Інтерв’ю 2019-06-25T11:30:12+03:00
Українські Новини
Віце-прем`єр-миністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко: уряд не може диктуват

Віце-прем`єр-миністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко: уряд не може диктувати, що саме мають робити на місцях

Геннадій Зубко. Фото: прес-служба Мінрегіонбуду
Геннадій Зубко. Фото: прес-служба Мінрегіонбуду

Децентралізація залишається одним з ключових декларованих урядом напрямків діяльності. Більше половини країни вже покрито об'єднаними територіальними громадами (ОТГ), а статистика рапортує про зростання надходжень до місцевих бюджетів. Про результати реформи і плани по її продовженню в умовах безперервної передвиборчої компанії Українські Новини поговорили з віце-прем'єр-міністром Геннадієм Зубком. Не могли ми не запитати його і про подальші політичні плани після виборів.

Реформа децентралізації втілюється у життя з 2015 року. Що за цей час вдалося зробити, а що ні? І що потрібно зробити уже зараз для продовження реформи?

Головне, що ми змінили систему управління державою, зробили її децентралізованою. Це заклало міцний фундамент. Сьогодні вже є 900 об'єднаних територіальних громад, які мають прямі бюджетні стосунки з центральною владою. Вони мають повноваження та фінансовий ресурс, а ще можливість розбудовувати власну стратегію та імплементувати проекти.

Але головне навіть не кількість об'єднаних громад. Важливо те, що у громадах з’явилася можливість змінювати якість життя. Оскільки ми запропонували нові стандарти в охороні здоров’я, в освіті, облаштуванні інфраструктури. Тепер ці дитсадки, школи та медзаклади чітко відповідають конкретним вимогам щодо безбар’єрності, енергоефективності, дизайну, обладнання.  Ще ми запропонували новий стандарт в наданні адміністративних послуг, покликаний змінити усталене обличчя совкової бюрократії на молоді обличчя. Також ми запропонували новий стандарт для центрів безпеки громадян і роботи рятувальників.

Якщо говорити про децентралізацію в цифрах, то у 2014 році доходи місцевих бюджетів складали 68,6 млрд гривень. Тоді як вже у 2018 році цей показник зріс до 234 млрд гривень. І якщо у 2014 році близько 150 міст обласного значення мали прямі відносини з центральним бюджетом, то зараз - це понад 900 громад. І всі 70% населення, яке нині проживають у містах обласного значення та в ОТГ, вже мають систему менеджменту європейського зразка. Понад 60% території країни вже вкрито об’єднаними громадами. Лише за напрямками освіти, охорони здоров'я, надання адміністративних послуг було зреалізовано 8 тисяч проектів. Але це лише початок.

Що нам потрібно зробити у перспективі? Сьогодні у нас є 1310 громад, задіяних у перспективному плані об'єднання. Ще якась кількість заповнить "білі плями", які є у Закарпатській, Київській, Одеській, Харківській областях. І це завершить процес переведення країни на європейську систему менеджменту у 2020 році.

Але ще потрібно розподілити повноваження, запустити процедуру конституційних змін, напрацювати нові підходи щодо адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні. А також забезпечити ті повноваження, які зараз є у місцевого самоврядування, фінансово. Це ті завдання, які постають перед нами сьогодні.

Чи зможе Верховна Рада зараз виконати свою частину роботи по законодавчому забезпеченню продовження децентралізації?

Верховна Рада ментально вже перебуває у виборчому процесі. На жаль, на ті законопроекти, які є дуже важливими ("Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про засади адміністративно-територіального устрою", тощо) вже зараз не набирається необхідної кількості голосів. Точно знаю, що Верховна Рада їх підтримала б, якби працювала у звичному режимі.

Але ж за період у понад рік парламент не прийняв жодного законопроекту, пов’язаного із децентралізацією… Наприклад, досі не врегульовано законодавчу передачу у власність ОТГ земель поза межами населених пунктів. Це все так і повисло у повітрі.

Низка спроб внести ці законопроекти до порядку денного була. І вносилися вже кілька разів, і призначався день децентралізації у парламенті. Але, політичні суперечки постійно заважали цьому процесу. Тому основним завданням нової Верховної Ради буде підтягування усіх "хвостів" у законодавчому забезпеченні реформи децентралізації.

Чи існує ризик згортання децентралізації в залежності від результатів виборів до парламенту?

