17 серпня 2022, середа, 08:00 1223

Генеральний директор «Сингента» в Україні Сергій Клішин: Ми беремо на себе ризики аграріїв, щоб не зупинилось виробництво

Олександр Мазур

Сергій Клішин

Компанії «Сингента» та «Адама» до кінця року інвестують в аграрний сектор України $400 млн. Меморандум про наміри спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства був підписаний у липні.

В умовах воєнного часу найбільш інноваційні учасники агроринку не лише не скорочують свою участь у досягненні продовольчої безпеки, а й докладають більших зусиль, інвестують попри можливі ризики та будують нове майбутнє аграрної України.

Як вдається знаходити працюючі рішення в умовах невизначеності, розповів генеральний директор ТОВ «Сингента» Сергій Клішин.

Інвестиції в умовах військового вторгнення – ризикований крок. Чому компанія на нього пішла?

Сергій Клішин: Агросектор — це не тільки про рослини та засоби захисту. Життя пов'язане з тим, чи може людина харчуватись. Щоб відчувати себе у безпеці, ми повинні закрити базові потреби — у воді та їжі. Наша місія — дати цю їжу.

З початком війни питання, чи продовжувати забезпечувати світ харчуванням, не стояло. Питання було — як? Зараз ми не тільки продовжуємо роботу в Україні, але й будуємо плани з її розширення.

З чого складаються $400 млн інвестицій?

С.К.: По-перше, це насіння та засоби захисту рослин, які ми продовжуємо постачати аграріям, а також технологічні напрацювання.

По-друге, логістичні рішення. Ліквідності на ринку сільгосппродукції немає, попиту на зерно — теж. Порти, через які експортувалося до 95% надлишків збіжжя, заблоковані. Ми беремо ризики на себе і кредитуємо аграріїв задля того, щоб вони не зупиняли виробництво.

На деякий час «Сингента» доведеться зайняти нішу трейдерів, які пішли з ринку

Задля цього компанія спрямувала $1,2 млн на закупівлю спеціалізованих залізничних контейнерів та домовляється про експорт зерна до східних країн Західної Європи. Плануємо реконструкцію потужностей для зберігання та придбання ще більше рухомого складу.

Ми не робимо з цього окрему статтю доходу. Це спосіб допомогти фермерам виростити врожай у 2022-2023 рр. Надалі, сподіваємося, буде легше.

Окрім виробництва, чи будуть направлятися інвестиції в дослідження, інновації, освітні проєкти?

С.К.: Інвестиції в освіту — це інвестиції в майбутнє. Ми не лишаємося осторонь інновацій, вчимося самі та передаємо знання й напрацювання. І це також частина місії компанії.

Цього року «Сингента» вкладає ще більше в освіту та підвищення кваліфікації — як наших працівників, так і партнерів. Продовжуємо розвивати молоді таланти у програмах Generation A, Agrokebety Online, NENC із загальним залученням понад 2000 тис. студентів та учнів.

За вашими спостереженнями, з якими найбільшими складнощами стикається український агробізнес у поточних умовах? Що допомагає долати ці перешкоди?

С.К.: Економіка підприємств у дуже важкому стані. Звичайні алгоритми — виростити продукцію, продати, вкласти прибуток у розвиток — не працюють.

Для більшості господарств стоїть питання виживання, і «Сингента» намагається допомогти пройти цей складний період. Зараз ми беремо зерно в заставу або в якості оплати за товар за цінами, інколи вищими за ринкові. Ми розширюємо роботу з аграрними розписками, зокрема фінансовими, де у фермера залишається простір для вибору, як і кому продати зерно. Ми надаємо можливість постачання наявної агропродукції туди, куди зручно господарству.

Викликів зараз багато, але основні — неможливість планувати надовго і знайти кошти на підтримку операційної діяльності. Компанія гнучка у пошуку варіантів, як допомогти кожному аграрію в його унікальній ситуації. Ми готові до того, що ані в 2022-му, ані в 2023 р. господарства не будуть прибутковими. Але важливо, щоб вони працювали і мали перспективу зростання в майбутньому.

Які продукти здатні сьогодні допомогти аграріям найефективніше організувати виробничі процеси в умовах нестабільної ситуації?

С.К.: Наш портфель — не розрізнені продукти. Це технології та комплексний підхід до сталого розвитку, які покликані полегшити навантаження на ґрунт, зменшити кількість операцій, знизити викиди вуглецю та заощадити час.

Поки не можу говорити про всі новинки, їх презентуємо згодом. Однією з останніх був довгоочікуваний запуск фунгіциду «Міравіс» для пшениці та ячменю з широким спектром дії. Перші відгуки з Одеської області свідчать про його надзвичайно якісну дію, очікуємо високий попит на цей препарат.

Цьогоріч компанії, які впроваджували передовий досвід та інновації, завершили посівну з найменшими складнощами. Але чи варто продовжувати впроваджувати нові технології саме зараз?

С.К.: Перемога буде. Зупиняти процеси, які в недалекому майбутньому дозволять бути конкурентними, більш успішними, більш прибутковими, — недоцільно. Аграрії не відмовляються від розвитку тих технологій, що вже працюють.

