2018-04-03T16:50:00+03:00 Інтерв’ю 2024-04-27T04:05:28+03:00

Українські Новини

Віце-прем'єр Геннадій Зубко: неналежне виконання обов'язків - одна із головних загроз ефективності місцевої вл

Віце-прем'єр Геннадій Зубко: неналежне виконання обов'язків - одна із головних загроз ефективності місцевої влади

Одними із пріоритетів роботи уряду є проведення децентралізації та стимулювання енергоефективності. Децентралізація стартувала у 2015 році і з того часу кількість об’єднаних територіальних громад стрімко зростає. Реформа супроводжується не лише передачею повноважень на місцевий рівень, а й посиленням ролі місцевих жителів у житті громади. Але разом із тим досі залишаються райони, котрі не задіяні в децентралізації.

Державна програма "теплих кредитів" діє із жовтня 2014 року. Станом на початок 2018 року в рамках програми населенню за кредитами, залученими на проведення утеплення осель, було компенсовано 2 млрд гривень. Цього року планується старт роботи Фонду енергоефективності, який працюватиме із багатоповерховими житловими будинками. Він буде надавати як фінансову, так і технічну допомогу об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків при проведенні модернізації житла. Потреба у державній підтримці енергоефективності обумовлена як великим обсягом житла, котре потребує модернізації, так і досить низькими доходами населення.

Про ключові моменти реформи децентралізації, стан житлово-комунального господарства та енергоефективність Українські Новини поговорили з віце-прем’єр-міністром, міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубком.

Станом на 1 січня створено 665 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), зараз вже маємо 725 ОТГ, 20 документів лежать в ЦВК. За минулий рік створено 229 громад. Який прогноз із створення ОТГ в 2018 році?

Ми зараз дуже ретельно відслідковуємо й аналізуємо процеси об’єднання. У кожній області є громади, залучені до цього процесу. Окрім чинних ОТГ, маємо більше 6 тисяч громад старого формату, які ведуть переговори щодо створення. Я можу говорити, що у 152 районах з 468 немає ОТГ. У поточному році поставили собі завдання закрити цю "білу пляму", аби в Україні не існувало районів без жодної громади.

Ми прагнемо забезпечити рівномірне покриття усіх районів, аби громади були спроможні і успішні. Тому ми дали можливість приєднуватися новим громадам до вже існуючих.

І, найголовніше, очікуємо на прийняття законопроекту №6366, який дозволить об’єднуватися без проведення виборів навколо міст обласного значення. Це покращить якісний показник реформи – кількість людей, залучених до процесу об'єднання. Тому я акцентую увагу не на кількості громад, а на якості, можливостях приєднання, об'єднання навколо міст обласного значення і покриттю районів, де ще немає громад.

За який час всі 100% території країни буде покрито ОТГ?

Наразі громади об’єднуються добровільно. До речі, такого добровільного об’єднання, як в Україні, не було ніде. Цей темп досить високий порівняно, наприклад, з Польщею, чи іншими європейськими країнами, з огляду на наявну кількість громад, територію, вкриту ОТГ, і кількість людей, що там мешкають. Певним індикатором для нас є місцеві вибори, що мають відбутися у 2020 році. Ми хотіли б, аби вони відбувалися в однакових умовах в усіх громадах. Але виходить, що у нас лишаються старі сільські та селищні ради, які практично не мають повноважень і фінансуються з районного або обласного центру. Тому будемо намагатися довести до 100% це об'єднання.

Що для цього робимо? Маємо два напрямки. В першу чергу – спростити механізми об'єднання. Тому кажемо про добровільне приєднання, можливість об'єднання навколо міст обласного значення, яке повинно закрити питання включення міст у цей процес. А другий напрямок – це питання додаткової мотивації, повноважень, які будуть підсилювати бажання громад іти на об'єднання.

Крім того, ще одне питання – голосування за законопроект про службу в органах місцевого самоврядування. Ну і найголовніше – додаткові можливості в управлінні земельними ресурсами на території громади. Вони підсилюють мотивацію. Тож ми максимально прагнемо таким чином підсилити органи місцевого самоврядування, аби спонукати сільські та селищні ради до об'єднання.

Чи можливий перехід від добровільного об'єднання до примусового?

Настане час, коли рішення  про об'єднання прийматимуться адміністративно. Але він настане, коли будуть виконані певні умови. Перша – повсюдність проведення реформи. Повертаємося до районів, де поки не створено громад. Друге – це питання залучення міст обласного значення у процес.

