Інтерв’ю 2019-10-15T04:15:22+03:00
Українські Новини
Ексдепутатка Ради Вікторія Войціцька: ринку електроенергії як такого поки що не бачимо

Ексдепутатка Ради Вікторія Войціцька: ринку електроенергії як такого поки що не бачимо

Вікторія Войціцька. Фото:samopomich.ua
Вікторія Войціцька. Фото:samopomich.ua

З 1 липня в Україні працює нова модель ринку електричної енергії. Для того, щоб для побутових споживачів ціна на електроенергію не збільшилася, уряд наклав спеціальні обов'язки (ПСО) по продажу електроенергії на національну атомну енергогенеруючу компанію "Енергоатом", та на державну енергогенеруючу компанію "Укргідроенерго". Але таким чином, з ринку було прибрано 90% виробленої "Енергоатомом" електроенергії, яка є найдешевшою в порівнянні з тепловою та альтернативною генерацією (56,67 коп./кВт-г). Також Рада дозволила імпортувати електроенергію з Росії та Білорусі, що в теорії може посприяти зниженню вартості електроенергії в Україні.

Про те, як обрана модель ПСО, дозвіл на імпорт з Росії та Білорусі, та про стан вугільної генерації Українські Новини поспілкувалися з ексдепутаткою Верховної Ради VIII скликання, та колишнім секретарем комітету Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторією Войціцькою.

Як ви оцінюєте 3 місяці роботи нового ринку електроенергії?

 

Ринок працює менше 3 місяців і глобальні оцінки нібито робити рано. Однак зростання ціни для кінцевого споживача на 20% однозначно до переваг відносити не можна. Структура ринку штучно зрежисована таким чином, щоб на планово конкурентних сегментах конкуренції практично не було. На ринку двосторонніх договорів, РДН і ВДР – засилля пропозиції теплової генерації, де її набагато більше 50% від загального обсягу, що дозволяє легко створювати штучні дефіцити. Наслідком монополії є зростання ціни. Тож ринку як такого поки не бачимо. Дешеву базову електроенергію "Енергоатома" загнали в ПСО. Там само частина потужностей "Укргідроенерго".

Неприємно, що поки відсутні пропозиції щодо системного вирішення цієї проблеми. Влада тисне на ціну точково, зменшуючи прибуток "Гарантованого покупця", обмежуючи максимальні ціни на РДН та ВДР. Хотілося б більше бачити вплив системних факторів, наприклад, зростання конкуренції у кожному сегменті.

Рада дозволила імпортувати електроенергії за двосторонніми договорами з країн, які не входять до Енергетичного співтовариства, як це вплине на ситуацію на ринку і на ціну на електроенергію?

Як вплине, побачимо. Хочеться думати, що вплине позитивно, змусивши нашу приватну генерацію знизити ціну внаслідок зростання конкуренції з імпортною електроенергією, наприклад білоруською. Однак наскільки виправдані такі сподівання? Чи буде достатньо цього імпорту, щоб справити суттєвий вплив на ціну? Вважається, що для цього потрібно до 10-15% імпорту. Для ринку двосторонніх договорів мова йде про обсяги порядку 5-10 млрд кВт/год. Не впевнена, що Білорусь здатна згенерувати такі обсяги. Лишається РФ. Наскільки далекоглядно говорити про доцільність великих обсягів імпорту ще одного енергоресурсу з країни-агресора? Ми і так прив’язані до РФ поставками дизелю і скрапленого газу. Суперечливе рішення. Вплив зможемо оцінити вже за кілька тижнів.

Як вплине на роботу Центренерго зміна "смотрящего" у вугільній галузі?

Коротка відповідь – смотрящі завжди впливають негативно. Незважаючи на галузі і особистості.

Як ви оцінюєте стан вугільної генерації на даний момент, які можуть бути рішення проблеми з дефіцитом вугілля?

Хочеться помріяти про швидку деокупацію Донбасу. Але я реалістка. Швидшим рішенням буде комплекс заходів з подолання негативного монопольного впливу ДТЕК в тепловій енергетиці і видобутку вугілля. Очевидно, що зрив графіків накопичення вугілля на складах – це відповідь ДТЕК на виклики, які виникли перед її власником у політичній площині. Новий шантаж, новий план «Крєпость» з боку Ахметова. Поки буде зберігатися його монополія, такі шантажі будуть повторюватися і виливатися в потенційні блекаути і підвищення цін. Поки своє слово не скаже оновлений АМКУ, Україна буде ходити під страхом лишитися без світла.

Кардинальним, однак цивілізованим рішенням проблеми також може бути ухвалення законодавства щодо права держави перебирати операційний контроль над підприємствами критичної інфраструктури у разі виникнення ризиків для економіки і безпеки суспільства і держави. Це відома практика. Не бачу причин не втілити її в нас.

Як вам модель ПСО на ринку електроенергії, як би ви її змінили?

