Інтерв’ю 2021-08-03T02:45:17+03:00
Українські Новини
Інвестор і підприємець Сергій Тронь: інформація — нова нафта

Інвестор і підприємець Сергій Тронь: інформація — нова нафта

Сергій Тронь. Фото: прес-служба
Сергій Тронь. Фото: прес-служба

Про співпрацю держави й бізнесу, зміни в сприйнятті даних, перспективи у впровадженні штучного інтелекту та “Стенфорд по-українськи” розповів в інтерв’ю український інвестор і підприємець Сергій Тронь.

Суспільство сьогодні розділилося на два табори — тих, хто вважає штучний інтелект корисним та необхідним інструментом, та тих, хто вбачає у його імплементації загрозу. Як людина, яка тісно співпрацює з інноваціями, до якого табору належите ви?

Приймати не слід боятися — ось що можу сказати про АІ. Кожен ставить свою пунктуацію. У моєму випадку кома, однозначно, повинна бути після першого слова. Адже АІ — це корисний інструмент, а не загроза для людства. Так, він здатен вплинути на економіку та суспільство, однак точно не витіснить повністю працю людини, натомість — оптимізує деякі процеси.

Як і до релігії й науки, ставлення до впровадження AІ і, зокрема, до інвестицій в його розробку, може бути різним. Дехто в застосуванні АІ вбачає загрозу знищення існуючих соціальних, етичних, економічних систем. Головні загрози, пов’язані з імплементацією штучного інтелекту, полягають у страху масового безробіття та втрати контролю над АІ.

Я ж інвестую в напрямі технологій і штучного інтелекту та переконаний: якщо збалансовано працювати з цим інструментом, то користь у його застосуванні очевидна.

Що чекає на реальний сектор за умов тотального впровадження АІ?

Глибинне впровадження штучного інтелекту — це тривалий і комплексний процес, який має більше “за”, ніж “проти”. Якщо частина робочих місць буде автоматизована, то ті позиції, які вимагають креативу, емпатії, кризового менеджменту — роботами витіснені не будуть.

Результати досліджень (за даними McKinsey) свідчать про те, що майже половина часу професійної діяльності, що оплачується, витрачається на “рутину”, яку можна автоматизувати за допомогою штучного інтелекту. Водночас, згідно з дослідженнями консалтингової компанії Forrester, бізнес, який комбінує використання АІ з розвитком людських навичок, отримує зростання продуктивності — на 66%, задоволеності споживачів — на понад 60%, операційної ефективності — на 68%.

Саме тому люди повинні включатися та перекваліфіковуватись — це виклик для працівників, які мають навчитися працювати в тандемі з машинами, освоювати нові горизонти, це стимул до росту та до опанування нових умінь, аби бути конкурентоспроможним.

Штучний інтелект не відміняє реального сектора, натомість працюватиме на розвиток та пришвидшення процесів.

То як йти в ногу з технологіями та забезпечувати українців робочими місцями на підприємствах?

З одного боку, я розумію, що технології — це майбутнє, яке вже наступило. Однак так само є розуміння актуальності питання про реальний сектор та забезпечення робочих місць, адже українці повинні працювати й щомісяця отримувати винагороду за працю.

Тому я впроваджую максимально автоматизовані підприємства, де використовуються “інтернет речей”, великі дані та кіберфізичні системи — і людина практично не втручається у виробничий процес. Такі технології ми практикуємо у створенні сучасних потужних центрів даних.

Водночас я продовжую розвивати реальний сектор у країні — передусім енергетику, яка за своєю суттю залишається класичним підприємництвом, зі значною кількістю робочих місць. І тут ми впроваджуємо АІ, однак у цьому разі людина — невід’ємний провідник процесів автоматизації на виробництвах.

Які підприємства відносите до некласичних?

У розрізі моєї діяльності — це розбудова інфраструктури центрів даних.

Як можете охарактеризувати сучасні дата-центри?

Особливість передових центрів даних світу полягає, по-перше, в понятті безпеки, адже кожен світовий дата-центр ретельно охороняється з дотриманням жорстких умов конфіденційності. По-друге, це масштабність. Наприклад, один із дата-центрів Apple, який знаходиться в Мейдені, розташований на площі 46,5 тис. кв. м.

Також це енергоефективність та ековідповідальність. Скажімо, зараз ми готуємо до запуску потужний проєкт в Україні — дата-центр із використанням альтернативної гідроенергії без застосування невідновлювальних джерел.

Серед першочергових особливостей також швидкість (обміну даних), яку забезпечує значна кількість роутерів та комутаторів.

Чому почали працювати саме із центрами даних?

Без перебільшення скажу, що дані, інформація — нафта й газ ХХІ століття. Технології з “Матриці” та “П’ятого елемента”, які ми бачили на екранах 20 років тому, більше не здаються такими фантастичними.

