Інтерв’ю 2022-09-14T04:05:35+03:00
Українські Новини
Дмитро Федотенков

Дмитро Федотенков

Дмитро Федотенков: 99,9% чорної ікри продається в Україні нелегально

Дмитро Федотенков був співвласником української компанії-дистриб'ютора  продуктів глибокого замороження ТОВ "Агама Трейд". З 24 березня 2010 року обіймає посаду першого заступника голови Державного комітету рибного господарства України.

Українське рибне господарство перебуває в критичному стані. Із чого варто почати підйом і реформування галузі?

З 1994 року, коли було утворене Міністерство рибного господарства, і до сьогодні тривало системне розграбування галузі: була розграбована наявна на той момент соціалістична власність. За цей час повністю знищено океанічний флот країни: 1999 року в нас було 123 океанічні судна, на сьогодні їх лише 6. І то вони виведені колишніми керівниками Держкомрибгоспу в офшорні зони, і держава не одержує ні копійки ані у вигляді риби, ані у вигляді податків.

Ми зараз займаємося тим, що вживаємо заходів для їх повернення. Комітет проінформував Президента, міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора про питання повернення цих 6 великих суден державі.

Продовжує спостерігатися тенденція поступового припинення промислу у відкритому морі, а також скорочення активності промислу у виключних (морських) економічних зонах інших держав, причиною чому є відпрацьований ресурс флоту.

Ми активно зайнялися процесом реформування системи рибоохорони, зараз проводиться багато рейдів у рамках боротьби із браконьєрством, контролю користувачів (квотників) щодо реальних обсягів вилову, а також вживаємо низку заходів для протидії можливим корупційним діям органів рибоохорони.

Також важливим аспектом є те, що на сьогодні ми хочемо на законодавчому рівні врегулювати питання видачі квот користувачам. Зараз квоти видаються раз на рік, що також сприяє розвитку корупції. Ми пропонуємо видавати квоти користувачам на 5 років, розділити на промислові ділянки місця вилову між організованими користувачами і прив'язати одиницю вилову все-таки не до кількості виловленої риби в кілограмах, а до кількості флоту, який перебуває в тій чи іншій промисловій зоні.

Ми хочемо обмежити кількість флоту, а саме - використання суден, на яких вироблений ресурс їх використання. Необхідно, щоб судна відповідали нормам, причому не тільки України, але і ЄС зокрема. Тому що ми зараз активно займаємося тим, що проводимо ратифікацію міжнародних угод, які підписала і Україна. Окрім того, у зв’язку з реалізацією нового інструменту співробітництва між Україною  ЄС "Порядок денний асоціації Україна-ЄС", ми, прийнявши на себе певні обов’язки зі співробітництва в сфері рибного господарства, отримали можливість активно адаптувати законодавство України в сфері рибного господарства до законодавства ЄС.

Яким вимогам повинне відповідати підприємство для одержання квот?

Користувачами квот є підприємства, які займаються виловом риби. На сьогоднішній день вони переважно зосереджені в Азово-Чорноморському регіоні. Таких підприємств достатньо багато, серед них немає гігантів, найбільші мають по 7-8 середньотонажних кораблів.

Ми маємо намір активно співпрацювати з Мінприроди з питання збільшення лімітів на вилов деяких видів риб.

Тобто буде застосовуватися найбільш правильний і раціональний з погляду державної організації підхід.

Довідка:

Загальний ліміт на виловлення риби й інших водних живих ресурсів у водних об'єктах загальнодержавного значення України на 2010 рік затверджений в обсязі 250,58 тис. тонн. Станом на 01.05.10  витягнуто – 21,45  тис. тонн.

В Азовському й Чорному морі в 2010 році ліміт  вилову становитиме  98,91 тис. тонн й 64 тис. тонн відповідно. Станом на 01.05.10 фактичний вилов становив: в Азовському морі - 8,8 тис. тонн, у Чорному морі - 10 тис. тонн.

В 2010 році у  водах України здійснюють  промисловий вилов 445 користувачів.

