекати екстрених та стабілізаційних відключень світла, які території зазнали найбільших руйнувань та скільки насправді має коштувати електроенергія для громадян, в інтерв’ю Українським Новинам розповів керівник ДТЕК Київські регіональні електромережі Віталій Шайда.

Яка наразі ситуація з електроенергією та об’єктами на Київщині? Чи багато об’єктів знищено та як йде їх відновлення?

На сьогодні  ми  дуже багато відновили  до того стану, щоб об’єкти запрацювали, щоб дати людям світло. Але багато зроблено за тимчасовими схемами. У нас залишилися об’єкти, які потребують інвестицій, ремонтів, заміни і так далі. У нас було пошкоджено близько 10 тис. км ліній всіх класів напруги, від 0,4 кіловольта до 110 кіловольт, було пошкоджено близько 3 тисяч трансформаторних підстанцій, від яких живляться напряму клієнти і 71 високовольтна підстанція. 10 тисяч ліній електропередачі – це як з України до Лос-Анджелеса в США, для прикладу. Найбільше у нас таких пошкоджень було в Бучанському, Вишгородському і Броварському районах.

Який район постраждав найбільше?

Це якраз Бучанський район: Ірпінь, Буча, Гостомель, Макарів, Бородянка, Іванків та інші населені пункти. Зараз уже все відновлено, але енергетики продовжують працювати та докладають максимум зусиль, щоб забезпечити мешканців Київщини електроенергією. Коли ми побачили об’єм робіт, то думали,  що буде за щастя, якщо ми зробимо все до вересня. Але 18 травня ми фактично заживили всіх клієнтів, які були без світла. Можливо якісь поодинокі заявки залишилися, але це було пов’язано з тим, що когось не було вдома. Ми боялися підключати такі будинки, тому що, наприклад, якщо ми включимо будинок, а там господарі залишили ввімкнену праску на ліжку, то могла початися пожежа. Через це ми без клієнтів не вмикали електрику. За рекордні 45 днів ми повністю відновили електропостачання у Київській області. Енергетики з Дніпра, Одеси, Києва об’єднали свої зусилля і ресурси і разом з нашими бригадами все відновлювали. Компанія тісно співпрацювала з військовою адміністрацією, Територіальною обороною  та Збройними силами України, саперами ДСНС, бо без відповідних дозволів і розмінування території ми не могли приступати до відновлювальних робіт. Попереду сапери, а за ними вже ми.

Чи є такі місця, куди ще не дісталися бригади електриків?

Ні, немає. Всі лінії під напругою. Проте є ряд об’єктів, які потребують додаткової роботи, щоб їх привести до нормального стану. Це кілометри проводів, опор і так далі.

Яка ситуація з якістю напруги?

Компанія тримає на контролі рівень напруги у наших клієнтів. Подекуди бувають випадки, коли на деяких ділянках мережі рівні напруги виходять за рамки нормативних значень. Причини цього бувають різні. Вони можуть бути пов’язані зі зростанням споживання електроенергії клієнтами, що призводить до стрибків навантаження (в залежності від пори року чи доби), так і з аварійністю мережі. Особливо це було актуально, коли застосовувалися графіки відключень, оскільки після включення світла клієнти починали одночасно вмикати всі енергоємні прилади. Це, в свою чергу, призводило до перевантаження мережі та аварій на енергооб’єктах.

Чи підраховували ви збитки від пошкоджень електромереж?

На сьогодні ми вже інвестували 300 млн гривень з інвестиційної програми 2022 року, але джерела фінансування не здатні покрити всі потреби. Загалом рівень збитків Київщини оцінюється орієнтовно до 1 млрд грн, і ця цифра може змінюватись, оскільки бойові дії тривають.

300 млн грн витрачені з програми, яка спрямована була на розвиток мереж. Тож, аби продовжити покращувати якість і надійність електропостачання в області нам потрібна і подальша  міжнародна технічна  допомога і інвестиції.

Чи допомагали з відновленням електропостачання міжнародні партнери та  держава?

Допомагали. Ми отримали від міжнародної спільноти допомогу на суму близько 50 млн гривень. Київська обласна військова адміністрація нам також допомогла технічною допомогою на відновлення області. Частина грошей пішла з нашої інвестиційної програми 2022 року на відновлення.

Однак ми розуміємо, це тільки  перший етап робіт – повернення світла мешканцям Київщини. Попереду у нас ще роботи з відновлення надійності електропостачання – це відновлення резервних схем живлення, тощо. Орієнтовно вони будуть коштувати 600-700 млн грн.  І тут необхідна допомога міжнародних партнерів.

Чи можливі стабілізаційні, аварійні та екстрені відключення у найближчий час?

