Реформа житлово-комунальної сфери передбачає, що жителі багатоквартирних будинків можуть обирати модель договірних відносин із виконавцями комунальних послуг (за винятком послуг із електропостачання та постачання природного газу). Споживачам на вибір пропонується заключити індивідуальний або колективний договір, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків можуть обрати договір з ОСББ як колективним споживачем.
Граничний термін, до котрого треба було визначитися із моделлю, з різних причин переноситься уже двічі. При цьому нові договори фіксують не лише розподіл прав і обов’язків між споживачами і виконавцями послуг, але й тарифи на послугу, які в ряді випадків є предметом узгодження позицій сторін цих договорів. Таким чином, перенесення граничного строку вибору моделі договірних відносин означає консервацію тарифів на послуги, які станом на поточний момент уже можуть бути неактуальними.
Про проблеми, які може спровокувати рішення про відтермінування остаточного переходу на нові моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, Українські Новини поговорили із керівником Офісу підтримки та впровадження реформ при Міністерстві розвитку громад і територій (RST ) Юлією Перчук.
1 травня 2020 року закінчувався термін обрання моделі договорів про надання комунальних послуг, передбачений започаткованою у 2017 році реформою ЖКП. Проте його було перенесено на 5 місяців після завершення заходів по боротьбі з коронавірусом. Чим викликана така необхідність?
В Україні близько 180 000 багатоквартирних будинків (на контрольованій території), 80% яких побудовані ще у Радянському Союзі. Реформа ЖКП у першу чергу повинна була торкнутися мешканців багатоквартирних будинків, а це близько половини українців. Спочатку закон зобов’язав до 1 травня 2019 року усіх обрати нові умови договору з виконавцем комунальних послуг (водоканалом, теплопостачальною організацією, постачальником гарячої води). Суть змін – тема для окремої розмови, так як ряд її положень є доволі дискусійними. Згодом цю норму перенесли на 1 травня 2020 року. А тепер щонайменше на жовтень.
Обов’язкові вимоги - рішення співвласників (а для цього потрібно провести збори у багатоквартирному будинку) та договір у письмовій формі. Проте масових зборів та переходу на нові договори не відбулося. Це пояснюється тим, що у нас лише невелика частина багатоквартирних будинків має досвід самоорганізації - ми маємо ОСББ лише в одній шостій усіх будинків.
1 травня виконавці послуг змогли б самостійно надсилати письмові договори споживачам і цим прискорити перехід на нові форми договорів. Проте навряд це було б масовим. Організувати друк і надсилання нових договорів при "старих" тарифах підприємствам було важко. Тому підприємства чекали, що буде прийнято законопроект №2458, який дозволив би просто розміщувати текст договору на сайті підприємства або органу місцевого самоврядування (як це було раніше), а не розсилати договори споживачам.
Чим небезпечне відтермінування граничного строку вибору моделі договірних відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та компаніями-виконавцями комунальних послуг для самих компаній?
До підписання нових договорів виконавці послуг зобов’язані надавати послуги за "старими" договорами і тарифами. Змінювати ці тарифи за старими договорами забороняє закон, тому уряд і змушений запроваджувати дивні норми на кшталт надати право теплопостачальним підприємствам робити споживачам знижку у зв’язку із зменшенням ціни газу.
Тарифи на опалення – це не лише вартість газу. До тарифу входить електрична енергія, зарплата працівників. Так само як і з тарифом на водопостачання. Вартість електричної енергії для підприємств зросла майже удвічі, так само зріс розмір мінімальної заробітної плати, відповідно "старий" тариф є збитковим. Тому коштів на заміну і ремонт мереж немає.
Ми вчергове законсервували проблеми у ЖКГ і питання розвитку та оновлення систем взагалі не піднімається. За таких умов надія - на органи місцевого самоврядування, які гроші платників податків будуть спрямовувати на виплати зарплат працівникам підприємств, оплату енергоносії, латання мереж. Це мінімум, необхідний для того, щоб втримати підприємства у робочому стані, щоб у кранах не зникла вода, а в квартирах було тепло у наступному опалювальному періоді.
Які небезпеки ховають у собі зміни до законодавства для споживачів?
Часто підприємства ЖКГ називають підприємствами критичної інфраструктури. Обмеження карантину ніяк не вплинули на роботу підприємств, їхні працівники щодня працюють, незалежно від обмежень. Більше того, безперебійність та якісність послуг стала необхідною.
