Інтерв’ю 2022-12-01T04:03:26+02:00
Українські Новини
Перший заступник голови ФДМУ Денис Кудін: тверда позиція всіх гілок влади – "Центренерго" має бути продано при

Перший заступник голови ФДМУ Денис Кудін: тверда позиція всіх гілок влади – "Центренерго" має бути продано приватному покупцю разом із шахтами

Вже другу осінь поспіль Україна стоїть на порозі енергетичної кризи, пов'язаної із забезпеченням теплових електростанцій вугіллям. Друга за продуктивністю теплова енергогенеруюча компанія України після "ДТЕК" – це державна "Центренерго". Минулого року компанія, як і енергосистема в цілому, зуміла вирішити проблеми з постачанням палива та пройти зиму без "віялових" відключень. Але цього року ситуація із запасами вугілля в компанії знову критична. – у середині жовтня на частини ТЕС їх вистачало лише на 1-2 дні роботи. Зараз ситуація покращала, але не кардинально. Керує компанією, як і рік тому Фонд державного майна. Весною 2021 року Фонд повністю змінив управлінську команду в "Центренерго". А в середині жовтня компанію залишив її гендиректор Юрій Власенко, в.о. призначено його заступника Віталія Довгаля.

Українські Новини поговорили з першим заступником голови ФДМ, головою наглядової ради "Центренерго" Денисом Кудіним про ситуацію в компанії, оцінку роботи нинішнього менеджменту, причини кризи із запасами вугілля та шляхами його вирішення.

Також ми обговорили як майбутній продаж "Центренерго", так і перспективи великої приватизації в Україні загалом.

Сьогодні у всіх на слуху як ситуація в цілому з дефіцитом вугілля в нашій енергетичній системі, так і події, пов’язані з "Центренерго" і дефіцитом вугілля у цій компанії. Останні дані на сайті Міненерго свідчать, що ситуація трохи покращилася – на Трипільській ТЕС вугілля залишилося приблизно на 13 днів, на двох інших – на 5-6 днів. Але це теж вкрай малі запаси. Чому, на вашу думку, виникла така ситуація, хто в цьому винен і чому керівництво не змінилося раніше, що сталося?

Я приєднався до Фонду держмайна трохи більше ніж рік тому – наприкінці липня 2020 року. У лютому цього року ми змінили менеджмент "Центренерго", вірніше, першу зміну менеджменту Фондом було проведено влітку 2020 року, друга зміна відбулася в лютому 2021 року. І хоча у ЗМІ пройшло повідомлення про те, що наглядова рада звільнила Юрія Петровича Власенка і призначила нового керівника, я б не вважав це зміною менеджменту. Юрій Петрович вирішив продовжити кар'єру у приватному бізнесі, його помітили іноземні гравці теплової генерації з СНД і запросили на роботу в іншу країну, тому це було його рішення, вся команда залишилася та сама. Ми призначили виконувачем обов'язків директора заступника Власенка і ось днями оголосимо конкурс на постійного голову правління, вже без приставки в.о.

Заступник же начебто відповідав саме за паливне забезпечення?

Так. Ми саме тому поклали обов’язки голови правління на Віталія Юрійовича Довгаля, адже паливне забезпечення на сьогодні – це питання №1. Важливіше за гроші, важливіше за технічний стан станції, важливіше за продажі, саме тому наш вибір припав на нього. У принципі, не вважаю це зміною менеджменту, тому що вся команда працює так, як вона почала працювати в лютому.

Щодо ситуації в енергетиці в цілому. Світ перебуває у стані турбулентності через Китай. Із Китаєм це трапляється нечасто, але цього разу він зробив велику помилку у своєму макропрогнозуванні. Два роки тому вони вирішили відмовитися від вугілля для виробництва електроенергії, перейти на відновлювані джерела. І все було б добре, якби не світова криза. Під час кризи споживання електроенергії різко скоротилося, а зараз, коли багато країн уже змогли впоратися з пандемією, ті люди, які не купили різні товари рік тому, півтора роки тому, – купують їх зараз, і тому виник відкладений попит. У підсумку Китай змушений виробляти значно більше товарів, ніж рік, півтора і два тому. Це спричиняє більше споживання електроенергії. Воно зросло на 20%, а ⅔ електроенергії в КНР виробляють із вугілля. Зараз пішла дика перевитрата електроенергії і стало потрібне вугілля, щоб продовжити використовувати ТЕС.

Вугілля, своєю чергою, – це продукція, яку треба видобувати з урахуванням тривалого терміну підготовки. Щоб лаву підготувати до видобутку вугілля й потім підняти його на поверхню, потрібно півтора роки. Це капітальне будівництво та капітальні інвестиції. Коли банки Китаю переорієнтувалися на інвестиції у відновлювану енергетику, вони зупинили інвестиції у вугілля, внутрішній видобувач не може впоратися, вони купують вугілля на зовнішньому ринку. На зовнішньому ринку пропозиція вугілля обмежена, і цей попит призвів до того, що ціна зросла. Звісно, це позначається й на Україні, адже частину вугілля ми видобуваємо самі, а частину імпортуємо.