Наразі стабілізаційних, екстрених відключень немає. Аварійні відключення можуть бути, адже вони залежать від погоди і так далі. Вони не пов’язані умовно з війною, але вони можуть відбуватися. Але, стабілізаційних відключень, які були через кожні 4 години чи 2 години – зараз немає. Ні на Київщині, ні по всій Україні. Генерації достатньо. Вузлових обмежень НЕК немає і зараз кожен клієнт може споживати стільки електроенергії, скільки йому потрібно.

Чи є ризики, що такі відключення можуть з’явитися?

Це все залежить більше від нашого ворога, чи будуть нові влучання в енергооб’єкти чи ні. Якщо так, то все залежить від того, які будуть масштаби руйнувань.

Система до цього готова?

Якщо ми витримали 15 масових ударів за осінньо-зимовий період, з жовтня місяця по березень, і фактично не було блекаута, то я думаю, що все буде добре. Наші військові чудово працюють і гарно влучають по цілях і у нас все менше і менше прильотів. Витримали 15 масових ударів, пережили зиму, тобто вже ми навчилися і знаємо свої сильні і слабкі сторони і знаємо, що робити.

Світловий день та погода якось вплинули на ситуації в енергетиці?

Так, бо менше електроенергії потрібно клієнтам. Люди почали менше споживати. Друге – у нас є багато зеленої генерації, яка більше генерує, якщо багато сонця, а це допомога нашим ТЕЦ, ГЕС, АЕС. Відповідно, це все тільки позитив.

Чи багато ваших працівників отримали травми під час відновлювальних робіт?

Був у нас і летальний випадок. Інженер служби повітряних ліній Юрій Чернега, який відновлював лінію на Макарівщині. Бригада наїхала на міну, хоча до того, там проходили спеціалісти. Наша бригада поверталася додому після роботи і підірвалася на міні. Інженер загинув, а двоє інших працівників отримали поранення. Ще чотири випадки поранень у нас було в Чорнобильській зоні, коли знімали дерево з лінії 110 кіловольт. Окупанти зрізали його і поклали на лінію електропередачі. Не знаю, як це їм вдалося, але вони прикріпили вибухівку до проводів і до дерева. Тобто, знизу ту вибухівку не бачиш, і зверху ту жилку не можеш побачити. Перед цим сапери перевірили цю ділянку. Коли працівники зрізали дерево, то вибухнула міна і у нас 4 чоловіка постраждали. Але вони живі-здорові.

Дуже багато людей нарікали на вашу компанію, що ДТЕК не дотримується графіків стабілізаційних відключень. Чи є випадки, коли диспетчери не дотримувались графіків, зловживали? І чи поніс хтось покарання за це?

Зрозумійте, ми були першими хто вимушений був керувати споживанням електроенергії в таких умовах. Такого досвіду не мав ніхто в світі і все що робилося – робилось вперше. Ми почали такі відключення на початку жовтня 2022 року. Таких обмежень в Україні раніше не було. Звичайно, на перших порах, коли ми почали все це вручну робити, то у нас не було ніяких програмних продуктів, як це все зробити. Ми побачили, що є людський фактор. Зробити так як треба було дуже складно. Ми зрозуміли, що нам буде важко рівномірно розподіляти електроенергію для всіх клієнтів, щоб не було нарікань. Ми розробили програмний продукт, який нам дозволив автоматично все це робити. Тобто, диспетчер не вирішував, яку йому лінію відключати, коли відключати, а коли включати. Це все робила програма і повідомляла, коли ту чи іншу лінію потрібно вимкнути. І диспетчери це виконували. Ми стали контролювати, щоб ці черги дотримувалися. У нас нарікання в більшості були на інше. Нам давали списки об’єктів критичної інфраструктури, які складали місцеві адміністрації. Ми дивилися, які є об’єкти критичної інфраструктури на цих лініях. Відповідно, ці лінії не відключалися, всі решта потрапляли у графіки і коли ми не відключали якусь лінію, клієнт відразу скаржився, що у сусіда постійно включено світло, а у нього воно відсутнє. Були скарги на це. Ми приїжджали, дивилися. Так, було таке і ми не могли нічого з цим зробити. Для прикладу, коли «прилетіло» на одну підстанцію, від якої живиться Ірпінь, нам довели обмеження на 5 мегават потужності, а вони споживають більше 100 мегават. А 5 мегават – має бути заживлена тільки вся критична інфраструктура. І щоб нам відключити всіх субспоживачів, які живляться на тих лініях, де заживлена критична інфраструктура, пішло 2 доби. Щоб просто відключити. Тобто, реально, щоб відключити всіх споживачів і залишити тільки критичну інфраструктуру, було неможливо. Відповідно, не відключалися ті лінії, де у нас живиться критична інфраструктура і більшість споживачів, які знаходились на тих лініях також були з напругою.

Тобто по-іншому це питання не вирішується ніяк?

