31 березня 2022, четвер, 08:30 10890

Голова комітету ВРУ по освіті Сергій Бабак: про атестати та дипломи в "Дії", скасування навчання під час війни та вступ без ЗНО

Микола Ящук

Сергій Бабак. фото: прес-служба Слуги народу

24 лютого, на жаль, не зміг стати звичайним днем навчання для студентів і учнів. Питання, що робити, як зберегти своє життя та що взагалі буде завтра стали першочерговими, а відвідування пар чи уроків відійшло на другий план. Але навіть війна не має зупинити навчальний процес, який гарантує нам майбутнє і вже буквально через декілька днів війни постало питання як далі бути з освітою. Школи почали поновлювати навчання і вузи також. Але війна спровокувала нові перешкоди для здобувачів освіти.

"Українські Новини" поспілкувалися з головою комітету з питань освіти і науки Сергієм Бабаком щодо так званих перешкод і їх планів вирішення зі сторони влади. Ми обговорили відміну ЗНО і введення єдиного іспиту, видачу дипломів під час війни, навчальний процес, а також дізналися про освітні перспективи після отримання статусу кандидата, а згодом і члена Євросоюзу.

Рада скасувала державну підсумкову атестацію та ЗНО у 2022 році. Відповідно до прийнятого рішення, прийом до вузів на бакалавра та магістра здійснюватиметься в особливому порядку, визначеному Міносвіти, без використання результатів ЗНО, єдиного вступного іспиту та єдиного професійного вступного випробування. Про який саме порядок йдеться?

Концепція модернізується постійно, ми над нею працюємо з Міносвіти вже 4 тижня. В цілому буде щось на кшталт єдиного тесту, який можна буде скласти і онлайн, і офлайн. Ми не зовсім відміняємо ЗНО, ми його спрощуємо, бо ніхто не збирається повертати старі ганебні схеми. В нинішньому законі про освіту є ціла ст.45, яка присвячена ЗНО і там дуже детально розписано про нього. Той вигляд, в якому існує процедура проведення ЗНО в законі, неможливий в нинішніх умовах. Неможливо фізично провести в один день іспит для всіх з конкретного предмета. Рада прийняла закон про скасування державної підсумкової атестацію та дала право КМУ у 2022 році провести вступну кампанію за спеціальною процедурою без дотримання вимог Закону України про вищу освіту, тому що в мінливих умовах Кабінет Міністрів більш оперативно приймає рішення ніж ВРУ. Ми передали право вирішувати це питання уряду, щоб не тягнути з процедурами в Раді.

Отже, буде спеціальна процедура, а по суті спрощене ЗНО, тобто спрощений тест. Не буде окремих тестів по предметам, а буде єдиний інтегрований тест, який буде містити в собі декілька предметів. Попередньо їх список уже опублікований на сайти МОНу, але є ймовірність зміни вагових коефіцієнтів в залежності від спеціальності. Такий тест буде і в онлайн (сподіваюсь), і в офлайн форматі. Буде зроблено велика кількість варіантів тестів для того щоб протягом 10-15 днів діти могли складати цей тест. Діти зможуть приходити в центр тестування і складати цей іспит, а його частину навіть онлайн. Зараз ми працюємо над питанням верифікації. Якщо, умовно, з 1 по 15 число іде процес, коли можна скласти іспит, а дитина не змогла це зробити в перший день через повітряну тривогу чи обстріли, то вона може зробити це в інший день. Кожного дня іспити будуть оновлюватися (змінюватися завдання) для того, щоб не було можливості недоброчесно скласти іспит.

Як взагалі у військових умовах можливе проведення вступної кампанії? Які прийматимууться, щоб її взагалі було можливо здійснити? Як вона взагалі виглядатиме?

Ще побачимо, ми ж не знаємо як буде в країні до того часу. Були різні думки аж до відкладення вступної кампанії або відміни першого року навчання. Наша позиція дуже проста - ми вважаємо, що навчання повинно розпочатися. Незважаючи на те, що ми знаходимося у стані війни, країна все одно живе і мусить жити. Бізнес мусить повертатись, економіка має працювати, а діти - навчатися. Інакше ми втратимо не просто рік, а ціле покоління, якщо відмінимо навчання. Нехай це буде онлайн в регіонах без належних умов. А в деяких регіонах навіть спокійно і можна проводити навчання очно. Відрізати через жорсткі бойові дії на території України якусь частину дітей від навчання не можна. По даним Інституту демографії та соціальних досліджень (Лібанової) близько 12 млн є вимушеними переселенцями, які переїхали в більш спокійні регіони. Частина залишилась там, де активні бойові дії. Я розумію, що будуть різні умови, але ми не може зробити для всіх однакове "ненавчання". Хто може навчатися офлайн, буде навчатися саме так, хто онлайн – відповідно так. Ми розуміємо тих, хто не може взагалі наразі навчатися. Ми нічого не можемо зробити з дітьми, які залишилися в Маріуполі, навіть фізично, а про навчальний процес мова взагалі не йде.

Безпосередньо про навчання, деякі вузи розпочали дистанційне навчання, незважаючи на війну, за нинішніх обставин не кожен студент має можливість доступу до них, отже створюються нерівні умови для учнів і студентів. Чи потрібно розпочинати вузам навчання під час військового стану?

