Інтерв’ю 2022-09-25T04:03:52+03:00
Українські Новини
Голова правління Національної освітньої асоціації Вікторія Войціцька: мільйони неактуальних підручників можна

Голова правління Національної освітньої асоціації Вікторія Войціцька: мільйони неактуальних підручників можна хоч зараз забирати зі школи в музей

Вікторія Войціцька
Вікторія Войціцька

В українських школах використовується понад 60 млн підручників. Проте більшість із них "застрягли" у минулих століттях і вже непридатні для вирішення актуальних завдань, які ставить сучасна освіта. На видання підручників держава щороку виділяє сотні мільйонів гривень, проте значного ефекту це не дає. Нецікава, малоінформативна й непрактична – так найчастіше відгукуються про навчальну літературу її головні споживачі: учні, їхні батьки й шкільні вчителі. За яких умов розпочнеться принципове оновлення змісту підручників, хто має докласти зусилля для цього і коли якісно нова навчальна література з’явиться на шкільній парті, в інтерв’ю розповіла голова правління Національної освітньої асоціації Вікторія Войціцька.

Насамперед, скільки підручників зараз використовуються в середній школі?

 Самих лише підручників для 1-11 класів у школі є понад 58 мільйонів. Окрім них, в освітньому процесі використовуються понад 2,7 млн. посібників із серії "Шкільна бібліотека", близько 100 тис. двомовних словників.

А якщо врахувати навчальну літературу для закладів професійно-технічної освіти, то з 2014 року виготовлено близько 62 млн підручників. На це з державного бюджету витрачено понад 3 млрд грн.

Держава безоплатно забезпечує школярів підручниками?

 Так, і не лише учнів, а й педагогічних працівників. В останні роки надрукували майже півмільйона методичок для вчителів. Але навчальну літературу для шкіл доводиться купувати і батькам учнів. У 2015-2016 навчальному році, наприклад, батьки купили близько 5 млн підручників. Бо державі тоді бракувало коштів. В уряді прийняли рішення профінансувати виготовлення лише половини підручників від потреби. За решту мали заплатити місцеві бюджети. Проте державне фінансування на друк підручників надійшло вже після початку навчального року, а на місцевому рівні кошти почали виділяти навіть у 2016-му. У результаті забезпечення підручниками школярів лягло на плечі батьків учнів. І достеменно, скільки підручників, скажімо, для 7-го класу є нині у школах, не знають, мабуть, і в міністерстві. Тоді надрукували лише 3,3 млн підручників, хоч потреба становила понад 7,5 млн.

Скільки підручників друкується для шкіл?

Цифри щороку різні. До 2018 року друкували не менше 7 млн. примірників. Коли почали запроваджувати "Нову українську школу", тиражі подвоїлися. Бо в МОН вирішили не лише надрукувати нові підручники для 1-го класу, а й оновити комплекти навчальної літератури для 5-го та 10-го класів, у яких закінчився 5-річний термін дії грифу. Узагалі, підручники мають оновлюватися раз на 5 років, цього вимагає постанова Кабінету Міністрів. До 2018 року зазвичай оновлювали підручники для одного-двох класів. А тут – відразу три класи, понад 15 млн підручників.

 2019-го оновили навчальну літературу аж для п’яти класів. Нові підручники надрукували для 2-го та 11-го класів, додрукували 5-й та 10-й класи і частково - для 6-го класу. Плюс посібники "Шкільна бібліотека" - і в сумі знову маємо майже 15,5 млн підручників.

А скільки підручників надрукують наступного року?

Трохи більше ніж 7 млн книг для 3-го та 7-го класів. Хоч ще влітку планувалося видавати близько 12 млн примірників. Скоротилися плани друку 7 підручників – замість понад 7,5 млн надрукують близько 2,3 млн.

Схожа ситуація була і з підручниками для 6-го класу цього року: на конкурсі вибирали всього 9 підручників для 6-го класу, надрукували трохи більше ніж 1,1 млн примірників. Хоча 2014 року шестикласники отримали близько 6,7 млн навчальних книг.

Які підручники найшвидше втрачають актуальність?

З історії та інформатики, з української мови. Наступного року, до прикладу, підручники видаватимуть відповідно до норм нового правопису. Але загалом більшість змін у підручниках мають радше косметичний, ніж змістовий характер. Тому мільйони неактуальних підручників можна хоч зараз забирати зі школи в музей.

Одна з причин цього – поспіх. Держстандарт, освітні програми, нові підручники – усе це створюється за кілька місяців часто в авральному режимі, бо треба встигнути до 1 вересня. Оголосили конкурс – і вже за кілька тижнів автори мають подати проєкти навчальної літератури. А коли їх якісно підготувати, коли методичні рекомендації міністерство оприлюднило усього тиждень тому? Автори до останнього моменту не знають, який обсяг навчальної програми мають охопити в підручнику, за якими критеріями проводитиметься експертиза їхніх оригінал-макетів.

