Інтерв’ю 2022-08-28T04:05:27+03:00
Українські Новини
Ігор Уманський

Ігор Уманський

Ігор Уманський: уряд Азарова вийде на 80-90 млрд грн дефіциту держбюджету

Перший пік виплат з державного боргу України випадає на квітень. Другий, згідно з прогнозом колишнього керівника Мінфіну Ігоря Уманського, - на осінь. У квітні, думає колишній чиновник Кабміну, проблем з виплатами не має бути. А восени в Кабміну Миколи Азарова можуть виникнути проблеми. Крім того, І.Уманський в інтерв'ю РБК-Україна розповів про ризикованість масованих позик нового уряду, про реальний розмір дефіциту держбюджету, а також про можливі сценарії майбутнього співробітництва України з Міжнародним валютним фондом.

- Ви не жалкуєте, що не пішли у відставку ще разом із Віктором Пинзеником?

- Можна було піти разом з В.Пинзеником, до якого я дуже шанобливо ставлюся. Але його звільнення було політичним рішенням. У моєму випадку, хряснути дверима, сказати, що все неправильно... Тоді це треба було робити відразу.

Якщо не зробив, то виникає питання: навіщо залишився і з якою метою? Ситуація була дуже складною, на відміну від того, що є зараз. Коли є Президент, коаліція, уряд - і всі під одними прапорами. Неважливо, чи є в них усередині якісь складнощі. Це одна команда. У них є можливість щось міняти, робити якісь реформи чи не робити. Це вже їх рішення. Тоді цього не було.

Особисто для себе я ставив тоді одне завдання - утримати ситуацію від дефолту, від розвалу до завершення президентської кампанії. І якщо вже почав іти, то наприкінці ставити хрест на роботі, на загубленому здоров'ї - неправильно. Хряскати дверима - безвідповідально. Якби тоді призначили нового міністра, я б пішов. І я не приховував від Юлії Тимошенко, що якщо буде новий міністр фінансів у її уряді, то я піду. Незалежно від того, яку б мені там нарізали ділянку як першому заступникові.

З іншого боку, я не був членом уряду, я був першим заступником міністра - це інша категорія. Це держслужбовець вищого рангу - функціонер, який має професійно виконувати свої завдання. Через обставини я виконував обов'язки міністра за посадою, але мене не призначали. Складно подати у відставку з уряду, якщо ти не був його членом.

- Ви вважаєте, що виконали поставлені завдання?

І.У.: Заборгованостей з соцзобов'язань в уряду не було, дефолту не було. Хоча ситуація була й залишається непростою, але дефолту немає і підстав говорити, що він може наступити, немає. Будуть проблеми у квітні, коли треба виплатити 5,7 млрд грн. з держборгу. Але в уряду була можливість підготуватися до цього.

Зараз ситуація значно змінилася. Для інвестора пішов основний ризик - немає протистояння всіх галузей влади між собою. Другий ризик, що був, - непроста ситуація під час виборів й острах якихось хвилювань у суспільстві. Тепер і це пішло.

Часто говорять про дерегуляцію, зниження податкового тягаря, корупції. Для будь-якого інвестора найважливіше - прогностичність суспільно-політичної ситуації. Вона може бути гіршою або кращою, але вона має бути зрозумілою хоча б на середньострокову перспективу. Якщо більше, ніж на місяць, інвестор не може прорахувати проект, то навіть за найнижчої податкової бази ризик втратити бізнес у цілому стримує сильніше, ніж корупція і не дуже адекватна регуляторна політика. Сьогодні з'явилася можливість нормально планувати свою діяльність.

- Ви говорите про труднощі з держборгом, але це ж Ви залучали кошти. Чим Ви планували розраховуватися?

І.У.: 5,7 млрд грн. - це загальний борг, разом із зовнішнім і відсотками. Коли він формувався, ми спеціально намагалися забрати пікові навантаження на перший квартал, коли відбувалося формування влади. Вирішувати питання з погашенням можна тільки тоді, коли вже буде сформовано уряд.

Сьогодні вирішити проблему цієї виплати складно, але можливо. Ніхто не обіцяв, що буде легко. Ми планували рефінансувати цей борг зовнішніми запозиченнями. На той момент їх вартість, і в нас були пропозиції, давала змогу здешевити обслуговування боргу й уникнути ризику, що ринки, зокрема і рейтингові агентства, покращать прогнози щодо України. Внаслідок таких дій у країну приходить спекулятивний капітал - і він прийшов. А пропозиція на ринку внутрішніх запозичень навіть нижча, ніж попит на них.

