2023-02-06T09:17:00+02:00 Інтерв’ю 2024-05-16T04:04:39+03:00

Українські Новини

Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев: про обшуки у Київській податковій, звільнення керівництва

Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев: про обшуки у Київській податковій, звільнення керівництва Митниці, перезавантаження БЕБ та відшкодування ПДВ

Лютий цього року почався з обшуків у топ-посадовців і бізнесменів, серед яких був і олігарх, і очільниця податкової Києва. І бесіду з головою комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим ми начали якраз з цих нагальних питаннь. Але і сталі теми були обговорені: підняття акцизу на зріджений газ, заборону обмінникам показувати на вивісках курс та зняття ПДВ та мита на ввезення коптерів та тепловізорів. Також у спілкуванні ми зачепили бурхливу тему легалізації сервісів "дорослого контенту", які оплачують податки, але заборонені в Україні. 

Почнімо з найактуальнішого. Були обшуки у київській ДПС. Чи знаєте якісь деталі цих подій та причини?

Так країною минулого тижня пройшла серія гучних обшуків та інших слідчих дій, яка зачепила податкову міста Києва. Не можна не вітати такі дії правоохоронців. Водночас я хотів би нагадати, що реальна, а не на словах, боротьба з корупцією в податковій почалася ще рік тому, до війни і продовжувалася протягом всього 2022 року. Був повністю перезавантажений центральний апарат ДПС, звільнено 28 керівників областей, а керівництво 7 регіонів перезавантажено повністю. Саме така дієва боротьба з корупцією почалася ще задовго до того, як це "раптом" стало в тренді. Я сам зустрічався в 2022 році з двома генеральними прокурорами та просив організувати спільну роботу щодо вичищення рядів ДПС. Отже, краще пізно ніж ніколи. Головне, аби те, що ми бачимо не перетворилося у чергове шоу обшуків із "пшиком" в результаті. Мені б хотілося, щоб звинувачення були реальними. Чесно, не знаю наскільки реальними підстави з прес-релізів у неправомірному відшкодуванні ПДВ в м. Києві на суму 30 млрд грн., адже Київ всього відшкодував ПДВ на суму 4,9 млрд. грн. у 2022 році. Щонайменше щось не б’ється з математикою (сміється). Тому, я підтримав ініціативу Ярослава Железняка щодо передачі київського кейсу в ТСК ВР з економічної безпеки аби детально вивчити цей кейс. Запросив також Юрія Бутусова та інших небайдужих журналістів аби все було прозоро.

Щодо керівника ДПС в м. Києві, наскільки мені відомо кадрові висновки вже зроблено, підставою були виявлені правоохоронцями факти незаконного збагачення. І ще одне. Очевидно, що чиновнику, який за роки роботи у Податковій не зрозумів, що це не місце, де можна заробити мільйон, не місце в Податковій. Юридично ми нічого не можемо пред'явити, але є ще певна моральна складова, яка жорстко б'є по іміджу Податкової та держави. Ми маємо від таких людей очищатися.

Вона начебто саме тимчасово виконуюча обов’язки?

Так. У Податковій у нас майже всі керівники т.в.о. Лише кілька осіб на постійній основі. Це принципова позиція, тому що людина має проявити себе нормально, потім буде призначена на постійній основі. Такий підхід виправдав себе.

Крім подій із податковою Києва, також був анонс щодо звільнення керівництва Митниці.

Ми вітаємо це всіляко, бо наш комітет висловився із цього приводу ще півроку тому. Ми оцінили негативно роботу Митниці. На жаль, для того, щоб почути цю оцінку, знадобилося ще півроку і мільярди втрачених для бюджету грошей. Краще пізніше, ніж ніколи. Митна служба має бути перезавантажена. Не лише на рівні найвищого керівництва, а й на рівні регіональних митниць і навіть керівництва постів. Це велика реформа, яка має відбутися у Митній службі. Вона має очиститися саме зараз під час війни. Ми не можемо толерувати те, що відбувається на Митниці сьогодні. Я зі свого боку вважаю, що нове керівництво Митної служби має бути призначене на конкурсі. Це було б правильно.