Це можливо, якщо повністю перебудувати всю мережу. А це нереально зараз зробити. Колись будувалися мережі не для того, щоб відключати, а для того, щоб включати. Ніхто про це не думав і не гадав, що буде така ситуація. Якби про це знали, то по-іншому будували мережі. Зараз вони так побудовані і ми нічого зробити не можемо. Ми пропонували так само відключати критичну інфраструктуру як і всіх інших клієнтів. Але це було неможливо зробити через особливості роботи критичної інфраструктури: мали працювати військові об’єкти, котельні, лікарні, заводи, тощо.

Чи не було у вас на фоні цього якихось конфліктних ситуацій з місцевою владою і зловживань зі списками, які вона подавала?

Вони не зловживали. Я можу це сказати з впевненістю. Ми всі ці об’єкти перевіряли. В ці списки входили в основному теплові пункти, тобто опалювальні, вода, каналізація і навіть не всі лікарні. Списків подавали багато, але всі вони фільтрувалися. Те, що потрапляло до списку, але не мало відношення до критичної інфраструктури, одразу викреслювалося. Додатково у списки включалися об’єкти, які виконували замовлення для ЗСУ. Тобто, нам забороняли їх відключати. І на цих лініях звичайні споживачі також могли бути заживлені. Це лише єдиний резонанс, який був. Більшість людей з розумінням ставилися до цього, особливо вже наприкінці таких відключень.

Чи мало місце "телефонне право" під час відключень? Чи дзвонили вам посадовці з проханням включити світло там-то і там?

До диспетчерів наших додзвонитися неможливо. У нас всі дзвонять в кол-центр. Але оператори наші ніяких прохань не виконують. Більше того, були випадки, коли посадовець був на одній лінії з критичною інфраструктурою і у нього не вимикалось світло. Мені дзвонили такі посадовці і питали, чому їм не вимикають електрику. Вони просили, щоб їм відключили, щоб бути як всі. Але насправді таких дзвінків було дуже мало.

Чи планується зараз якимось чином вдосконалювати існуючу систему електропередачі?

Ці роботи ніколи не припиняються і проводяться 365 днів в році і 24 години на добу. Закінчився опалювальний сезон, ми відразу готуємося до нового. Ми робимо реконструкції, ремонти – в 2023 р. будуть реконструювані 85 ТП РП та ПС, десятки кілометрів електромереж. Окремий напрям – розчистка траси, це наша дуже велика біль, тому що Київська область проходить через лісові масиви. У 70% відключень основна причина – падіння дерев. Кожного року ми розчищаємо від зелених насаджень близько 4 тис. км ліній, хоча фактично це не наша функція. Це не ми цим маємо займатися. Обрізати дерева має власник зеленого насадження. Якщо це клієнт і в нього на ділянці росте дерево, то він має за ним дивитися. Якщо це лісництво, то воно має за цим дивитися. Якщо це землі загального користування, то відповідні ОТГ мають за цим дивитися. Якби ці всі люди все це робили, то у нас було б набагато менше відключень, набагато надійніша мережа. Через те маємо таку проблему. Більшість часу ми витрачаємо саме на розчистку ліній електропередач.

Але людина може не володіти навичками, як зрізати гілки дерев, щоб не вдарило струмом і так далі…

Перше – не садіть, там де йде лінія електропередачі. Друге – якщо вже посадили дерево, то не давайте можливості, щоб воно виросло до лінії, підрізайте. Треба дивитися за цим. Якщо кожен буде робити це, то ми не будемо мати таких проблем.

Чи потрібно розвивати зелену енергетику і як це зробити? Адже, такі об’єкти можливо збудувати так, що навіть ракетний удар не буде критично впливати на стабільність електроживлення.

Ми підтримуємо зелену енергетику. У нас юридичні споживачі мають близько 300 мегават встановленої потужності. Побутові – 80 мегават. Звичайно, коли б у нас було 2 тис мегават потужності від зеленої енергетики на Київщину, при максимальному споживанні 1300 мегават як зараз, то відповідно, нам би ці всі удари не були такі болючі, тому що зелена енергетика більш гнучка і ми б набагато менше відчули ті негаразди, які були.

Що для цього треба?

Створювати сприятливі інвестиційні умови і інвестувати кошти.

Чи виправдана зараз ціна за електроенергію для населення?

Ціноутворенням на електроенергію займається держава. Тому це питання не до нас.

Що з європейських практик нам потрібно було б впровадити щоб покращити якість електропостачання?

Якщо подивитися на Європу, то в них фактично все під землею. Мережа під землею більш надійніша, аніж та яка йде повітрям. На неї не впливають погодні умови та інші форс-мажори. Це один з виходів. Проте кабельна мережа в рази дорожча для будівництва і експлуатації. Ми не проти це робити, але це зовсім інші кошти.

При цьому, трансформаторні підстанції також можливо зробити підземними?

Так, це також можливо реалізувати. Все можливо, але все має свою ціну. Однак, якщо прокладати лінію під землею, то, умовно, якщо ми кожного року реконструюємо 100-200 км ліній, завтра будемо робити тільки 10-20 км. Це інші гроші та інші цифри.