Місто обласного значення або велике місто – це своя громада й адміністративно важко приймати рішення, які громади ще потрібно об'єднати з ним. Це друга умова, яка повинна включитися в процес. І найголовніше – це питання, коли ми будемо бачити, що лишаються тільки громади, які не можуть прийняти рішення або не мають лідерів. Це саме той відсоток невеликий, який буде залишатися на території районів, які не включені до процесу. Тому однозначно на той час будемо мати можливості й підстави, щоб здійснювати адміністративне прийняття рішень.

Це буде регулюватися окремим законом?

Так. У нас діє закон про добровільне об'єднання. Але рішення про адміністративне об'єднання потрібно буде приймати законом.

Як будуть дотримуватися права громадян при цьому?

Думаю, що все-одно будуть проведені консультації. З іншого боку, давайте подумаємо про права громадян, які знаходяться у дискримінованому становищі відносно об’єднаних громад. Громада, яка об’єднана, має податковий ресурс, повноваження, можливість розробки своєї стратегії для розвитку. Вона має можливість планувати розвиток на 5 років. Розраховуємо, що після прийняття закону вона буде розпоряджатися земельними ресурсами. ОТГ знає, яким чином побудувати соціальну інфраструктуру, яка виховує дітей у дошкільних закладах, дає в опорних школах якісну освіту, має можливість впроваджувати професійне технічне навчання, залучати інвестиції, створювати нові робочі місця. І тепер беремо українця, який у той же час не має можливості ані приймати рішення, ані його впроваджувати. Він відокремлений практично від управління у громаді. То що для нас більш принципово: неприйняття чиновниками ефективних управлінських рішень чи ситуація, коли українець є заручником ситуації, а його громада втрачає щороку фінансовий ресурс і можливість розвитку? Мені здається відповідь очевидна.

Наскільки ефективно громади використовують кошти? Який залишок на рахунках місцевих громад?

55 млрд гривень у нас залишки на рахунках місцевих бюджетів на 1 січня 2018 року. Це – кошти місцевого самоврядування, не тільки ОТГ. Якщо взяти великі міста – то там більше коштів.  Наприклад, Київська область – 5 млрд гривень, Сумська – 1,8 млрд, Київ – 3 млрд, Донецька область – 8,9 млрд. Коли кажемо, що торік залишки складали 47 млрд гривень, а цього року – 55 млрд, то потрібно дивитися, наскільки збільшилися доходи місцевих бюджетів. Бачимо, що доходи місцевих бюджетів збільшилися на 50 млрд гривень, і розуміємо, що зростання залишків не відповідає зростанню бюджетів. Місцеві органи навчилися активніше й ефективніше використовувати кошти, але зростання бюджету для них все-одно є неочікуваним і до кінця розпорядитися цими коштами вони не встигають.

У минулому році було розміщено 26 млрд гривен на депозитних рахунках, з яких було зароблено 1,6 млрд. Ми кажемо про передачу повноважень і фінансів не для того, аби фінансувати банківський сектор, і не для отримання відсотків. Ці кошти мають бути використані для розвитку громад.

Справді, на початку року, коли запускається проект, проводиться тендер, іде відбір проектів, то можливе розміщення коштів на депозитах. Але якщо настав липень, серпень чи вересень, а кошти – на депозиті, то це означає, що про їхнє ефективне використання, ніхто і не думав. Тобто можливо розміщувати кошти на депозитах і тримати на казначейських рахунках у 1-му або на початку 2-го кварталу. Натомість далі потрібно пускати їх в роботу.

Нещодавно розпочався процес передачі сільськогосподарських земель поза межами населених пунктів у власність ОТГ. Чому це потрібно робити?

Якщо громада хоче розвиватися, залучати інвестиції, створювати робочі місця і якісні умови для своїх людей, управляти соціальними об’єктами і територіями, то вона потребує управління земельними ресурсами. Це – необхідна умова для розвитку громади.

Окрім президентського законопроекту №7363, який враховує ці речі, ми пропонували законопроект №6403, яким передбачено, що перед тим, як розпоряджатися земельними ресурсами, необхідно спланувати територію. Закон передбачав передачу повноважень з управління земельними ресурсами ОТГ. Незалежно від призначення цієї землі – чи вона промислового призначення, чи сільськогосподарського. Головне, аби у громади була можливість розуміти, хто є її власниками, чи він платить податки, як обробляє, чи оформив оренду паю. Коли земля передається повністю в управління є розуміння, яким чином управляти тим податком і збільшити надходження до місцевої громади.

Рішення уряду є частковим, тому що йдеться тільки про державну землю сільськогосподарського призначення. Потрібен час, щоб оформити проекти, передати землі в управління. Це тільки частка землі, яка знаходиться на території громад. Тому закон потрібно однозначно приймати. Це дасть можливість управляти доходами безпосередньо в громадах, тому що законопроект №7363 передбачав, що ФОП або підприємство, що працює на землі у громаді, сплачує податки за місцем знаходження землі, а не місцем реєстрації.