Як ви оцінюєте роботу Митниці у військових умовах?

У мене категорично негативна оцінка. Ми бачимо невиконання плану. Причини – очевидні з аналізу обсягів імпортованих товарів. Коли ми повернули імпортні податки (з 1 липня), за окремими позиціями у 3-4 рази впав обсяг постачання товару, що говорить нам про те, що вони просто перейшли до чорної зони. Відповідно контрабанда процвітає. Ми бачили з вами розслідування по Орлівці, де "обілечували" все, що рухалося. Ми знаємо ситуацію з експортом зерна без повернення валютної виручки. Вчора ми п'ять годин заслуховували митників та співробітників БЕБ щодо ситуації із чорним зерном, яке експортується без повернення валютної виручки. Ситуація є катастрофічною, причому люди абсолютно не усвідомлюють згубності своїх діянь під час війни.

Окрема історія – це як тиждень не могли звільнити заступника Митниці пана Черкаського, який за даними багатьох джерел був головним організатором всіх схем на митниці та переховується "на лікарняному".

В Україні тема Митниці завжди була скандальною. Як ви вважаєте, чи можливо цього року змінити там ситуацію? Яке головне правопорушення ви могли б виділити за час війни?

Під час війни ситуація погіршилася. За винятком деяких нюансів, війна не принесла принципово чогось нового. До війни було погано, у війну стало гірше. Якщо говорити про конкретні схеми, то вони все ті ж. Починаючи від автомобілів, які на Волині та у Рівненській області розмитнюються за гроші, продовжуючи ситуацією на Львівщині, коли "обілечується" кожна фура. Теж саме в інших митницях. Заниження митної вартості. Всі ці технології відомі, але також відомі методи протидії їм, якщо є бажання. Бажання цього ми не бачили, тому було півроку відповідне незадовільне рішення комітету.

Що справді змінилося, так то що зараз кожна гривня яку вкрали на митниці – це гривня вкрадена у армії.

Наша позиція знайшла підтримку з боку Кабміну. Я думаю, що ситуація зміниться. Важливо не втратити цей шанс, тому що до цього моменту ми вже шість разів втрачали шанси.

Також обшуки були у Коломойського. Ви знаєте про їх причини?

По Коломойському не коментуватиму, бо я не компетентний у цій справі. Я не розумію її фабули, я не розумію, що висувають йому.

Дуже багато авто було ввезено без мита для потреб військових частин, що збираєтесь робити з величезним парком євроблях після війни? Залишити військовим без розмитнення?

Проблему євроблях ми не будемо мати, тому що автомобілі, які йшли у військові частини, реєструються на ці військові частини. Вони будуть і надалі перебувати у військових частинах. Хоча я бне переоцінював кількість цих авто, що залишиться після війни, бо вони "живуть" на передовій декілька тижнів. В постачанні такого транспорту є потреба, тому їх продовжують ввозити без мита для військових. Це відбувається під обов’язкові документи, які засвідчують потрапляння на військову частину.

Не переживаєте, що будуть схеми з привласненням безмитний автівок або просто користуванням у власних потребах?

Насправді, ми зараз про це не думаємо. У війну це не на часі. Коли ми переможемо, то буде відповідний облік і заходи. Але це точно не питання під час війни.

Ви є одним із співавторів законопроєкту про зняття ПДВ та мита на ввезення коптерів та тепловізорів. Ваш комітет профільний для даної ініціативи. На якій стадії знаходиться проєкт? Коли буде рішення комітету і парламенту (в цілому)?

Вже був Комітет. Рекомендували Раді ухвалити законопроєкт за основу і в цілому. Додали ще рації та прибрали всі нетарифних перепони. Я думаю, що на найближчому засіданні ВР ми без обговорення проголосуємо цей документ. Це чудовий приклад взаємодії нашого Комітету та волонтерських організацій.

