Інтерв’ю 2021-05-08T19:00:14+03:00
Українські Новини
Заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко: про нововведення у ЗНО-2021 та особливості його проведення в умов

Заступниця директора УЦОЯО Тетяна Вакуленко: про нововведення у ЗНО-2021 та особливості його проведення в умовах карантину

Тетяна Вакуленко. Фото: 1+1
Тетяна Вакуленко. Фото: 1+1

10 квітня більшість абітурієнтів склали пробне ЗНО. У зв’язку з епідемічною ситуацією у Чернігівській області пробне ЗНО буде проходити 24 квітня, у місті Києві та Миколаївській області – 15 травня.

Нині абітурієнти готуються до складання основної сесії ЗНО і цікавляться, як буде проходити ЗНО-2021 та чи скасування державної підсумкової атестації у формі ЗНО вплине на оцінку у свідоцтві про повну загальну середню освіту.

Українські Новини зустрілися із заступницею директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяною Вакуленко, щоб обговорити нововведення у зовнішньому незалежному оцінюванні 2021 року, особливості проведення ЗНО-2021 в умовах карантинних обмежень та скасування ДПА для абітурієнтів цього року.

Також ми поцікавилися, чи зможуть учасники ЗНО використовувати паспорт у додатку "Дія" для ідентифікації особи на вході у пункт тестування та чи можлива зміна формату проведення ЗНО у майбутньому.

Почнемо інтерв’ю з обговорення нововведень у ЗНО-2021. Цього року абітурієнти мали можливість уперше обрати для складання ЗНО – сертифікаційну роботу з української мови або сертифікаційну роботу із української мови і літератури. Пані Тетяно, чим зумовлені ці зміни і введення нової сертифікаційної роботи з української мови?

Ідея запровадження сертифікаційної роботи з української мови була підтримана ще попереднім складом Міністерства освіти і науки України і зумовлена тим, що значна кількість здобувачів повної загальної середньої освіти прагнуть вступати до закладів вищої освіти технічного спрямування і, відповідно, у цих закладах потрібні певні специфічні компетентності, пов’язані із читанням тексту і розумінням змісту цього тексту, наприклад, вмінням читати інструктивні матеріали, порівнювати декілька фрагментів текстової інформації тощо. Власне, цей новий тест – це компетентнісний тест, який дає змогу продемонструвати читацькі компетентності учасника тестування, здатність до використання мови в побуті, розуміння мови як інструменту комунікації.

Поговоримо про зміст і структуру цих сертифікаційних робіт. Яку структуру буде мати ЗНО з української мови та чи буде відрізнятися структура сертифікаційної роботи з української мови і літератури, якщо порівнювати з тестами минулих років?

Тестування з української мови – абсолютно нове, ми також оновили зміст і структуру сертифікаційної роботи з української мови і літератури.

Зазначу, що здобувачі повної загальної середньої освіти, які беруть участь у тестуванні з української мови і літератури, зможуть отримати відразу три оцінки: оцінку за державну підсумкову атестацію з української мови, оцінку за ЗНО з української мови і оцінку за ЗНО з української мови і літератури. Такий підхід є можливим з огляду на те, що завдання сертифікаційної роботи з української мови входять до сертифікаційної роботи з української мови і літератури.

Якщо ми говоримо про структуру сертифікаційної роботи з української мови і літератури, потрібно зазначити, що робота із цим тестом передбачає виконання 67 завдань різного формату: завдання із наданням розгорнутої письмової відповіді, завдання із наданням короткої письмової відповіді, завдання з вибором варіантів відповідей, завдання на співвіднесення тощо. На виконання цієї роботи учаснику відводиться 210 хвилин і за виконання цієї роботи учасник зможе отримати 116 тестових балів.

Учаснику тестування з української мови доведеться працювати впродовж 150 хвилин над 40 завданнями, за виконання яких можна отримати 74 тестових бали.

Ще раз уточнимо: учасник, склавши ЗНО з української мови і літератури, зможе отримати три оцінки: за ДПА з української мови за шкалою 1-12 балів, за  ЗНО з української мови за шкалою 100-200 балів і за ЗНО з української мови і літератури за шкалою 100-200 балів?

