Від 300 до 500 мільйонів євро — саме стільки Україна розраховує отримати в межах співпраці з Німеччиною в питанні розвитку водневої енергетики.
У минулому році був підписаний меморандум між Україною і Німеччиною щодо нового енергетичного партнерства. Згідно з ним, країни мають можливість "обмінюватися сучасною практикою з розвитку енергоефективності та декарбонізації в енергетичному секторі", а також впроваджувати проєкти з водневої енергетики. За словами президента енергетичної асоціації "Українська воднева рада" Олександра Рєпкіна, Німеччина, як і Європейський Союз, бачить Україну потенційним експортером енергоносіїв нового покоління через її вигідне кліматично-географічне положення.
Про те, як Україна може стати ключовим постачальником водню для Європи і тим самим поліпшити своє економічне становище, Олександр розповів докладно в інтерв'ю.
Олександре, в кінці минулого року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що розвиток водневої енергетики є пріоритетним питанням для України. І заявив, що наступним кроком стане підготовка стратегії та відповідного законодавства. Розкажіть, чому це питання таке важливе для України?
Тому що у нас є всі шанси стати європейським хабом водневих технологій. На відміну від багатьох інших країн, вироблений нами водень буде "зеленим", тобто в процесі ми не нашкодимо українській екології. Ми маємо величезний потенціал щодо джерел відновлюваної енергії та можемо побудувати у себе таку кількість джерел, на які в Європі немає фізично місця. І Євросоюз дає нам якраз великий кредит через те, що бачить Україну постачальником-експортером енергоносія нового покоління для їхніх потреб. Адже простіше вкладати в купівлю водню в сусіда, а не, скажімо, в Марокко. Власне, саме тому Україні важливо докласти зусиль для розвитку водневої енергетики — це прискорить її євроінтеграцію і залучить в країну нові інвестиції.
Як працює технологія виробництва "зеленого" водню?
Система така: сонячні та вітрові електростанції використовуються для того, щоб зробити "чистий" водень, а потім він вже застосовується як паливо та енергоносій. Так званий "зелений" водень виходить шляхом розкладання молекули води на водень і кисень з використанням електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел. Це ідеальне рішення для зниження викидів СО2. Вуглекислий газ не генерується ні під час вироблення Н2, ні під час зворотного його перетворення в воду в паливному елементі. У природи ми теж нічого не забираємо — беремо воду і повертаємо воду.
А коли конкретно ви зацікавилися темою водневої енергетики і чому вирішили нею зайнятися?
Приблизно чотири роки тому. Зацікавився воднем під час відвідування енергетичного форуму в Канаді, де побачив технологію виробництва. І зрозумів, що в України в цій сфері є великі перспективи і можливості. З тих пір я спілкувався стосовно розвитку водневої енергетики з німецькими компаніями, італійськими, голландськими, японськими, дізнавався деталі виробництва і методи поліпшення системи транспортування. Через деякий час ми з партнерами об'єдналися в організацію, яка займається питаннями розвитку водневої економіки в Україні. Так з'явилася "Українська воднева рада". Оскільки я був ініціатором, на зборах мене затвердили на посаду президента асоціації.
У нашої країни є все необхідне, щоб розвинути цей напрям енергетики?
В Україні, за попередніми даними, є п'ять регіонів, працюючи з якими можна забезпечити не половину, а всю Європу новим енергоносієм. Ми знаходимося на другому місці в Європі після Великої Британії за потенціалом вітроенергетики, а офшорний потенціал дозволяє приєднатися до офшорної вітроенергетичної стратегії ЄС — це коли вітростанції знаходяться в морі, не займаючи землю. Причина цього — наше вигідне кліматично-географічне положення. І ці розрахунки зроблені не тільки українськими вченими, а й підтверджені міжнародною організацією IRENA.
Саме тому цей напрям називають одним із найперспективніших у світі?
