Інтерв’ю 2022-05-15T13:11:23+03:00
Українські Новини
Голова Держекоінспекції Андрій Мальований: про мізерні штрафи, вмираючий Дніпро і тотальну перевірку якості па

Голова Держекоінспекції Андрій Мальований: про мізерні штрафи, вмираючий Дніпро і тотальну перевірку якості палива на АЗС

Андрій Мальований
Андрій Мальований

Питання екології в сучасному світі - це ТОП-тема і реальний глобальний виклик для людства. Декілька днів тому провідні світові лідери взяли участь в Міжнародному кліматичному саміті, що тільки підтверджує важливість і актуальність теми природи та екології в сучасному глобальному світі. В Україні контроль за дотриманням екологічного законодавства покладено на Державну екологічну інспекцію.

Українсьскі Новини поговорили з головою відомства Андрієм Мальованим про те, які підприємства завдають найбільшої шкоди навколишньому середовищу, наскільки великі штрафи платять порушники і про те, чи беруть хабарі в інспекції.

Яким галузям найбільшу увагу приділяє інспекція? Де проводиться найбільша кількість перевірок?

Складно виділити якусь пріоритетну галузь. По кожній з них на тій чи іншій території є проблеми. Якщо говорити про статистику, то найбільшу кількість правопорушень виявлено в галузі відходів, як промислових, так і небезпечних, та твердих побутових. Близько 30% від кількості перевірок були здійснені в частині поводження з відходами. Під час перевірок протягом минулого року виявлено 2144 стихійних сміттєзвалищ, найбільше - у Харківській та Херсонській областях. У якості збитків внаслідок засмічення нараховано понад 102 мільйонів гривень На другому місці по кількості перевірок - забруднення атмосферного повітря, перевірка промислових підприємств. Їх було біля 5300. І на третьому місці - забруднення земельних ресурсів.

Ці напрямки в лідерах і за розміром санкцій, які накладає інспекція?

Щодо санкцій - потрібно розрізняти штрафи і збитки. По кожній перевірці можуть бути накладені адмінштрафи згідно з Адміністративним Кодексом, які є невеликими і незначними. Якщо говорити про збитки, що нараховуються відповідно до спеціальних методик, то тут вже цифри можуть бути значними. Загалом минулого року ми розрахували близько 2,1 млрд гривень збитків, нанесених екології нашої держави. А штрафів було нараховано лише понад 8 млн гривень.

Проблема існує з добровільним стягненням збитків. Порушники всіляко намагаються уникнути сплати, доводиться йти до суду, залучати прокуратуру. До того ж, ми ще повинні сплачувати судовий збір. І це - дивна річ, бо Держекоінспекція на 100 відсотків фінансується з бюджету, і всі стягнені кошти відправляються до бюджету, плюс ми повинні в той же бюджет сплачувати збір. Це, фактично перекладання коштів з однієї кишені до іншої.

Які середні нарахування з санкцій і які найбільші?

Найбільші цифри йдуть по ТОП-забруднювачам. Наприклад, ММК ім. Ілліча нарахували 10,8 млн гривень збитків за порушення у сфері поводження з відходами виробництва та забруднення атмосферного повітря. І "АрселорМіттал Кривий Ріг" - 11 млн гривен санкцій. І вони їх сплатили добровільно.

Яку долю санкцій підприємства сплачують добровільно?

На жаль це менше 10%. За іншу частину доводиться боротися в судовому порядку, стягувати їх примусово.

Наскільки успішно вдається відсуджувати санкції і наскільки довгий цей процес?

Основна проблема і полягає в тому, що це дуже довготривалий процес. Ми, на жаль, знаємо, як працює наша судова система, підприємства йдуть в апеляцію і касацію. Є приклад Харківського коксового заводу "Новомет". В першій інстанції ми виграли справу по призупинці діяльності підприємства і вже більше ніж півроку триває розгляд апеляції. На мою особисту думку тут потрібно змінювати законодавчу базу - можливо за прикладом виборчого законодавства - закріпити обов’язок розглядати справи щодо забруднення навколишнього середовища в більш стислі терміни. Для виборчих справ на розгляд дається місяць.