Саме так. Можна сказати, що тест з української мови і літератури – це універсальний тест, тому що для вступу на будь-яку спеціальність, відповідно до чинних умов прийому до закладів вищої освіти, потрібно складати ЗНО з української мови або української мови і літератури. Якщо учасник брав участь у тестуванні з української мови і літератури та подолав поріг, то може подавати результати для вступу на будь-яку спеціальність. 

Переглянувши демонстраційний варіант сертифікаційної роботи з української мови, помітила, що тест є досить незвичний за структурою, якщо порівнювати з тестами минулих років, і акцент у другій частині тесту зроблено на читанні і аналізі текстів.

Чому запропонована саме ця модель ЗНО з української мови?

Україна брала участь у дослідженні якості освіти PISA-2018 - і ми побачили не дуже втішні результати наших підлітків саме з читацької грамотності. Натомість, читання текстів із розумінням, вміння аналізувати тексти і критично оцінювати їх зміст і структуру– це важливі компетенції сучасної людини. Оновлений зміст сертифікаційної роботи з української мови і літератури відповідає викликам сучасності і зосереджується на перевірці саме тих умінь і здатностей, які людина постійно використовуватиме в дорослому житті. Говорячи про завдання з читання у тесті з української мови і літератури / української мови, важливо зазначити, що у сертифікаційній роботі представлено три різні тексти, які об’єднані однією темою, і далі учасник має надати відповіді про те, як в тому чи іншому тексті ця тема розкрита, який аспект цієї теми розкриває той чи інший автор, у чому є суперечності між авторами цих текстів або навпаки – в чому авторські позиції є спільними. У житті ми оперуємо текстовою і графічною інформацією з різних джерел. Доросла людина має вміти аналітично читати і критично ставитися до інформації.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 1033, в завданнях ЗНО з української мови і, відповідно, в ЗНО з української мови і літератури до 2024 року використовуються норми Українського правопису, які не зазнали змін. Чи не буде помилкою, якщо абітурієнт, надаючи розгорнуту письмову відповідь, використає правила нового правопису?

Ні, безперечно, це не буде помилкою. У закритих завданнях цих сертифікаційних робіт, тобто завданнях, відповідаючи на які учасник має обрати варіант відповіді з декількох запропонованих, не буде запитань, які стосуватимуться норм правопису, що зазнали змін.. Утім під час роботи із текстом  власного висловлення або у завданнях з наданням короткої відповіді учасник може використовувати як норми чинного правопису, так і норми попередньої редакції правопису – і перший, і другий варіант буде вважатися правомірним.

Цього року з’явився новий тест – сертифікаційна робота з математики рівня стандарту. Розкажіть детальніше про нововведення ЗНО з математики.

Відповідно до чинних нормативних документів, для всіх здобувачів повної загальної середньої освіти результат ДПА у формі ЗНО з математики є обов’язковим. З огляду на цю новацію, з’явився новий тест ЗНО, що має назву "Математика (завдання рівня стандарту)", робота із ним дозволить отримати результат виключно за державну підсумкову атестацію. Для участі в цьому тестуванні реєструвалися ті учасники, які вивчали математику на рівні стандарту та не планували використовувати результат ЗНО з математики для вступу в університет. Важливо, що учасники, які складатимуть це тестування, зможуть отримати тільки результат ДПА за шкалою 1-12 балів.

Якщо учасник ЗНО планував  використовувати результат з математики для вступу до закладу вищої освіти, то він  реєструвався на навчальний предмет "Математика". За виконання завдань цього тесту учасник отримає результат державної підсумкової атестації залежно від того, на якому рівні вивчався цей предмет в закладі освіти: профільному рівні чи рівні стандарту, а також результат за шкалою 100-200 балів, який можна використовувати для вступу до закладу вищої освіти. Важливо, що завдання сертифікаційної роботи "Математика (завдання рівня стандарту)" входять до сертифікаційної роботи з математики.

