Цього тижня Верховна Рада взялася за податкову політику. Вже був ухвалений закон №5153 про податкову амністію, а також депутати розглянуть так званий "антиолігархічний" законопроект №5600, який викликав багато нарікань в експертному середовищі та серед громадян. Про те, як податкова політика вплине на кожного українця, які перспективи новоствореного Конгресу місцевих та регіональних влад і конфлікт Банкової з Кличком ми поспілкувались з Андрієм Странніковим, депутатом від партії "УДАР Віталія Кличка" у Київраді, першим заступником голови постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку у Київраді.
Експерти вже встигли розкритикувати ухвалений цього тижня закон №5153 про податкову амністію. На вашу думку, як ця ініціатива влади вплине на українців?
По суті це знищення середнього класу ще у зародку. Постріл йому в голову. При чому постріл набоями зразка 1937 року. "Забрати і поділити", як уже робили у ХХ столітті. У "Слузі народу" розказують, що закон пропонує українцям добровільно задекларувати майно. Насправді ж "государєво око" спочатку спостерігатиме, а потім всіх, хто не задекларується, з часом чекає переслідування за незадекларовані статки "по всій суворості закону".
Крім того, коли закон вступить в силу, щоб внести майно у декларацію потрібно буде не тільки сплатити 5% податку, а й пояснити його походження.
Тобто, якщо ви будівельник, який 5 років працював на ремонтах, або ж заробітчанин, який протягом часу вкалував на полуниці у Польщі, і не покажете заощадження через неможливість офіційно пояснити їх походження, ви не зможете без проблем витратити їх у майбутньому. Бо до вас у майбутньому прийдуть та запитають: "а чому ти купуєш машину, якщо не декларував заощадження і не пояснив їх походження? Ти – порушник закону". І така "азаровщина" може бути застосована до кожного громадянина.
Більше того, закон містить низку ризиків для громадян, про які ніхто не думає. В першу чергу – небезпека витоку інформації з декларацій і потрапляння у руки злодіїв. Ми знаємо, як сьогодні торгують базами даних направо і наліво. Крім того, послуга оцінки вартості майна для визначення необхідності декларації цілком може стати дуже "дорогою" навіть, якщо йдеться про зовсім скромні речі.
На мою думку, так званою нульовою декларацією "зелена влада" підвішує кожного громадянина "на гачок".
Дивно, що до всіх українців виставляють вимоги, як до народних депутатів чи міністрів. Можливо, влада спочатку має зробити так, щоб українці жили, як депутати і чиновники, а потім з них вимагати?
Є альтернатива такому підходу. Партія "УДАР" виступає за детінізацію доходів. Це правильна та необхідна річ для становлення справедливої та економічно сильної держави. Але давайте почнемо з голови: спочатку чесна судова система та ефективна антикорупційна політика, а потім все інше. Без справедливості в державі вимога про декларування статків абсурдна. Особа з якогось там місця українського рейтингу "Forbes" залишиться при своєму, а от власник ділянки землі і двох магазинчиків у районному центрі – ні з чим.
Але ж "слуги народу" пообіцяли особам з рейтингу "Forbes" теж ускладнити життя. Цього тижня ухвалять один з "антиолігархічних" законів.
Законопроєкт №5600 тільки називають "антиолігархічним". Насправді, там закладена низка норм, які серйозно вдарять по місцевих бюджетах та середньому класу. Зокрема, оподаткування ПДВ першої купівлі житла, збільшення податку на доходи фізичних осіб від продажу третьої і наступних об'єктів нерухомого майна втричі. Фактично, внаслідок цих нововведень житло для українців здорожчає на 20%. Зрозуміло, що з такою податковою політикою середнього класу в Україні не буде ще десятки років.
Цей же законопроєкт передбачає збільшення частки акцизу на тютюнові вироби, що сплачується у державний бюджет. Втратять від цього, в першу чергу місцеві бюджети. Цей же законопроєкт передбачає підвищення податків для фермерів і введення мінімального податкового зобов’язання. Якщо сума всіх сплачених податків буде меншою за фіксовану ставку, треба буде доплачувати. Розмір ділянки, врожай з якої не оподатковується, зменшать в чотири рази, а з ділянки більше 50 га треба буде платити 18% ПДФО і військовий збір. Тобто українців навмисне підштовхують до того, щоб задешево продати землю, а не обробляти її. В результаті, тисячі гектарів перейдуть у власність міжнародних корпорацій, а люди залишаться ні з чим.
"УДАР" категорично проти посилення податкового тиску на українських громадян, малий і середній бізнес. Особливо в умовах пандемії.
А як щодо того, щоб розпоряджатись власною землею? З 1 липня відкривається ринок землі. Як "УДАР" ставиться до цього?
"УДАР" послідовно виступає за впровадження ринку землі в Україні. Ми взагалі стали першою політичною силою, яка включила вільний обіг земель сільськогосподарського призначення до своєї програми.
