Інтерв’ю 2022-08-13T04:06:36+03:00
Українські Новини
Костянтин Грищенко

Костянтин Грищенко

Костянтин Грищенко: за всіма переговірними напрямками враховані інтереси обох сторін

 

Україна готує низку секторальних угод про співробітництво з Російською Федерацією й активізує участь у роботі СНД, але не має наміру ставати повноправним членом Співдружності й визнавати незалежність Абхазії й Південної Осетії. Про це, а також про інші напрямки зовнішньополітичної діяльності спеціальному кореспондентові Ъ Сергію Сидоренко розповів міністр закордонних справ Костянтин Грищенко

- У середу перший віце-прем'єр Андрій Клюєв назвав угоди, які готуються до підписання 17-18 травня, коли в Україну прибуде президент Росії Дмитро Медведєв. При цьому пан Клюєв зазначив, що ще кілька документів "перебувають у роботі". Що це за документи?

- Ми будемо розширювати нашу практичну взаємодію в багатьох сферах. Було висловлене побажання співпрацювати в атомній енергетиці ширше, ніж зараз. Сторони зацікавлені в тому, щоб були не тільки поставки ТВЕЛ. Ми говоримо й про можливості будівництва в Україні заводу з виробництва ядерного палива, і багато про що інше. Звичайно, розглядається можливість кооперації з подальшою інтеграцією в сфері авіабудування. Ведуться переговори про поглиблення співробітництва в авіакосмічній сфері, не обмежуючись ГЛОНАСС, договір про яке буде підписаний під час візиту. І це далеко не повний список.

- Чи можливий перегляд базової угоди про дружбу й співробітництво між Україною й Росією?

- Ні, мова про перегляд цього договору не йде. Мова йде про те, що нам потрібно вибудовувати відносини в практичних сферах на перспективу, щоб звести до мінімуму ймовірність антидемпінгових розслідувань і створити сприятливі умови для виробничої кооперації.

- Розкажіть про переговори в атомній енергетиці. Чи допускається передача ВАТ "Турбоатом" у власність або управління російській стороні?

- Запевняю вас, за всіма переговірними напрямками враховані інтереси обох сторін. Ми не допускаємо, щоб Росії були просто передані якісь активи. Буде побудована така схема, яка дасть змогу кожній зі сторін зберегти контроль над активом, який є українським чи російським відповідно. І в нас повинна залишатися можливість впливати на управління нашим активом. У підсумку об'єднання дасть нам змогу створити більш ефективну маркетингову структуру як при роботі із третіми країнами, так і на внутрішніх ринках України й Росії.

- Ви були послом України в Росії в січні 2009 року, коли підписувалися газові договори. На  вашу думку, Москва тоді розуміла, що Україна не зможе їх виконати?

- Напевно, складно було не розуміти, що ці контракти для України є непід'ємними. У мене тоді було враження, що російська сторона сама здивувалася тим, наскільки далеко зайшла колишній прем'єр-міністр (Юлія Тимошенко.-Ъ). Вона погодилася на умови, які б не прийняла жодна країна у світі. Якщо тільки, звичайно, за цим рішенням не стояло щось інше. Так чи інакше, 19 січня 2009 року були створені умови, нереальні для виконання Україною: всі ризики, всі зобов'язання на нашій стороні, а усі права - на стороні Росії. Плюс явно завищена формула ціни. Можу констатувати, що ця дата стала найчорнішим днем в економічній, та і, можливо, у політичній історії України.

- Чи приймали ви участь у газових переговорах 2009 року?

- Практично ні. Так, я перебував неподалік від прем'єр-міністра... Але вона вела переговори у своєрідній манері. Тексту угод, наприклад, я не бачив (під час переговорів.-Ъ).

- Повернемося до угод майбутніх. У сфері авіабудування РФ пропонувала такий формат співробітництва, при якому об'єднана структура не надавала б гарантованих обсягів замовлень для українських підприємств. Ця розбіжність подолана?

- Переговори для того й ведуться, щоб відмітати пропозиції, невигідні одній зі сторін, і досягати балансу інтересів.

- Чи є шанс, що зона вільної торгівлі між Україною й Росією запрацює без вилучень й обмежень?

- Я хочу зазначити, що російська сторона сама зараз ініціює укладення угоди про зону вільної торгівлі в рамках СНД. На мій погляд, це демонструє, що в усуненні бар'єрів зацікавлена сама Росія. Ми ведемо з Москвою переговори про це. Але, звичайно, складнощі є. Наприклад, Україна є членом СОТ, а Росія - членом Митного союзу (з Білорусією й Казахстаном.-Ъ). Інструменти для захисту внутрішнього ринку в цих організаціях істотно відрізняються.

