Інтерв’ю 2022-07-30T04:05:16+03:00
Українські Новини
Віктор Черномирдін

Віктор Черномирдін

Віктор Черномирдін: українця від росіянина по пиці не відрізниш

Віктор Черномирдін, колишній російський посол, нинішній радник і спецпредставник президента РФ, прибув до України на три дні - щоб роздати свої іменні стипендії чернігівським студентам і щоб з'ясувати, чим нова українська влада російській корисна. Про те, як вибудуються газові відносини двох країн, чим влада Януковича зручніша від правління Ющенка і як відрізнити росіянина від українця, Віктор Черномирдін розповів, відповідаючи на питання головного редактора "Известий в Украине" Яніни Соколовської.

-Як ви оцінюєте дії нової української влади та нинішньої опозиції?

Влада оновилася, це зовсім інша ситуація й інша робота. Прийшла нова адміністрація й зайнялася справою. Ми в Росії стежили за українськими подіями, хвилювалися.

Тепер ситуацію можна оцінювати по-різному, але я можу сказати: кардинально міняються насамперед відносини російсько-українські, і це дуже важливо. Відновилися контакти наших керівників. Останні п'ять років у нас, по суті, не було ні контактів, ні нормальних відносин. Звичайно, це було неправильно й до хорошого не вело.

Зараз усе міняється і йде на користь і українському народу, і російському. Сьогодні вже не треба докладати зусиль, щоб утримати відносини на більш-менш пристойному рівні й зберегти їх значення в економіках наших держав. Уже підписано багато документів, які є основоположними для наших держав.

Росія не хоче, щоб Україна була слабкою державою. Навпаки, Росії потрібний сильний сусід, багатий. З багатим домовлятися легше.

Сьогодні українська  влада думає про роботу, тільки про роботу. Вона обходиться без дискусій.  Будь-яка дискусія відволікає від справи, під час дискусії робляться помилки, висловлюються образливі слова, завдається непоправна шкода й створюється неробоча атмосфера. Сьогодні цього вже немає. Слава Богу, немає.

Опозиція втрачає свої позиції. Ми звикли до опозиції, що має позицію. У Росії як було: і за волосся тягали одне одного, і билися. Але цей період у нас закінчився. Україна ввійшла в нього трохи пізніше. Я запитую українців - чого ви за нами повторюєте все погане?

Опозиції потрібно знайти свою позицію. Кажуть, що без опозиції краще - може й так, але вона потрібна. Нормальна влада вибудовуватиме з опозицією контакт і через неї перевірятиме себе. Але опозиція при цьому має бути конструктивною.

Об'єднані нею люди -  громадяни України. Політики говорять, що все роблять  заради людей, заради гармонії. Але якщо все заради народу, то й робіть так, щоб народу було краще. Не розбирання влаштовуйте, а уряду підказуйте, доводьте, щоб він менше помилок робив. 

Я завжди міг змінити своє рішення, якщо мені доводили, що я був не правий. Деякі рішення не можна не скасовувати, помилки можна й потрібно виправляти. А коли ми цього не робимо, то часом чинимо злочин.

В Україні з огляду на низку речей помітно, що влада націлена на вирішення глобальних завдань. Криза ще не закінчилася, в Україні багато проблем, а в Росії їх ще більше, тому що сама країна більша. Треба просто зараз рухатися в єдиному напрямку, не розтрачуючись  на дріб'язки.

-Які перспективи об'єднання Газпрому й НАК "Нафтогаз"?

-По-моєму із цим об'єднанням усі погодилися, ніхто "ні" не сказав. Як поєднуватися – це питання, треба розрахунки робити.  Газпром і НАК - не зовсім однакові категорії. Порівну об'єднати, порівну розділити -  так не буде. Розміри НАК і Газпрому мають значення. Велике. Має бути вироблено механізм об'єднання. 

Потрібно створити спільну кампанію, щоб не відволікатися "на давати - не давати", "добувати - не добувати". Компанія зобов'язана вирішувати проблеми, і буде їх вирішувати - і з видобутком, і з транзитом, і з розподілом, і з газифікацією.

Треба погодити об'єднання компаній і створення газового консорціуму. Документи про його існування є, на папері все готово, навіть бюджет створено, а роботи немає. Причому, з вини України - я маю це сказати.