Ви виявили певні корупційні схеми в ігорному бізнесі. Про які компанії йде мова і про які об’єми грошей?

Мова йде про колосальні об’єми грошей. Ми вважаємо, що це більше 15 млрд гривень недоплати в бюджет тільки в 2022 році. Схема полягає в тому, що певні банківські установи влаштовували так званий міскодинг – коли платіж від гравця зараховувся не на рахунок організатора гральних ігор, а на рахунок іншої фізособи (наприклад працівника якогось супермаркету, який отримує "чорну" зарплату). На зустрічних потоках цих грошей фактично відбувалася підміна їх цільового спрямування таким чином, аби вони взагалі не потрапляли на рахунок юридичної особи – організатора ігор. Це дозволяє юрособі не фіксувати жодним чином свій оборот. Безперечно доти, доки ця схема не буде задокументована Нацбанком. А це вже відбулося. Ця схема дуже масштабна. Вона включає також великі підприємства, які виплачували таким чином зарплати у конвертах. Також вона включає схему з нелегальним експортом зерна. "Чорні" аграрії підпитувалися цими "чорними" грошима для закупівлі зерна без податків. Схема заподіює бюджету колосальних збитків.

На даний момент відповідна корупційна схема частково припинена. Через два-три тижні ми її зупинимо у повному обсязі, причому притягнемо до відповідальності організаторів. Всіх. У тимчасовій слідчій комісії Ради є окрема справа присвячена ігорці.

Якщо ви прогнозуєте притягнення до відповідальності, то вже є певні дії правоохоронців у цьому напрямку?

Порушена кримінальна справа. БЕБ проводить певні процесуальні дії.

Ви згадали про БЕБ в рамках розслідування. Хотілось би в цілому обговорити цю структуру. Ваш заступник у комітеті Ярослав Железняк писав, що БЕБ перевели співробітників на 2-4 годинні робочі дні, а все тому, що в держбюджеті на них залишили суму приблизно таку, як і минулого року, а вони значно розширили штат співробітників. Тепер нема чим платити зарплати. Чи вже вирішується питання з фінансуванням БЕБ?  Коли воно може бути вирішене? Я так розумію, в бюджеті не заклали потрібну суму для зарплат.

В бюджеті не закладає щось сам по собі Мінфін або Рада. БЕБ в якості розпорядника в особі свого керівника повинен своєчасно подавати правильно заповнений бюджетний запит і доводити свої потреби у фінансуванні Мінфіну. Також робити це слід у комітеті ВР з бюджету. За рахунок цього і забезпечувати роботу свого органу. Це одна із прямих функцій керівництва БЕБ. Те, що так не сталося, а ми знаємо, що керівництво БЕБ не спілкувалося з бюджетним комітетом, є черговим недоліком менеджерської роботи в самому органі, який не дивує.

Щодо вирішення проблеми, то потрібні зміни до бюджету. Треба підвищити це фінансування, водночас питання дійсно складне. Вони зараз просять 1.8 млрд грн. А за весь рік принесли у Бюджет лише 33 млн грн. Логічне питання, тоді взагалі навіщо вони потрібні. 

Тобто є план, який передбачає збільшення фінансування?

У нас буде прийматися на початку лютого у першому читанні законопроєкт про зміну до бюджету. Я думаю, що там можна буде щось урахувати. Але знову ж таки необхідно обґрунтувати, погодити з Мінфіном. Це шлях, який кожен розпорядник проходить щороку. Чому цей розпорядник не пройшов, то це вже питання до самого БЕБ. Точно питання не Мінфіну і ВР.

Якщо загалом говорить про БЕБ, то вас влаштовують результати їхньої роботи?