Можна закріпити в законодавстві що завгодно, але зараз в судах величезна нестача судей…

Абсолютно вірно. Деякі суди загальної юрисдикції наднавантажені і розгляд справ не призначається місяцями. Я вже не буду коментувати корупцію. В результаті досить складно стягувати нараховані збитки. Судова система потребує перезавантаження і перегляду підходів до її діяльності.

Чи потрібно збільшувати розміри штрафів, які ви оцінили як мізерні?

Є ініціативи і державної екологічної інспекції, і парламентського комітету щодо внесення змін до адміністративного кодексу на предмет їх збільшення. Ряд штрафів вже було збільшено, наприклад по підпалу  рослинності, що може призвести до займання лісу. Парламент таким чином відреагував на минулорічні величезні пожежі. Тепер штрафи можуть сягати до 30 тис гривень  Але, на мою думку, майже по кожній статті адмінкодексу, що стосується нашої інспекції, можна і треба підвищувати розмір штрафів.

Крім розміру штрафів - що ще потрібно змінювати в законодавстві? Які ваші очікування від законопроекту №3091 "Про екологічний контроль"?  Що ви можете відповісти критикам, які критикують цей документ, побоюючись надмірного збільшення повноважень інспекції і, відповідно, зростання корупційних ризиків і додаткового тиску на бізнес?

Для нас законопроект "Про екологічний контроль" є найбільш пріоритетним і очікуваним. Остання редакція документу пройшла величезну кількість обговорень з бізнесом, в тому числі і з Американською торговою палатою, і Європейською бізнес асоціацією, з громадськістю. І ті, можливо надмірні повноваження, що надавались інспекції в попередніх редакціях законопроекту, усунуті, і бізнес інколи маніпулює, створюючи міф, що інспекція стане органом-монстром. Наприклад, ми  відмовились від норми про одноособове припинення діяльності підприємства без рішення суду. Найголовніші і найважливіші норми законопроекту повністю відповідають міжнародним, в тому числі європейським, нормам і практикам.

Наприклад, щодо санкцій  за недопуск інспекторів. Для нас недопуски - глобальна проблема. Зараз санкція складає 760 гривень, це абсолютно незначна цифра для великих забруднювачів. Наприклад для Бурштинської ТЕЦ, що дуже частно перешкоджає роботі інспекторів.

В минулому році ми зафіксували близько 300 недопусків тільки на ТОП-підприємства, що несуть багатомільйонну загрозу довкіллю. І законопрект №3091 зачно збільшує санкції за недопуски, особливо для небезпечних підприємств. Звичайно, разом з цим, повинен бути забезпечений прозорий процес перевірки і для цього передбачається створення системи "Електронний інспектор", де в тому числі можна буде відстежувати онлайн місцезнаходження інспекторів під час перевірки через GPS, передбачено наявність відеореєстратора, фотофіксації і багато інших механізмів, що збалансують ризики збільшення тиску на підприємства.

Що ще передбачається законопроектом?

Проведення рейдових перевірок, які зараз може здійснювати тільки поліція. Приклад - боротьба з винищенням червонокнижних рослин, таких як проліски, торгівля незаконними ялинками. Усувається дублювання функцій, що тільки в плюс бізнесу. Наприклад сьогодні одне і теж питання по видобуванню надр може ставити і Держгеоконтроль, і Держекоінспекція. Перевірку цільового призначення земельної ділянки може проводити і Держгеокадастр, і Держекоінспекція. Функції рибоохорони у нас перетинаються з Держрибагентством. Цей закон усуває подібні дублювання повноважень. Я впевнений, що законопроект невигідний тільки тим, хто хоче і далі працювати в тіні, продовжуючи забруднювати повітря, водні ресурси і земельні ділянки. Бо їм дешевше сплатити мінімальні санкції за недопуск інспекторів, або іншим чином уникнути відповідальності. Я говорю про лобістські галузі, як металургія, вугільна промисловість. Ми розуміємо, що за ними стоять певні групи олігархів, що за допомогою деяких народних депутатів можуть чинити спротив прийняттю законопроекту №3091.