На другому етапі конкурсу шкільним учителям, яким із 2015 року дозволено обирати підручники для своїх учнів, виділяють усього два тижні для ознайомлення з електронними версіями нових проєктів. Скажімо, 2018 року під час конкурсу підручників для 1-го класу педагоги змушені були посеред навчального року, у позаурочний час перечитати аж 103 підручники, щоби вибрати свій примірник до строго визначеного міністерством терміну. Чи можна за такий короткий час провести ефективний вибір? Навчальні матеріали йдуть у друк без апробації. А коли підручники таки потрапляють у школи, тоді й вилазять боком усі огріхи.

Які ще причини неякісних шкільних підручників?

Нещодавно міністр освіти і науки Ганна Новосад окреслила дві головні: недостатнє фінансування та незадовільна експертиза. Держава виділяє на видання підручників близько 40 грн. Це в 5-7 разів менше, ніж коштує підручник у західних країнах. І правильно зауважує міністр: хіба можна вимагати високої якості за такої низької вартості?

Експертиза підручників не проводиться професійними експертами. Такого корпусу фахівців досі не створено. Оцінювати підручник може кожен, хто має відповідну вищу освіту і бодай 2 роки працював у школі. В ідеалі - обізнаний з науково-методичними і психолого-педагогічними вимогами до викладання шкільних предметів. Якщо ж не обізнаний, то не біда – навчимо… Це, м’яко кажучи, непрофесійний підхід до створення незалежної експертизи.

Сама ж експертиза наразі має заборонний характер. На підставі негативного експертного висновку проєкт підручника може опинитися на смітнику. А це результат праці десятків фахівців. До того ж – процедура експертизи платна, оплачує її конкурсант. Скажімо, за експертизу підручника із математики для 3-го класу у двох частинах слід заплатити понад 32 тис. грн. Тобто, ви написали підручник, знайшли гроші на її експертизу, але експертові ваш проєкт видався недоцільним для використання у навчальному процесу – і ви за бортом конкурсу…

А як налагодити ефективну експертизу підручників?

Експертиза проєктів навчальних матеріалів буде незалежною і вільною від корупційних спокус під контролем громадськості, а не начальства державної установи, яка проводить конкурс. А ефективна експертиза з’явиться, коли висновки експерта сприятимуть покращенню та вдосконаленню проєкту підручників. Адже мета конкурсу підручників – відібрати кращі варіанти, а не визначити посередні. Так, вони відповідають вимогам освітньої програми та інструкторсько-методичним критеріям. Але чого можна навчитися із посереднього підручника?

Освітній контент для використання у шкільному навчанні мають вибирати самі вчителі. А вибір має бути прозорим і під контролем громадськості. Ми всі повинні бачити, скільки і яких підручників насправді потрібно у школах. Бо видані вони за наші з вами кошти. І це одна з перших пропозицій Національної освітньої асоціації, адресованих новому керівництву міністерства стосовно зміни системи забезпечення шкіл підручниками. І я хочу зазначити, що міністр Ганна Новосад поділяє необхідність цих змін.

Чому важливо довіряти вибір учителям?

Бо вони краще знають, із яким підручником доцільніше користуватися у навчальному процесі. Наведу приклад: у 2018 році кілька підручників, безпідставно забракованих експертами, що й виявила згодом апеляційна комісія конкурсу, на другому етапі конкурсу отримали схвалення більшості шкільних учителів і були видані накладом у 100-150 тисяч примірників. А мала частина підручників, пропущених експертами, не викликала зацікавлення серед учителів і не дісталися навіть мінімальної планки замовлень.

Що ви ще пропонуєте змінити?

Ми маємо справу з недосконалою системою забезпечення шкіл підручниками. Вона забюрократизована і функціонує без врахування інтересів усіх зацікавлених сторін.

Так, держава узяла на себе зобов’язання надати безкоштовні підручники учням та вчителям і має для цього фінансовий ресурс. Міністерство повинне забезпечити інституційний супровід відбору та замовлення підручників, контролю їхньої якості. Видавці готові створювати освітні продукти для навчання учнів та роботи вчителів. Здавалося б, нескладно налагодити цей ланцюжок процесів.

Наша пропозиція – відмовитися від практики проведення конкурсу навчальних матеріалів у два етапи – з експертизою та вибором підручників. Пов’язаність цих етапів ставить під загрозу вчасне отримання кінцевого продукту. Так, технологічно можливо виготовити у друкарнях 7-10 млн підручників за три-чотири місяці. Але якщо цьому суто виробничому процесу передують розписані до тижнів взаємопов’язані етапи ознайомлення вчителів із проєктами підручників, експертизи, апеляції результатів тощо, то достатньо на кілька днів "вибитися" із графіку – і все зсувається настільки, що 1 вересня найчастіше починається без навчальної літератури.