У зв’язку із загостренням епідемічної ситуації найближчим часом Верховна Рада буде розглядати питання про скасування цього року обов’язкової державної підсумкової атестації у формі ЗНО (ред. – 13 квітня Верховна Рада прийняла законопроєкт №5014 про скасування обов’язкової ДПА у формі ЗНО, інтерв’ю відбулося 9 квітня). Даний законопроєкт дублює закон, який було ухвалено минулого року. Відповідно до законопроєкту, здобувачі повної загальної середньої освіти цього року зможуть обирати, чи їм складати ДПА у формі ЗНО і отримувати результати, які потім будуть виставлятися у свідоцтво про повну загальну середню освіту чи не складати. Здобувач повної загальної середньої освіти, який не планує цьогоріч вступати до закладу вищої освіти, може  відмовитися від участі у ДПА у формі ЗНО, тоді у його свідоцтві буде позначка про те, що він звільнений від проходження ДПА у формі ЗНО.

Третім обов’язковим предметом ДПА є історія України або іноземна мова і четвертим - будь-який інший начальний предмет на вибір здобувача повної загальної середньої освіти. Чи буде відрізнятися структура сертифікаційної роботи з цих предметів для учасників, які складають ДПА у формі ЗНО, та учасників, які безпосередньо складають ЗНО з цих предметів?

Сертифікаційні роботи з усіх інших навчальних предметів за структурою не змінилися з минулого року. На сьогодні, незалежно від того, чи планують  учасники використати результат тестування як результат ДПА для випуску із закладу освіти чи як результат для вступу, вони отримають однакові тестові зошити.  Водночас у сертифікаційних роботах з іноземних мов  - англійська, французька, німецька, іспанська – виокремлено блок завдань рівня стандарту і це є частина сертифікаційної роботи, яка буде зараховуватися як результат ДПА для тих осіб, хто вивчав ту чи іншу іноземну мову на рівні стандарту в школі.

Поговорімо про особливості проведення ЗНО в умовах карантинних обмежень. На Вашу думку, чи вплинула дистанційна освіта на результати ЗНО абітурієнтів у 2020 році?

Складне питання. Найперше маю наголосити на тому, що ЗНО не є вимірником якості освіти – вибір предметів ЗНО  тим чи іншим учасником зумовлений  його намірами щодо вступу. Єдиний навчальний предмет, який  позаминулого року складали всі випускники –  українська мова, але скасування обов'язкової державної атестації у минулому році змінило вибірку учасників, адже значна частина випускників не з’явилися для проходження тестування. Відповідно, робити висновки про якість освіти за результатами ЗНО неможливо. Певні висновки можна робити на основі результатів ДПА з обов'язкових предметів, тобто цьогоріч, якщо залишиться обов’язковою ДПА у формі ЗНО для здобувачів повної загальної середньої освіти, можна буде аналізувати результати з української мови та математики, але, швидше за все, як і минулого року таких даних ми не матимемо.

У світі для того, щоб вивчати тенденції в якості освіти використовуються моніторингові дослідження якості освіти. Так, на сьогодні Україна бере участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA. Цього року ми провели пілотний етап поточного циклу дослідження, наступного року сподіваємося провести і основний етап PISA-2022. Власне, ці результати покажуть, наскільки карантин вплинув на якість базової освіти. Для вивчення стану початкової освіти ми проводимо відповідне  моніторингове дослідження, цього року сподіваємося провести основний етап другого циклу цього дослідження. Тестування й анкетування учнів четвертого класу – учасників цього дослідження проводиться в квітні – травні, і ми не впевнені, що зможемо його повністю реалізувати з огляду на те, що у багатьох регіонах навіть учні початкової школи навчаються дистанційно.

У минулому році Український центр оцінювання якості освіти з Міністерством освіти та науки вперше організовували проведення ЗНО в карантинних обмеженнях. Які проблеми виникли при організації ЗНО в умовах карантину?

Безперечно, одним із викликів є забезпечення пунктів тестування відповідними засобами дезінфекції та індивідуального захисту.

Минулого року нам надзвичайно пощастило, оскільки ми мали повну підтримку із  забезпеченням таких засобів. Так, НАК "Нафтогаз України", ЮНІСЕФ в Україні, посольство Швейцарії в Україні забезпечили всі пункти проведення ЗНО й вступних іспитів у магістратуру необхідними засобами, починаючи від якісних термометрів і завершуючи санітайзерами, дезінфекторами, масками, спеціальними плакатами тощо. Скажу також, що величезну роботу із забезпечення пунктів проведення тестувань засобами захисту виконали обласні управління освіти, а також управління освіти міста Києва, оскільки вони не тільки доставили всі засоби індивідуального захисту до пунктів проведення, але й забезпечили їх такими  важливими засобами як рідке мило, паперові рушники тощо.