Ми поступово виводили ринок на рівень задоволеності попиту на рівні 20-30% від заявок. Внаслідок цього обсяг заявок останніх аукціонів, ще при мені, коливався від 1,5 до 4 млрд грн. Ми задовольняли до 30% від суми заявок, поступово знижуючи ставки дохідності. При тому, що ситуація була непроста і забезпечувати баланс бюджету було дуже складно. Логіка була проста - залишити незадоволений попит, знижуючи вартість запозичень із розумінням того, що прийде квітень і має бути сформовано адекватний попит на держпозики з прийнятною ціною, а не тією, з якою ми змушені були погоджуватися наприкінці минулого року.

Зараз є колосальний ризик - спекулятивний капітал тисне на ринок. Він пішов тільки в один сегмент - держпапери. Пішов тиск і на гривню. Потрібно розуміти, що зараз тиснутимуть на курс через співвідношення попиту-пропозиції валюти. Щоб зрівноважити попит з валюти, Нацбанк буде змушений вмикати верстат, що він успішно і робить. Другий момент - коли цей тиск на якомусь рівні зміниться, коли НБУ прийме рішення, що настав час зупинятися. Дай Боже, щоб він утримав курс на поточному рівні, а не скотився до 7-7,5 грн./дол. Тоді піде зворотна реакція. Спекулятивний капітал виходитиме. Разом з ним виходитиме долар, його потрібно буде міняти. Знову буде вкидання гривні в ринок і купівля долара, швидше за все - на початку-в середині осені.

- І що буде з курсом?

І.У.: Якщо Мінфін і НБУ не будуть готові, прогноз простий - гривня дуже швидко почне слабшати. Багато що залежить і від самих інвесторів, які виходять. Якщо виходитиме одна група, яка отримала якусь дохідність на гривневому інструменті, і при цьому опустила саму гривню - зайшли по 8, вийдуть по 7,5 - тільки на курсі заробіток! Плюс дохідність з держпаперів. За три-шість місяців вони отримають дохідність порядку 100% річних і вище. Вони вискочили, інші, хто не бере участі у цій змові, почнуть доганяти цю тенденцію і так само активно позбуватися держпозик. А отримавши дохідність у гривні - переходити у валюту. Обвал курсу тоді дуже реальний. На скільки - прогнозувати складно, тому що це період спекулятивного виходу: вигідно опустити курс і знову на цьому заробити. Цього не можуть не розуміти в уряді, у Нацбанку. І вони мають бути до цього готові.

- Ви говорили, що нинішня політика щодо позик викликає питання. На кінець березня новий уряд позичив 8 млрд грн.

І.У.: Можна було взяти і більше. На останньому аукціоні пропозиція була під 9 млрд грн. Пам’ятаєте, ще місяць тому мене критикували, що за січень-лютий взяли 5 млрд грн. на внутрішньому ринку? Зараз можна говорити, що ми брали багато боргів і вели агресивну боргову політику. Так і було, коли ми жили з параметрами +0,4% росту ВВП, а в податковій базі враховано параметри, яких у бюджеті не було. І отримавши 15% падіння ВВП, не прийнятих на 12 млрд грн. ресурсних законів, як бази для надходжень, ми отримували порядку 40 млрд грн. розриву між реальними доходами і затвердженими під них видатками бюджету. Ці видатки потрібно було фінансувати. Тут тільки два виходи - або відмова від фінансування видатків, або запозичення.

- Вирішили позичати?

І.У.: У бюджеті України 80% - це соціальні видатки видаткової частини держбюджету. А 95% бюджету минулого року - захищені статті, які ми не маємо права не фінансувати. Але проте, якщо брати загальний фонд бюджету минулого року, 6 млрд грн. ми де-факто не провели. Багато це чи мало, але це той обсяг, який мені вдалося втримати і не провести у видатках. Більше не виходило.

За спеціальним фондом значно більше видатків не провели. Та й спецфонд працює в простому режимі: зайшло 100 грн. - і ти на 100 грн. маєш право сформувати зобов'язань. Не зайшло - не формуєш зобов'язання. Тому, наскільки було можливо - стримували видатки, за що й отримували критику з усіх боків. Цікаво було спостерігати за цією критикою. Закон про бюджет приймав парламент, підписував Президент. Ми зобов'язані цей закон виконувати. Спроби навіть точково змінити закон про держбюджет привели тільки до того, що ми отримали порядку 15,5 млрд грн. додаткових видатків.

- Зачекайте, ваш уряд весь рік готував виправлення до бюджету, але їх так і не було подано. Чому не подавали?

І.У.: Я ще тоді про це говорив. Зміни, які проходили і набирали потрібну кількість голосів, приводили до збільшення видатків або зменшення платежів до бюджету. Перспектив набрати 226 голосів під урізування видаткової частини не було. Тому вносилися виправлення під вирішення точкових проблем. Наприклад, ситуація з фінансування «Артека» і «Молодої гвардії», грип, Євро-2012. Правильно чи неправильно під це закладалися ресурси - це окреме питання.