Звичайно цей документ -  не єдине, що потрібно змінювати в нормативній базі. Потребують вдосконалення методики нарахування збитків, ми цим теж займаємось. Уже внесено зміни до методики за забруднення  земельних ділянок хімічними речовинами, затверджено порядок про обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден внутрішніх морських вод. Я вже казав про зміни до адмінкодексу, де штрафи в 170 гривень за порушення при вирубці лісу і знищення цінних порід деревини неприпустимі.

Коли ви очікуєте розгляд законопроекту №3091 в сесійній залі?

Редакція для першого читання вже схвалена у профільному комітеті з питань екологічної політики близько місяця тому. Також документ схвалено з зауваженнями в правоохоронному комітеті. Поки ще перенесений розгляд в аграрному. І я, і міністерство екології і депутати-розробники ведемо діалог з народними депутатами. Сподіваюсь, що він буде ухвалений навесні в першому читанні. А потім, після розгляду правок від фракцій дійде до другого читання, і ми зможемо ще більше збалансувати документ.

Як ви оцінюєте стан забрудненості повітря в країні? Які підприємства є лідерами по забрудненню і як змінилася динаміка в 2020-21 роках з порушень щодо забрудненості повітря?

В 2020 році ми провели більше 5300 тис. перевірок забрудненості атмосферного повітря, нараховано понад 73 млн. гривень збитків. Ми перевіряємо наявність дозволів на викиди і дотримання норм гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, які ними передбачені. Було подано 78 позовів про призупинення діяльності суб’єктів господарювання, що не виконували приписи по усуненню порушень. Я вже розповідав, про найбільш резонансний позов по підприємству "Новомет" ("Харківський коксохім"). Найбільшими забруднювачами повітря, згідно з нашими даними, є  підприємства гірничодобувної і металургійної галузей. Зокрема корпорації ДТЕК та "Метінвест", "Арселор Міттал Кривий Ріг", Дніпровський меткомбінат. В цілому можна виділити близько 100 таких підприємств, переважно металургійних та таких, що генерують теплову й електричну енергії.

Щодо динаміки - все достатньо стабільно погано. Але є загальнодержавна програма скорочення кількості викидів і нормальні підприємства змушені рухатися в цьому напрямку, встановлювати електричні та хімічні фільтри, і по ним тенденція позитивна. Наприклад, той же ММК ім. Ілліча встановив фільтри хімічної очистки на аглофабриці, нещодавно третій електрофільтр встановлений на Дарницькій ТЕЦ. Рух є, але ситуація залишає сподівання на краще.

Ви нещодавно заявили про незадовільну ситуацію з водними стоками, настільки незадовільну, що Україні загрожує дефіцит питної води в майбутньому. Наскільки загрозливо змінюється ситуація зі стоками, які підприємства найбільше шкодять українським річкам?

Світовою спільнотою водні ресурси визнані невідновлюваними, таким чином їх необхідно оберігати і контролювати їх споживання, їх забруднення шкідливими речовинами. Найбільшими забруднювачами є водоканали, які генерують переважну більшість шкідливих речовин до поверхневих вод і перевищують ліміти, встановлені Держводагентством України. Спеціальними дозволами регламентуються як забір води, так і скиди й обсяги шкідливих речовин в них. Минулого року інспекція нарахувала збитків в цій сфері близько 188 млн грн. Серед компаній забруднювачів можна назвати Миколаївський и Київський водоканали. В той же час, готується доручення прем’єр-міністра по перевірці сільгосппідприємств, тому що використання агрохімікатів і пестицидів є достатньо масштабним в межах водозахистних смуг і природоохоронних зон. А це заборонено. Ми вибрали біля 100 таких підприємств для проведення позапланових перевірок.