- Ви згадали про Митний союз. Україна розглядає можливість участі в цьому об'єднанні?

- Ми – члени СОТ, і це найкраща відповідь на ваше питання. Напевно, дуже складно бути вагітним і ходити на танці, чи не правда?

- Ви очікуєте, що Росія погодиться обнулити експортне мито на нафту?

- Ми б хотіли жити в умовах остаточної перемоги шведських стандартів життя, але вони поки є нашою довгостроковою метою. Так і про нафту. Звичайно, ми вважаємо, що експортне мито - досить специфічний спосіб наповнення бюджету в ринкових умовах, і його скасування було б правильним кроком. Але російська сторона вважає для себе складним відмовитися від цього інструмента.

- "Харківський договір", підписаний президентами 21 квітня, не прояснив багато проблемних аспектів перебування на території України ЧФ РФ - від інвентаризації майна до порядку переміщення озброєння. Чи взяла Україна якісь зобов'язання перед Росією із цього приводу?

- Підписана угода лише продовжує на 25 років строк перебування російського флоту в Україні, не міняючи умови договорів. Всі інші проблемні питання треба буде вирішити в переговірному порядку в рамках підкомісії щодо ЧФ РФ.

- Досі підкомісії не вдавалося знайти компроміс...

- А сьогодні з'явилася політична воля для знаходження таких рішень, які дадуть флоту змогу нормально функціонувати, неухильно дотримуючи при цьому українського законодавства. Звичайно, переговори - це процес. І я не можу вам гарантувати, що в майбутньому не виникне жодних проблем. Але важливо, що всі ці проблеми позбулися політичного характеру і не викликають подразнення на міждержавному рівні. Договір щодо демаркації сухопутної частини кордону готовий до підписання. Про делімітацію морської частини держкордону ведуться інтенсивні переговори.

- Чи очікується введення спільного прикордонно-митного контролю?

- Спільного - немає. Цього не дозволяють законодавства двох країн, але ми приймаємо найсерйозніші заходи щодо спрощення проходу кордону із двох сторін.

- Чи можуть бути створені інші бази, на яких будуть розміщатися російські військовослужбовці?

- Конституцією України заборонене створення інших баз, крім існуючої бази ЧФ РФ.

- Можливо, буде використаний механізм спільного базування, коли військовослужбовці РФ розмістяться на формально українській базі? У ЗМІ вже обговорюють прихід російських підводних човнів у Балаклавську бухту.

- Фантазії можуть бути найрізноманітнішими. А я стверджую, що така можливість не розглядається.

- Чи прийняте рішення про те, що перший заступник міністра закордонних справ Володимир Хандогій поїде послом у Росію?

- Скажу так: той, хто поїде послом, напевно, вже повинен збирати валізи. І напевно ця людина про це вже знає. Його прізвище й дату від'їзду ми зможемо назвати тоді, коли завершаться всі необхідні процедури.

- Давайте охарактеризуємо позицію України щодо питання Абхазії й Південної Осетії. Чи розглядається в принципі можливість визнання незалежності цих утворень?

- Для нас питання територіальної цілісності й непорушності кордону є принциповим. Крапка.

- Чи зміниться формат й активність участі України в СНД?

- Насамперед є зміст відмовитися від колишнього підходу: мовляв, якщо це СНД, то там нічого гарного бути не може за визначенням. Саме цим керувався Київ останні п'ять років. Так, розраховувати, що СНД вирішить всі проблеми, за які воно береться, напевно, нереально. Але ефективність його роботи залежить зокрема від активності України. І, якщо буде створена зона вільної торгівлі, ми від цього тільки виграємо. У кожному питанні ми будемо виходити з наших національних інтересів, а не просто заодно з усіма приєднуватися до якогось загального підходу.

- Можливо, тоді нам варто ратифікувати договори, які нададуть Україні статус повноправного члена СНД?

- Для активізації нашої участі в СНД цілком достатньо й того статусу, що ми маємо сьогодні. Ми у свій час головували в СНД, будучи в нинішньому статусі. Так що важливо не стільки формат, скільки підхід.

- Розкажіть про проблематику українсько-румунських взаємин.

- Зрозуміло, у нас із Румунією є питання, які викликають стурбованість. І ми вважаємо за необхідне вирішувати їх у контексті тих принципів і тих підходів, які є визначальними в шкалі цінностей Європейського союзу. Ми хотіли б, щоб й у відносинах між нами й Румунією застосовувалися саме ці принципи, а не ностальгія за якимись давніми часами.