-Після зміни українського керівництва російському бізнесу тут стало легше працювати?

-За п'ять років правління тієї адміністрації ми багато перетерпіли всяких наїздів. У нас увесь час намагалися щось відібрати - то в Кременчуці, то в Луганську. Коли завод стояв, він був не потрібен, коли російський інвестор налагоджував роботу, у нього починали відбирати бізнес. Усе робилося не заради прибутків, а щоб росіянам складнощі створити. Але бізнес - це не політика, не треба плутати.

- Чи готова Росія допустити українські компанії до розроблення її газових родовищ?

-Ми завжди говорили - приходьте. Беріть родовища, розробляйте, добувайте і продавайте за тією ціною, яку вважатимете потрібною. Але я можу відразу сказати - якби прийшли й добували, то продавали б за такою самою, як ми, якщо не дорожче.

Ми хочемо, щоб була дорога із двостороннім рухом, щоб усе було по-нормальному, по-людськи. Але не все складалося - з різних причин. Хоча Росія й росіяни готові до співробітництва.

А ХТО ТАКИЙ ТОМЕНКО?

-Віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко обурився заявою російського посла Михайла Зурабова "Известиям" про те, що українці й росіяни – єдиний народ. Томенко це назвав приниженням, зневагою до українців і порушенням Конституції. Як ви до цього ставитеся?

- Нас дуже багато чого поєднує. Нас, росіян і українців. У нас ті самі свята, та сама віра, ми одні пісні співаємо, ми однаково випиваємо - де більше, де менше. Українця від росіянина по пиці не відрізниш.

У мене дружина була українка, але я про це навіть не знав до якогось часу. Знав, що теща по-українськи говорить, і все. У Кучми дружина з Уралу, а в моєї Валентини коріння тут. Я пропонував Кучмі дружинами мінятися. Хохлів сюди, а росіянку віддавай. Він щось не погодився.

У моєму рідному селі половина жителів – українці, друга - росіяни. Росіяни прийшли з Воронезької губернії за наказом царя освоювати нові землі. Українці прибули з Харківської області. Їм сподобалася територія, і обози зупинилися поруч. Українці назвали своє село Кочубеївка. Росіяни, москалі, своє село - Чорний отрог. Потім вони об'єдналися й посередині опинилася школа. Ми виросли разом, переженилися, переплелися. Черномирдіни дуже різні, але ніколи в нас не було, щоб ворогували. Звичайно, там українці зовсім інші. Якщо вони приїдуть сюди, їм тут буде не дуже комфортно. Це зовсім інші звичаї, відтінки.

Мої сини мене запитували, як їм у паспорті записатися - по мамі українцями чи по мені - росіянами. Я запитав - а ким себе почуваєте? Вони відповіли - росіянами.

Коли я працював у Сибіру, 60 відсотків людей там були з України. Це Львівська, Івано-Франківська, Харківська області. Найбільш професійно підготовані люди, буровики були здебільшого звідси. Але мені ніколи не спадало на думку, призначаючи людину на роботу, запитати: ти хто за національністю - українець чи росіянин? Не було цього й не треба цього робити.

Щось нас, звичайно, роз'єднує, чому б і ні.  За час, що я провів тут, а вісім років  це чимало, я міг добре вивчити цю країну. Коли Леонід Кучма написав книгу "Україна - не Росія", я був страшенно обурений цією назвою. Потім я дійсно побачив, що Україна - не Росія, і нічого поганого в цьому немає.

Україна - компактна держава, де різниця температур між північчю й півднем 5 -10 градусів. Це родюча земля, чудові кліматичні умови - все те, що сформувало нормальні характери людей.

У Росії дві третини території -  це північні райони або прирівняні до них. Людям не даремно доплачують тільки за те, що вони живуть у цих місцях.

Оренбурзька область - це  не Заполяр’я, але там платять 15 відсотків уральських. Візьміть Сибір, Чукотку - коли півроку ніч, дійсно собаки виють, не витримують. Ну а людині як?

І все це формує характер. Росіяни різкіші, грубіші, конкретніші за українців. Ми не розмазуємося. Ми сказали "так" - значить "так". Коли "ні" - значить, "ні".