"Центренерго" за рік споживає 4,5 млн тонн вугілля, програма видобутку державних шахт якраз і передбачає аналогічне виробництво. На жаль, цього року маємо дуже велике недовиконання державними шахтами обсягів виробництва. На 25 жовтня за планом вони мали видобути 4,5 млн тонн, а видобули лише 3,5 млн. У підсумку нам не надійшло 700 тисяч тонн державного видобутку – це відповідь на запитання, чому в "Центренерго" вугілля виявилося менше, ніж мало би бути.

Якщо взяти дані Міненерго, то у нас на кінець жовтня мав бути запас на всіх станціях якраз 700 тисяч тонн. Він до нас не заїхав. Імпорт переорієнтувати в такі стислі терміни досить складно, тому що Китай вибирає абсолютно весь обсяг. Крім того, ми до останнього сподівалися, що державні шахти зможуть впоратися з поставленим завданням щодо видобутку, оскільки в принципі немає об'єктивних причин, чому вони не могли його видобути, є лише суб'єктивні. Це організація роботи та фінансування. Але ці питання можна вирішити. Та, на жаль, вони досі не вирішені, відповідно, вугілля не поїхало.

Тобто, за вашими оцінками, виходить, що нинішню команду "Центренерго" взагалі немає в чому звинувачувати?

Я гадаю, що нинішня команда "Центренерго" повністю справляється. Вони починали у березні, і з квітня в нас немає жодного збиткового місяця. Щомісяця компанія показує плюс. За підсумками 2 та 3 кварталів компанія показала плюс і навіть перекрила частину операційного збитку 1 кварталу. За підсумками 9 місяців операційний прибуток становив 32 млн гривень – це непоганий результат, якщо взяти до уваги, що в 1 кварталі компанія отримала збиток більше ніж 700 млн гривень, коли перейшла на використання газу як палива.

Компанія показала дуже високий клас роботи у трьох напрямах. Перший – це продаж електроенергії. На адресу попередніх команд менеджменту звучали звинувачення у продажу електрики в одні руки. Тобто, як правило, приходили одна-дві компанії, які забирали весь обсяг, і ціна іноді була нижчою за ринок. Сьогодні у нас 56 покупців, які купують дрібними лотами на аукціонах на місяць, два, три, шість місяців наперед, здійснюють за цю електроенергію передоплату, й іноді навіть бувають моменти, коли середня ціна укладених контрактів вища за середню ринкову ціну. Це говорить про те, що у продажу ми повністю навели лад.

Питання номер два – постачання палива. Ще пів року тому замість поставок із держшахт напряму вугілля їхало через компанію-посередника. У березні за один тиждень ми повністю перевели всі договори лише на прямі двосторонні відносини. "Центренерго" має прямі контракти із шахтами, без жодного посередника. Те вугілля, яке ми можемо споживати відразу із шахти, у якого зольність і параметри якості відповідають регламенту, відразу на станції ми і спалюємо. Те, яке треба додатково доробляти – проводити його збагачення на збагачувальних фабриках, купує державна компанія "Укрвугілля", везе на збагачувальну фабрику і потім цей концентрат постачає на "Центренерго". Це не посередник, це, по суті, логіст, який у шахти забирає рядове вугілля, везе на збагачення, а вже готовий концентрат поставляє на станцію.

Третій напрям, у якому ми повністю навели лад сьогодні, – це фінанси. Ми в режимі реального часу розраховуємо економіку, ми повністю взяли і навели лад у русі коштів, чистимо баланс, робимо все, щоб за жодних обставин споживач не залишився без електроенергії, а співробітники компанії – без зарплати. Адже коли новий менеджмент зайшов, то ми затримали виплату зарплати, бо просто не було чим платити.

