Інтерв’ю 2022-09-29T04:03:47+03:00
Українські Новини
Директор Фонду енергоефективності Юлія Головатюк-Унгуряну про перепони на шляху до масштабної модернізації буд

Директор Фонду енергоефективності Юлія Головатюк-Унгуряну про перепони на шляху до масштабної модернізації будинків та роботу в період карантину

Юлія Головатюк-Унгуряну. Фото: Фонд енергоефективності
Юлія Головатюк-Унгуряну. Фото: Фонд енергоефективності

Фонд енергоефективності почав приймати заявки від об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) на участь у програмі термомодернізації 4 вересня 2019 року. Установа пропонує учасникам своєї програми "Енергодім" два пакети робіт, за якими ОСББ можуть отримати часткове відшкодування – "Легкий" та "Комплексний". Останній передбачає комплексні роботи з модернізації багатоквартирного будинку.

Перший рік прийому заявок співпав із епідемією коронавірусного захворювання, локдауном і подальшою дією вже пом’якшених карантинних обмежень. Про перші результати роботи, вплив карантину на Фонд енергоефективності, перепони на шляху до масштабної модернізації багатоквартирних будинків Українські Новини поспілкувалися з директором установи Юлією Головатюк-Унгуряну.

 

Від моменту запуску прийому заявок ОСББ пройшло уже трохи більше року. Як Ви можете оцінити результати цього року роботи? Наскільки реальна співпраця з ОСББ відрізняється від прогнозованої?

 

По-перше, хочу відмітити, що ми ввели в дію програму фонду "Енергодім" у вересні 2019 року, а мені деякі експерти говорили, що вона найраніше запуститься у 2020 році.

Важливим успіхом для України є, власне, запуск роботи такої державної установи такими швидкими темпами. Звісно, що ключем до успіху стала щоденна напружена робота, як всередині команди, так і партнерів. Так, з моменту реєстрації фонду, з моменту, коли я почала тут працювати, а це з кінця липня 2018 року, жодної вільної хвилини не було. Спочатку це був запуск, тепер - постійна адаптація і зміни для реагування потреб ринку.

Збудувати державну установу такого масштабу – це не проста задача. Уряд ставив завдання створити структуру, яка відповідає міжнародним стандартам, зокрема щодо антикорупційної політики, комплаєнсу, де є ефективна система корпоративного управління. І ми це зробили! Так, у спільноті донорів відмічають надзвичайно успішний і швидкий запуск установи. Для них - це унікальний кейс. Також не викликають сумнівів процедури і стандарти, по яких ми працюємо. А для міжнародної довіри (не тільки конкретної організації, а й цілої держави) – це дуже важливо.

По-друге, дехто стверджував, що у цьому році буде взагалі до сотні проектів у заявках і до 10 реалізованих. Ми сьогодні вже маємо 222 заявки (станом на 23 жовтня – прим. УН) і понад 30 проектів, робота над якими може завершитися до кінця року повністю або частково. Вартість проектів в роботі - майже 1,5 млрд гривень.

Це унікально, якщо ми порівнюємо з європейськими фондами. У Польщі, Литві, наприклад, у перший рік роботи з'явилося лише декілька десятків проектів. Звісно, завжди хочеться більше. Але маємо досить хороші показники, незважаючи на обставини з пандемією, які порушили багато планів.

 

Як оцінюєте запуск Фонду енергоефективності у порівнянні з аналогічними українськими програмами?

 

Я пам'ятаю, що в перший рік роботи програми "теплі кредити" (єдина державна програма, яка працювала для багатоповерхівок до запуску Фонду) було декілька проектів, до того ж це були точкові проекти і відносно дешеві. Пройшло декілька років, перш ніж збільшилася їх кількість, а ОСББ почали реалізовувати комплексні проекти. Насправді, Фонд енергоефективності й "теплі кредити" важко порівнювати за рахунок різних стартових позицій, але успіх фонду навіть з цього погляду набагато більший. Ми реалізуємо комплексні проекти. Серед 213 заявок тільки близько 23% - на пакет "Легкий". Інші заявки – це пакет "Комплексний", що включає утеплення стін.

 

Чи можете спрогнозувати роботу фонду у наступному році?

 

Зараз знаходимося на завершальній стадії змін до стратегії фонду. Будуть змінені показники діяльності. Ми будуємо стратегію на трьох сценаріях: базовий, оптимістичний, песимістичний. Давайте не забувати, що світ пережив і продовжує переживати пандемію і економічний спад, і Україна не виключення. Ми уже внесли у програму суттєві покращення для ОСББ. І зараз ми шукаємо нові рішення, що допоможуть ефективно реагувати на цей виклик. Наразі відпрацьовуємо деякі пропозиції, згодом подамо на розгляд Координаційній раді донорів.

