2018-12-13T15:20:00+02:00 Інтерв’ю 2024-05-17T04:05:34+03:00

Українські Новини

Заступник директора-роспорядника ФГВФО Андрій Оленчик: хто заплатить за борги "Укрінбанку"?

Заступник директора-роспорядника ФГВФО Андрій Оленчик: хто заплатить за борги "Укрінбанку"?

На початку листопада Верховним Судом відкрито касаційне провадження за скаргою Фонду гарантування вкладів щодо "Укрінбанку". Судові спори у цій справі тривають уже не перший рік. У грудні 2015 року НБУ відніс ПАТ "Укрінбанк" до неплатоспроможних; поки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснював передбачені законом процедури з ліквідації Банку (зокрема, виплачував гроші його вкладникам - загалом 1,8 млрд грн), власники перереєстрували ПАТ "Укрінбанк" як нову юридичну особу – ПАТ "Укрінком", яка перебрала на себе всі активи банку.

Увесь цей час колишні власники "Укрінбанку" намагаються визнати недійсним віднесення його до неплатоспроможних, а Фонд – оскаржити перереєстрацію юридичної особи, або, принаймні, повернути виведені через неї активи.

29 листопада 2018 в Українських Новинах вийшло інтерв’ю колишнього власника "Укрінбанку" В. Клименка, у якому він, зокрема, звинуватив Фонд у тому, що ФГВФО допоміг Нацбанку нібито безпідставно вивести Банк з ринку. Про те, як бачать ситуацію у Фонді гарантування вкладів, розмовляємо сьогодні з Заступником директора-розпорядника Фонду Андрієм Оленчиком.

Виведення ПАТ "Укрінбанк" з ринку супроводжувалось низкою позовів банку до Фонду і, зрештою, втратою Фондом контролю над активами банку. Розкажіть докладніше про обставини цієї справи.

Рішення про неплатоспроможність того чи іншого банку ухвалює не Фонд, це – у компетенції НБУ. Вже після ухвалення такого рішення ФГВФО здійснює процедуру виведення банку з ринку, зокрема, здійснює виплати вкладникам,  оцінює активи і зобов’язання, і розраховується за боргами банку перед кредиторами. На початку 2016 року з’являється каскад судових рішень за позовами колишніх акціонерів. На той момент Фонд уже встиг виплатити 1,8 млрд грн вкладникам і тільки почав роботу з інвентаризації та оцінки активів, кошти від реалізації яких мали б піти на розрахунок з кредиторами. І саме на цьому етапі на нас і посипались один за одним ці судові рішення.

Закон не передбачає механізмів повернення ліцензії банку після того, як її відкликав регулятор.  Це, власне, практика не лише України, а й більшості цивілізованих країн світу. Відтак, ситуація зайшла у глухий кут: з одного боку, поновити ліцензію неможливо, з іншого – процедуру ліквідації заблоковано низкою судових рішень. Ця патова ситуація відчутно вдарила по інтересах кредиторів "Укрінбанку", держави і, зокрема, платників податків, оскільки виплати вкладникам - загалом 1,8 млрд грн - здійснювались за рахунок залучених від держави кредитних коштів. Зате колишні власники і дехто з великих позичальників банку побачили у ній можливість не розраховуватись за своїми зобов’язаннями.

Як вплинула на цю ситуацію перереєстрація "Укрінбанку" на ПАТ "УКРІНКОМ"?

Уже чимало говорилось про те, як фактично за одну ніч у липні 2016 року у реєстрі (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) замість ПАТ "Укрінбанк" з’явилась фактично нова юридична особа з новою адресою у Сєвєродонецьку Луганської області, новим видом діяльності, але за тим же самим кодом ЄДРПОУ. Примітно, що, коли Фонд спробував оскаржити перереєстрацію юридичної особи, суддя Окружного адміністративного суду м. Києва О. П. Огурцов відхиляє ці позовні вимоги, обґрунтувавши це тим, що зміна реєстраційних записів, мовляв, не породжує для Фонду жодних юридичних наслідків. І це, нагадаю, при тому, що саме Фонд, виплативши відшкодування вкладникам "Укрінбанку", внаслідок перереєстрації втрачає активи, з яких міг би повернути ці гроші.

