Агропродукція завжди була для України головною статтею експорту, випереджаючи металургію і хімічну промислові. З початком повномасштабної війни з Росією галузь постала перед безпрецедентний и викликами. І справа не тільки в тому, що частина орних земель опинилася в зоні бойових дій, або в окупації. Але й в тому, що агресор захопив або заблокував більшу частину українських портів, через які в основному і експортувалась аграрна продукція.
Українські Новини поспілкувалися з заступником міністра аграрної політики Тарасом Висоцьким про те, які заходи держава впроваджує для відновлення експорту, які є логістичні вирішення проблеми в поточній ситуації, а також про продовольчу безпеку країні і хід посівної в умовах війни.
В нинішній ситуації з обмеженим доступом до морських перевозок, які перспективи експорту агропродукції?
Історично, якщо візьмемо останні десятиліття, дійсно близько 90% експорту сільськогосподарської продукції відбувалося через морські порти Одеси та Миколаєва. Перевалка могла сягати до п’яти, іноді навіть більше мільйонів тон в місяць. Зараз ситуація тимчасово змінилася, поки що ці порти недоступні, тому у нас залишаються в користуванні наступні альтернативи.
Є порти Дунайського регіону через Одещину, залізничні перевезення країнами Європейського Союзу: Румунія, Угорщина, Словаччина та Польща, і це є автоперевезення через переходи з країнами ЄС аналогічними як і залізничний транспорт.
Якщо подивитися на пропускну можливість цих напрямків, то в принципі навіть чинна інфраструктура при максимально ефективному використанні могла би дати можливість експортувати близько 1,5 млн тон в місяць. Це звісно менше ніж портова інфраструктура, але це непогана альтернатива та тимчасовий резервний шлях, для того щоб не зупиняти експорт.
Саме над цим ми зараз працюємо з європейськими колегами, щоб інфраструктуру цих шляхів настільки розширити, щоб дійсно ми вийшли на 1,5-2 млн тон в місяць експорту сільгосппродукції.
Наскільки проблемою є те, що наша залізнична мережа має різні по розміру колії з європейською? Як можна в максимально короткі часи це вирішити аби пришвидшити експорт?
Дійсно, є різні стандарти по ширині колії, що спричиняє необхідність додаткової перевалки/перевантаження. Є кілька шляхів – коли перекидаються колісні пари і залишається той самий вагон з продукцією. Це також займає час, але тут не потрібно перевантажувати. Є інший шлях, коли вузька колія заходить на територію України і аналогічний випадок коли наша широка колія заходить на територію ЕС, доводити до цих точок де є такі термінали і робити ці перевантаження. Воно може бути і через елеватори і буквально з вагона в вагон чи мобільними перевантажувачами, так звані сухі порти.
Рішення є, всі вони потребують часу. Вони зменшують швидкість, але найближчим часом іншої моделі не буде. Зараз працюємо для того, щоб технічна спроможність перевантаження максимально розширити.
Як ви бачите структуру нашого експорту по культурам? Наскільки вона зміниться?
Очевидно, що наш обмежений фактор – можливість фізично перевозити певний обсяг продукції. Тому аграрії будуть робити наголос, і ми це бачимо в цій посівній кампанії, на продукцію, яка має більшу вартість за одиницю ваги. Якщо ми говоримо про зернову продукцію та олійну, то буде більше олійних культур, таких як соняшник та ріпак. У них менша врожайність, та набагато більша ціна за одну одиницю.
Також далі буде активніше робитися наголос на продукцію переробки. Та ж сама олія соняшникова значно дорожча за насіння соняшника.
Які заходи планує робити уряд щодо стимулювання експорту агропродукції? Як ви працюєте з аграріями в цьому плані?
Є декілька механізмів які допоможуть швидше відновити експорт, крім інфраструктурних. Перше – пропрацьований механізм державної гарантії на транспорт, зерновози чи баржі і тд., які заходять на територію України під час війни. Це робиться для того, щоб приватні оператори могли не хвилюватися і надавати свої транспортні засоби.