Повернімося до питання про паливо…

Щодо палива ситуація складна, але керована. З початку року ми мали чимало періодів, коли на складах залишалося палива менше ніж на 10 днів. Ця ситуація не нова, виникла не вчора і пов'язана вона лише з одним – будь-якому бізнесу потрібні обігові кошти. Ми купуємо вугілля сьогодні, спалюємо його за місяць і лише тоді отримуємо гроші від споживача. Якщо ми не маємо грошей на закупівлю вугілля, то ми не можемо й наростити склад. Гроші в обіг компанія може взяти тільки з 2 джерел – або в акціонерів, у нашому випадку це держава, або в банку. Через шлейф історичних проблем банки сьогодні не готові фінансувати "Центренерго" на потрібні нам суми – а це 1,5 млрд гривень обороту. У нас є домовленості на 100-150 млн гривень, і у нас є кілька банків, з якими на сьогодні підписано договори. Це не великі банки, які готові на цей рівень ризику. Державні банки чекають, що ми покажемо добрі підсумки 2021 року, й тоді будуть готові поновлювати переговори про кредитування "Центренерго" з січня 2022 року. На жаль, до січня нам треба прожити власним коштом, оскільки держава, як акціонер, займає чітку позицію – не дотує бізнеси, які їй належать. Це тверда позиція і самої держави, і Кабінету Міністрів, і Верховної Ради: кожна комерційна компанія, нехай і державна, зі своїми фінансовими завданнями має впоратися сама.

А якщо буде погіршення ситуації? Тобто в принципі виключений варіант держпозики для нарощування складів чи він виключений у разі керованої ситуації?

Я скажу так: сьогодні вугілля, яке видобувають держшахти, а це приблизно 200-220 тисяч тонн товарного вугілля, щомісяця надходить на склади "Центренерго". Тут ми не бачимо жодних загроз, ми вважаємо, що державні шахти продовжать видобуток у стандартному режимі, можливо, навіть його трохи наростять до кінця року.

Ви говорите про 200-220 тисяч тонн, а скільки вам потрібно загалом?

Приблизно 400 тисяч тонн на місяць – це в середньому, як правило, під час опалювального сезону потреби більші. Ми говоримо, що коли Міністерство поставило нам у серпні завдання у жовтні мати 700 тисяч тонн вугілля, воно виходило з обсягу, який ми повинні спалити, плюс запас, тобто близько 500 тисяч тонн спалити і 200 тисяч тонн мати в запасі. Наразі не до запасу, тут хоча б мати достатній обсяг палива на щоденну роботу, але дивіться, у компанії "Центренерго" є комерційний графік, тобто це та електроенергія, яку компанія продала на біржі своїм споживачам, цього графіка ми дотримуємось і свої комерційні зобов'язання перед покупцями виконуємо у повному обсязі.

У чому полягає державне завдання для "Центренерго"? Бути готовими виконувати додаткові команди диспетчера щодо створення більшого обсягу електроенергії, коли це потрібно. Адже як працює ринок: споживачі наперед прогнозують, скільки електроенергії споживають сьогодні, завтра, наступного тижня. Якщо споживач неправильно розрахував обсяг електроенергії, який йому потрібен, ніхто ж їх не вимикає. Людина чи компанія, чи завод має взяти електрику з розетки, але просто заплатить за неї більше. В такому разі "Укренерго", як диспетчер, дає команду всім генеруючим компаніям, у тому числі й "Центренерго", збільшити потужність. "Укренерго", як диспетчер, купує цей обсяг, продає його клієнтові, який не розрахував своє споживання, отримує з нього оплату й потім ці гроші надсилає нам. Велика комплексна проблема ринку в тому, що "Укренерго" сьогодні перебуває у дуже тяжкому фінансовому стані, воно платить "Центренерго" із затримкою в 10 місяців. Борг на 1 жовтня становив 1,8 млрд гривень.

Це заборгованість саме "Укренерго" перед "Центренерго"?

Так. Тільки зараз, завдяки зусиллям Міністерства енергетики, "Укренерго" почало нам оплачувати електроенергію, яку ми йому продали в січні цього року. Зрозуміло, що це ненормальна ситуація, але ми розраховуємо, що Міністерство енергетики та НКРЕКП зможуть стабілізувати ситуацію, знайти способи, щоб "Укренерго" стабільно платило за своїми рахунками.

Повернімося до вугілля. Ми говоримо про отримання 200-220 тис тонн від держшахт при потребі в 400-500 тис тонн. Де брати різницю?

Імпорт. Фактично "Центренерго" – це головний споживач державного видобутку вугілля. В Україні 3 компанії, які генерують електроенергію через теплові установки, – це найбільша ДТЕК, потім "Центренерго" і "Донбасенерго". ДТЕК вертикально інтегрований, він сам видобуває вугілля і сам спалює його на своїх станціях. З "Донбасенерго" – те саме, у них є видобуток на шахті в Новогродівці та трошки імпорту. "Центренерго" свого видобутку не має, саме з огляду на це народилася ідея Президента та уряду приватизувати "Центренерго" разом із державними шахтами, і це правильно. Бо якщо ми продамо "Центренерго", а шахти залишимо, цим шахтам не буде кому продавати вугілля. І "Центренерго" залишиться без сировинного забезпечення.

А чи є звідки імпортувати це вугілля? І чи є на цей імпорт кошти?