У всіх на слуху були резонансні події в заповіднику "Асканія-Нова", де отруєно багато червонокнижних видів птиці саме агрохімічними добривами або засобами, спрямованими на боротьбу зі шкідниками. Не треба забувати, що ці отруйні речовини через ґрунтові води потрапляють до річкової системи і до нашої найбільшої водної артерії - Дніпра. А Дніпро-це 75%  загальнодержавного водозабору.

Також водні ресурси  дуже страждають від забруднення фосфатами, які провокують розмноження ціанобактерій, в результаті річки цвітуть, розповсюджуються синьо-зелені водорості. І це прогресуюча проблема, що призводить до задухи риби і відмирання біоресурсів. На мою думку, використання фосфатів має бути нормативно заборонено в миючих речовинах. А аграрні підприємства - контролюватись в частині використання добрив і ядохімікатів, пестицидів, органічних відходів. Тут є достатньо питань для державного нагляду і контролю.

В чому головна проблема - підприємства недостатньо виконують діючі норми, чи самі норми потрібно вдосконалювати?

І те і інше. Необхідно посилити контроль над забруднювачами, а також потребує змін чинна нормативно-правова база. Проблема з забрудненням водних ресурсів, якістю поверхневих і ґрунтових вод за останні роки загострилася в геометричній прогресії. Має бути жорсткий і комплексний підхід з боку держави. З загальнодержавними і муніципальними програмами інвентаризації і оздоровлення водних ресурсів і засобами контролю. За найбільш кричущі випадки недотримання водного кодексу, зокрема агропідприємствами, повинна бути кримінальна відповідальність. Бо неозброєним оком видно, що річка Дніпро-найбільша водна артерія і символ України - просто помирає. Проблема водних ресурсів під моїм особистим контролем, і інспекцією згенеровано цілий ряд ініціатив і доручень.

Останнім часом влада зайнялася питанням якості пального. прем’єр-міністр дає доручення боротися з контрафактним паливом. Наскільки щільно Держекоінспекція перевіряє АЗС і які основні порушення виявляються і хто є найбільшими порушниками?

Якість пального є важливим чинником екологічного характеру, ми вже говорили про якість атмосферного повітря. А основними забруднювачами є не тільки стаціонарні джерела і підприємства, але і вихлопні гази автомобілів, особливо в великих містах і обласних центрах. Якщо взяти столицю, то більше 80% забруднення повітря дає автомобільний транспорт. І тому якість пального є важливою екологічною складовою.  Підкреслю, що ми не розглядаємо діяльність АЗС в частині дотримання ліцензійних вимог, фіскального законодавства, а лише щодо дотримання природоохоронних вимог. В 2020 році у нас було 848 перевірок АЗС проти 313 у 2019 році. Тобто є зростання на 170%. Накладено адміністративно-господарських санкцій більше ніж на 7 млн гривен. У лютому цього року вийшло доручення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля на позапланові перевірки АЗС. І  по більшості ми вже провели свої заходи контролю. У кожній області була створена міжвідомча робоча група, куди входили контролюючі органи (ДСНС, Держпраці, Держпродспоживслужба, ДФС і ДЕІ) і кожний перевіряв об’єкт в межах своєї компетенції. Держекоіспекція контролювала наявність технічних паспортів, технічних регламентів, необхідних накладних, паспортів якості продукції, їх погодження, оцінки впливу на довкілля тощо, тобто проводився камеральний перегляд дозвільних документів. В цьому році ми провели понад 500 перевірок, і на багатьох є серйозні порушення, є демонтовані заправки. Вперше ми отримали кошти на лабораторний аналіз зразків палива і зараз відбуваються процедури закупівлі послуг для аналізу, бо наші лабораторії такої акредитації не мають. До кінця року ми плануємо її отримати і зможемо робити експертизу (до 25 параметрів складу хімічних речовин і металів у паливі) власними силами. На сьогодні за законом Держекоінспекція є єдиним органом ринкового нагляду, який має перевіряти якість нафтопродуктів, і з травня ми почнемо масштабно відбирати зразки і давати публічні висновки - які АЗС торгують неякісними нафтопродуктами.

Які найбільші порушення щодо документальних перевірок?