Звісно. Тому що ми отримуємо те, що на сьогодні є в світі ключовим фактором для будь-якої економіки: енергоносії. Тобто ті країни, у яких є доступ до цих енергоносіїв, фактично отримують можливість диктувати свої умови абсолютно всьому іншому співтовариству, яке таких енергоносіїв не має. Хто володіє нафтою, похідними від нафти (природним газом), той, грубо кажучи, управляє світовою економікою. До того ж це сфера, яка швидко розвивається. За даними міжнародних експертів (Hydrogen Council), вже до 2050 року в світі буде споживатися приблизно 550 млн тонн водню в рік — це практично в 7 разів більше, ніж сьогодні.
Такий метод ще й відповідає світовому тренду на екологічність. Поясніть, чому альтернативна енергетика менш шкідлива, ніж традиційна.
Тому що ми не витрачаємо корисні копалини з наших надр Землі — це перший плюс. Другий — це не спричиняє ніякого негативного впливу на навколишнє середовище. Кінцевим продуктом є електроенергія, тільки без використання корисних копалин і без шкідливих викидів. Основна ідея цього закладена в європейській "Зеленій угоді". Для виробництва водню використовуються сонячні і вітрові електростанції, а він уже потім застосовується як паливо і енергоносій.
І на такому паливі може працювати літак, поїзд, автомобіль...
Абсолютно правильно, а також підприємства житлово-комунальної сфери. Замість бензину, дизеля і скрапленого газу машини будуть споживати водень. До речі, про автомобілі — в Україні вже є такі.
Які країни Європи можуть послужити нам прикладом для розвитку водневої енергетики?
Є дев'ять країн, які прийняли водневі стратегії. Мені особисто імпонують Португалія та Іспанія. З 1 липня вони почали фінансування водневих проєктів, схвалених урядом. Німеччина в цьому плані теж пішла дуже далеко — вони представили атлас з 62 проєктів, які будуть складати кістяк водневої економіки. На водень вони виділяють 7 млрд євро, фінансування розпочнеться найближчим часом. До кінця цього року ми ведемо роботу, щоб на Україну, як на країну-підписанта меморандуму про енергетичне партнерство, було виділено фінансування з коштів для реалізації проєктів за межами Німеччини. Ми розраховуємо на суму приблизно 300-500 млн євро.
Через кілька років розвитку водневої енергетики ми зможемо забезпечити альтернативними носіями не тільки Україну, а й всю Європу, як я вже говорив. Ми можемо істотно посилити нашу економіку. Україна стане незалежною від транзиту російського газу. Це критично важливо, оскільки запуск "Північного потоку-2" буде серйозним ударом по енергетичній безпеці нашої країни і Європейського Союзу загалом. Не секрет, що Україна втратить значні кошти, якщо ГТС не буде транспортувати російський газ до Європи.
Українська газотранспортна система може поставляти водень замість природного газу?
Так, після проведення відповідної модернізації нашої ГТС. Хоча є ймовірність, що агрегати вже дозволяють транспортувати суміш з вмістом водню до 20-25%.
Я правильно розумію, крім Міненерго, ви також співпрацюєте і з Міністерством закордонних справ?
Так, одного разу я зустрівся з Дмитром Кулебою, привів досить вагомі аргументи, чому треба підтримати розвиток водневої енергетики в Україні, і він повірив у цю історію. Після цього ми створили робочу групу при уряді, в подальшому він очолив МЗС і запропонував мені посаду свого радника. За рік ми спільно довели питання до Національної водневої стратегії України. Тепер у МЗС питання водню — шосте за пріоритетністю на порядку денному.
Адже тут не тільки економічний момент, але і політичний — це може бути абсолютно новий етап в історії України, де ми, а не Росія, займемо місце основного постачальника енергоносіїв до Європи. Це значно посилить і наші позиції як партнера по НАТО, і наші прагнення до євроінтеграції.
Коли ви плануєте презентувати стратегію, і які пункти вона буде включати?
Ключові питання — розвиток внутрішнього водневого ринку, побудова нових сонячних і вітроелектростанцій і, звичайно, залучення інвестицій в Україну за рахунок водневої технології. План діяльності міжгалузевої робочої групи з розробки Національної водневої стратегії буде готовий до 25 липня, сама стратегія буде завершена в цьому році.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.