Так, на обидва запитання. Є звідки імпортувати і є кошти. Імпорт – 2 основних канали: залізничний транспорт – Польща і Казахстан, інших варіантів немає. Морський транспорт – це країни Латинської Америки, США і Південна Африка.

Я запитував швидше не про логістику, а про наявність сировини на ринку з огляду на попит китайців.

"Центренерго" мало раніше підписані контракти на постачання і з компаніями, що везуть вугілля з Польщі, і з компаніями, які доставляють його з Казахстану. Поляки мають невеликі підтверджені на нашу адресу обсяги й чітко виконують свої зобов'язання. Казахи підписали з нами контракт останніми, дуже стараються його виконувати, але минулого тижня заступник голови адміністрації Президента Росії Дмитро Козак дав команду 2 тисячі вагонів Російської залізниці вивезти з Казахстану. Просто вивезти. Не тому, що вони мають щось перевозити, а щоб вугілля не поїхало. Відповідно, неважко здогадатися, що це є частиною економічної війни Росії проти України. Ми з вами мусимо пам'ятати, що "Центренерго" – це єдина компанія теплової генерації України під російськими санкціями.

Які обсяги імпорту мають бути доставлені залізничним і морським шляхами?

Загалом "Центренерго" на сьогодні має законтрактовані обсяги приблизно на 650 тис. тонн, з них у листопаді має зайти не менше ніж 220 тис. тонн. І в роботі є контракти ще на 800 тис тонн. Ми прогнозуємо необхідність імпорту на 1,5 млн тонн до кінця опалювального сезону.

Компанія має чим оплачувати імпорт?

На рахунках компанії сьогодні в основному гроші, залучені за рахунок продажу електроенергії у наступних періодах – у нас продано обсяги на листопад, грудень, січень, лютий і березень включно, не весь обсяг, який ми плануємо згенерувати, а частково. На сьогодні ми акумулювали понад мільярд гривень для того, щоб повністю забезпечити компанію вугіллям.

Якщо раніше протягом літа головним стримуючим чинником були гроші, ми не мали коштів для того, щоб завозити вугілля, то сьогодні питання фінансування повністю вирішене і наша команда працює лише над постачальниками і над логістикою. Тому що є іще одна обставина: в Україні цього року рекордний урожай зернових, і залізниця практично всі вагони кинула під сільгоспурожай, нам довелося докласти чимало зусиль, щоб були ритмічні поставки вугілля з держшахт, не кажучи вже про імпорт.

Резюме таке: ситуація складна, але керована. Ми дійсно балансуємо кожного дня, і щодня з ранку до вечора працюємо із надходженнями, щоб кожен день у нас вугілля надходило більше, ніж спалюється. І якщо ви бачили, два тижні тому в нас запас палива був на 3 дні, сьогодні вже на 5-10 і навіть 12-13 днів, далі запас тільки зростатиме, надходження є, і ми робимо все, щоб у квартирах українців постійно була електрика. Ми не підвели країну в січні, фактично лише завдяки "Центренерго" енергосистема України не мала віялових відключень. З усією відповідальністю можу сказати, що "Центренерго" цього разу не допустить ніякої дестабілізації. Вугілля – це сценарій №1, якщо так складеться, що будуть короткострокові завдання виробити дуже великий обсяг, на який не буде вугілля, використаємо природний газ. Газ – це резервне паливо, підписано контракт із НАК "Нафтогаз України" про прямі поставки. І ми найближчим часом плануємо погасити заборгованість за газ, який споживали у січні, коли працювали на газі. І ми будемо повністю готові за командою диспетчера підняти свої блоки, тож українці будуть зі світлом.

Яка заборгованість компанії перед "Нафтогазом" і кредиторська заборгованість "Центренерго" загалом?

Перед "Нафтогазом" наш борг становить близько 900 млн гривень, заборгованості перед державними шахтами ми не маємо. Я зараз кажу про прострочену заборгованість, про борги, за якими ми вчасно не розрахувалися. Є історично накопичені борги перед різними постачальниками палива, за якими десь компанія позивається, десь ми вважаємо, що це були безтоварні операції. Ми не беремо ці показники до уваги, тому вони не впливають на поточну роботу. Сьогодні за поточне постачання вугілля ми розраховуємося у повному обсязі, зарплати, соцвиплати у нас повністю виплачені, і єдиний великий кредитор "Нафтогаз" отримає свої гроші в листопаді у повному обсязі. Можемо вважати, що фінансовий стан "Центренерго" стабільний. Ми його за останні кілька місяців зуміли стабілізувати без державної підтримки, без преференцій, а лише за рахунок системної роботи менеджменту.

Чи порушувалося в уряді питання про можливу передачу "Центренерго" від ФДМУ до Міненерго?