Я не знаю, що мав на увазі Зурабов, але важливо, щоб народи дружили, любили, будували нормальне  життя. Ображатися на те, що посол сказав, не варто. Нічого тут образливого немає. І хто образився? Томенко? Сам-то він хто за національністю? Українець? Це ще ніхто не знає. Якщо людина хоче до чогось причепитися, вона і до стовпа причепиться.

Я не бачу тут нічого принизливого або образливого.  Давно сказано: пошкреби росіянина - до українця дошкребешся.

ЯКЕ ВІДНОШЕННЯ ДО ВУЛИЦІ МАЄ МАЗЕПА?

-Вас називають не тільки спецпредставником російського президента, але й спонсором Українсько-російського інституту в Чернігові, філії Московського державного відкритого університету. Ви його студентам раз на рік Черномирдінські стипендії роздаєте. Чому саме Чернігів вибрали?

-У мене склалися дуже хороші відносини з керівництвом Чернігівської області. Працюючи послом, я найчастіше бував у Чернігові. Звідси вийшли і московські, і київські князі. Ці гени й традиції однаково сидять усередині нас, не можна від них відмовлятися. 

Я сам раніше цей ВНЗ закінчував. Коли приперло й треба було в економіці розібратися, тут я другу освіту одержував. Коли засновував тут стипендію і з'ясовував обсяг, запитав у Кучми – а твоя, президентська, стипендія – це скільки? Він сказав, і я зробив трохи менше.

Я тутешнім випускникам кажу: хто хоче чогось домогтися, завжди домагається. Я, людина, народжена у звичайному селі, зміг дійти он куди. І допомогти мені було кому - сім’я п'ятеро дітей. Коли я вчився, то не міг зрозуміти, що я більше роблю –навчаюся чи працюю. А коли почав заробляти, то вже був одружений. Було нелегко, але вся річ була в силі волі й у бажанні працювати.

Як це не дивно зараз звучить, я завжди боявся засмутити батьків. Думав - раптом вони довідаються, що зі мною щось трапилося або я щось накоїв. Навіть коли я став головою уряду, я розумів, що відповідальний перед батьками. І зараз я студентам кажу: не можна, щоб праця була тягарем. Це вже не праця. Від нас і вас сьогодні чекають результатів, і все залежить від нас.

-Святійший Патріарх Кирил, який має намір відвідати Київ у липні, заявив, що йому неприємно буде їхати до Лаври вулицею Мазепи. Цю назву  їй привласнили при Ющенку. Пора би перейменувати?

-Питання в тому, навіщо це все було зроблено. Щоб помститися? Яке відношення до цієї вулиці має Мазепа? Адже в неї була перша, історична назва. Чому її не повернули?

ДО РЕЧІ

Азаров: злиття не буде

Прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що злиття "Нафтогазу України" і "Газпрому" не відбудеться: ”Ніякого злиття не буде. Але буде пошук організаційної форми, що дасть змогу, як наш президент сказав, синтезувати роботу".

НОВІ АФОРИЗМИ ВІД ЧЕРНОМИРДІНА

У нас доля така: або нас заливає, або ми горимо. Цим ми й відрізняємося від інших держав.

У нас економіка іншу конотацію має, не зовсім звичайну. І кожен її розуміє.   І ми не дуже прагнемо, щоб нас розуміли.

Кажуть, що без опозиції краще - може й так, але вона потрібна.

З багатим домовлятися легше.

Якщо людина хоче до чогось причепитися, вона і до стовпа причепиться.

Інтерв'ю взяла Яніна Соколовська, "Известия в Украине ".

 

 

 





Архів
Новини
Утікача Рабіновича і підозрюваного в держзраді Кузьміна хочуть позбавити депутатських посад 15:56
Зеленського просять перевірити підстави для припинення громадянства України Богдана Львова 18:05
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
Офіс генпрокурора не шукав громадянство РФ у представників трьох гілок влади 12:13 Документ
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Росія перекидає війська з Сирії та Сибіру в Україну, – Генштаб 08:35
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
Ракета. Фото: twitter/AFP
Північна Корея запустила балістичну ракету над Японією 08:49
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
більше новин

ok