Взагалі трюки з перереєстрацією – окрема і дуже об’ємна тема. Якщо комусь може здатися дивним перенесення юридичної адреси компанії до Сєвєродонецька, у власників "Укрінбанку" є шляхетне пояснення для будь-якої їхньої сумнівної дії: вони нібито збираються відновлювати Донбас після деокупації, наголошую, "як банківська структура". Це - слова колишнього власника. А я нагадаю, - ПАТ "Укрінком" не має банківської ліцензії, зате має мільярдні прострочені борги і майно під арештом, яким "Укрінком", за власними словами головного акціонера В. Клименка, може розпоряджатися хіба що через посередництво третіх, спеціально створених фінансових компаній.

Щодо "відновлення" Донбасу, то, якщо вірити повідомленням окремих ЗМІ, "Укрінбанк" уже має такий досвід, щоправда, у досить екзотичний спосіб: свого часу СБУ підозрювала в підтримці терористів так званих "ЛНР" та "ДНР" керівників Луганського центрального відділення і Свердловського відділення ПАТ "Укрінбанк", через які, за тими ж даними, в 2014-му році нібито пройшло майже 4,5 мільйони гривень на фінансування цих терористичних організацій.

За підсумком судових справ, що тривають з початку 2016-го: з одного боку є рішення ВСУ, яким, по суті, підтверджено правомірність виведення банку з ринку. З іншого – активів цієї юрособи станом на зараз фактично не існує, а Фонд, як Ви сказали, уже виплатив з власних ресурсів майже 1,8 млрд грн за її зобов’язаннями. Чи є способи повернути ці кошти?

Активів банку, за рахунок яких Фонд мав би погашати кредиторські вимоги, було не так і багато навіть за тією неповною оцінкою, що її Фонд встиг розпочати до реєстрації власниками нової юридичної особи, і навіть раніше: уже на момент запровадження в "Укрінбанк" тимчасової адміністрації, за даними регулятора, ліквідність у Банку була практично нульова (при нормативі миттєвої ліквідності щонайменше 30%), уже існувала картотека неплатежів, накопичених за попередні 2,5 місяці, - загалом на 52 млн грн. На початок 2016 р кредитний портфель "Укрінбанку" трохи перевищував 4 млрд грн, майже усі кредити мали заставу (сума беззаставних становила приблизно 50 млн грн). Це – "на папері". Завершити оцінку реальної вартості активів Фонд не встиг, оскільки відбулась перереєстрація юрособи і далі – все те, про що ми говорили вище. Але показово ось що: рішенню НБУ про виведення Банку передувало суттєве зростання обсягу негативно класифікованих активів з жовтня по грудень 2015 року.

А уже за останній час, за даними держреєстрів, було зафіксовано приблизно 100 фактів відчуження нерухомого майна та зняття обмеження із об’єктів, що виступали забезпеченням під видані Банком кредити. Серед таких, наприклад, будівля в одному з обласних центрів, з якої у листопаді 2017 знімається обтяження шляхом передачі її до статутного фонду певної компанії, після цього один із партнерів заявляє про свій вихід із неї і забирає свою частку статутного капіталу... так, тією самою будівлею. Тут очевидне виведення заставного майна через фіктивну фірму (до речі, незаконність цієї оборудки підтверджено кількома судовими рішеннями, найсвіжіше з них — від 27 листопада 2018 р., судові розгляди тривають і далі). Уповноважена особа фонду, з’ясовуючи обставини цієї справи, познайомилась із другим "співзасновником" компанії. Ним виявилась людина явно плачевного матеріального становища.

У підсумку активів банку ми, по суті, не отримали, залишившись лише з його зобов’язаннями, які виконували фактично за рахунок кредитних коштів. Іншими словами, виплати вкладникам ПАТ "Укрінбанк" фінансувалися за рахунок платників податків.

Якщо вірити основному акціонерові Банку В. Клименку, ПАТ "Укрінком" нібито виконує зобов’язання "Укрінбанку" перед кредиторами?

Нова компанія не перебуває під управлінням Фонду, тому не можу сказати, що саме там відбувається, але наведу факт, про який уже неодноразово згадувалось: у жовтні 2017 р. пов’язані особи намагалися оголосити банкрутом вже ПАТ "Укрінком". Тоді до господарського суду Луганської області надійшла відповідна заява від ТОВ "ФК "Афінаж", що перед тим набула права вимоги до ПАТ "Укрінком". У нас є підстави вважати цю фінансову компанію пов’язаною з "Укрінкомом": зокрема, з відкритих джерел відомо, що колишній головний бухгалтер ТОВ "ФК "Афінаж" обіймає таку ж посаду в ПАТ "Укрінком".