 

Перед повноцінним запуском програми "Енергодім" стартував пілотний проект "Перші ластівки". Який наразі стан виконання цього проекту? Хто його контролює?

 

Так, у 2018 році було вибрано 15 ОСББ, яким надали можливість взяти участь у проекті. Серед ОСББ, які погодилися на участь (а їх 10), 6 об'єднань уже завершили роботи. Серед них 1 пакет "Комплексний", всі інші – пакет "Легкий". Декілька з тих ОСББ беруть участь у повноцінній програмі "Енергодім".

Проект "Перші ластівки" повністю супроводжується нашими міжнародними партнерами. ОСББ-учасники проекту мають можливість виконати енергоаудит розробити проектну документацію за фінансової підтримки донорів та партнерів Фонду енергоефективності. "Перші ластівки" були запущені для того, щоб тестувати процедури і завчасно виявити проблемні речі.

 

Наскільки "Перші ластівки" допомогли виявити ці проблемні моменти?

 

Такі пілотні проекти допомогли проявити деякі процедурні та інші нюанси. Відповідно, ми змінювали умови програми. Наприклад, одним із рішень, до якого ми прийшли, - додати розширений опис енергоефективних заходів.

Щодо виявлених проблем, то в одному з ОСББ з'ясувалося, що їм немає де ставити індивідуальний тепловий пункт (ІТП), а при розробці проекту виявилося, що треба проводити гідроізоляцію.

Одному із ОСББ місцеве теплокомуненерго створювало штучні перепони, вимагаючи технічні умови на встановлення ІТП. ОСББ пішло на зустріч підприємству. Ми два місяці вирішували питання щодо взяття на облік лічильника через неоправдані вимоги підприємства. Довелося включатися особисто і надавати роз'яснення щодо неприпустимості таких порушень.

Є ОСББ, яке втратило багато часу на спілкування з теплопостачальною організацією, бо підприємство вимагало заміну труб, які знаходяться на його балансі і не є власністю людей. Знову ж таки нам довелося втручатися і допомагати із вирішенням проблеми.

До речі, з подібними ситуаціями деякі ОСББ і зараз стикаються. Ми саме завершуємо пакет роз'яснень для публікації і покрокові рекомендації, що робити в даному випадку.

Ще у грудні ми подали до Мінрегіону пакет змін до законодавства. На жаль, цей законопроект ще не пройшов погодження.

Всім потрібно пам’ятати, що Україна лише робить перші кроки у напрямку масштабної модернізації. Називати масштабною модернізацією заміну вікон чи лампочок у під’їздах - це неправильно. Масштабна модернізація - це коли все робиться методологічно і технічно правильно, коли всі "гравці" дотримуються вимог законодавства. Ми ще знаходимося на самому початку. Ми повинні забути про проекти, які робляться "кустаним" методом, коли утеплювач через пару років падає на голови людей, коли обладнання монтується з порушеннями, а заходи виконують у некоректній послідовності, а реальної економії від них немає. Зрештою, ні держава, ні громадяни не повинні викидати гроші на вітер. Це і є одним із основних завдань фонду – контролювати результат і вимірювати його.

 

Які є перепони для масштабної модернізації на рівні нормативних актів?

 

У нас є закон "Про Фонд енергоефективності", який занадто детально регулює операційну діяльність Фонду енергоефективності. Багато положень у цьому законі не дозволяють фонду бути оперативним у зміні моделей роботи. Ми навесні пропонували ввести "Суперлегкий" пакет, але він не може бути впроваджений без змін до закону.

Є моменти, пов’язані з грантовою політикою. По закону ми повинні верифікувати весь проект. Ми знайшли спосіб поетапної верифікації по окремих заходах, зараз вивчаємо ще одну можливість, але більш радикально змінити програму без змін до закону не можемо. Є багато інших моментів.

Наступний блок - будівельний. Ми зараз повертаємося до своїх ідей і пропозицій щодо виведення термомодернізації в окремий блок робіт. Так, експертні організації часто зловживають діючими нормативами. Наприклад, при утепленні, по будівельних стандартах, ОСББ вони можуть змушувати встановлювати громовідводи, будувати бомбосховища тощо. На вирішення цих проблем витрачається кілька місяців. Ми би хотіли дозволити цим проектам бути швидшими. Для цього треба зміни до законодавства і нормативних документів.

