02 грудня 2019, понеділок, 08:00 214

Управляючий директор енергоконсалтингової компанії Пер-Ерік Нільсен про те як працює енергоефективність в Швеції

Вікторія Наконечна

Пер-Ерік Нільсен. Фото: U-LEAD whith Europe

З 2014 року Україна взяла напрямок на підтримку енергоефективності та модернізацію будинків. За 5 років у цій царині зроблено чимало – з жовтня 2014 року діє програма "теплі кредити", а у вересні цього року нарешті почав приймати заявки від об'єднань співвласників багатоквартирних будинків Фонд енергоефективності. В країні розвивається напрямок енергосервісу (ЕСКО), у 2017 році Кабінет Міністрів затвердив план заходів щодо впровадження систем енергоменеджменту в бюджетних установах.

Але при цьому Україна лише наздоганяє європейські країни. Енергосервісні компанії в Європі активно працюють ще з минулого століття, а на початку 2000-них років такі компанії почали розвиватися у країнах колишнього соціалістичного табору. В Україні ж розвиток ЕСКО розпочався з 2015 року, коли була затверджена відповідна законодавча база.

Серед країн, які активно допомагають нам впроваджувати енергосервіс, помітне місце займає Швеція. В цій країні в період 2007-2013 років спостерігалося зростання кількості ЕСКО-компаній. Нині ж шведські експерти охоче діляться своїм досвідом із українськими фахівцями.

На початку жовтня на запрошення програми з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку "U-LEAD з Європою" до Києва прибув шведський експерт у сфері енергозбереження та CEO компанії CIT Energy Management Пер-Ерік Нільсен. У рамках візиту він взяв участь у форумі з питань енергомодернізаціїї адміністративних будівель, організований "U-LEAD з Європою", і провів відкриту лекцію на тему "Енергоефективність як ключ до сталого розвитку". Українським Новинам вдалося поспілкуватися з експертом про енергоефективність у Швеції.

Який у Швеції відсоток будівель із споживанням енергії, близьким до нульового?

Будинків, які на 100% не потребують енергії, у нас немає. Є будинки, які вимагають невеликої кількості енергії, і будинки, які її продукують. Перші – це, в основному нещодавно збудовані будівлі. Їх приблизно 20-25% від усіх будинків. І вони зазвичай на 25% кращі, ніж інші раніше збудовані будинки і перевищують наші стандарти.

Євросоюз планує до 2021 року досягнути практично нульового споживання всіма будинками. Чи вдасться Швеції досягнути цього результату?

Директива ЄС вимагає дуже високих стандартів. Кожна країна пристосовує її вимоги до своїх реалій і визначає, наскільки близько вона може до тих стандартів наблизитися.

Який об’єм інвестицій в енергозберігаючі технології?

Важко відповісти на це питання, адже інвестиції напряму пов'язані із конкретною будівлею та її власниками. Немає конкретної вимоги зі сторони держави і статистики також немає.

Існує так званий total concept method (комплексний підхід до підвищення енергоефективності з урахуванням рентабельності застосовуваних методів – УН), який застосовують багато власників будинків та компаній, які будують будинки. Він не є обов’язковим, але якщо його використовувати, виходить значна економія коштів. Багато власників будівель намагаються використовувати цей метод не з метою збереження навколишнього середовища, а в цілях економії.

Як можна досягнути мінімального споживання енергії в будинку?

Якщо ці будинки будуть використовувати total concept method, то вони зможуть зекономити велику кількість енергії.

Насправді важливо витримувати баланс між тим, скільки коштів потрібно інвестувати в енергоефективність будівлі, і тим, скільки енергії ви збережете потім. Цей баланс дуже важливо брати до уваги. В деяких будинках ця цифра сягає 50%, деколи – 60-65%. У деяких будинках – лише 30%.

Чи існує різниця між модернізацією існуючих житлових і громадських будівель?

Є велика різниця. У першому випадку будинки стають більш енергоефективним за рахунок інсталяції технічних систем, а в житлових будинках у першу чергу звертають увагу на каркас, вікна, стіни, дах.

Які підходи до модернізації будівель, що мають історичну цінність?

Ці будинки у нашій державі дуже захищені, їхній архітектурний вигляд не можна сильно міняти. Єдине, як можна покращити енергоефективність таких будинків, - це зробити певні технічні покращення. Наприклад, поліпшити вентиляцію. Якщо відбувається заміна вікон – нові мають бути ідентичними, тобто такими, якими й були.

Основне – це зберегти фасад.

Які джерела енергії найчастіше використовують у Швеції?

У нас використовуються різні види енергії. У першу чергу це атомна енергія – 40% від споживання. Гідроенергія – також 40%. Альтернативні види енергії займають 10% і теплова енергія – також 10%.

Чи зростає частка альтернативної енергії у споживанні?

Так. Особливо зростає частка таких альтернативних видів енергії, як вітрова. Кількість вітрових станцій зростає кожного року.

Наскільки широко використовується енергія, котра виробляється зі сміття?

У нас є заводи, які переробляють сміття. Вони його спалюють, а енергію від спалювання ми використовуємо для опалення. Фактично ми все наше сміття переробляємо таким чином. Нам навіть доводиться імпортувати сміття з інших країн для того, щоб отримати достатню кількість енергії.

У нас дуже чітко сортується сміття. Окремо сортується скло, пластик, метал. З органічного сміття ми робимо паливо, яке потім використовують автобуси. Все сміття, яке лишилося після такого сортування, спалюється на заводах.

Які підходи до модернізації вже існуючих будівель Ви порадили б використовувати в Україні?

Мені складно відповісти на це питання, оскільки я не так добре знаю специфіку ваших будинків. Але, на мою думку, треба було би проконтролювати температуру в тих будинках. Перевірити, наскільки вони рівномірно обігріваються.

У Швеції така система, що є одне джерело тепла для будинків. Якщо ми, перевіривши температуру в приміщеннях, бачимо, що в одному вона зависока, а в іншому – занизька, то важливо збалансувати ці температури. Таким чином можна зберегти до 10% енергії.

Як муніципалітети можуть заохотити бізнес долучатися до модернізації громадських будівель в плані інвестицій?

У нас є такий варіант, коли власник будинку може позичити кошти у фінансових інституцій. Звісно, потрібно прорахувати, чи ці кошти окупляться. Вкладати в енергоефективність треба тільки в тому випадку, якщо кошти окупляться.

Також маємо досвід, коли енергокомпанії самі пропонують муніципалітетам перевірити будівлі, розробити заходи для покращення стану будівлі. За це компанії хочуть, наприклад, половину тієї суми, яку зекономить власник будівлі після оновлення. Зазвичай муніципалітети при цьому не мають нічого робити, тому вони з радістю погоджуються.

Мені здається, в Україні має бути відкритий ринок для таких енергетичних компаній.