Мережа пунктів проведення ЗНО є розгалуженою, засобів індивідуального захисту потрібно було багато, адже є багато учасників, але спільними зусиллями це вдалося зробити.

Цього року питання також вирішується на державному рівні. Заклади повної загальної середньої освіти отримуватимуть можливість із субвенції на подолання коронавірусної інфекції закуповувати ці засоби, однак наразі існує проблема із закладами вищої освіти та закладами професійної та професійно-технічної освіти, на базі яких створюються пункти проведення ЗНО і цей виклик досі не вирішений.

Проведення перших тестувань минулого року було складним, адже ми повною мірою не були впевнені у тому, наскільки спрацюють оновлені процедури допуску учасників у пункти проведення ЗНО, наскільки швидко медичні працівники зможуть виміряти температуру всім абітурієнтам,  наскільки учасники дотримуватимуться маскового режиму на вході і у пунктах проведення ЗНО тощо. Ми побачили, що розроблені процедури є доцільними і що вони добре працюють. Утім перед пунктами проведення ЗНО, де учасників супроводжували батьки, інколи створювалися натовпи, тому ми одразу звернулися до педагогічних працівників і до батьків із проханням допомагати нам контролювати соціальну дистанцію перед входами в пункти проведення ЗНО. Отже, досвід минулого року показав, що проведення ЗНО навіть у складній епідемічній ситуації є можливим за умови спільних зусиль освітян, які залучаються до проведення ЗНО, батьків учасників тестування, а також самих вступників.

Цього року рівень захворюваності виріс суттєво, педагоги, які працюють у пунктах проведення ЗНО, також хворіють. Відповідно, маємо ситуацію, коли  в разі потреби доведеться замінювати педагогічних працівників у день тестування. Звичайно, це величезний виклик, адже усі педагогічні працівники, які залучені до проведення оцінювань, проходять ретельну підготовку, до того ж робота в пунктах проведення ЗНО є дуже і дуже відповідальною.

Зважаючи на всі окреслені проблеми, як буде проходити ЗНО-2021 в карантинних обмеженнях?

Кожен учасник ЗНО отримає запрошення-перепустку, у якій буде вказано період часу, коли потрібно з’явитися в пункти проведення ЗНО. Цю практику ми застосували минулого року, і вона була доречною та успішною. Нагадаю, що раніше учасник мусив з’явитися до певного часу в пункт проведення ЗНО – до 10:50, але чіткого часу не зазначалося, тепер ми рекомендуємо всім учасникам приходити до пунктів проведення ЗНО саме в той період часу, який відведений для того чи іншого учасника, щоб зменшити соціальні контакти учасників до входу в пункти проведення ЗНО.

Усі учасники будуть перебувати у масках, і ці маски вони мусять носити і до входу в пункт тестування, і, безперечно, у пункті тестування. Ми дуже просимо учасників мати з собою 2 – 3 маски на заміну тієї, у якій учасник прийшов до пункту проведення ЗНО.

До входу в пункт тестування всім учасникам будуть вимірювати температуру. Далі відбуватиметься ідентифікація особи – учасник продемонструє педагогічному працівнику ID-картку чи паспорт.

Після ідентифікації особи учасники будуть проходити в пункти проведення ЗНО, приміщення яких будуть підготовлені відповідно до минулорічного протоколу головного санітарного лікаря Віктора Ляшка.

При вході учасник повинен помити та продезінфікувати руки і відповідно до позначок у пункті проведення ЗНО рухатись у свою аудиторію.

Також, безперечно, перед входом в аудиторію абітурієнту знову потрібно буде показати своє обличчя - це дозволить упевнитися у тому, що учасник потрапив у правильну аудиторію.

В аудиторії учасники мусять, як завжди, залишити всі додаткові предмети, засоби зв’язку на спеціально відведеному для цього місці. Нагадаю, що учасники не можуть мати з собою ніяких девайсів, а також їх складових частин. Часто учасники, на жаль, забувають про навушники. Також учасник має не забути вимкнути мобільний телефон.