- Торік недобрали 12 млрд грн. податків. Тоді уряд вирішив покривати за рахунок внутрішніх позик. Ви свою політику запозичень називаєте агресивною. А як прокоментуєте дії нинішнього Кабміну?

І.У.: Тут усе просто. За два місяці з початку року ми позичили 5 млрд грн. За два тижні новий уряд позичив 8 млрд. грн. При цьому пік платежів за нашими боргами припадає на квітень, ми до нього ще не підійшли. Я хлопцям тоді казав: відсувайте максимально погашення, забирайте короткострокові інструменти. Те, що вдасться погасити квітневі виплати (більше ніж 5 млрд грн.), у мене сумнівів немає, і, більше того, зараз ринок для запозичень дуже сприятливий.

А за боргами нового уряду восени можуть виникнути серйозні проблеми. Тут основний документ - закон про держбюджет, його має бути прийнято зараз і в ньому має бути закладено інструменти, як закінчувати рік.

- Ваш уряд закінчував, збираючи податки авансом. Що робити нинішньому Кабміну?

І.У.: Ми отримали 32 млрд грн. задекларованих збитків з минулого року. У цій ситуації зібрати податок на прибуток у передбаченому бюджетом обсязі було неможливо. На 42% впав обсяг імпорту - відповідно, і вхідний ПДВ, і податкові платежі теж упали. Якщо взяти номінальні показники бюджету-2009, то вони будуть реально виконані 2010 р. Зараз за тією ж логікою уряд і будує бюджет.

У чому проблема з неповерненням ПДВ? Якщо з цієї статистики (22 млрд грн. на початок 2010 р.) ми заберемо НАК «Нафтогаз України» з 9 млрд грн. відшкодованого йому ПДВ, а також заберемо аграрний сектор, який активізувався і який отримав на 2,5 млрд грн. Більше, ніж 2008 р., то ми отримаємо зменшення заборгованості з відшкодування. Чому коректно говорити про НАК? Він весь 2008 р. не був учасником ринку, він формував запаси газу. З погляду податків - це відволікання ресурсу і дисбаланс «Нафтогазу» з податків. За щось ці запаси потрібно було формувати. 25 млрд куб. м газу запасів на початок цього опалювального сезону - це й був ресурс «Нафтогазу». У нього є продажі, ростуть запаси - звідси більше ніж 9 млрд грн. відшкодування ПДВ «Нафтогазу», щоб він міг за ці запаси розрахуватися.

А авансові платежі - питання риторичне. Вони були завжди і за будь-якого уряду.

Інше питання - статистику було перекручено. І цей недолік намагається виправити діючий уряд. Вони намагаються внести через закон про бюджет норму, за якою збитки минулих періодів на новий період не переносяться. Цього не було 2008 і 2009 р. Ти три квартали показував прибуток, у четвертому показав збитки і переносиш їх на початок наступного року, тобто або списуєш, або не платиш взагалі. Коли в тебе немає такої можливості - це твої проблеми. 31 грудня всіх розстріляли - і з 1 січня живемо по-новому. Тому немає приводу говорити про переплати. А якщо ти переніс збитки, виходить, що переплатив. Якщо зараз це зробити - це покращить статистику з переплат. Взагалі ж, у нас найкраще у світі законодавство з ПДВ.

- Тільки найгірша ситуація.

І.У.: З двох причин. Цей закон не терпить виключень і преференцій. Якщо хочеш допомогти аграрному сектору - дай йому грошей. Але не може кабан-переросток з'їсти стільки корму, як на нього подається в нинішній статистиці! Та ж ситуація з зерновими. Виключення потрібно забирати для всіх галузей і всіх суб'єктів. Не треба давати приводу для зловживань.

- Як Ви оцінюєте макропоказники на поточний рік, які озвучив уряд?

І.У.: Якщо ви згадаєте показники вересня минулого року, то знайдіть десять відмінностей від тих, які дано зараз. Підняли трошки інфляцію, ВВП яким був, таким і прогнозується. І все інше.

Не скажу, що прогноз інфляції коректний. Залежить від того, яку політику проводитиме уряд на основних ринках: продуктовому, енергоносіїв, комунальних послуг. Важливий показник номінальних доходів. З того, що зараз видно обривками з коментарів, уже зрозуміло, що дохідна частина бюджету мільярдів на 25 завищена. Починаючи з податкових надходжень і закінчуючи місцевими бюджетами, а також соціальними фондами. Поки що це виглядає як спроба збалансувати дохідну частину бюджету під видаткову, з метою втримати певний рівень дефіциту.