Мене абсолютно не влаштовує робота БЕБ. Результатів немає. Є якісь гучні обшуки, але результат – це не обшук, а слідча дія, доведена до логічного кінця. Мені здається єдине, що вдається БЕБ – це гучні інфоприводи, за якими нічого не слідує. Ну окрім телеграмканалу звичайно (сміється). Результат – це припинений злочин та справа в суді. Єдиний напрямок, де я бачу їхню роботу – по протидії експорту "чорного" зерна, хоча до його роботи в цьому напрямі також багато зауважень, однак очевидно, що воля на припинення схеми є. В усьому іншому ми, на жаль, не бачимо ознак життя цього органу. Тому я негативно оцінюю роботу.

Наприклад, до БЕБ було передано інформацію про незаконні на ринку азартних ігор 1698 веб-сайти та 605 гральних залів. А згідно статистики, оприлюдненої Офісом Генерального прокурора, за цим порушенням БЕБ обліковувала за 2022 рік всього 34 кримінальних провадження (надалі – КП). В жодному з цих КП не прийнято рішень про оголошення підозри чи направлення обвинувального акту до суду. Що стосується боротьби з ухиленням від сплати податків, то за весь 2022 рік БЕБ не було направлено до суду жодного обвинувального акту за вчинення цього злочину.

Щодо неефективності роботи БЕБ свідчать також офіційні дані. За весь час роботи кількість розслідуваних КП – лише 664, кількість КП з обвинувальними вироками – 0. Сума компенсованих коштів в бюджет за результатами КП – лише 33 млн грн. Загалом по всіх кримінальних правопорушеннях підслідних БЕБ до суду направлено всього 12 обвинувальних актів при наявності в підслідності 31 статті Кримінального кодексу України. Так само майже провалена робота по виявленню, блокуванню і арешту активів, які належать суб’єктам країни-агресора. 

На мою думку, зміни будуть лише, якщо ми перезавантажимо цей орган. Так само, як і Митницю. Витоки цієї неефективності навіть не у прізвищі керівника і тим більше не в самому законі. Витоки в тому, що ми взяли нову конструкцію (новий орган) та на 80% наповнили його сумновідомою нам Податковою міліцією. Що ми хочемо отримати? Звісно, вони працюватимуть таким же чином як і раніше. Будуть з одного боку скарги бізнесу, що його кошмарять, а з іншого – відсутність результатів протидії тіні. А БЕБ на сьогоднішній день чи не найголовніший у системі правоохоронних органів, бо він саме той орган, який має відслідковувати ефективність використання ресурсів на відновлення країни. Ідеться про кошти, які надходитимуть в Україну для відновлення. Ніхто не дасть жодної копійки, якщо будуть сумніви в тому, що це відновлення є ефективним та прозорим.

Тому треба повне перезавантаження БЕБ за прикладом НАБУ/ САП.

На вашу думку, головна проблема у тому, що орган новий, а співробітники зі старого?

Звичайно. Я вважаю, що будь-який найкращий закон можна викривити виконанням. Якщо в кріслі сидить чиновник, який використовує закон на зло, то найкращий закон нічого не змінить. Тому питання персоналій є важливим.

Блокування податкових накладних. Чому у кінці минулого року збільшилась кількість заблокованих накладних? Що стало причиною? Тому що чесний бізнес просто не розуміє причин. Поясніть, будь ласка.

В жовтні Кабмін істотно змінив алгоритми блокування податкових накладних. Було введено нові критерії для блокування.

До речі, дуже поширена ілюзія, що блокування податкових накладних здійснює ДПС. Насправді це робить програмне забезпечення, до якого заносяться алгоритми, які визначені в урядовій постанові Мінфіну. Там жодної людини не задіяно, абсолютно автоматична робота. Податківці вже здійснюють розблокування і роботу з ризиковими підприємствами. І в цьому напрямі ДПС зробила багато - що для зменшення відсотка заблокованих накладних та їх розблокування, а також роз’яснень. Хоча робота саме з роз’ясненням для бізнесу на першому етапі була провалена. Це факт. Наш комітет був змушений підключитися до цього питання. Разом з Податковою та Мінфіном ми розробили зміни до постанови №1165, яка регулює блокування податкових накладних, вони набули чинності 11 січня. Вони значно зменшили відсоток блокувань. Тому ми бачимо тренд зменшення відсотку заблокованих накладних. Ми ставимо собі за мету доведення відсотку блокувань до 0,2% і сконцентруватися на дійсно ризикових податкових накладних шляхом вдосконалення алгоритмів.