Тверда позиція всіх гілок влади, починаючи від Президента, продовжуючи прем'єром і закінчуючи міністром енергетики, – "Центренерго" як компанія має бути продана приватному покупцеві. Друге – "Центренерго" має бути продано разом із шахтами. Тому наразі Міністерство енергетики вже підготувало проєкт ухвали уряду, яка чітко передбачає об'єднання "Центренерго" з частиною українських державних шахт. І саме з тією частиною, яка має бути продана. Решту шахт має бути закрито, і на цьому, по суті, держава вийде з теплової генерації. У держвласності залишиться атомна генерація та гідрогенерація.

Скільки часу потрібно для продажу компанії?

Якби ми продавали лише "Центренерго" без шахт, ми б цю роботу закінчили до кінця року, але оскільки є управлінське політичне рішення продавати разом із шахтами, то зараз Міністерство енергетики як орган, що формує державну енергетичну політику, створює предмет продажу, об'єднуючи компанію із шахтами. Цей процес Міністерство має закінчити в найближчих 6 тижнів, і ми відразу обираємо радника, процедура займає 1,5 місяці, далі радник близько 3 місяців проводить Due Diligence – підготовку до продажу, потім уряд затверджує аукціонні умови і Фонд оголошує аукціон. Отже, ми плануємо вийти на оголошення аукціону наприкінці травня – на початку червня, відповідно через 2 місяці відбудеться сам аукціон, і реально зробити це наприкінці липня 2022 року.

Як ви оцінюєте привабливість компанії для потенційних покупців у такі ось терміни?

Думаю, привабливість компанії достатня, щоб мати попит від 2-3 системних гравців, які вже працюють на ринку теплової генерації СНД. 1 липня 2019 року в нас відкрився новий енергоринок, де електроенергія стала товаром, який продається та купується на біржі, тобто у нас ринкове ціноутворення. Ми можемо бачити, що за ці 2 роки ціна на електроенергію дуже зросла, і якщо ще півроку тому вона не давала прибутково працювати такій компанії як "Центренерго", то сьогоднішня ціна на РДН, на ВДР, на всіх сегментах ринку дає змогу забезпечити прибуткову роботу компанії теплової генерації. Якщо діяльність приносить прибуток, то компанія може зацікавити потенційних покупців. Крім того, з огляду на те, що держава з "Центренерго" готова продавати шахти і покупець отримає сировинну базу, в принципі, я оцінюю шанси продажу компанії як високі. Не варто чекати на список із 20 покупців, на такі об'єкти бувають 2-3 претенденти, і навіть цим треба добряче позайматися. Швидше за все, ми побачимо гравців, які працюють у Казахстані, Білорусі, Польщі, можливо, в інших країнах, наших сусідах. Можливо, хтось із українських компаній прийде на аукціон, побачимо.

Скільки можна отримати за компанії?

Компанія коштує стільки, скільки грошей вона принесе у наступні роки. Кожен інвестор сам визначає, готовий він заплатити сьогодні – прибуток у наступних 5 років або 10. Я думаю, що для українських компаній стабільна оцінка – це EBITDA, помножена на 5. Тому ми зараз працюємо над тим, щоб операційний прибуток "Центренерго" був максимально високим.  Другий метод оцінки – це коли ми вважаємо, скільки коштує побудувати такі блоки і таку компанію мінус амортизація. "Центренерго" коштуватиме кілька мільярдів гривень. А скільки саме – два, три, п'ять – цю відповідь дадуть ринок і ринкова кон'юнктура, яка складеться на момент продажу.

Але тут треба, напевно, ставити перед собою завдання по-іншому: а чому ми хочемо, щоб "Центренерго" стало приватним, а не державним. Відповідь – за 2020 рік ми всі як платники податків заплатили за утримання українських шахт 6 млрд гривень. Саме стільки збитків вони зазнали від своєї господарської діяльності. І якщо держава вийде із вугільного бізнесу, то перестане втрачати 6 млрд гривень щороку. Пряма дотація з бюджету минулого року становила понад 4 млрд грн. Частина збитку залишилася непокритою, а безпосередньо на зарплати видали понад 4 млрд грн. Тому вирішення проблеми виходу держави з вугільної галузі та теплової генерації – це насамперед відмова від оплати збитків, які впродовж багатьох років держава була змушена компенсувати.

Чи готові приватні компанії брати на себе таку ношу та збитки плюс якщо на них ще можуть накласти приватизаційні умови щодо збереження робочих місць у вугільних шахтах?

Давайте поглянемо на "Павлоградвугілля". ДТЕК зміг із нього зробити зразково-показове прибуткове підприємство. Питання саме у передачі управління від держави приватному власнику, тому що саме у вугільній промисловості кожен керівник скаже, що приватний власник значно ефективніший за державного.