Зараз у Раді залишився урядовий законопроект і кілька законопроектів, поданих депутатами.

Думаю, цей процес потрібно повертати. Земля – один із основних інструментів залучення інвестицій, наповнення бюджетів і планування розвитку. Законопроект №7118, на якому ми наполягаємо, - це документ, який визначає передачу ОТГ управління земельними ресурсами. Президентський законопроект був комплексніший, він вирішував питання ще й податкової бази.

Які корупційні ризики можуть виникнути при передачі повноважень по управлінню землею ОТГ?

Корупція завжди йде за фінансовими потоками. Але говоримо про те, де ефективніший контроль за наявністю корупції. Ефективніший контроль там, де люди ближчі до влади, яка управляє ресурсами. Коли місцевий чиновник каже: "Я не вирішую це питання, його вирішують у Києві", люди не можуть впливати на цей процес. Коли всі знають, що голова ОТГ приймає рішення через сесію про виділення в оренду або про продаж з аукціону земельної ділянки – питання до нього. Це питання його відповідальності.

Які важелі впливу зараз є у центральної влади на місцеві органи, коли вони, наприклад, не бажають брати на себе відповідальність за стан ЖКГ?

Коли говоримо, що іде боротьба із корупцією, то йдеться не лише про правоохоронні органи, а й про системні зміни, які ми робимо, щоб цю корупцію зменшити. Питання перше – введення Prozzoro, яке дало ефект у державних закупівлях. Але найбільший ефективним кроком було рішення про проведення фінансової децентралізації. 50% державного бюджету сьогодні знаходиться на рівні місцевого самоврядування. Такого ніколи в Україні не було. Держава бере на себе 50% витрат: пенсії, соцзахист, національна безпека, зарплати вчителям і лікарям, - і 50% є на місцях.

Тепер питання в тому, що цей крок є передачею повноважень і ресурсів, і за ним повинен бути контроль. Це – не питання контролю за коштами чи ефективним використанням. Ідеться про відповідальність місцевої влади, яка повинна бути підзвітна громадянам, які її обрали. Мова йде про порушення законодавства при прийнятті рішень органами місцевого самоврядування. Питання виникає не тільки, коли приймається рішення про вихід за рамки повноважень, а й, коли є бездіяльність. Бездіяльність або неналежне виконання своїх обов’язків – одна із головних загроз ефективній діяльності місцевої влади.

Ми пропонували прийняти закон щодо визначення особи, яка може звернутися до суду, коли бачить бездіяльність або перевищення повноважень при прийнятті рішень. Дискусія розпочата. Ми запросили Раду Європи, яка нас консультує щодо експертизи законодавчої практики в органах місцевого самоврядування, фахівців з Єврокомісії. В один голос усі кажуть, що потрібно, передаючи повноваження і ресурси, підсилювати контроль.

Наприклад, із 20 тис. км тепломереж за рік відремонтовано тільки 286 км, що складає 1,5% від загальної протяжності. Ми не можемо втручатися там, де місцеві органи не ставлять такий ремонт у пріоритет. Навіть маючи ресурси і повноваження. От, наприклад, Харків. Поміняли 10 км труб за рік. Ми не можемо втручатися в те, скільки труб вони міняють – це їхні повноваження. Але за наявності бюджету і не проведення регламентних робіт люди повинні запитати у місцевої влади, чому це не відбувається. Контроль за діяльністю повинен бути здійснений.

Тобто, темпи оновлення інфраструктури ЖКГ залишають бажати кращого.

Ми бачимо, що місцеві бюджети зростають, зростають доходи. Видатки на ЖКГ у грошовому еквіваленті начебто зростають. Але якщо порівняємо у відсотках, на скільки зросли бюджети і – ці видатки, то вони зменшилися. Тут бачимо загрозу. Завжди місцеве самоврядування витрачало близько 20% коштів на підтримку ЖКГ. Зараз – 10%, 12%, і часом 7%. Цих коштів недостатньо, тому що галузь потребує ремонту та регламентних робіт.

Яка кількість ОСББ зареєстрована в Україні станом на поточний момент і який відсоток житлового фонду вони покривають?

В нас біля 150 тис. багатоповерхових будинків, з яких 78-80 тис. – сектор, який має більше, ніж 5 поверхів. Якщо взяти кількість ОСББ і ЖБК, то на сьогодні це 28 700 приблизно. Якщо казати з точки зору покриття, то це практично 20% від загальної кількості. З іншого боку, якщо взяти те житло, яке повинно бути модернізоване, то це трохи більше 30%. Водночас кількість людей, які об’єдналися з метою управління своєю власністю, вже є достатньою. Інструменти, які ми впроваджуємо, щоб їх підтримати, - це насамперед "теплі кредити" та програми Фонду енергоефективності, який повинен запрацювати. Зараз говоримо про більш системне рішення, яке стосується землі навколо будинку. Потрібно передавати в управління людям земельні ділянки, щоб вони могли розпоряджатися майданчиками, які є поряд, обслуговувати їх. Для нас важливе питання управління своєю власністю, можливості покращення її стану і впровадження енергоефективних заходів.