Ви також анонсували спрощення та пришвидшення відшкодування ПДВ…

Так, відповідний законопроєкт буде ухвалено за основу і в цілому на наступному тижні. Він скорочує строки перевірок вдвічі.

Можливо занадто далекоглядне і банальне запитання, але воно дійсно турбує людей. До повномасштабного вторгнення курс гривні був в районі 27 грн за долар. Як ви вважаєте, до цього показника є хоча б крихітна можливість повернутися чи ми будемо після війни жити в нових реаліях? Який курс ви можете прогнозувати у 2023 році?

Я ніколи не займаюся прогнозами курсу, тому що заяви з боку моєї посади самі собою можуть вплинути на очікування і відповідно курс. Тому я цього не роблю, але можу вам пояснити логіку, за якою я роблю прогнози для себе. Ми з вами маємо інфляцію у розмірі 26% за минулий рік, і це вже не відіграється. Це вже інфляція, яка є, вона є реальною. З іншого боку, інфляція виявилась співставною з деякими європейськими країнами і меншою за очікування. Зафіксувавши курс на початку війни, ми мінімізували розвиток девальваційно-інфляційної спіралі. За підсумками першого воєнного року ми зберегли відносну макрофінансову стабільність, яка забезпечується адекватними золотовалютними резервами Нацбанку та великою допомогою наших партнерів. Звісно допоки триває війна тиск на курс буде зберігатись, але якщо допомога надходитиме в таких же обсягах, я не бачу вагомихпередумов для суттєвої корекції офіційного курсу. Ми маємо позитивний платіжний баланс протягом третього та четвертого кварталів попереднього року, що також добре. Саме тому я не бачу підстав для істотного просідання курсу, але й не бачу підстав для того, щоб курс повернувся до довоєнного періоду. Такого не буде.

Те, що курс зафіксовано НБУ на рівні 36,6 грн/долар, а "ринковий" курс відрізняється від зафіксованого на 10% – абсолютно нормально. Тут немає жодних шоків та проблем. Така ситуація загалом, я її таким чином сприймаю.

Так званий податок на гугл приніс багато коштів для нашого бюджету. Серед платників також є сервіс, який в тому числі дає доступ до "дорослого  контенту" Onlyfans. Чи справедливо, що такі сервіси платять податки, але їх контент офіційно заборонений в Україні?

Якщо ви ставите мені питання, чи я виступаю проти легалізації подібних сервісів, то я відповім, що ні. Я не виступаю проти. На скільки я знаю Ярослав Железняк, разом з колегами з правоохоронного Комітету та правозахисними організаціями зараз розробляють відповідні зміни до законодавства.  Я підтримую, що такі сервіси необхідно легалізувати. Ви абсолютно правильно звертаєте увагу на лицемірство, коли ми намагаємося щось заборонити, а з цього беремо податки. Вони ж працюють, багато людей користуються. Сервіс популярний, він працює і сплачує податки, проте ми забороняємо його. Таке лицемірство, звичайно, неправильне. Я вважаю, що такі послуги повинні бути дозволені, вони повинні сплачувати податки. Наші розуміння про сексуальну культуру та про мораль у цьому контексті мають коригуватися і йти в ногу з часом. Ми маємо змінювати рамки того, що вважалося аморальним 50 років тому, виходячи з сучасних реалій.

Дозволю собі продовжити цю тему і поставити більш делікатне питання. А з погляду тих самих податків було б правильно легалізувати проституцію?