Сьогодні наше завдання – показати маршрутну карту людям, які живуть у громадах. Коли українці обиратимуть того чи іншого кандидата, то пропоную, щоб люди  запустили опитування кандидатів: "А що ти знаєш про децентралізацію?"

Загалом, українці підтримують децентралізацію. Це показують усі соцопитування щодо реформи. Нам дуже важливо, щоб люди, котрі йдуть до парламенту від різних політичних сил, вболівали за децентралізацію. Зараз я бачу, що на вибори, у тому числі на мажоритарних округах, йдуть керівники органів місцевого самоврядування. Це позитивний сигнал.

Переконаний, що у наступному парламенті найголовнішим питанням буде підготовка коаліційної угоди щодо впровадження децентралізації, енергоефективності, дерегуляції та імплементації секторальних реформ.

Якщо казати про загрози, то безперечно вони існують і щодо реформи енергоефективності, і стосовно децентралізації. Тому що, коли політики беруться переглядати вартість енергоносіїв, то завжди виникає ризик повороту реформи енергоефективності у зворотному напрямку. Це ж саме стосується і децентралізації.

Зрозуміло, що не всім подобається, коли гроші передаються на місця, і коли там з'являється більше свободи. Але ще раз хотів би наголосити, що у нас у Конституції чітко прописаний стратегічний напрямок України до ЄС. Імплементуючи директиви ЄС, Європейську хартію місцевого самоврядування, ми зобов’язані це робити не залежно від того, який буде уряд і парламент. Президент повинен діяти теж у рамках Конституції.

Також це і відповідальність людей. Вони повинні говорити, що підтримують не просто кандидатів, а тих, хто буде проводити реформи у парламенті.

Минулого року доходи місцевих бюджетів зросли на 22% порівняно з 2017 роком. Наскільки раціонально місцева влада розпоряджається цими коштами?

У першому кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2018 року доходи місцевих бюджетів зросли на 21%. Якщо порівняти 2017 і 2018 роки, то за підсумками першого ми мали 192 млрд гривень доходів, а за підсумками другого – 234 млрд гривень. В абсолютному вимірі - це 42 млрд гривень різниці.

Але сьогодні деякі місцеві бюджети стають не інструментом розвитку інфраструктури, а працюють на фінансову систему, коли кошти кладуть на депозити й отримують відсотки. А отримані відсотки  стають прибутками. Насправді люди чекають не фінансових прибутків. Люди чекають реальних змін у якості життя.

Якщо у громаді хочуть побудувати школу – ми пропонуємо новий стандарт школи щодо дизайну, інфраструктури, енергоефективності, безбар’єрності. Ми говоримо не лише про саму школу, а й про спортивні майданчики, учбові майстерні, театри, які вже існують в опорних школах. Якщо ми говоримо про ЦНАП – це новий стандарт, новий підхід до самої будівлі. Це не просто стіл і стілець у сільській раді. Це місце, де люди відчують абсолютно іншу якість електронної послуги. Якщо ми говоримо про охорону здоров'я – то ми говоримо про первинку, про нову сучасну сільську амбулаторію. Ми повертаємо до села сімейного лікаря.

Тому для того, щоб кошти не зберігали на рахунках, ми запропонували органам місцевого самоврядування купувати облігації внутрішньої державної позики. Це дає можливість фінансової стабілізації та отримання прибутку. Досить годувати банківську систему.

Чи є зараз у центральної влади можливість контролювати видатки на місцях?

Демократія працює тоді, коли є свобода у прийнятті рішень. Насправді ситуації є різні. Є міста, як, наприклад, Кам’янець-Подільський, які вже модернізують свої комунальні підприємства і мають можливість вкладати інвестиції в потужні інфраструктурні проекти. Уряд не може диктувати, що саме мають робити на місцях, тому що це та свобода, яка й дає можливість розвитку.

З іншого боку, ми звертаємо увагу місцевого самоврядування на комунальну сферу, куди вкладається найменше коштів. Це нас непокоїть. Цей процес має бути більш публічним. Органи місцевого самоврядування мають звітувати перед своїми громадянами, а не казати, що у них нема коштів на ремонт мереж. Кошти є - нема пріоритетів.

Сьогодні ми формуємо державну політику, закладаючи кошти, котрі дозволяють залучити співфінансування від громад. Це стосується, наприклад, Держфонду регіонального розвитку. Ми підтримуємо освіту, охорону здоров'я, комунальні підприємства, реконструкцію мереж та розбудову дорожньої інфраструктури. Але ми також змушуємо органи місцевого самоврядування дофінансовувати ці проекти з місцевого бюджету. Це ефективно.