Я дуже хотів би подивитися в очі тій людині, яка вважає, що навчання треба відмінити під час воєнного стану. Що значить відмінити? Це значить, що дитина буде не навчатися в принципі, зробимо на рік канікули? Ви уявляєте, що буде з цілим поколінням, які пропустять один рік в школі? Я уявляю це як катастрофу. Розумію, що будуть певні нерівні умови, але, вибачайте, у нас йде війна. Я взагалі знаходжусь в Києві, де обстрілюють. І мені через це кинути свою роботу і сказати "давайте я рік не буду працювати"? Ні, це ненормально, такого не має бути із навчанням. Діти повинні навчатися. Наша робота забезпечити максимальний доступ. Для тих, у кого немає можливості офлайн - буде онлайн. Є ті, у кого немає і онлайн доступу, це трагедія.

Така ж думка у вас і стосовно студентів? По базовій освіті такі факти більш очевидні.

Абсолютно так само думаю. У студентів є маса можливостей - взяти академічну відпустку, ніхто не забороняє це робити. Але ми не можемо дітям, які хочуть навчатися, не дати такої можливості. Близько 1,5 млн дітей виїхало закордон і намагаються навчатися там. Враховуючи, що в нас було близько трішки більше ніж 4 млн учнів. Більша частина з них залишилася в Україні, але з цієї більшості в основному переїхали на захід України, де безпечніше. Всі, у кого є можливість навчати і навчатися повинні зараз це робити.

Раніше рівень знань щодо України похитнув ковід, сьогодні на це вплинула війна Росії проти України. Наскільки великі збитки від таких подій та як планується відновити рівень знань?

Коли ми переможемо і закінчимо цю війну, то: по-перше, все відбудуємо, по-друге, зробимо компенсаторні програми і дотягнемо рівень знань кожного. Коли всі повернуться до нормального життя, в тому числі вчителі і учні, то ми зробимо програми, які підтягнуть рівень знань. Держава на це не буде шкодувати коштів, інакше для кого ми воюємо? Їм потів відбудовувати Україну і нове майбутнє, звісно ми їм повинні дати максимальний доступ і якість знань.

Система освіти вже не буде такою як це було до війни, бо буде глобальне переосмислення. Ми бачимо, що відбувається. Як ректори втікають з України в перші дні війни в деяких регіонах. Бачимо як в Харкові залишилося лише 2 ректори, хоча в однієї з них взагалі зруйнований університет. А деякі втікають. Звісно, що ми будемо переосмислювати це все і я не впевнений, що у нас вистачить ресурсів, щоб утримувати ту систему вищої освіти, яка була до цього. Ті 150 державних університетів… Я не впевнений, що у нас для цього всього будуть ресурси. Ми будемо переосмислювати та об’єднувати вузи та будемо будувати нові на місці тих, котрі знищені. Для того, щоб до цього дійти, звісно потрібно закінчити війну.

Зеленський переконує, що Україну точно визнають кандидатом у ЄС, які можливості для учнів це надасть на рівні кандидатства і вже безпосередньо у самому ЄС?

Офіційно статус кандидата нічого не змінює, це політичне рішення для самої країні. В кожній сфері є свої регуляторні механізми для інтегрування в ЄС. Звісно, зі статусом кандидата цей процес пришвидшиться. А коли ми станемо вже членом ЕС, коли повністю інтегруємо свою освітню і наукову систему, тоді не буде різниці, яку школу ти закінчуєш - українську чи французьку. Так само буде і з університетами, коли ми їх інтегруємо. Один з позитивних моментів - припинення "освітньої міграції", бо це значно підтягне рівень наших закладів освіти. Ми будемо знаходитися на одному освітньому полі, це буде один ринок. Коли ти починаєш конкурувати з більш сильними, то стаєш значно сильнішим. Це дасть додаткові можливості для дітей. Статус кандидата в члени ЄС одразу не змінить освітню систему, це поступовий процес. Пройде певний час коли ми інтегруємо свою систему в їхню.

Що планується робити з видачою дипломів, як під час війни врегулюють це питання?

Ми працюємо над цим. В тих університетах, які знаходяться в більш-менш спокійній зоні проблем з видачою дипломів не буде. Є питання по складанню атестаційних іспитів або кваліфікаційних робіт, але вже Міністерство освіти напрацювало з університетами можливості в різних формах це робити. Проблеми є тільки там, де фізично ми не можемо видати диплом або взагалі споруди університету не залишилося. Скоро ми запропонуємо механізм для вирішення цього питання. Можливо, ми зробимо перші в світі освітні документи в "Дії".

Ви припускаєте таку можливість?

Я припускаю, чесно, я навіть припускаю можливість видачі свідоцтва про повну загальну середню освіту в "Дії". Ми поки що припрацьовуємо механізм технічної можливості такого нововведення. Треба буде певні зміни до законів робити. Дипломи і атестати можуть бути в базі єдиної державної електронної бази з питань освіти. Теоретично існує можливість видачі дипломів і атестатів в "Дії" і тоді буде набагато простіше тим, хто знаходиться закордоном і в інших містах. Вони отримали в "Дії" атестат чи диплом, які узаконені, приходять в університет в іншій країні, де можуть сміливо його показати. Це все ж буде в базі, чому б і ні. Теоретично цей момент можливий, але тільки питання в можливості його реалізації.