Ні. Це якраз та червона лінія, яку не варто переходити. Можливо, проституцію логічно легалізувати у країнах, які мають певний високий рівень добробуту. Де співробітники цієї промисловості можуть ухвалити рішення про зайняття таким видом діяльності за власним бажанням. А не через матеріальний добробут. І тут як раз має бути рішення та підтримка більшості суспільства. У нас якраз зворотнє. Моя власна думка – зараз можемо такою легалізацією наробити лиха. Я не виключаю, що таке можливе у майбутньому лише після того, як наш рівень добробуту зрівняється з європейським.

Коли Рада може відмінити пільгову ставку податку в 2% для бізнесу і повернути старі ставки?

Законопроєкт від Уряду зайшов до ВР минулого тижня. Ми будемо притримуватися строків розгляду. Таким чином, буде ще два тижні на подання альтернативних законопроєктів. Після за наполяганням Мінфіну будемо подавати його у залу.

Мова йде не про скасування ФОПів, а просто скасування 2% податку, який ми ввели у березні 2022 року для підтримки під час війни бізнесу. На сьогодні він відіграв свою роль, бо ми вивели навесні економіку зі стану оціпеніння. Цей податок не може співіснувати в межах однієї податкової системи з податком на додану вартість. Вони не можуть існувати паралельно. Це дві альтернативні системи: або ти вводиш податок з обороту з усіх, або ПДВ. З урахуванням того, що ми маємо чіткі рамки нашої податкової системи, які визначаються законодавством ЄС. Ми повинні привести у відповідність наше законодавство до законодавства ЄС, якщо хочемо бути членами союзу. В ЄС основний бюджетоутворюючий податок – ПДВ. Ми від нього точно не відмовимося. Активних платників ПДВ у нас під 200 тисяч, але це п’ята частина від загалом всіх платників, які є активними. Тому самі підприємці обрали загальну систему оподаткування поряд з 2%.

Навіщо обмінникам досі забороняють показувати курс? Може, варто його скасувати?

Дане рішення НБУ було реакцією на те, що деякі обмінники розкочували курс своїми анонсами, підвищуючи свою маржу і розгойдуючи ситуацію з курсом. Курсоутворення у війну особливо чутливе до очікувань. Якщо ти бачиш на табло "долар по 50", то хочеш не хочеш, думаєш, що вже треба було б "прикупити по 45, поки курс такий". Саме собою це є тригером для зростання курсу.. Коли вони упорядкували ринок обміну готівкової валюти, то насправді ситуація стабілізувалася. Готівковий ринок становить 1/6 всього валютного ринку. Основний валютний ринок - безготівковий. Виходить, що хвіст виляє собакою. Якісь такі тригери, знакові речі, якими впливають обмінники на суспільну думку, зумовлюють підвищення попиту на іноземну валюту, коли цей попит не обумовлений економічними, а психологічними чинниками.

До кінця війни це рішення буде?

Вважаю, що буде.

Раніше просувалася ідея, щоб підняти акциз на скраплений газ, бо частка його зростає, а податків сплачується мало. Чи не розглядається питання підвищення акцизів на автогаз та й взагалі зміни акцизів на паливо?

Дискусія про скраплений газ є історичною дискусією між імпортерами скрапленого газу та українськими виробниками палива. За першими і другими стоять великі гроші, це великі активи і підприємства. Яке б ти рішення не ухвалював, воно буде на користь однієї з сторін. Тому воно завжди виглядає як "шкурняк".

Якщо говорити безвідносно тих чи інших бізнес-інтересів, то енергетична цінність бензину вища за енергетичну цінність газу, відповідно, певна логіка в цьому.

Все інше – або певні маніпуляції від великих бізнесів, або політичні заяви типу: "Давайте допоможемо бідним за рахунок багатих", хоча так ніколи не відбувається. Начебто "скрапленим газом користуються бідні, бензином – багаті". Ось такі політичні аргументи маніпулятивні.

А взагалі зміни акцизів на паливо?

В цьому питанні ми чекаємо на пропозицію від Мінфіну, комітет не братиме на себе таку ініціативу.