Інформація оточує нас повсякчас і надходить з різних джерел із неймовірною швидкістю. Ці процеси стають масштабнішими з кожним днем. Такий масив інформації потрібно систематизувати, обробляти, зберігати та передавати. Спеціально для цих потреб виникають нові бізнеси, окремі інформаційні міста, якими і є дата-центри.

Сьогодні цей напрям є надактуальним, тож стояти осторонь — бути викинутим із потоку життя.

Які глобальні процеси, на вашу думку, характеризують сучасні бізнеси?

Сучасний бізнес — це цифрові трансформації та кризовий менеджмент. Серед актуального: бізнес в умовах пандемії опинився перед обличчям надзвичайної рецесії — найбільшої за останні 150 років.

Тож світові підприємства поставлені в умови переходу в режим онлайн, а отже це нові виклики для бізнесу, в яких він повинен бути особливо гнучким та грати на випередження.

Де, на ваш погляд, вже зараз створені лояльні умови для підприємництва у світі?

Вигідні умови для, скажімо, ведення бізнесу з будівництва дата-центрів сьогодні створив Казахстан.

Сергій Тронь. Фото: прес-службаСергій Тронь. Фото: прес-служба

У чому полягає секрет країни?

Секрет полягає у прозорій співпраці бізнесу та держави, що відкриває великі можливості для обох сторін: це і законодавство, й податкова політика, ціни на електроенергію.

Моя компанія White Rock Management нещодавно відкрила дата-центр у Казахстані, один із найпотужніших у Центральній Азії. Навіть нам, іноземним інвесторам, уряд Казахстану дає “зелене світло” і створює привабливі умови. Вони на державному рівні усвідомили, що дата-центри можуть стати драйвером для економічного розвитку країни.

Зокрема, уряд надає пулам і компаніям можливість оренди обчислювальних потужностей. Люди зрозуміли, що їм вигідно інвестувати у дата- та криптобізнес у Казахстані й заробляти там гроші. Від цього виграє і влада, і населення країни, і підприємці — класична ситуація win-win.

Чи можливий такий сценарій на наших теренах?

Це цілком реально, якщо в держави є системна стратегія та бажання стимулювати бізнес, а в підприємців — візія, відповідальність, технічні та комерційні навички.Скажімо, Казахстан поставив чітку мету — стати “цифровою Швейцарією”, і системно крокує в цьому напрямі. Україна теж може знайти свій технологічний та інвестиційний Грааль, і в мене є конкретні пропозиції щодо цього. Це спільне завдання для всіх стейкхолдерів економічного та соціального розвитку України.

Чого не вистачає нашій країні, щоб бути лідером сфери поряд із Казахстаном?

Якщо говорити про Україну — державної підтримки, а саме лояльної законодавчої бази та податкової “подушки”. Поки що з цим важко, тож частину проєктів доводиться реалізовувати там, де створені вигідні для цього умови.

Хоча прослідковується й позитивний тренд — на днях Верховна Рада ухвалила проєкт Дія City, розроблений за підтримки Мінцифри. Він створює сприятливі умови розвитку IT-галузі та креативної індустрії. Це позитивний кейс на прикладі однієї галузі, хоча загалом в Україні багато зон для розвитку підприємництва в інших сферах.

Яку позицію займає Україна в історії розвитку та інвестицій в АІ?

У розробці АІ Україна знаходиться на низькому старті. Відголоски розробки штучного інтелекту на вітчизняних теренах є, однак загалом в Україні інтерес до теми слабкий, надто, якщо порівняти з Китаєм або США, у розпорядженні яких потужні наукові центри, цілковита підтримка держави та вільний доступ до різного роду даних (чого бракує, скажімо, європейським країнам).

Наразі ми, ймовірніше, виконавці, задіяні в операційній, а не стратегічній роботі. Ті ж Штати формують левову частку технологічного попиту в нашій країні.

Що ще потрібно Україні, аби змінити статус країни-ІТ-експортера?

По-перше, визначитися з роллю: Україна — це дешеві робочі руки або це стратег, який задає технологічні тренди.

Ми прекрасно розуміємо, що вийти на передовий рівень технологічно — це тривалий процес. Аби стати в авангарді, потрібно закласти фундамент. Усе починається з освіти. Наших спеціалістів вчать за кордоном, потім “хантять”, наш потужний ресурс працює на експорт.

Світовий досвід демонструє, що якщо країна не стимулює технологічні зміни в економіці, не зацікавлена в освіті й підготовці потужних кадрів, “проїдає” природні ресурси та експлуатує застарілі галузі, вона швидко перетворюється на аутсайдера і не може конкурувати з іншими.

Хто є взірцем для вас у тому, “як має бути”?