Але відсутність достатнього фінансування ставить під загрозу надання послуг безперебійно і якісно, як того вимагає закон. Зношені мережі рано чи пізно закінчуються аваріями та проривами в мережах.
Пандемія мине, а старі проблеми залишаться. Тому дуже важливо підтримати підприємства зараз і своєчасно розраховуватися за послуги. Тим більше це можна зробити онлайн, не виходячи з дому.
Чи зможуть підприємства комунального господарства розраховувати на допомогу з боку органів місцевого самоврядування з урахуванням прийнятих заходів по протидії наслідкам розповсюдження COVID-19?
Місцеві бюджети несуть додаткові видатки по боротьбі з розповсюдженням коронавірусу, окрім того, у зв’язку з "податковими канікулами" ще й знизилися надходження. Тому за таких обставин фінансова ситуація є вкрай складною.
Чи зможуть співвласники вже зараз обирати собі модель договірних відносин і переходити на нові умови надання комунальних послуг в умовах карантину?
Законодавство, що регулює прийняття рішень багатоквартирним будинком, передбачає письмові форми та безпосередню участь у зборах. Частина експертів вважає, що можна використовувати кваліфікований електронний підпис та проводити збори онлайн, хоч це прямо і не передбачено законодавством. Поки судових прецедентів немає по таких заходах, тому складно гарантувати відсутність ризиків.
Очевидно, що складність процедур проведення зборів, створення ОСББ та прийняття рішень є однією з перепон для якісного управління багатоквартирним будинком. Тому законодавче регулювання потребує змін та запровадження нових інструментів, щоб полегшити процедури проведення зборів, прийняття рішень. У той же час слід пам’ятати про необхідність захисту прав усіх співвласників і унеможливлення маніпуляцій. Наразі Мінрегіон та команда RST працюють над відповідними пропозиціями.
Що точно можуть зробити співвласники в умовах карантину – провести підготовчі роботи, ознайомитися з умовами договорів та обговорити у чатах із сусідами свій вибір.
Як відіб’ється на виконавцях послуги ситуація, коли одна частина споживачів отримуватиме послугу за новими договорами, а друга – на старих умовах?
Така ситуація вже є в деяких містах України, і насправді вона є незрозумілою для споживачів. Адже одна з головних вимог будь-якого споживача – зрозумілий та прозорий рахунок. Тому це ще більше заплутує людей та демотивує сплачувати. А це може призвести до падіння рівня розрахунків за спожиті послуги.
Яка ймовірність того, що в опалювальний сезон 2020/2021 років Україна увійде не підготовленою належним чином?
Останні 20 років у нас змінювалося все, крім ЖКГ. І ми користувалися залишками міцності давно побудованої критичної інфраструктури. Ми будували спортивні майданчики, а не замінювали мережі. Тому інфраструктура є вкрай зношеною та потребує заміни. Без додаткового фінансування і при консервації наявних проблем, на нас чекатимуть фонтани гарячої води і інші бонуси зношеної інфраструктури.
Як уряд і парламент можуть зарадити ситуації, яка вже склалася?
На мою думку, в першу чергу потрібно забезпечити усі багатоквартирні будинки послугою з управління. Наразі в України близько 43% будинків, де цю послугу надають ще старі ЖЕКи за незрозумілими тарифами. (Співвласники багатоквартирних будинків повинні обрати спосіб управління багатоквартиним будинком, найнявши управляючу компанію, або самостійно, створивши ОСББ. У будинках, які обслуговуються ЖЕКам, тарифи на управління не змінюються із червня 2018 року, оскільки органи місцевого самоврядування втратили право змінювати ці тарифи – прим. УН)
З іншого боку, потрібно провести роботу над помилками і створити умови для як мінімум беззбиткової діяльності підприємств, а з іншого – дати зручні та прості інструменти для мешканців. Для вдосконалення правил гри необхідно переглянути регулювання, а це спільна робота парламенту та уряду. Адже багато запитань можна врегулювати лише за допомогою законів, а закони не можуть працювати без підзаконних нормативно-правових актів.
Хто ми такі: Про нас та Контакти. Як ми пишемо новини та наші принципи: Редакційний кодекс. Ми старались, якщо вам сподобалось – задонатьте.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, напишіть нам.