У законі "Про енергоефективність будівель", на нашу думку, закладено багато спірних речей. Наприклад, щодо обстеження інженерних систем. Це положення не відповідає директиві Європейського Союзу 2010/31/ЄС. У директиві мова йшла про газові установки, а ми говоримо про інженерні системи. Ще жодного обстеження не було, але фонд повинен його вимагати. По суті, ця ж сама робота проводиться при сертифікації енергоефективності будинку. Нащо дублювати цю роботу?

Є питання із сертифікатами енергоефективності. Ми запропонували зменшити їхню кількість. Зараз треба зробити декілька сертифікатів у процесі реалізації проекту.

Раніше я навела приклади з тепловиками і згадані штучні бар1єри, коли монополісти ставлять перепони своїм впливом. Наші пропозиції до законодавства покликані їх усунути.

 

Які є перепони, не пов’язані з нормативними актами?

 

Підхід, який потрібно міняти – це якість документів і швидкість проходження проектів.

Рішення – у діджиталізації. Більша оперативність процесів розгляду проектів може забезпечуватися тільки так. Те, що ми працюємо в паперовому вигляді – це не просто. Хоча по-іншому ми не могли починати. Під кінець першого, або в другому кварталі 2021 року у нас повинна з'явитися ІТ-платформа з функціями подання й опрацювання документів онлайн, що пришвидшить усі процеси.

Чим ми були вражені - це дуже низька якість документів, які подаються. Постійно виникають проблеми навіть з оформленням платіжних документів. Ми розуміємо, що робота в ОСББ виконується на громадських засадах, часто немає можливості найняти бухгалтера. Ми намагаємося роз’яснювати ці моменти. Це загальна непідготовленість нашого суспільства до таких речей.

У зв'язку із цим і виникла наша ініціатива із впровадженням інституту проектних менеджерів. Поява проектного менеджера - а зараз є менеджери, які мають і до 10 будинків у супроводі - вирішує проблему технічної, фінансової, юридичної спроможності. Це може бути як один спеціаліст, так і команда.

 

Що ще може заважати безпосередньо ОСББ долучатися до програми "Енергодім", окрім фінансових питань?

 

Для ОСББ після програми "теплих кредитів" виникає питання, чому треба робити енергоаудит. Це вхідний бар'єр, який заважає прийняти рішення і погодитися на участь у програмі фонду. Люди звикли до іншого підходу.

У людей виникають питання, навіщо витрачати кошти на розробку проектної документації, навіщо робити верифікацію. Це треба роз’яснювати. ОСББ, які вже проходили шлях модернізації, розуміють, що це їх захищає. Енергоаудит визначає, які заходи доцільно зробити. Якщо робити навмання, як це буває у проектах, не пов'язаних із фондом, то є випадки, коли роблять у неправильній послідовності. Десь утеплились, а економії не отримали. Чому? Тому що утеплились, а  ІТП не установили.

Розробка проектної документації – це, перш за все, захист голови ОСББ. Крім того, в рамках виготовлення проектної документації ОСББ може провести обстеження будинку, щоб він не обвалився під час утеплення.

До речі, якщо говорити про проектування, встановлення вікон, то виявилося, що у нас дефіцит компаній, які можуть їх правильно встановити. А якщо встановити їх неправильно, то в будинку з'являється пліснява.

Верифікація – це також захист. Це підтвердження виконання робіт. Так само авторський і технічний нагляд. Ці фахівці відповідають за якість. І для держави це важливо, адже витрачаються бюджетні кошти.

 

Які останні зміни були внесені в програму «Енергодім»? Які зміни планується внести?

 

5 жовтня запрацювали зміни у підході до ролі банку-партнера. Ще у серпні ми вносили пропозиції щодо можливості для ОСББ напряму подавати виправлені документи до фонду. Але цього разу ми дійшли до висновку, що підхід потрібно змінювати повністю, і дозволили подавати всі документи, крім заявки на участь у програмі, оминаючи банк-партнер.

На концептуальному рівні було закріплено, що банк-партнер - це "єдине вікно" і всі операції проходять через нього. Ми побачили, що це неефективно. Завдяки підходу "єдиного вікна" намагалися створити антикорупційні бар'єри. Через це також відмовилися від ідеї створення регіональних відділень Фонду енергоефективності.

Ми бачили, що принцип "єдиного вікна" - це важко, це не функція банку.

Зі зміною підходу ОСББ стане легше, адже документи приходитимуть до фонду швидше. Нинішні банки-партнери - це Укргазбанк і Кредобанк, зараз також ведуться переговори з Приватбанком. До перемовин долучився й Ощадбанк.