- Питання приналежності острова Майкан вже зняте чи румунська сторона як і раніше його піднімає?

- А ще можна поставити питання про приналежність карася, що перепливає з однієї сторони Дунаю на іншу. Запевняю вас: ми знаємо, де наша територія, і жодну частину своєї території нікому не віддамо.

- Чи бачите ви перспективи вирішення старих проблем у взаєминах з Молдовою - з землевідводом у районі Паланки й Дністровської ГЕС-2?

- Нам потрібно шукати рішення, які можуть задовольнити дві сторони. Думаю, зараз передумови для цього є. Позиція України досить чітка й недвозначна. Без вирішення цих питань не будуть вирішені інший питання, у яких зацікавлена молдавська сторона.

- Яка позиція України щодо придністровського врегулювання?

- Насамперед ми чітко підтримуємо формат "5+2", принципи якого залишаються незмінними. Інші деталі будуть описані в спільній заяві президентів Віктора Януковича й Дмитра Медведєва з питань придністровського врегулювання (буде оприлюднена під час візиту президента РФ в Україну.-Ъ). На мій погляд, нічого сенсаційного в цій заяві немає. Сенсація, якщо для когось вона й існує, полягає в тому, що дві країни-гаранти вважають за необхідне привернути увагу світового співтовариства до того, що необхідно прискорити вирішення проблеми.

- Україна згодна з подальшим функціонуванням місії EUBAM на придністровській ділянці кордону?

- Природно. Ми думаємо, що це дуже корисна місія, і зацікавлені в тому, щоб для її подальшого ефективного функціонування було надано більше ресурсів і можливостей.

- Чи залишається цікавою для України діяльність ГУАМ?

- Не можна вважати ГУАМ ефективним або неефективним за визначенням. Це - інструмент, який повинен використовуватися для вирішення економічних завдань. До речі, те ж саме можна сказати й про СНД. Основне економічне завдання ГУАМ - транзит насамперед нафти з Каспійське басейну в Європу, і воно як і раніше актуальне. Також можливе співробітництво в питанні транзиту вантажів і товарів, хоча тут передумов для практичних досягнень поки немає. Але я хочу підкреслити: ми проти політизації ГУАМ, проти використання цього союзу як інструмента для проведення якоїсь певної політичної лінії. Тому центр роботи ГУАМ ми вважаємо за необхідне змістити убік більш практичної, економічної взаємодії.

- Коли реально завершити переговори про зону вільної торгівлі з ЄС, щоб при цьому не постраждали економічні інтереси України?

- Звичайно, ми б хотіли зробити це якомога швидше. Раніше, до мого призначення на пост міністра, називався строк до кінця нинішнього року. Але я не хочу створювати для нашої переговірної команди жорсткі тимчасові рамки. Усе буде залежати від того, наскільки швидко ми зможемо відстояти ті позиції, які для нас принципово важливі. Ми знайдемо баланс інтересів. Але ми не можемо поспішати за рахунок критично важливих груп виробників або тих секторів економіки, де задіяні істотні групи населення - з погляду їх кількості й можливості альтернативного працевлаштування.

Інтерв'ю взяв Сергій Сидоренко, "Коммерсант-Украина ".





Архів
Новини
В наслідок агресії рф поранено 773 українських дітей, – Офіс генпрокурора 13:11 Інфографіка
ЗСУ встановлюють вогневий контроль над залізницею, якою окупанти тягнують резерви з Криму, – ОК "Південь" 13:25
На Запоріжжі колаборанти з озброєними окупантами ходять по оселях і шукають людей на "референдум" , – мер Енергодара Орлов 13:49
Морпіхи за тиждень знищили 37 російських військових і десятки одиниць техніки, – ВМСУ 14:07
СБУ знешкодила інформаторів загарбників у Дніпрі і Покровську 14:27
У ЄС задумали відключити від SWIFT останній великий російський держбанк 14:51
В парламенті Фінляндії закликають запровадити санкції ЄС проти "Росатому", - ЗМІ 15:25
Іржава зброя для резервістів. Фото: Telegram
У Росії мобілізованим на війну проти України видали іржаві автомати, – ЗМІ 21:33 Відео
Кожному, хто допомагає Росії зброєю, гарантована ізоляція, і йдеться не лише про санкції, – Єрмак 16:23
Зеленський посмертно присвоїв звання Герой України бійцю Сергію Сові з Нікополя 17:01
більше новин

ok