Частина ГЗП взагалі працює без будь-якої дозвільної документації, тому ми подаємо інформацію до правоохоронних органів і органів благоустрою, що мають повноваження по демонтажу таких об’єктів. Десятки з них силами поліції і ДСНС були демонтовані. Модулі вилучались, паливо викачувалося на спецзберігання.

Не такі значні, але більш масштабні порушення - це відсутність дозволів на викиди в атмосферне повітря, відсутність оцінки впливу на довкілля. На це ми надаємо жорсткі в термінах виконання приписи по усуненню. Після завершенню терміну усунення, а це 2-3 місяці, ми виходимо на перевірку виконання умов припису, і вже не обмежуємось адміністративними штрафами, а позиваємось на припинення діяльності, після якого подаємо в відповідні державні органи на демонтаж. 

Ці порушення стосуються великих мереж, чи поодиноких АЗС?

За листом нафтогазової асоціації був сформований вищезгаданий перелік з 500 нелегальних чи умовно легальних АЗК на перевірку. Це або дрібні мережі або поодинокі АЗК. Вони перевірялися в першу чергу.

Але абсолютно всі без виключення мережі і бренди в цьому році будуть нами перевірятися і зразки проб палива ми будемо брати у всіх без виключення.

Ви неодноразово згадували про те, що користуєтесь можливістю подавати до суду з вимогою припинення діяльності порушників. Наскільки часто ви це робите і наскільки виконуються такі рішення?

Це виключна міра для нас. Моє особисте завдання - це максимально сконцентруватися на превентивній діяльності екологічних злочинів. Якщо порушення можна усунути і дати підприємству працювати, то ми видаємо припис на добровільне усунення з відповідним терміном. Після закінчення терміну автоматично генерується вимога по проведенню перевірки вимог припису. Якщо припис не виконано - тоді вже приймається рішення про нарахування збитків і генерується позовна заява про припинення діяльності. Це крайня міра реагування інспекції. І десятки таких заходів в минулому році було застосовано.

Вони виконуються? Вдається через суди добитися зупинення підприємств?

Так, звичайно є позитивна практика. Але про судову систему ми сьогодні говорили і, на жаль, в кращому випадку це затягується в часі. Є і відмови, і програшні справи.

Можете навести приклади найбільш резонансних справ по припиненню?

Про ГЗП ми говорили. Кілька успішних позовів було щодо АЗС. Зараз конкретні справи не наведу, але це постійна практика.

В уяві значної частини українців будь-яка інспекція - це джерело корупції. У нас таке законодавство, що його важко виконати і якщо не дати хабаря, то якісь порушення обов’язково знайдуть. Як ви оцінюєте рівень корупції в Держекоінспекції, які заходи по боротьбі з цим явищем вживаються? І чи можна виконати вимоги екологічного законодавства на 100%?

Державна екологічна інспекція в частині корупційних ризиків не є виключенням. Не можу сказати, що корупція у нас повністю відсутня. Але я і моя команда спрямовані на мінімізацію таких випадків. Для цього у нас є антикорупційний підрозділ в центральному апараті. Якщо порівняти статистику по випадкам корупції з іншими центральними органами виконавчої влади, то, на щастя, інспекція не є лідером. Протягом минулого року було зафіксовано близько 10 випадків, що завершилися підозрами у вчиненні корупційних злочинів і один вирок суду. Моє завдання - щоб жодного такого випадку не було в органах Держекоінспекції. Для цього треба починати з мотивації співробітників інспекції, з їх заробітної плати. Саме градація зарплати по посадам і її збільшення передбачено законопроектом №3091. По-перше, про які корупційні ризики ми можемо говорити, якщо інспектор отримує 8 тис. гривень на місяць і виписує багатомільйонні санкції підприємствам. А по-друге - треба посилювати власний контроль і контроль правоохоронних органів в цій сфері. Ми розробили комплексну програму антикорупційних заходів, були посилені антикорупційні підрозділи в центральному апараті і терпідрозділах. Також антикорупційну роль зіграє електронний кабінет інспектора з навігатором GPS, що дозволить контролювати його місцезнаходження і максимально дистанціювати роботу фахівця від особистих контактів з бізнесом.