У перспективі, коли буде ІТ-платформа, ці документи будуть повністю подаватися напряму до фонду. У банку-партнері повинні бути відкриті рахунки, але роль банку стане менш видимою і менш глобальною.

Найголовніше, що ніхто не створив корупційних ризиків внаслідок відмови від принципу "єдиного вікна". Наші процедури забезпечують це незалежно від способу подачі заявок.

 

Які є особливості співпраці Фонду енергоефективності з органами місцевого самоврядування?

 

У нас підписано 133 меморандуми з органами місцевого самоврядування в містах та об’єднаних громадах. Затверджено або адаптовано 24 місцеві програми, а 9 працюють без змін. Зараз ми знаходимося в процесі переговорів і аналізу програм й розраховуємо, що близько 40 програм буде або до кінця 2020 року, або на початку 2021 року. Ми активно ведемо роботу з органами місцевого самоврядування й плануємо її посилювати, адже це один із наших стратегічних пріоритетів на наступний рік.

У нас є дві опції: ми або аналізуємо програму і даємо рекомендації щодо змін у ній, або надаємо проект типової програми. Останнім шляхом пішов Володимир-Волинський, і програма стала успішною.

Розраховуємо, що після виборів робота з органами місцевого самоврядування активізується. По цьому напрямку роботи дуже вдарив карантин. Це було велике випробування для міст, вони були першою "лінією фронту" боротьби з коронавірусом. Міста почали повертатися до співпраці з Фондом енергоефективності наприкінці літа.

 

Якщо говорити про карантин, то як він загалом вплинув на роботу фонду?

 

Випадків захворювання серед наших працівників раніше не було. Але в жовтні трапився перший випадок. У нас діє масковий режим і процедури щодо виявлення контактних осіб та самоізоляції. В період повного локдауну ми працювали дистанційно. А із червня працюємо у позмінному графіку.

Під час карантину роботи у нас стало більше, адже ми отримали більше заявок від ОСББ, ніж до цього. До введення обмежень до фонду надійшло 47 заявок, а з березня і станом на жовтень 2020 - 175. Це з урахуванням того, що багато ОСББ поставили на паузу реалізацію проектів. Крім того, продовжується робота над внесенням змін до програми.

 

У проекті держбюджету на наступний рік відсутні кошти на поповнення статутного капіталу Фонду енергоефективності. Як це може вплинути на роботу установи?

 

У 2021 році це не вплине на роботу фонду. Але нам ці кошти будуть потрібні для забезпечення роботи у 2022 році. Це те, що ми бачимо по своїх сценаріях. Так, по базовому сценарію видно, що потрібні будуть кошти вже у кінці наступного року. Кожного разу, коли ми схвалюємо заявку, ми беремо на себе зобов’язання виплатити грант. Статутний капітал є гарантією виконання зобов’язань. Завдяки цьому ОСББ можуть планувати роботу у зручному для них темпі.

Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечувати стале фінансування Фонду енергоефективності. Донори дали 100 млн євро на виплату грантів, а також технічну допомогу. Якщо приймати до уваги фінансові угоди, то Україна має майже 2,1 млрд гривень додати на фінансування, щоб їх виконати.

Думаю, що питання із фінансуванням на наступний рік буде вирішене. Декілька тижнів назад була нарада по енегоефективності та екології за особистої участі прем’єр міністра, під час якої було підтверджено, що фінансування буде забезпечено. Однак сума такого фінансування залежить від можливостей бюджету. Загалом, енергоефективність – пріоритет у будь-якій країні. Україна не виняток. Наразі громадяни повинні проявити свою ініціативу і скористатися тими можливостями, які є. При наявності такої активності держава не зможе не збільшувати фінансування даного напрямку відповідно до зростаючих потреб.





Архів
Новини
Глава НБУ Шевченко виїхав з України, - джерела 14:50
Утікача Рабіновича і підозрюваного в держзраді Кузьміна хочуть позбавити депутатських посад 15:56
У Зеленського назвали законні для ЗСУ російські цілі 20:55
На Житомирщині прокурорів підозрюють у підтримці проросійських наративів, - ЗМІ 09:14
Офіс генпрокурора не шукав громадянство РФ у представників трьох гілок влади 12:13 Документ
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута. Фото: Генштаб ЗСУ
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута, — зведення Генштабу 09:33
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
Росіяни вдарили іранськими дронами-камікадзе по Білій Церкві. Є потерпілі 08:36
більше новин

ok