Ми пропонуємо проводити етапи експертизи проєктів підручників та їхнє замовлення вчителями і друк у різні роки. Щоби конкурс мав вигляд не відбору, а вибору підручників. Скажімо, підготовка оригінал-макету, його експертиза, доопрацювання та отримання міністерського грифу – в межах одного року, а ознайомлення педагогів та підписання договорів про виготовлення підручників, їхня доставка до шкіл – наступного.

Також ми вітали би перехід від однорічного циклу виробництва підручників до дво-трирічного. Саме так чинять у більшості країн Європи. Якщо міністерство оголосить, яку навчальну літературу планує оновити у найближчі три роки, то автори підручників можуть спланувати свою роботу заздалегідь і без поспіху готувати якісні проєкти.

 

Чи достатньо однієї зміни схеми забезпечення шкіл підручниками для отримання нової якості навчальної літератури?

Ні, звісно ж. Без докорінних змін змісту та методів шкільного навчання це буде чергова косметична операція. І в цьому позиція нашої Асоціації суголосна баченню міністра Ганни Новосад.

Чинна модель шкільного навчання не дає випускникам знань, щоби стати успішними. І самі лише мільйони нових сучасних підручників не врятують загальну ситуацію в освіті. Якщо це так, то давайте змінимо модель навчання. Але визначимо чіткі завдання: чому ми навчаємо дітей, для чого ми це робимо, хто це робить у школі і за допомогою яких засобів. Цілі навчання мають формуватися з розуміння, з якими знаннями і навичками можна буде жити в Україні не нині, а за 10-15 років. І ця модель навчання мала би забезпечувати рівний доступ до освіти незалежно від того, де ви її здобуваєте, у мегаполісі чи в селі. Фактично, йдеться про нову модель освітнього середовища з низкою необхідних умов, засобів і технології для навчання учнів і роботи вчителів у взаємодії з батьками.

Створити таку нову модель – це справа не одного-двох місяців. Це важка праця на роки. Можна скористатися вже готовими моделями, апробованими в країнах, школярі яких демонструють високі освітні результати в міжнародних дослідженнях. Але сліпе копіювання моделі не буде ефективним, бо кожна така модель – канадська, фінська чи німецька - розроблена під запити відповідного суспільства. А в нас – своя специфіка, і при цьому роз’єми нової української моделі навчання мають стикуватися з системами інших країн, бо ізоляція – прямий шлях у відсталість.

Окрім створення нової моделі навчання, нового освітнього контенту та засобів для його застосування в освітньому процесі, слід іще навчити новій методиці вчителів. А це питання іще складніше й не має швидких рішень. Потрібна широка програма перепідготовки вчителів відповідно до нової моделі навчання, і наша Асоціація готова долучитися до її розгортання.

Більше новин про: Освіта Видання підручників




Архів
Новини
З українських морпортів вирушило ще 8 суден "зерновим коридором", – Мінінфраструктури 11:28
Відступаючі російські війська стали найбільшим постачальником військової техніки для ЗСУ. Фото: Twitter / Kriegsforscher
Відступаючі російські війська стали найбільшим постачальником військової техніки для ЗСУ, — ЗМІ 11:28
На Херсонщині окупанти хочуть евакуюватися назад до Криму, - ЗСУ 11:23
Окупанти продовжують наступати на Бахмутському на Авдіївському напрямках, - Генштаб 11:15
Окупанти розпочали "часткову" мобілізацію в Луганській області, – Гайдай 11:12
Наслідки обстрілу Запоріжжя. Фото: Сергій Крук/Фейсбук
Ракетний обстріл Запоріжжя. Рятувальники опублікували фото наслідків 11:10
У розвідці Британії назвали дилему, яка виникла у росіян через наступ ЗСУ 11:09
50 тис. агровиробників зареєструвалися в державному аграрному реєстрі 11:05
Новий пакет військової допомоги США адаптований для задоволення нагальних потреб України, - Міноборони США 11:03
Загальний держборг у серпні збільшився на 1,3% до $98,03 млрд 10:53
більше новин
Утікача Рабіновича і підозрюваного в держзраді Кузьміна хочуть позбавити депутатських посад 15:56
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
У Зеленського назвали законні для ЗСУ російські цілі 20:55
Офіс генпрокурора не шукав громадянство РФ у представників трьох гілок влади 12:13 Документ
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута. Фото: Генштаб ЗСУ
ЗСУ успішно відбили атаки окупантів поблизу Авдіївки та Бахмута, — зведення Генштабу 09:33
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
Росіяни вдарили іранськими дронами-камікадзе по Білій Церкві. Є потерпілі 08:36
більше новин

ok