Але головне в бюджеті - це рівень видатків. І зараз говорити про дефіцит, не розуміючи, які будуть видатки, просто некоректно. Той же закон про соцстандарти - всі видатки на соцстандарти передбачено законом про держбюджет. Можуть бути прийняті які завгодно інші закони, але зобов'язання уряду формуються тільки в законі про бюджет. За моїми розрахунками, хоча ще незрозуміло, що буде в парламенті, уряд вийде на 80-90 млрд грн. дефіциту.

- Тобто у рамках 10% ВВП?

І.У.: Так, в 10% укладемося, але нас постійно плутають. Дефіцит за українськими стандартами і за стандартами МВФ - це різні величини. МВФ не рахує дефіцит держбюджету. Він рахує дефіцит публічних фінансів, що містить дефіцит Пенсійного фонду, «Нафтогазу» і т.д. Це дві різні категорії, і їх не можна порівнювати. 80-90 млрд грн. - це саме дефіцит держбюджету.

- Як Ви вважаєте, з МВФ буде продовжено стару програму чи запущено нову?

І. У.: Виразної відповіді технічна місія не дасть. Без прийняття закону про держбюджет МВФ не піде на перегляд програми і не дасть черговий транш. Основне завдання місії - зрозуміти логіку, політику, підходи один одного, ознайомитися зі змінами, зокрема - податковими під новий проект держбюджету. І, найголовніше, з параметрами бюджету, які буде закладено в закон. У Фонді мають їх проаналізувати і зрозуміти налаштованість діючого уряду на прийняття тих або інших рішень. Під це вони формулюватимуть своє бачення. І вже під час проходження закону про держбюджет через парламент,  а там пропозиції уряду мінятимуть, ще не було інакше, у Фонді вирішать - чи готові вони продовжувати програму.

М'яч на стороні України. МВФ продемонстрував, що він готовий швидко реагувати на зміни. Тепер вони чекатимуть, на що готовий уряд.

- Все-таки, залишать програму чи мінятимуть?

І.У.: Швидше за все, переглянуть умови в рамках старої програми і, цілком імовірно, завершивши її, переглядатимуть підхід до роботи з Україною в цілому. Безумовно, якщо буде змінено логіку програми, потрібно буде міняти обсяг. Ресурс має бути збільшено.

- На скільки?

І.У.: Це не принципово. Головне - принципове рішення МВФ про продовження співробітництва, його продовження й отримання чергового траншу, а також ухвалення рішення про збільшення строку і номінальної суми програми. Для уряду цього досить, щоб продовжувати діалог з іншими суб'єктами. Саме в цьому і зацікавлений МВФ. Нам тому і було складно з ними домовлятися, що МВФ залишався з нами сам на сам. Потрібно, щоб у цей процес було залучено Всесвітній банк, ЄБРР, ЄІБ і приватних інвесторів.

- Якщо суму програми треба збільшити, то на скільки: 5,6,7 млрд дол.?

І.У.: Залежить від того, на який строк програму буде продовжено. Якщо на три роки, то я думаю, що порядку 8-10 млрд дол. - це адекватний обсяг збільшення, не враховуючи останнього траншу. Але головне не це, а сам факт підтримки України Фондом. Якщо роботу буде продовжено, буде надано додатковий ресурс Фондом, це стане дуже позитивним сигналом для оцінки інвесторами ризиків в Україні. Тоді можна з іншою і ціновою, і структурною позицією виходити на ринки запозичень. Як зовнішніх, так і внутрішніх.

Розмовляла Вікторія Луцько, РБК-Украина .

 

 





Архів
Новини
Зеленського просять перевірити підстави для припинення громадянства України Богдана Львова 18:05
Війна за землю в Бучі під прикриттям "Садочку дружби" продовжується, - ЗМІ 18:55
Націоналізація активів РФ в Україні. Які підприємства росіян можуть потрапити в перелік 19:26
Окупанти поповнюють втрати на лінії зіткнення за рахунок "силовиків" з окупованих територій, - Генштаб 19:49
Росіяни вимагають жителів Сватового самостійно евакуюватися протягом наступних трьох діб, — ISW 20:50
Росія перекидає війська з Сирії та Сибіру в Україну, – Генштаб 08:35
Зеленський і Байден обговорили оборонну підтримку та санкції за спробу Росії анексувати територію України 00:17
Ракета. Фото: twitter/AFP
Північна Корея запустила балістичну ракету над Японією 08:49
Новим головою НБУ стане екс-голова Ощадбанку Пишний, – Железняк 08:35
Війська РФ за добу намагалися наступати на Донецькому та Херсонському напрямах. Фото: Генштаб ЗСУ
Війська РФ за добу намагалися наступати на Донецькому та Херсонському напрямах, — зведення Генштабу 08:53
більше новин

ok