Чи має Україна квоти на виловлення риби у світовому океані?

На сьогоднішній день Україна є членом декількох міжнародних організацій рибальства. Таким чином, ми одержуємо квоти на здійснення промислового вилову риби й інших водних живих ресурсів у Північно-Західній частині Атлантики.

Крім того, розглядається можливість участі України в новій міжнародній організації СПРФМО (Організація з питань рибальства в Південній частині Тихого океану). Одержання квот у цій частині Світового океану значно розширить рибопромислові можливості України, а також дасть змогу наповнити ринок рибною продукцією й морепродуктами.

Однак Україна не має такого рибальського флоту, експлуатаційні й технічні можливості якого відповідали б світовим сучасним стандартам безпеки морських екосистем. Водночас, на фінансові можливості підприємців у питанні модернізації рибальських суден і можливості оплачувати витрати на паливо, вплинула й світова фінансова криза.

Слід зазначити, що за участь України в міжнародних рибальських організаціях (МРО) необхідно платити внески в значних розмірах. Витрати на їх оплату бере на себе держбюджет. Разом з тим, після одержання квот, держава передає їх користувачам безоплатно. Однак, у більшості випадків, ні товарної продукції, ні фінансових коштів від "квотників" держава не одержує. Досить складною також є схема правового регулювання, а саме - непогодженість національного й міжнародного законодавств у питаннях контролю за використанням водних живих ресурсів. Все вищесказане є передумовою до корупційних дій і здійснення незаконного, неврахованого й нерегульованого рибальства.

Однак ці питання зараз ми почали вирішувати, крім іншого, у правовому полі. Таким чином, корупційна практика значно зменшилася.

Крім можливості одержання квот, які переваги дасть це членство?

Досить багато прецедентів, коли нашу країну не сприймають у міжнародному плані. Наприклад, заарештовують наші рибальські судна. Участь держави в цьому випадку є малоефективною, тому що немає важелів впливу на міжнародні організації, до яких Україна не входить. Таким чином, нашій країні необхідна участь у них, але на це не виділяється достатнє фінансування.

Скільки сьогодні потрібно Україні суден, щоб забезпечити вилов у світовому океані?

За підрахунками наших фахівців, близько 30 суден. Навіть маючи можливість будувати більше, цього не варто робити, оскільки у світі спостерігається перенасичення океанічного флоту. Кожне таке судно коштує від 30 млн. євро. Держава такі гроші навряд чи виділить, інвестори поки не приходили. Насправді це державне питання, державна програма повинна бути розроблена, і питання полягає в тому, де знайти ресурси на її реалізацію. На сьогоднішній день, бачачи величезне перевищення імпорту над внутрішнім виловом, можна знайти кошти таким чином: скажімо, законодавчо ввести 10% податок, наприклад, на імпорт і цей податок направити на розвиток рибного флоту. Я думаю, що це нам років за 5 дасть можливість побудувати близько 10 суден. При цьому, маючи таку програму затвердженою, ми зможемо залучати лізингові кошти, відповідно, навантаження на державний бюджет буде істотно нижчим. Питання принципове у їх використанні, ми вже мали флот, і бачимо зараз, що з ним трапилося.

Де можна будувати?

В Україні можна, для цього в нас усе є.

Скільки зможемо таким чином видобувати риби?

Одне таке судно зможе видобути, за прогнозом, близько 15 тис. тонн риби в рік. Це вже створить якийсь баланс - 500 тис. тонн океанічного вилову. Крім того, я думаю, ми зможемо досить легко без шкоди для екології збільшити внутрішній вилов вдвічі зовсім реально. А далі шлях легалізації безпосередньо користувачів - це таки виведе з тіні певний обсяг, який вони зараз виловлюють по-браконьєрськи. Все це може дати ефект повернення до результатів вилову 90-го року, уникнути загрози імпорту, який найчастіше буває вкрай неякісний.