На своєму місці учасник може мати ручки, воду у прозорій пляшці, санітайзер і додаткові маски.

Чи зможуть учасники ЗНО використовувати паспорт у додатку "Дія" для ідентифікації особи на вході до пункту проведення тестування?

Проблемне запитання. Ми внесли таку можливість як одну із нестандартних ситуацій, однак ми дуже просимо учасників мати з собою паспорт чи ID-картку. Чому? На жаль,  держава не фінансує забезпечення пунктів проведення ЗНО спеціальними приладами для перевірки документів  у додатку "Дія". Працівниками пунктів проведення оцінювання є  педагогічні працівники, керівники закладів освіти, які повинні самостійно встановити відповідний додаток на телефон та вміти ним користуватися. Це є доволі проблематичним, тому краще, щоб учасники користувалися звичайними документами - це пришвидшить їх процес входу в пункти проведення і не створить їм додаткових неприємних моментів очікування. У кожному пункті тестування буде щонайменше одна людина, яка матиме відповідний додаток у своєму смартфоні, але учаснику доведеться чекати входу в пункт проведення ЗНО, поки цей один фахівець забезпечить перевірку електронних документів. Таке очікування може викликати і в учасника, і в працівників пункту проведення ЗНО небажаний стрес, тому учаснику краще мати при собі фізичні документи.   

Тобто все-таки краще брати паперовий паспорт, тому що є ймовірність, що можуть не пропустити на вході в пункт тестування?

Ні, пропустять, але потрібно буде почекати. Краще брати паспорт-книжчеку або ID-картку для того, щоб не створювати чергу на вході й уникнути  додаткових соціальних контактів.

Що б Ви порадили абітурієнтам, які нині готуються до складання ЗНО?

Маємо уже другий складний рік і для здобувачів освіти, і для освітян. Епідемічна ситуація перевіряє всіх нас на міцність, на те, наскільки ми здатні боротися зі стресом і на те, наскільки кожен із нас впевнений у своєму життєвому виборі. Мені здається, що цьогорічні абітурієнти вже мають імунітет від будь-яких страхів, вироблений цією ситуацією, тому ті з абітурієнтів, які по-справжньому знають, чого хочуть, хто вчився попри відсутність певних технічних засобів, попри проблеми з інтернетом однозначно досягнуть найвищого свого результату і вступлять до омріяних закладів вищої освіти. Для того, щоб добре скласти іспит можна самостійно попрактикуватися, розв’язавши завдання минулих років.

Єдине, що потрібно пам’ятати – важливо сконцентруватися і націлитися на найвищий результат, адже зовнішнє незалежне оцінювання не є страшним – усі завдання є знайомими і нескладними для сумлінного учня.

Я переконана, що не можна підготуватися до ЗНО за два тижні, але можна за два тижні психологічно налаштуватися для складання ЗНО так, щоб додаткові чинники й  обмеження (наприклад, потреба перебувати в масці) не вплинули на результат.

Як Ви думаєте, чи можлива зміна формату проведення ЗНО у майбутньому?

Власне, слово формат є дуже складним. Ми в Українському центрі оцінювання якості освіти прагнемо розвитку і розуміємо, що певні речі мають змінюватися і що ЗНО – це живий механізм, який має розвиватися, саме тому за підтримки міжнародного фонду "Відродження" в Українському центрі оцінювання якості освіти була розроблена стратегія розвитку освітніх оцінювань до 2030 року, яка показує ті зміни, які будуть відбуватися у ЗНО. Наразі активно впроваджується реформа Нової української школи, і вже наступного року перші четвертокласники пілотних шкіл переходитимуть у п’яті класи, тому ми запропонували поступальну стратегію розвитку ЗНО, реалізація якої дозволить створити систему оцінювання, що буде відповідати ідеям  Нової української школи.

Названа стратегія – це ґрунтовна праця, у написанні якої брали участь і науковці, і педагоги. Якщо її положення будуть впроваджені, ми будемо бачити системні зміни в освітніх оцінюваннях України.

 


Архів
Новини

ok