План відбудови агросектору передбачає ще більше інновацій. Серед них — перехід на більш безпечні джерела енергії: біоетанол, біометан, біодизель.

Ми готові взяти до вивчення пілотні проєкти, де буде цінним наш досвід і досвід партнерів. З біогазу можна отримувати енергію, а можна перетворювати на добрива. Це живий приклад того, як може працювати господарство і мати максимальне забезпечення паливом, добривами, електроенергією.

Україна стала взірцем відбудови агросектору та економіки

У нас є природні ресурси, талановиті й незламні люди. Україна може бути прикладом інноваційності.

З початку військового вторгнення рф мільйони жителів вимушено залишили територію України або перемістилися в інші регіони. Як «Сингента» вдається підтримувати співробітників та організовувати їхню ефективну роботу? Чи вдалося зберегти команду?

С.К.: Компанія розробила план дій, який передбачав евакуацію та підтримку працівників ще до початку воєнних дій. Ми мали план А, В і С, але стався план D, якого у нас не було. Проте команда спрацювала ефективно. Ми допомогли евакуюватися 300 сім’ям співробітників та їхнім близьким. Понад 70 працівників та 200+ членів їхніх сімей виїхали до країн ЄС, продовжуючи працювати дистанційно.

«Сингента» завчасно потурбувалася про те, щоб співробітники мали всі необхідні документи для використання корпоративних авто, засобів зв’язку й технічних можливостей для дистанційної роботи, комунікації та швидкого реагування.

Компанія зберегла всі умови програм медичного страхування і страхування життя для працівників та їхніх близьких. Впроваджено додаткову програму страхування для співробітників та членів їхніх родин, які тимчасово виїхали за кордон. На регулярній основі надається професійна психологічна підтримка.

З другого дня війни ми шукали варіанти, як забезпечити колег роботою та знайти сенс для кожного. В дружній неформальній атмосфері ми роз'яснюємо, що відбувається в компанії та країні, як ми допомагаємо мобілізованим колегам.

Кожен співробітник знає, яке майбутнє ми хочемо створити та що для цього робимо

Ми прагнемо, аби співробітники почувалися у безпеці. Продовжують дію впроваджені до війни заохочувальні програми, а у березні всі працівники отримали додатково 13-ту заробітну плату.

Чи бере компанія участь у поширених сьогодні соціальних ініціативах?

С.К.: Разом із колегами з Європи «Сингента» закуповує та доставляє медикаменти для працівників та їхніх близьких по всій Україні. Опрацьовано понад 200 запитів, загальна сума допомоги перевищує 800 тис. грн.

Передаємо гуманітарну допомогу від компанії у вигляді одягу, взуття, аптечок, обладнання (ліхтарі, електростанції тощо) та продуктові набори. А співробітникам, які несуть службу в лавах ЗСУ, здійснюємо виплати в розмірі середньої заробітної плати.

Скільки податків сплачує «Сингента» до бюджету держави? Чи змінилася ця сума з упровадженням воєнного стану?

С.К.: З другого тижня війни компанія відновила імпорт. Ми завозимо товари, сплачуємо ПДВ та всі інші податки. Ми знайшли нових постачальників, підтримали галузі, які обслуговують бізнес, — це логістика та склади. Всі співробітники отримують вчасно зарплату, з якої сплачуються соціальні внески.

Що ви вважаєте головними досягненнями «Сингента» за роки роботи в Україні?

С.К.: Ще до війни кожна друга пляшка соняшникової олії була вироблена з насіння «Сингента». Ми даємо роботу більш ніж 650 постійних співробітників (порівняно з 400 у 2018 р.) та забезпечуємо добробут їхніх родин.

Ми не скоротили жодної людини і не плануємо цього робити

Навпаки — оголосили найм додаткових співробітників, які необхідні для підтримки нової бізнес-моделі.

Якою бачите роль компанії у відновленні та перезавантаженні агропродовольчого сектору України?

С.К.: Створювати нову країну будуть ті, хто створює щось нове щодня. Ми працюємо задля досягнення високої якості життя. Це не тільки про людей, а й про життя рослин і тварин на полі, про життя ґрунту. Ми — частина екосистеми, яка повинна бути здоровою.

На всі виклики ми знаходимо відповіді, які вкладаються в нашу концепцію екологічного сталого розвитку. І в цьому розвитку має бути своя екологічна ніша для кожного.

Що б ви порадили компаніям, які продовжують інвестувати в аграрний бізнес попри воєнний стан? Чому це важливо?

С.К.: Можу їм тільки подякувати. Це ті люди, які вірять у перемогу та власними руками створюють майбутнє. Навіть якщо між нами є конкуренція, це надихає і мобілізує.

Старе доведеться лишити в минулому. Натомість у нас є шанс створити щось нове та більш досконале. Для цього потрібно бути відкритими і не боятися своїх мрій. Наші побоювання і стереотипи насправді не працюють. У кризовій ситуації пріоритетом стає те, що дає ресурс.

Вплив суспільства на державу величезний, вплив кожної конкретної людини на свою справу теж величезний, а сукупність людей, які роблять свою справу на благо, зупинити неможливо. Ми маємо чудову нагоду створити нове майбутнє. Разом.