Які зараз середні заробітні плати в інспекції і які вони, на Вашу думку, повинні бути?

Середня заробітна плата - 8,5-9 тис. гривень. Безумовно - це неналежний рівень винагороди за ті завдання і ризики, що покладає на інспекторів держава. Перегляд цих підходів закладений в законопроекті №3091 - близько 30% росту. Це не надто багато, але треба з чогось починати. Хотілось би більше. Екологічні інспектори мали б отримувати більше в кілька разів для того, щоб позбутися корупційних ризиків і бути достатньо вмотивованими для виконання величезного спектру завдань.

Ви не так давно відкрили офіс центрального аппарату в Кривому Розі. Наскільки успішна ця практика в світлі ініціатив по переносу центральних офісів деяких центральних органів виконавчої влади в регіони?

Відкритті офісу центрального апарату в Кривому Розі було спрямоване не тільки на це велике місто, а й на весь промисловий регіон Кривбасу - на Дніпропетровську, Кіровоградську, Запорізьку області. Він працює, як спеціальний підрозділ інспекції, спрямований на промислових забруднювачів. І в цих регіонах сконцентровані найбільші підприємства - Криворізькі ГОКи, "АрселорМіттал Кривий Ріг", "Запоріжсталь", і вони будуть контролюватись звідти. Ми доукомплектовуємо лабораторію в Кривому Розі саме під цю роботу. Зараз іде добір персоналу для офісу.

 Рішення про відкриття підрозділу центрального апарату в Кривому Розі було вірним і є вже перші результати його діяльності. В цьому році ми вже провели близько 30 перевірок силами цього підрозділу спільно з Придніпровською Держекоінспекцією, що об’єднала Дніпропетровську і Кіровоградську області. Перевірялися ІнГОК, "Суха Балка", ПівдГОК. Триває планова перевірка "АрселорМіттал Кривий Ріг". Я регулярно проводжу в Кривому Розі прийом громадян, зустрічі з представниками бізнесу, контролюю діяльність цього офісу..

Але остаточного переїзду Держекоінспекції зі столиці не буде?

Виклики екологічного характеру існують по всій території України, але є і регіональна специфіка. На Поліссі і в Карпатах - це захист лісових насаджень і водних ресурсів, на Півдні України акцент іде на акваторію морів і захист природоохоронних зон, на Сході і в Центрі держави  - мова йде про промислове забруднення. Територіальні підрозділи працюють в кожному регіоні і їх потрібно контролювати. Географічно зручно  це робити з Києва. В столиці можна якісніше комунікувати з іншими органами влади, тут проживає значна частина наших спеціалістів. На мою думку, оптимальна така концепція роботи інспекції - існування підрозділів в кожній області, центр у Києві і центр у Кривому Розі.



Архів
Новини
Британський депутат закликає світ тиснути на РФ для деблокади портів України 11:02
В центрі уваги волонтерів – потреби ЗСУ, а також мешканців Миколаєва, Харкова та Чернігова, - Палатний 16:50
Кличко натякнув, що Лейпциг і Дрезден можуть зацікавити Росію як "споконвічно російські території" 13:49
Коронавірус нікуди не подівся. Кабмін продовжив карантин до вересня 14:05
Окупанти відновили наступ на Слов'янському напрямку, – Генштаб 08:31
Петро Порошенко. Фото: facebook/petroporoshenko
Порошенка не випустили за кордон, – Геращенко 00:15
Нам нічого протиставити, крім мужності, але на ній далеко не поїдеш, — Арестович про ситуацію на фронті 23:22
Карикатура на Зеленського. Малюнок: Süddeutsche Zeitung.
У Німеччині розгорівся скандал навколо карикатури на Зеленського "із натяком", опублікованій у ЗМІ ФРН, – НСЖУ 07:33 Фото
У Байдена схвалили передачу Україні реактивних систем залпового вогню 11:14
Україна візьме участь у зустрічі міністрів оборони країн НАТО 21:10
більше новин

ok