Зараз ми чуємо скарги на якість в'єтнамської риби, якої ввозять в Україну приблизно 40 тис. тонн. Є серйозні скарги навіть на норвезьку рибу, якої імпортується близько 160 тис. тонн - не завжди, але є деякі партії, які не відповідають нормам. Ця риба вирощується штучним способом, використовуються хімічні сполуки, небезпечні для людини. Така ж проблема є з деякими видами китайської риби.

Це контрабанда?

Ні. Я думаю, що явище контрабанди на сьогоднішній день несуттєве - сьогодні відсутній податок на ввіз риби. Я не митник, але думаю, що проблеми контрабанди риби на сьогоднішній день практично немає. Є окрема проблема - контрабанда чорної ікри, яка дуже актуальна. Держкомрибгосп є відомством, уповноваженим видавати ліцензії на ввіз чорної ікри. Торік за документами нам чорної ікри 40 кілограмів завезли. А скільки її продається, можете собі уявити! Тобто 99,9% чорної ікри продається в Україні нелегально.

У грошах це якось можна оцінити?

Ви знаєте, дуже важко оцінити в грошах, але якщо спробувати співвіднести, скажемо, з ринком Росії – приблизно 200 тонн на рік - то наш ринок приблизно може становити близько 20-30 тонн. Але це сугубо особиста думка. Помножте це на 1 300 доларів за кілограм й одержите цифру.

Які кроки Держрибгосп буде робити в боротьбі із браконьєрством?

У першу чергу, ми заберемо непрофесіоналів, які не повинні займати керівні посади. У більшості випадків вони своїми діями завдають шкоди галузі.

Також буде створена інспекція, яка займатиметься контролем роботи Рибінспекцій - така система внутрішньої безпеки. Ми теж цих людей перебираємо, вони досить суворо будуть контролюватися на місцях.

Було б не погано, щоб інспектори стали держслужбовцями, але на сьогоднішній день це неможливо.

На сьогодні Комітет видає квот на вилов 67 тис. тонн. Під ці квоти браконьєрським шляхом іде вилов у кілька разів більших обсягів, їх важко оцінити. Це те, над чим нам треба працювати, ми повинні дуже чітко на законодавчому рівні відрегулювати користування квотами.

Зовсім недавно ми зустрічалися із представниками всіх великих рибальських асоціацій. Вони зацікавлені в тому, щоб навести порядок, і мають намір досить активно брати участь у боротьбі із браконьєрством.

Ми також маємо намір створити інститут суспільних інспекторів, які будуть контролювати цей процес зі своєї сторони. Раніше ніхто цим не займався. Але сьогодні в нас є можливість організувати громадськість.

Який Ваш прогноз вилову на 2010 рік?

Загалом, у зв'язку з несприятливими погодними умовами взимку, ми очікуємо зниження вилову на 10%. Але завдяки низці спільних заходів Держкомрибгоспу, Мінагрополітики, Мінприроди нам вдасться нормалізувати ситуацію.





Архів
Новини
Військові РФ. Фото: facebook/ГУР МО
Росія цілеспрямовано винищує своє населення, – ГУР 23:57
Гендиректор МАГАТЕ підкреслив, що Запорізька АЕС належить Україні 23:30
Ми не маємо права перекласти цю війну на наших дітей, – Залужний 23:05
"Бабине літо" з холодними ночами. Синоптик дала прогноз до кінця тижня і попередила, де і коли пройдуть дощі 23:00 Інфографіка
У Кремлі назвали "розпалюванням третьої світової війни" слова Зеленського про ядерний удар 22:29
Нобелівська премія з літератури 2022. Кому і за що вручили головну літературну нагороду світу 22:11
Чуєте ядерку навіть там, де її немає. Никифоров уточнив слова Зеленського про "превентивні удари по Росії" 22:10
У них є все, у нас — нічого. Окупант емоційно позаздрив озброєнню ЗСУ 21:57
Над Одещиною сили ППО збили три дрони-камікадзе "Shahed-136" 21:40
ЗСУ знищують більшість дронів-камікадзе, які Росія запускає по українських містах, — Міноборони 21:30
більше новин

ok