Причина проста: будь-який актив потребує інвестицій, вугілля ж не просто видобувають з-під землі, спочатку треба все підготувати. По суті, шахта всередині нагадує метрополітен: треба збудувати рейки, закріпити стіни, стелю, виконати загальні будівельні, монтажні роботи, і на це потрібно наперед інвестувати гроші. А держава дуже погано інвестує у свої активи. У нас фактично немає прикладів, коли держава фінансує розвиток підприємств достатньою мірою, дозволяє підприємствам держсектору економіки достатньо вкладати інвестиції, щоб забезпечити доходи у майбутні періоди.

Як ви оціните підсумки конкурсу із продажу "Більшовика"? З чим пов'язуєте практичну відсутність торгів щодо "Більшовика"? Дехто говорить про змову претендентів…

Приватизація "Більшовика" – це перший успішний досвід приватизації об'єктів такого рівня за останні роки. Ціна гектара землі за результатами торгів становила 2 млн 300 тис. доларів – це у десятки разів більше, ніж суми за подібними договорами в минулому. Стартова ціна лота – майже 1,4 млрд гривень була ринковою, і з цим погоджувалися всі гравці. Тому під час аукціону вона не могла зрости у рази. Але не треба забувати, що йдеться не лише про суму 1,4 млрд грн. Новий власник повинен буде заплатити податки, погасити борги підприємства, сплатити пеню, внести кошти як інвестицію у виробництво, виплачувати пільгові пенсії колишнім працівникам і зрештою виконати демонтаж старих будівель та змінити цільове призначення земельної ділянки. Адже актив "Більшовика" цінний саме як майбутній будівельний майданчик.

На аукціон могли прийти всі компанії, які мали змогу сплатити гарантійний внесок. Не було жодної компанії, яку б не допустили до торгів. Тобто всі, хто бажав взяти участь у приватизації "Більшовика", змогли це зробити, жодних обмежень, окрім вимог закону, не існувало.

Запитання щодо приватизації загалом. Скільки цього року ви отримали від приватизації?

Минулого року ми принесли бюджету 2,5 млрд грн, цього року нам Верховна Рада поставила план 12 млрд гривень, і ми дуже активно працюємо  над  його виконанням, хоча, звісно, план гігантський. Позаторік фонд продав активів на 500 млн. 2019 – 500 млн, 2020 – 2,5 млрд, з початку року ми вже отримали для бюджету грошима ті ж 2,5 млрд грн. Тільки якщо торік 1,1 млрд із 2,5 млрд отримано від продажу одного об'єкту – готелю "Дніпро", то виходить, що решта активів дали всього лише 1,4 млрд. Ось у нас станом на кінець жовтня за 10 місяців ми вже від решти всіх активів маємо 2, 5 млрд, у нас багато аукціонів заплановано на листопад і на грудень. Загалом на продаж за цей рік ми виставимо близько 100 держпідприємств. Деякі не продаються з першого разу, ми їх виставляємо другий, третій і четвертий. Треба пам'ятати, що парламент заборонив аукціони на зниження на час коронавірусу, і, за нашими оцінками, через це ми недоотримали приблизно 700 млн гривень.

Що ви скажете про плани на наступний рік?

Звісно, у нас є план отримання доходів від приватизації, але найголовніше завдання – забезпечити економічне зростання. Ось давайте подивимося на той самий "Більшовик": більш як 20 років завод фактично не працює так, як він має працювати. Якщо ви зайдете на територію, то побачите напівзруйновані цехи, землю, що поросла травою. Але ж майже центр Києва, відразу біля метро Шулявка – це не те місце, де має розміститися сучасне технологічне виробництво. Максимально ефективне використання такої землі – це, звичайно, нерухомість. А промислові підприємства для цього виносять на околицю міста чи в передмістя. У нас прописані приватизаційні умови, за якими ми зобов'язали інвестора зберегти профіль діяльності, але завод має 2 майданчики: один у Києві, другий у Жашкові. Основну діяльність із виробництва обладнання для гумової промисловості буде збережено, очевидно, в Жашкові, а київський майданчик, ось ці майже 35 га, певно, будуть використані інакше.

Що ви думаєте про показник, закладений у проєкт держбюджету на 2022 рік, 8 млрд, наскільки реально його виконати?

Думаю, це дуже реалістична цифра. У принципі, ми його планували, коли думали виставляти на приватизацію обленерго, але задля енергетичної безпеки вирішили обленерго передати Міністерству енергетики і поки що не приватизувати. Подивимося, можливо, коли ми пройдемо гострі моменти на енергоринку і ситуація зміниться, то буде інше рішення, але ми зараз із урядом працюємо над списком нових об'єктів на приватизацію.

Прем'єр дав відповідне доручення, Мінекономіки підготувало кілька списків, ми очікуємо до кінця року отримати кілька сотень нових об'єктів на продаж і окремо працюємо саме над об'єктами великої приватизації.