На рівні взаємин “країна — інституція — спеціалісти” це Стенфорд, а саме культура та пріоритети вишу, рівень випускників та їх віддача. Притому це реальний приклад інвестиції в освіту — майбутнє, в якій зацікавлена не “держава” як загальне поняття, а “держава” в уособленні людей — донорів, випускників.

Стенфорд живе за рахунок донорів, як правило, це колишні випускники вишу, які формуються в потужне ком’юніті, незалежно від того, закінчили вони університет два роки тому чи 40. Саме завдяки їм Стенфорд отримує достатнє фінансування, проводить дослідження, доводить гіпотези — відповідно, виш обріс ореолом якості, статусності, світової “ваги”.

Чи можна створити Стенфорд в Україні і чи берете ви участь в закладанні освітнього фундаменту? Як взагалі взаємодієте з молоддю?

Зі свого боку я завжди підтримував молодіжні ініціативи. Спочатку це був спорт — адже, як може готувати країна чемпіонів, коли талановита молодь навіть не має нормальних умов для тренувань. Я на своєму рівні намагаюся створювати ці умови: відремонтував декілька спортивних залів, відреставрував базу олімпійської підготовки з боксу. До речі, зараз спортсмени, які тренуються на цій базі, представляють Україну на олімпійських іграх в Токіо.

А що стосується освіти, то зараз я почав працювати над проєктом із підтримки талановитої молоді в ІТ-секторі. Моя команда працює над тим, аби за кілька місяців ми анонсували його старт.

Україна може створювати успішні технології та стартапи і бути конкурентоспроможною в динамічному світі, без утопізму та рожевих окулярів. Технологічні прориви та успішні кейси це не тільки про Сполучені Штати, Європу та азійські країни на зразок Китаю, Японії та Сінгапуру. Для України важливо зрозуміти, що може бути нашою конкурентною перевагою, які унікальні скіли ми можемо розвинути і презентувати на світових ринках.

Як оцінюєте технологічний потенціал країни?

Робота, яку сьогодні виконують українські спеціалісти, варіюється від розробки програмного забезпечення для мобільних телефонів до ігор, фінансових технологій, програм для сфери охорони здоров’я, штучного інтелекту та розбудови інфраструктури дата-центрів.

100 компаній зі списку Fortune 500 є клієнтами української IT-галузі.

Технологічний прорив України реальний, треба дотримуватися відповідної стратегії та прозоро співпрацювати з бізнесом. Потенціал нашої країни — надпотужний, і образ країни третього світу поступово зміниться на фоні технологічної та сильної держави. Питання полягає в створенні умов, аби акумулювати цей потенціал на вітчизняному рівні, а не лише на експорт.


Архів
Новини
В Японії вперше публічно назвали імена порушників карантину, – ЗМІ 08:59
Карантин триває 510 днів. Які рівні епіднебезпеки діють сьогодні й де посилюють обмеження 08:27
У серпні у частини пенсіонерів доплати зростуть на 45%. Хто отримає надбавку й кому чекати подальших підвищень 05:35
Долар рекордно подорожчав. Як зміниться вартість валюти в серпні 05:15
Долар трохи зріс після тривалого падіння. Офіційний курс валют на вівторок 05:00
Не повернувся з пробіжки. У Києві зник керівник "Білоруського будинку", який допомагав біженцям від режиму Лукашенка 23:12
СБУ викрила "силовий блок" організації, якою керував Ківа 22:55
Зеленський дозволив ФГВФО ініціювати провадження про стягнення збитків банкам 22:35
Вимоги МВФ: Зеленський схвалив розширення повноважень правління НБУ 22:32
Бойовика Безлера і його поплічників судитимуть за тортури і вбивства на Донбасі 22:30
більше новин
Для невакцинованих українців введуть обмеження. Кого це стосується 12:35
Співробітник УДО Євген Безпалий. Скріншот відео: Telegram / PavlovskyNews
Побиття танцюриста Наді Дорофєєвої співробітником УДО потрапило на відео камери зовнішнього спостереження 19:12 Відео
Менеджменту "Укрзалізниці" вдалося не лише стабілізувати ситуацію, але й перейти до зростання, – Биков 10:01
Відхід зі збірної на піку досягнень — це консенсусне рішення Шевченка і Павелка, — Андронов 21:40
АТБ працює в штатному режимі, компанія спростувала відомості про пожежу на складах в Одеській області 18:07
Офіс президента взяв на роботу Притулу, щоб критикувати Кличка, - Голобуцький 17:09
Після рішення РНБО бек-офіс "Укрзалізниці" розпускають, – ЗМІ 12:19
Фонд "Територія добра" подякував Кононенку за багаторічну підтримку військових на Cході країни 15:43
В Україні затвердили перші стандарти фахової передвищої освіти, — COOP 11:19
Українці зможуть їздити до Словаччини автобусами: що вимагатимуть від туристів 11:30
більше новин

ok