Самі власники "Укрінкому" не приховують, що проводять фінансові операції через "ФК "Афінаж", пояснюють це тим, що сам "Укрінком" обмежений у своїй діяльності через арешти за виконавчим провадженням від вкладників, які хочуть повернути свої гроші. А ось про спроби оголосити "Укрінком" банкрутом за допомогою цієї ж фінкомпанії зазвичай цнотливо мовчать.

Господарський суд, на щастя, вчасно упередив цю спробу. Але якщо це не спроба власників заволодіти всіма активами банку одразу і позбутися зобов’язань перед кредиторами, тоді що?

Крім того, коли власники "Укрінкому" заявляють про нібито динамічні розрахунки з кредиторами, часто під таким "погашенням боргів" мається на увазі відчуження заставного майна на користь кредиторів. А це, нагадаю, може згодом обернутися для нових власників арештом такого майна і його втратою. Є питання і щодо так званих "вкладників 200+" (це, нагадаю, ті, хто мали вклади понад гарантовані Фондом 200 000 грн). Їм "Укрінком" (за даними цієї ж компанії) уже нібито погасив понад 2/3 вимог. Цікаво було б побачити списки цих вкладників - думаю, ми б і там знайшли багато дивовижного.

До введення тимчасової адміністрації до "Укрінбанку", Банк заявляв про наявність інвестора, готового надати кошти, що могли б виправити фінансове становище банку, але ці кошти зрештою не надійшли (за повідомленням НБУ, тоді йшлося по 500 млн грн в еквіваленті). Чи були інвестори для виведення банку з ринку в період тимчасової адміністрації?

Фонд оголосив пошук потенційних інвесторів у грудні 2015 року – інвестори не з’явились. У січні термін прийому заявок було подовжено – і знову жодного охочого. Після чого 23 березня 2016 року було розпочато процедуру ліквідації. Думаю, якщо проаналізувати показники діяльності банку і подивитися на дії його власників, нескладно здогадатися, що саме відбило охоту у інвесторів вкладати свої кошти.

Як формувалися реєстри вкладників "Укрінбанку"? Чи правда, що власники пропонували відкласти процес виплат Фондом?

Якщо закон вимагає від Фонду розпочати виплати вкладникам упродовж 20-ти робочих днів з дня початку процедури виведення банку з ринку, то дивно чути від власників, що Фонд міг би і не квапитися. До речі, жодних офіційних пропозицій самотужки розрахуватися з вкладниками від колишніх акціонерів до Фонду не надходило. Власник "Укрінбанку"\"Укрінкому" В. Клименко не втомлюється повторювати, що ледь не засипав Фонд такими зверненнями. Так ось я запитую: як сталося, що жодне з них до нас так і не надійшло? Де вони? Натомість, вся робота Фонду з повернення людям їхніх грошей супроводжувалась ґвалтом з боку власників Банку, що необхідно заблокувати цей процес. Це при тому, що з перших же днів введення тимчасової адміністрації до нас надходили сотні дзвінків від вкладників із запитаннями, коли розпочнуться виплати. Адже Банк задовго до визнання його неплатоспроможним не повертав їм гроші (за даними НБУ, 300 скарг надійшло лише за період з жовтня 2015 р. до введення тимчасової адміністрації наприкінці грудня 2015 р). Цікаво було б почути, що думають самі вкладники "Укрінбанку" про ідею зупинити їм виплати.

Реєстр вкладників на повернення коштів формується на основі баз даних самого банку. Всупереч зусиллям власників "Укрінбанк", його вкладники, звичайно, отримали через Фонд свої кошти у межах гарантованих 200 тис грн: 947 млн грн було виплачено 11 177 вкладникам за час роботи тимчасової адміністрації (здійснювалась 25.12.2015-22.03.2016 – дані ФГВФО), іще 15 830 вкладників отримали 813,6 млн грн під час ліквідації. У підсумку, вкладники забрали понад 90% коштів, нарахованих до повернення Фондом гарантування.

На цьому ми, звичайно, не ставимо крапку – кошти, що їх Фонд спрямував на виконання зобов’язань несумлінних банків, мають бути повернуті платникам податків, і для цього ми використаємо усі надані нам законом механізми. Зараз за позовами проти рішення НБУ про визнання банків неплатоспроможними суди нерідко ухвалюють рішення саме на користь таких банків. За таких обставин, що залишається Фонду, щоб повернути платникам податків їхні гроші? Вочевидь, за логікою наших судів, - позиватися до НБУ, який ухвалює "хибні" рішення про неплатоспроможність.

Все ж хочеться вірити, що судова гілка сприятиме відновленню законності, і за ігри банкірів не розплачуватимуться порядні громадяни.