І що ж ви бачите у цьому списку, окрім "Центренерго"?

"Центенерго" – раз, Одеський припортовий завод – два. Сьогодні ми провели нараду в офісі президента з приводу Харківського авіазаводу. Це дуже велике підприємство, яке понад 10 років, на жаль, стоїть без роботи, його треба оживити. Харків – це місто авіабудівників, інженерів, і приватизація ХАЗ – це можливість дати жителям міста додаткову роботу. Цей об'єкт цілком може піти на приватизацію наступного року. Ми ще цього року чекаємо на приватизацію Азовського судноремонтного заводу, нам передали Калуську ТЕЦ, отримали готель "Козацький" на Хрещатику. Об'єкти є, але всі вони непрості, адже в країні 30 років створювалося законодавство, щоб приватизація не відбувалася.

Навмисно чи ненавмисно, але є передбачено дуже багато взаємовиключних норм. Відтак ми, окрім того, що займаємося підготовкою об'єктів, ще й потроху пропонуємо уряду та парламенту зміну правил, за якими проходять продажі, щоб вони були ринкові, відкриті й забезпечували максимально чесний процес і максимальні надходження до бюджету.

Харківський авіазавод має 4,5 млрд гривень боргів, зрозуміло, що Airbus чи "Боїнг" не прийдуть сюди його купувати в такому стані. Але парламент може ухвалити рішення про списання цих боргів, просто змиритися з тим, що вони ніколи не повернуться, і спробувати залучити інвестора. Українського чи міжнародного – це не головне, головне, щоб завод працював, бо коли працює економіка – добре живуть люди.

Чи розглядаєте приватизацію "Турбоатому", тим більше, що зараз відбувається його об'єднання з державним "Електроважмашем"?

В "Електроважмаші" 100% належать державі, а в "Турбоатомі" 75% акцій державні, 25% – приватні. Звісно, після об'єднання державна частка суттєво зросте, але поки що є внутрішнє рішення не продавати об'єднаний завод, а передати його в управління Кабінету Міністрів безпосередньо. І до Нового року ми закінчимо об'єднання й передамо підприємство під Кабмін. Справа в тому, що воно буде головним підрядником з будівництва 5, 6 і 7 блоків Дністровської гідроелектростанції. Це дуже великі інфраструктурні проєкти вартістю понад 36 млрд гривень за 5 років. Він дуже суттєво вплине на зростання ВВП, тому що рівень локалізації виробництва понад 90%. Якщо подивитися на ці об'єкти, то це просто диво машинобудування. Так, технології ще за радянських часів створено, але заводи їх виконують на дуже гарному рівні.

До Дня Незалежності був запуск 4-го блоку, ми були на відкритті. Це просто чудово! Гідротурбіна набирає потужність 324 МВт із 4 хвилини.

Слава Богу, ми поки що можемо таке будувати...

Так, і дуже важливо, щоб наша економічна політика була постійно спрямована на підтримку та розвиток таких проєктів. Це ж не тільки внутрішній ринок, це ж іще й експорт.

Чи виправдалися ваші очікування від продажу заводів, скільки виручили, і чи є заборгованість у покупців?

Останній питання найпростіше – коли держава продає об'єкт, то спочатку гроші, а потім переоформлення права власності.

Писали, що хтось щось не платить…

Можу з усією відповідальністю сказати, що при передачі об'єктів ми працюємо тільки за стовідсотковою передоплатою. Це прописано в законі, й немає жодного випадку, коли фонд спочатку переоформлює права власності, а потім чекає на гроші. Бувають ситуації, що покупець прийшов на аукціон, дав якусь гарантійну суму в пару мільйонів гривень, доторгувався до 100 мільйонів, а потім не підписав контракт. Тоді гарантійний платіж у 2 млн йде в дохід бюджету і ми виставляємо об'єкт на новий конкурс.

Загалом ми вважаємо дуже успішною реформу щодо подолання державної монополії в спиртовій галузі, ті продажі, які фонд уже здійснив, стосувалися переважно підприємств, які не працювали. Купивши їх, покупець мав можливість до закінчення терміну дії монополії в законі вже розпочинати реконструкцію заводу та виробництво продукції.

Наступний етап – продаж спиртзаводів, які працюють, але він ще не розпочався, бо там є різні обмеження та заборони. Наприклад, майно під арештом або підприємство внесене до Національного реєстру боржників – це все юридичні нюанси, через які ми не можемо продати об'єкти. І тут треба змінити правила гри, внести зміни до закону; ми їх подали, і Верховна Рада вже у першому читанні проголосувала законопроєкт. Є другий варіант – держава має знайти ресурс, віддати гроші цим заводам, щоб вони розрахувалися зі своїми боржниками, і відтак продавати підприємство вже без арештів і без боргів.