Аналогічно ми працюємо зараз всередині країни, щоб максимально дерегулювати всі процедури, пов’язані з фітосанітарними сертифікатами, який можна отримувати в будь-якій точці. Його можна отримувати за оглядом, а не чекати аналізи кілька днів. Аналогічно є чіткі терміни максимальної видачі ветеринарних сертифікатів. Тобто там де ми говоримо, де держава має надати сервіс, спростили все максимально, до рівня, щоб не порушити міжнародні вимоги.
Також є чітке розуміння, є рішення, що там де йдуть активні бойові дії не має бути сплати за простій вагонів, щоб аграрії не несли фінансові втрати. Ну і звісно кредити, які доступні для посівної, для аграрного сектору, їх можна використовувати для покращення експорту.
Якщо говорити про цифри, скільки вже за воєнний стан, вже відвантажено продукції?
Якщо ми візьмемо березень, повний місяць, який був місяцем війни, то було відвантажено альтернативними шляхами близько 250 тисяч тон, коли потенціал може бути в 6-8 разів більше.
Починаючи з середини березня динаміка експорту день до дня постійно покращується. Тобто за квітень результати будуть кращі в рази. Орієнтуємось, що можна буде розігнати логістику, щоб вийти на показник для початку в мільйон, а потім 1,5-2 млн тон в місяць.
Іноземні компанії або держави пропонують свою допомогу в цьому напрямку? Багато міжнародних експертів говорять, що вибуття України зі світового ринку може спричинити голод в деяких регіонах світу.
Так, у нас є багато звернень ми бачимо результат, коли є готовність надавати гарантії направляти, говорити, там де можна залучити державних операторів, баржі чи зерновози, для того щоб прискорити вивезення. В цьому, перш за все зацікавлені крім країн ЕС, країни Близького Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії.
Які у нас зараз обсяги запасів продовольства? Чи повинно бути якесь державне регулювання щодо експорту взагалі?
Тут є кілька позицій. Якщо ми говоримо кормову продукцію, то в нас є запаси на багато років, то там немає змісту регулювати. Кукурудза – кормова культура і у нас її наразі запас більш ніж на 2 роки. Наприклад, соняшникова олія – це продовольча культура, але її запас у нас є на 6 років. Але таку продукцію неможливо зберігати так довго, це величезні запаси. Тут немає змісту регулювати.
Якщо ми говоримо про культури для продовольчої безпеки, то в нас запроваджене ліцензування. Це стосується експорту пшениці, мяса птиці, яєць. Також регулюється овес, гречка, сорго. Ризиків відсутності фізичної продукції немає. Там де запаси багаторічні і вони не мають стратегічної цілі – то вони експортуються без обмежень. Якщо ми побачимо, що запаси зменшилися, то можемо не видавити ліцензії. Але зараз такої потреби немає, у нас по всім позиціям наявні річні обсяги запасів. Хвилюватись не варто, ми слідкуємо за цифрами щодня.
Як би ви охарактеризували роботу аграріїв по посівній?
Аграрії молодці, вони, незважаючи на складності вийшли на посів в усіх фактично регіонах. Його показники на 15% вище ніж на аналогічну дату минулого року. Звісно, є критичні моменти - це там де тривають бойові дії чи замінування полів і т.д. Складнішає логістика матеріальних ресурсів таких як палива, добрив, насіння, засобів захисту рослин.
Але, незважаючи на ці виклики, ми бачимо, що аграрії стійко реалізують посівну кампанію. Посівна відбудеться.
Чи вистачає палива аграріям?
Паливо є критичним фактором. Немає зупинки посівної через його дефіцит. Але це той фактор, котрий потрібно моніторити щодня та постачати буквально з коліс. Це робота 24/7. Поки що по ланцюгу всі справляються і сподіваюся що і надалі все буде реалізовано в повній мірі.
Чи можливо робити якісь прогнози по посівній?
Робити якийсь прогноз валового виробництва поки ще зарано. Є певні ризики. Ми бачимо, що до 30% площ можуть бути не засіяними. Це повязано з бойовими діями чи нездатністю довезти ресурси.
Для внутрішнього споживання нам потрібно не більше 25% посівних площ. Тому можна особливо не хвилюватися. Ми зможемо підтримати своїм експортом і інші країни.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.