Як можна спонукати людей створювати ОСББ?

Треба давати людям інформацію. Від стану будинку залежатиме його вартість і якість життя мешканців. Якщо кажемо, що хтось повинен прийти і зробити, - то 25 років пройшло, а ніхто нічого не зробив. Реформа приватизації житла в Україні йшла зворотнім шляхом порівняно з Польщею. Там спочатку створили ОСББ, кондомініуми, а потім дозволили приватизувати свої квартири. Квартира знаходиться у будинку. Є площі загального користування, під’їзди, підвали.

Люди, які не хочуть створювати ОСББ, платять за все стільки ж, як і мешканці будинків, де створені об’єднання. Натомість ОСББ, отримуючи такі ж кошти, починає капітальний і поточний ремонт, управляючи своєю власністю. Закон про ЖКП передбачає розподіл повноважень і прав власника, а також – відповідальності надавача послуг. Зараз левова частка витрат комунальних підприємств, які подають воду або тепло, перекладається без лічильника на мешканців будинку. Є можливість встановлення комерційного обліку і можливість платити тільки за те, що відбувається всередині. А відремонтувати дах або інженерну мережу всередині будинку не потребує великого капіталовкладення. Не очікуючи, що ЖЕК зробить це колись. По-друге, є можливість контролю за якістю виконання робіт, контролю за їхньою вартістю, отримання гарантійного періоду. Всі, хто є в ОСББ, не хочуть повернутися до ЖЕКу.

У лютому на засіданні уряду було прийнято ряд постанов, які стосуються роботи Фонду енергоефективності. Коли можна очікувати на його запуск і видачу першої допомоги?

Це повинно відбутися у 2-3 кварталах. Ми повинні відібрати наглядову раду, наглядова рада затвердить умови конкурсу на посади технічного і фінансового директора, набере персонал. Поряд із цим у нас іде процес формування мультидонорського фонду, який буде співфінансувати заходи, залучення коштів від ЄС у цей фонд, запуск ринку енергоаудиторів, впровадження сертифікатів.

Поки фонд почне працювати ми заклали 400 млн гривень на "теплі кредити", з яких 200 млн гривень можуть використати ОСББ. Тому починайте готувати проекти. Якщо на той час, коли проекти будуть готові, фонд не запрацює, - то є можливість скористатися "теплими кредитами". Ми розраховуємо, що фонд буде надавати не тільки фінансову підтримку, а й технічну.

Ми винесли постанову, яка відкриває фінансування по "теплих кредитах". Дуже добре, що є попит, є бажання людей модернізувати своє житло, і ми будемо це підтримувати. В країні, яка щорічно витрачає 80 млрд гривень на субсидії й інвестує тільки 2 млрд в енергоефективність, це дуже важливо.

Наскільки ефективно вкладати кошти в термомодернізацію застарілих будівель?

Дуже важливо подивитися на досвід країн Східної Європи, які мають житловий фонд, зведений у радянський період. Коли кажуть, що давайте зносити старі будівлі й будувати нові, - це питання ринку. Якщо буде вигідно зносити старі будинки і будувати на їхньому місці нові, надавати людям житло і ще й мати з цього прибутки – це відбудеться. Зараз ми кажемо, що маємо показати людям шлях, яким чином можна модернізувати таке житло. Цей шлях демонструє Східна Німеччина, яка, об’єднавшись із Західною Німеччиною, практично все, що було побудоване у 50-60-ті рр., модернізувала.

Це питання не тільки утеплення стін або даху, а й заміни інженерних мереж, ліфтів, додаткового оздоблення балконів і фасадів. Чому ми кажемо про Фонд? Передбачаємо, що це буде одним із його головних завдань: займатися не просто співфінансуванням проектів, а готувати технічні рішення. Багато будинків, побудованих до 90-тих рр., є серійними. Зрозуміло, що потрібно провести обстеження перед тим, як впроваджувати енергоефективність. Це дає можливість модернізувати житло і дати йому друге життя. Вартість такого житла збільшується, зменшується споживання ним енергії. Тому це все допомагає вдихнути нове життя. Ми вважаємо, що воно вже коштує мало у зв'язку з його поганим станом, - але воно може бути якісним сучасним житлом. Особливо для молодих сімей.