Ми поки що йдемо за першим сценарієм, ми розраховуємо внести зміни до правил, щоб можна було державі продавати навіть заарештоване своє майно. Нехай Податкова свій арешт залишить, ми перереєструємо власність на покупця, він погасить податковий борг за майно, Податкова арешт знімає – він зможе ним користуватися. Це ж логічно. Але не все, що логічно, записано в законі, тому частина нашої роботи полягає у тому, щоб повертати здоровий глузд у правила та процедури продажу держмайна.

Скільки держава отримала від продажу спиртзаводів?

2020 року ми продали об'єктів на 346 млн гривень, а 2021-го – вже на 570 млн. Загалом – 916 млн гривень без ПДВ.

Наскільки часто трапляються випадки, коли переможець не заплатив?

Періодично трапляються. Ми продали кілька десятків об'єктів, і щодо трьох-п'яти такі ситуації виникали. Це не масово, але це буває і на інших об'єктах, не лише у спиртовій галузі. Треба сказати, що система Рrozorro працює надзвичайно добре, ми жодного разу не були свідками якихось скандалів, що хтось не зміг прийти на аукціон, або дав ставку вищу, а її не прийняли, система хороша. Вона прозора, чесна і гарантує найвищу ціну для держави.

Більше новин про: ДТЕК Центренерго Укренерго




Архів
Новини
Рада закликала ООН засудити енергетичний тероризм РФ і визнати його методом геноциду українців 17:58
Єнот (ілюстрація). Фото: pixabay
Вкрадений херсонський єнот вкусив колаборанта Сальдо за палець 17:52
У листопаді в Києві випала рекордна кількість опадів. Підсумки синоптиків 17:48
НБУ призначив директором департаменту безпеки ексдиректора з безпеки Ощадбанку Паламарчука 17:42
Затриманих священників УПЦ МП можуть обміняти на українських воїнів, – розвідка 17:35
Тищенко стверджує, що йому погрожує "завгосп батальйону "Монако" Адамовський" 17:32
Ілон Маск хоче протягом року вживити чіп в мозок людини. Гаджетами можна буде керувати подумки 17:13
Рада призначила Кубракова віце-прем’єром - міністром інфраструктури та регіонального розвитку 17:10
Рада заявила про необхідність реформування ООН і виключення з неї РФ 17:06
"ДТЕК Енерго" відвантажив державним ТЕС 20 тис. тонн вігулля 17:00
більше новин
Антициклон "Ерік" принесе в Україну сильні морози. Синоптик дав прогноз до кінця тижня 11:15 Інфографіка
Укріплення під Бахмутом. Фото? Радіо Свобода
В мережі показали укріплення окупантів, які вони збудували на Бахмутському напрямку 11:55
"Мовчати не будемо!" – освітян обурили зверхнє ставлення та образлива риторика "ревізора" Тищенка щодо працівників пунктів обігріву 15:05
Сергій Лавров. Фото: скріншот відео
Лавров назвав "причини" ударів по інфраструктурі України та по Херсону зокрема 15:38
Дефіцит потужності в енергосистемі України впав до 20% 11:48
Декілька гучних вибухів пролунало в місці проживання мобілізованих РФ у Мирному 09:47
У Росії заявили про підготовку Польщі до "анексії західної України" 19:21
ВАКС буде заочно судити брата ексголови Держнацпроєкту Каськіва 15:00
Заступнику Держдуми РФ Бабакову загрожує довічне ув’язнення в Україні, — Черненко 11:05
Минулої доби окупанти обстріляли вісім населених пунктів Донецької області 15:35
більше новин
Заступник мера Херсона Пепель, який співпрацював з окупантами, може вийти на волю під заставу 744 тис. гривень 19:56
Україна повинна отримати зброю, яка дасть змогу завдавати ударів по території Росії, — глава МЗС Латвії 22:53
В Росії скасовують швидкісні поїзди через те, що Siemens пішов з країни 22:30
Костін відкрив справу щодо "слуги" Аллахвердієвої, - джерела 22:51
Загальний держборг у жовтні збільшився на 5,1% до $103,1 млрд 09:29
Росія сконцентрувала в одному місці близько 20 літаків-ракетоносців. Фото: Planet Labs
Росія сконцентрувала в одному місці близько 20 літаків-ракетоносців, можлива підготовка до ракетного удару, — ЗМІ 10:02
Starlink підвищив тарифи на свої послуги. Скільки доведеться заплатити 19:30
FlixBus запустила нові рейси з України до Польщі та Чехії 13:50
Новосибірськ. Скріншот відео
В Росії понад 14 тисяч жителів Новосибірська добу сиділи без опалення в мороз мінус 30 21:30
Минулої доби окупанти обстріляли 12 населених пунктів Донецької області 15:35
більше новин

ok