Модель ПСО, у якій з конкурентних сегментів «вибито» державну генерацію, внаслідок чого на цих сегментах зростає ціна для споживача, а приватні компанії отримують надприбутки, очевидно, недолуга. Варто повернутися до дискусії щодо вибору моделі ПСО, яка йшла півроку тому. Один з варіантів, який тоді розглядався – вихід на конкурентні сегменти "Енергоатому", що сприяло б з одного боку зниженню ціни на РДД, а з іншого мотивувало б державну компанію нарощувати виробництво і підвищувати ефективність. При цьому фінансувати ПСО можна було б за рахунок маржі того ж "Енергоатому". Це лише один з варіантів. Цікаво було б подивитися і на інші. Принаймні, потрібна дискусія щодо функціонування ПСО. Бо таке враження, що те, що відбувається на ринку, всіх влаштовує.

Які перспективи у "Енергоатома" в новій моделі ринку?

У демотивованого внаслідок місця у новій структурі ринку «Енергоатома»  перспективи туманні. На моє глибоке переконання, Держкомпанія, що генерує 55% електроенергії країни, має бути навпаки максимально підтримана державною політикою, а не загнана в кут.

Чи є у компанії кошти на розвиток?

Наскільки я пам’ятаю останні дискусії щодо тарифу Компанії, запас коштів незначний. Та і його постійно вимиває відрахування державної частки прибутку до бюджету. Натомість ми знаємо, що "Енергоатом" змушений залучати стороннє фінансування для реалізації масштабних програм капітальних інвестицій, що здатні значно підвищити ефективність компанії, збільшити генерацію дешевої електроенергії на кілька млрд кВт/год на рік. Думаю, державі варто визначитися з пріоритетами і стратегією щодо Енергоатому на користь саме державних і суспільних інтересів.

Які взагалі перспективи атомної енергетики в Україні?

Я переконана, що нам неймовірно пощастило, що ми маємо у структурі енергобалансу таку високу частку дешевої, низьковуглецевої атомної енергії. Можливо, наша економіка зберігає крихти конкурентноздатності саме завдяки цьому. Тому перспективи у нашої «атомки» мають бути і будуть. Питання в тому наскільки державна політика сьогодні буде здатна врахувати такі перспективи і що реально держава зробить у цьому напрямку. З нетерпінням чекаю на перші кроки нового профільного Міністерства.

Як ви оціните мирову угоду між "Укрнафтою" і "Нафтогазом" про спірні 2 млрд куб. м газу? Чи правильно на вашу гасити борг компанії шляхом оплати "Нафтогазом" 2 млрд куб. м газу?

Як дивне. Джерелом погашення боргу "Укрнафти" перед бюджетом мають бути вкрадені у неї десятки мільярдів гривень, а не гроші "Нафтогазу", які відповідно таким чином не потраплять у бюджет країни і, фактично, будуть витягнуті з кишені кожного українця. Схема, запропонована НАКом, мені не подобається. А от як далеко просунулися державні інституції, щоб розслідувати куди зникли  гроші, недоплачені "Укрнафтою" державі і як ці гроші повернути, дізнатись було б дуже цікаво.

Яке майбутнє у компанії в зв'язку зі зміною влади?

Плани нової влади щодо "Нафтогазу" мені невідомі. Особисто для мене доцільність існування "Нафтогазу" у такому вигляді, як він працює зараз, є загадкою. Особливої синергії від управління активами я не спостерігаю. Централізовано перенаправляти грошові потоки з однієї точки, звичайно, зручніше, але де тут суспільний інтерес, незрозуміло. Якихось досягнень у НАКа завдяки тому, що він НАК немає. Видобуток газу не зріс, у роздрібний сегмент зайти толком не змогли, анбандлінг оператора ГТС провалили. Перемогли у Стокгольмі, але чи мають до цього відношення особливості корпоративної структури НАКу, не впевнена. Зрештою, навіть ця перемога поки є для НАКу певним чином збитковою – премії за перемогу менеджмент "Нафтогазу" отримав, але жодного центу за півтора роки з "Газпрому" так і не стягнув.

Чим ви плануєте займатися в майбутньому?

Планую жити для своєї родини і своєї держави. Точно не планую нудьгувати і сидіти склавши руки. Атмосфера у нас зараз така, що не понудьгуєш. Бачу перед собою кілька напрямків подальшої діяльності. Сподіваюсь, невдовзі зможу про це розказати більше.

Як ви оцінюєте роботу нового уряду і парламенту?

Мені подобається темп і молодецький запал. Мені не подобається кулуарність і відсутність стратегії. Але я вірю у краще, і якщо якось зможу підставити плече новій владі у справі розвитку сучасної України, робитиму це. Так само, як і не збираюся миритися з кулуарщиною і новими схемами, смотрящими і т.д.

Твердо знаю одне – якою б не була влада, вектор розвитку суспільства задає не вона. Наше сьогодні і наше завтра – це відповідальність кожного з нас окремо і всіх нас разом. Розуміння цього факту – головна умова побудови успішної країни.


Архів
Новини

ok