Якщо громада має розроблену стратегію свого розвитку на найближчі 5 років, то вона чітко знає, що робитиме у галузі культури, спорту, охорони здоров'я, розвитку інфраструктури, розвитку публічного простору. Це не просто благоустрій, а наповнення проектами. Мало відремонтувати лавочки чи облаштувати додаткові газони. Важливо, щоб людям було комфортно, а для цього потрібно реалізовувати проекти, наповнювати їх змістом.

Тому ми зараз запускаємо Всеукраїнський громадський бюджет. Громадяни зможуть подати свої проекти на конкурс й отримати фінансування не лише з місцевого бюджету, а ще й із державного.

Якщо говорити про Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), то скільки проектів фінансувалося за його кошт у минулому році і скільки було завершено?

У нас кожного року є певна кількість реалізованих об’єктів. Минулого року за рахунок коштів ДФРР фінансувалося 806 проектів, здано 212 проектів. Цього року буде здано 340 об'єктів. Це перехідні проекти, які будувалися 2-3 роки. Зараз нашим завданням є дотримання термінів будівництва об’єктів, а це максимально 3 роки.

Ми не можемо рекомендувати громадам, які першочергові проекти їм необхідно впроваджувати. Але наші нові стандарти містять і вимоги до приміщень, які мають враховуватись. Хотілося б, щоб збудоване за державний кошт відповідало високій якості та європейським стандартам надання послуг. Тому були розроблені вимоги до Новітнього освітнього простору, ЦНАПів, підходи до первинної медицини, приміщень амбулаторій, типові проекти центрів безпеки. Ми запропонували підхід до формування мережі щодо ЦНАПів, амбулаторій, Центрів безпеки.

На сьогодні для нас важливою є доступність. Наприклад, від Центру безпеки має бути доступність у 20 хвилин до будь-якого місця. Або людина повинна мати не більше півгодини до ЦНАПу. Якщо ж ми говоримо про охорону здоров'я - за годину пішої ходи людина має дістатися до медичного закладу. Це дає змогу формувати мережу. Розробивши мережу, стандарти, дизайн, ми пропонуємо такі проекти.

Приблизно половина проектів, що подаються до комісії ДФРР, стосуються освіти: школи або дитячі садочки. Це повинен бути або проект повної реконструкції будівлі, або нове будівництво. Неможливо за кошти фонду косметично відремонтувати, наприклад, кардіологічне відділення, не змінивши його стандарти.

Проекти з яких ще напрямків подаються найчастіше?

У першу чергу, це освітні проекти. У другу - проекти, що стосуються охорони здоров'я. На культурні і спортивні проекти  обов’язково виділяється 10% з ДФРР від загальної кількості проектів.

Як змінилася якість таких проектів за останні 2 роки?

Крім того, що проекти повинні відповідати державним будівельним нормам, сьогодні йде своєрідне змагання між громадами: на кращий дизайн, кращий підхід у проектуванні. Іноді переглядають проекти дитсадків за кордоном, іноді застосовують нові технології в оздобленні приміщень.

Зараз ми маємо великий перелік об'єктів, яких ніколи не будували в Україні. За своїм структурним підходом, місцем розташування, забезпеченістю. Це змагання. Такий підхід дає можливість запроваджувати нові стандарти на практиці. Також, крім ДБНів, розроблені стандарти до внутрішнього середовища – починаючи з мети, місії та завдань.

А чи були невдалі проекти за цей час? І чи фіксувалися випадки корупційних діянь?

Скажу відверто, розслідування з боку правоохоронних органів щодо неефективності використання коштів на місцях тривають постійно. Іноді проекти навіть блокуються. Наприклад, у Львівській області зараз є декілька таких кримінальних проваджень.

Але найкраща і найефективніша боротьба із корупцією – це прозорість. Тому є веб-сайт Фонду регіонального розвитку, відкрили платформу, розмістили на ній проекти. Будь-яка людина може зайти і подивитися, які саме проекти реалізуються в її області за кошти фонду. Вказана вартість цих об'єктів, замовник і генеральний підрядник, терміни будівництва.