Але для нас принципово, щоб при формуванні ринку землі були дотримані важливі умови: власниками сільськогосподарських угідь мають бути виключно фізичні особи – громадяни України; земля має продаватися винятково на відкритих та загальнодоступних торговельних майданчиках (в тому числі у формі інтернет-аукціонів).
Головне, щоб ринок землі працював в інтересах українських власників і сільгоспвиробників. Ми за таку модель ринку землі, яка сприяє створенню та підтримці такого класу, як дрібні та середні фермери. А не за модель, яка стимулює швидкий продаж за безцінь землі агроолігархам та міжнародним корпораціям. Схоже, влада обрала другий варіант.
І в цьому наше бачення розвитку країни розходиться з баченням партії влади.
Між іншим, у київської влади з центральною теж немає порозуміння щодо податків. Нещодавно Віталій Кличко робив заяву про несправедливий розподіл ПДФО для Києва. Про що йдеться і чому це так важливо для Києва?
По-перше, в усіх міст вилучають 40% зібраного податку на доходи фізичних осіб. Натомість у киян центр забирає 60%. А крім звичайних витрат з бюджету Києва потрібно ще знаходити кошти на виконання столичних функцій – забезпечення діяльності Кабміну, Верховної Ради, Президента та інших органів центральної влади. Більше того, у столиці проживає більше 200 тисяч переселенців, яким теж потрібно допомагати. Всі витрати, пов’язані із тим, що місто є транзитним вузлом теж лягають на міський бюджет. І при всьому цьому у нас вилучають плюс 20% до 40% існуючих. Для Києва це відчутна цифра.
У 2020 році у киян центр забрав 13,8 млрд грн. Для наочності: це 28 нових шкіл або 10 лікарень, або 5 станцій метро, або 35 дитячих садків. Тобто вся економічна політика зводиться до підвищення податків і "закручування гайок".
Останнім часом були проведені обшуки, які в КМДА пов’язують із критикою дій центральної влади. Яка взагалі зараз ситуація з цими справами?
З початку обшуків минув місяць. Результатів "гучної спецоперації" окрім заголовків в медіа – жодних. На Банковій цю ситуацію коментують туманно. Ніякої конкретики від правоохоронців ми теж не почули. Мета ОПУ цілком очевидна. По-перше, звісно, чорна піар-кампанія. Як у тому анекдоті, де ложечки знайшлися, а осад залишився. По-друге, тиск на Кличка особисто і місцеве самоврядування, звісно. Щоб замість власної думки звучало "чого ізволітє?".
Але все більше часу минає і постає логічне запитання: хто буде вибачатись? Бо у Зеленського позавчора з Кличком воювали, вчора інститут будували, сьогодні мільярди дерев висаджують. От тільки результат усіх цих дій нульовий. Хіба що гарні публікації у ЗМІ.
Конгрес місцевих та регіональних влад – дуже нагадує Асоціацію міст України, де головує Кличко. Це теж елемент тиску?
Саме через те, що тиск не спрацював, Банкова і почала надувати наступну медійну бульбашку - Конгрес місцевих та регіональних рад. Подібні органи-вивіски створювались і при Януковичу, і при інших президентах. Це знову ж таки привід "засвітитись у ЗМІ" та інструмент посилення контролю над місцевим самоврядування. Малоймовірно, що Конгрес стане дієвим інструментом впливу місцевого самоврядування на центральну владу. ОПУ навпаки хоче зробити керівників міст і містечок більш уважними до побажань Банкової. Саме тому вони і створили цей орган на противагу Асоціації міст України, яка має власну думку і бажання відстоювати спільні інтереси громад.
Примітно, що керівником Конгресу призначили одіозного політика часів Януковича Гриневецького, який очолив Одеську ОДА в обхід люстрації. Цілком зрозуміло, що з таким керівництвом йдеться про посилення контролю над місцевим самоврядуванням. Це та інституційна криза, до якої все йде, коли випадкові люди починають керувати країною.
Взагалі ця дискусія щодо умовно "старих" і "нових" політиків не стихає. Який, на вашу думку, вихід з ситуації?
Так звана електоральна революція 2019 року, не виправдала сподівання людей. Країна не стала успішнішою, а люди не стали жити краще. Виявилося, що бути новим – недостатньо. Натомість непрофесіоналізм й безвідповідальність стали визначальними рисами нової влади. На ключові посади потрапили люди без жодного досвіду та професійної підготовки. Некомпетентність стала трендом. По факту, "нові обличчя" є не меншою небезпекою для країни, ніж "міцні господарники".
На мою думку, Україні потрібна політична альтернатива і саме "УДАР" є такою альтернативою. Це розуміють у владі. І з цього розуміння витікає політичний тиск на "ударівців", обшуки та інші маски-шоу. Якби ж, влада була притомною та дослухалася до пропозицій "УДАРу Віталія Кличка", був би результат, а не імітація.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.