Найкращий контролер за ефективністю використання коштів – це не правоохоронні органи, які намагаються довести склад злочину, а громадяни. Прозорість і публічність допомагає контролювати якість на місцевому рівні краще, ніж у випадку прийняття рішень на центральному рівні. Чим більше буде активних громадян, об'єднаних соціальною відповідальністю, тим менше буде корупційних ризиків на місцях.

І наостанок. Які Ваші політичні плани на майбутнє?

Я продовжу займатись ключовими реформами. Моє завдання - зробити все, щоб у новій коаліційні угоді у майбутньому парламенті були закріплені всі подальші кроки як реформи децентралізації, так і енергоефективності. Але коаліційна угода – лише інструмент. Мій горизонт – 2025 рік і вступ України до Євросоюзу.

То Ви все-таки бачите себе на парламентських виборах?

Ні. Ми говоримо зараз про більш глобальну історію. Будь-яке місце у списку чи у політичній групі не є відповідним до масштабу змін, які відбуваються сьогодні у державі. Поки що політичні плани – продовжити реформу децентралізації.

Більше новин про: Геннадій Зубко Мінрегіонбуд

Архів
Новини
Купюра 1000 гривень. Фото: НБУ
Доходи і ціни зросли: В Україні з'явиться банкнота 1 000 гривень 12:50
Замінять купюри: В Україні з'являться монети номіналом 5 і 10 гривень 12:38
Використовуючи марку “Корвалол“ фармфірма “Дарниця“ грубо порушує права інтелектуальної власності “Фармак", - експерт 12:26
У Кличка обіцяють допомогти жертвам будівельної афери Войцеховського 12:22
Я переконував Макрона і Меркель не повертати Росії в ПАРЄ, - Зеленський про відновлення повноважень Росії 12:03
Екс-голова Верховного суду України Бойко вважає надмірним нинішній склад Верховного суду 11:43
У німецькому місті жителі скупили все пиво, щоб воно не дісталося ультраправих активістів 11:41
Кличко показав, як у столиці працюють інспектори з паркування 11:25
Льовочкін вимагає від Гройсмана повернути фінансування охорони здоров'я на рівень 5% ВВП 11:13
Спрощена процедура отримання громадянства для іноземців-добровольців набуде чинності 25 серпня 11:13
більше новин
З 1 липня буде скасовано нічний тариф на електроенергію, - "Житомиробленерго" 19:47
На Донеччині працівники шахти зупинили видобуток вугілля 16:18
ЦВК відмовилася зареєструвати всіх кандидатів у депутати Ради від "Руху нових сил" Саакашвілі 22:32
Кабмін підвищить пенсії з 1 липня: на скільки і для яких категорій зростуть виплати 16:25
Юридичний тиск на Росію - це найефективніша стратегія перемоги, - Сенченко 10:56
Держава має контролювати митницю та податки, щоб всі підприємці були в рівних умовах, - Василь Хмельницький 09:48
В Адміністрації Путіна занепокоїлися через арешти активів в Україні 12:18
МОЗ хоче встановити максимальний рівень нікотину і смол у цигарках 19:24
У Раді створили робочу групу з вивчення махінацій з кредитами ЄБРР в Кабміні і "Нафтогазі", – Деркач 14:54
27 червня в IT-школі DevEducation у Києві проведуть відкритий урок для ЗМІ 16:23 Прес-реліз
більше новин
Українська делегація в ПАРЄ не отримала підтримки з боку АП і Зеленського, - Геращенко 23:45
ЦВК відмовилася зареєструвати всіх кандидатів у депутати Ради від "Руху нових сил" Саакашвілі 22:32
В Адміністрації Путіна занепокоїлися через арешти активів в Україні 12:18
Активіст однієї з партій помер після побиття поліцейськими у Вінниці 20:31
Затримані на мітингу у Москві. Фото: Артем Лоскутов
У Росії на мітингах проти політрепресій затримали активістів з "провокаційними" плакатами 23:11
Кабмін підвищить пенсії з 1 липня: на скільки і для яких категорій зростуть виплати 16:25
Низці чиновників підвищили зарплати: скільки тепер заробляють губернатори і мери в Україні 16:52
ЦВК відмовила Клюєву в реєстрації кандидатом у депутати Ради 19:17
Епіфанію передадуть у підпорядкування всі приходи і монастирі УПЦ у Києві 15:42
За пост у Facebook про ЛГБТ проти заступника мера Сум відкрили кримінальну справу 15:26
більше новин

ok